Няня для кабанів Януковича

В оточенні президента Віктора Ющенка є одна жінка, яку небезпідставно називають нянею президента. Це Віра Ульянченко. В різні часи вона мала різний вплив на Віктора Андрійовича, то наближаючись, то віддаляючись. Однак вона завжди підтримувала президента, і символічно - саме вона стала останнім керівником його секретаріату.

Але, що цікаво, коли президент Ющенко невдовзі отримає приставку "екс", схоже, що його няні це не загрожує. Очевидно Ульянченко збереже свій статус, просто поміняє президента.

Адже працювати з Віктором Януковичем для неї не нове. Вірі Ульянченко вже випадало "няньчити" Віктора Януковича. Автор не має на увазі політичні переговори: "меморандуми", "ширку", чи щось подібне.

Це історія про те, як Віра Іванівна опікувалася особистим життям Віктора Федоровича, облаштовувала його побут та дозвілля.

Резиденція для кабанів

Улюблений відпочинок Віктора Федоровича - полювання. Він має настільки незборимий потяг до цього заняття, що якось навіть в траурний день пам'яті жертв Голодомору ганяв по лісах Білорусії кабанчиків.

А ось Віру Ульянченко важко уявити в мисливській компанії. Однак треба віддати їй належне, вона добре знається на слабостях чоловіків. Тому, коли Віктор Янукович організовував собі мисливські угіддя, саме вона протягнула йому руку допомоги.

Мова йде про мисливські угіддя Януковича в Дніпровсько-Тетерівському лісомисливському господарстві поблизу села Сухолуччя Вишгородського району.

В цих місцях, закритих для відвідань простим людом, Янукович пристрастився полювати ще будучи прем'єром при Кучмі. Януковича вони влаштовували, бо туди можна дістатися катером з резиденції "Межигір'я".

До речі, в свій час "Межигір'я" і Дніпровсько-Теретрівське мисливське господарство створювалося, як єдиний комплекс. Радянські партійні боси також полювали тут на кабанів, для них в заповіднику було побудовано дві резиденції - "Акація" та "Острів".

Янукович, коли приїжджав на полювання, також зупинявся в них. Щоправда старий мисливський будинок Щербицького йому не сподобався, поряд він побудував кілька маленьких дерев'яних хаток, альтанку над водою для вилову рибки, баньку та загони для кабанів.

Довелось попрацювати і над водним шляхом - на замуленому фарватері до Межигір'я були проведені днопоглиблювальні роботи.

Після помаранчевої революції Януковичу в Сухолуччя в'їзд закрили. Нова влада почала процес по створенню заповідника, однак невдовзі Янукович знову став прем'єром, і господарство отримало статус лісомисливського при секретаріаті Кабінету Міністрів.

Янукович знову повернувся до своїх кабанів, по всьому заповіднику були поставленні нові вишки для відстрілу, полювання почали проводити регулярно. Хоча директор господарства Микола Гордійчук в той час запевняв автора, що вони наче заповідник і ліцензій на полювання не видали жодної.

Отже виходить Віктор Федорович полював без ліцензії? До речі, коли на одній з прес-конференцій автор спитала про це прямо в лоб, Янукович просто проігнорував питання.

В часи другого прем'єрства Янукович, пам'ятаючи, як ганебно його вигнали у 2005 році, почав серйозну роботу по реорганізації частини лісомисливського господарства на приватну власність. Але не встиг.

У 2008-році, після приходу Тимошенко на посаду прем'єра, він ризикував вкотре втратити все. Однак тут дуже доречно в нашій історії з'явилася Віра Іванівна Ульянченко.

Подарунок в 7 мільйонів доларів

Конкретно Віра Ульянченко допомогла Януковичу приватизувати 17 з хвостиком гектарів лісових земель. Це звичайно, крихти порівняно з 30 тисячами га, на яких розкинулося господарство, але разом це далеко не дрібниця. В пік цін на землю у 2007 році така ділянка тут коштувала майже 7 мільйонів доларів.

Схема "прихватизації" була реалізована наступним чином. 14 лютого 2007 року прем'єр-міністр Віктор Янукович підписав розпорядження № 51-р про передачу цілісного майнового комплексу Дніпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства до сфери управління Держкомлісгоспу.

Далі, Держкомлісгосп передав землі урочища "Острів" та "Акація" в користування підприємству ТОВ "Дім лісника".

ТОВ "Дім Лісника" - це вже майже Янукович, власною персоною. Справа в тому, що засновники ТОВ "Дім Лісника" - Павло Литовченко та Олександр Юрченко - відомі особи, що вже засвітилися на всю країну в історії приватизації Межигір'я. Власник "Межигір'я" ТОВ "Танталіт" - це їх дітище.

Також пан Юрченко - засновник кіноцентру "Зоряний", де розташувався штаб Партії Регіонів і Благодійного фонду "Відродження", що обслуговую Віктора Януковича. А пан Литовченко має спільний бізнес з старшим сином Віктора Федоровича.

Землі двох колишніх резиденцій були передані в користування "Дому Лісника", як землі сільськогосподарського та лісогосподарського призначенні, без права вирубки дерев та будівництва. Звичайно, це було не зовсім те, що потрібно Януковичу, просто більшого на той момент він зробити не встиг.

Коли Янукович втратив можливість впливати на процеси приватизації, на поміч йому прийшла Віра Ульянченко - на той момент керівник Київської обласної державної адміністрації.

3 березня 2009 року з під її пера виходять два документи не для друку - № 137 і 138.

Ці розпорядження завершують процес відчуження земельних ділянок на користь Януковича, чи то пак ТОВ "Дім Лісника".

Цими розпорядженнями міняється цільове призначення 20 земельних ділянок для ТОВ "Дім лісника" (лісові землі) з земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості для будівництва та обслуговування готельно-ресторанного комплексу.

Ульянченко поставила завдання перед Вишгородською адміністрацію здійснити заходи щодо видачі державних актів на право власності.

Розпорядження Київської ОДА на користь Януковича було юридично прикрите позитивною державною експертизою Держкомагенства Головного управління земельних ресурсів Київської області, щодо зміни цільового призначення земель.

Цей висновок опосередковано теж робила Віра Іванівна, а точніше - її кадри.

Експертиза була затверджена начальником головного управління земельних ресурсів в Київській області Андрієм Іванюком, який був призначений на посаду в часи уряду Януковича за пропозицією саме Віри Іванівни. Джерела "Української правди" стверджуюсь, що саме завдяки Ульянченко Іванюк зберіг крісло і під час приходу нового уряду Тимошенко і нового керівництва Держкомзему.

Цікаво, що в експертизі Держкомагенства, що була затверджена Іванюком, вказано, що проект землеустрою погоджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 10.07.2008. В той же час, автор має копію висновків цього Державного управління, що датується 22.10.2008, і в цьому висновку чітко вказано, що заява на погодження від ТОВ "Дім Лісника" надійшла 23.07.2008.

Виходить повна маячна - заява була подана пізніше, ніж отримане погодження на цю заяву. Це або помилка в державній експертизі, або фальсифікація, і те і інше робить висновок Держкомагенства недійсним.

Що особливо обурює - результати експертизи та розпорядження Ульянченко з'явилися на світ після розпорядження кабміну №601, прийнятого 10 квітня 2008 року, яке забороняє відчуження та зміну цільового призначення земельних лісових ділянок до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері, зокрема до внесення змін у "Лісовий кодекс". І що цікаво, перші зміни до "Лісового Кодексу" були внесені лише в червні 2009 року.

Отже очевидним є порушення розпорядження Кабінету міністрів з боку Київської обласної адміністрації та обласного управління з земельних ресурсів. Очевидним є і те, що не все в порядку з документами.

Однак за керівника Держкомзему ставленик Губського Володимир Воєводін не поставив під сумнів законність операцій з землею Дніпровсько-тетерівського лісомисливського господарства. Його наступник Олег Кулініч (квота Литвина) також дистанціювався від цього питання, хоча 2 лютого цього року до нього надійшов лист від прем'єра Юлії Тимошенко з дорученням провести ретельну перевірку законності процедури відчуження землі для ТОВ "Дім лісника".

За інформацією автора, керівник Держкомзему був не проти виконати волю прем'єра, аж поки начальник Держіспекції з контролю за використанням і охороною земель у Київській області Руслан Байденко не пояснив йому, що йдеться про землі Януковича.

Після таких слів Олег Кулініч зліг на лікарняний. І перевірка законності відчуження земель ТОВ "Дім лісника" на цьому застопорилася.

В принципі, поведінка нинішнього керівника Держкомзему цілком логічна. Він був призначений за квотою Литвина, конкретно його кандидатуру запропонував колишній керівник Держкомрезерву Сергій Ганжа. Колись вони разом працювали в СБУ.

Команда Литвина була переконана в перемозі Віктора Януковича на президентських виборах вже після першого туру виборів, і вже тоді зондувала грунт для створення нової коаліції з ПР. Звичайно в такий момент, вкрай нерозумно було б ставити під сумнів законність мисливських угідь Віктора Федоровича.

Отже Юлія Володимирівна потрапила в цікаву ситуацію. Коли вона з однієї сторони начебто може наостанок зробити маленьку капость Віктору Януковичу, з іншої вона не може цього зробити, бо її слово вже нічого не важить.

Отож наша історія демонструє, як одна "няня" Ульянченко може вирішити більше, ніж цілий прем'єр-міністр.

Дорога для кабанів

До речі, Віра Ульянченко і до історії з відчуженням земель на користь ТОВ "Дім Лісника", була на диво не байдужа до справ, що стосуються Дніпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства.

Коли Віктор Янукович вдруге став прем'єром в 2006 році, Віра Ульянченко на посаді керівника Київської ОДА ініціювала будівництво дороги в Дніпровсько-Тетерівському лісомисливському господарстві. Документи, які це підтверджують, автору демонстрували в Київоблавтодорі, який опікувався будівництвом, вартість якого, до речі, склала 25 мільйонів бюджетних гривень.

У Вишгородській адміністрації тоді пояснювали, що це вони звернулися з відповідним проханням до Ульянченко, тому що їх просили побудувати цю дорогу жителі п'яти сіл, що розташувалися в лісо-мисливському господарстві. Мовляв, це покращить сполучення сіл з районним центром, шлях до якого стане ближче на 10 км.

Треба сказати, це був приклад небувалої щедрості і навіть небувалого марнотратства обласних коштів, хоча б тому, що через ці села вже проходила чудова асфальтна дорога, що поєднувала їх з цивілізацією. Ну й що, що довша за нову на 10 км, хіба це трагедія? Хіба під'їзні дороги до всіх населених пунктів Київщини оптимальні по відстані? Тим паче, що не всіх сіл Київської області можна дібратися по асфальту.

Більш того - в усіх п'яти селах разом узятих населення ледь дотягує до двохсот осіб. При чому жодної перспективи розростання цих населених пунктів не існує, адже вони знаходяться в закритому лісо-мисливському господарстві, де наче в заповідник в'їзд стороннім заборонений.

Невже таким "великим" населеним пунктам обов'язково треба було мати дві під'їзні дороги?

Керівник Вишгородської райдержадміністрації Олександр Лавренюк стверджував в тому числі і письмово, що ця дорога будується, щоб розширити межі відпочинку жителів Києва та Київської області.

Це взагалі цинічне знущання, повторимось, в'їзд в Дніпровсько-тетерівське лісо-мисливське господарства простим смертним заборонено. Туди можна проїжджати та проходити тільки по пропусках.

Хоча під час будівництва цієї дорого керівник Вишгородської РДА Олександр Лавренюк, бив себе в груди, що це буде дорога загального користування. Відверто брехав і навіть не червонів. Адже, як тільки дорога була побудована, на ній поставили шлагбаум. Тепер туди в'їзд тільки для двох сотень місцевих жителів і Януковича та його команди.

Під час будівництва цієї дороги будівничі були переконані, що будують її для Віктора Федоровича, а серед працівників лісомисливського господарства ходили чутки, що нова дорога потрібна для того, щоб відокремити та приватизувати половину "заповідника".

Справа в тому, що всі п'ять сіл, до яких прокладалася дорога, знаходяться в лівій частині заповідника, а стара дорога і резиденції Януковича "Острів" та "Акація" - в правій.

До речі, до сих пір достеменно не зрозуміло, навіщо насправді була побудована нова дорога. Так само не відомо, які маніпуляції відбулися з землями Дніпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства за всі останні роки і чи було відчуження 17 га в урочищі "Акація" та "Острів" єдиним.

Невідомо який інтерес Віри Ульянченко у справах Дніпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства, якому вона приділяла стільки уваги.

Автор намагалася отримати коментарі самої Віри Ульянченко під час останньої прес-конференції президента. Однак Віра Ульянченко лише провела Віктора Ющенка до зали і неочікувано швидко покинула захід. Отож керівнику секретаріату був направлений письмовий запит. Сподіваємося отримати відповіді на питання.

Нині достеменно зрозуміло лише те, що Віра Ульянченко не чужа людина для Януковича. І тому має всі шанси знайти тепле місце при президенті Януковичі та утримати титул "няні президента", чи як мінімум няні його кабанів.