Контракт на імпорт російської електроенергії - війна між президентом та прем’єром?

Севгіль Мусаєва-Боровик, УП — Середа, 21 січня 2015, 13:15

Скандал в уряді Арсенія Яценюка. Прем'єр звинуватив міністра енергетики Володимира Демчишина у зраді національних інтересів через підписання невигідних контрактів на імпорт електроенергії з Росії.

У тексті доручення Яценюк вимагає пояснити деякі деталі контракту, в якому зокрема вживається поняття "Кримський федеральний округ". Тобто наявність такого формулювання у договорі фактично визнає анексований Крим територією Росії.

На брифінгу у вівторок, 20 січня, міністр Демчишин виправдовувався, що у кінцевому варіанті тексту контракту словосполучення "Кримський федеральний округ" відсутнє. Також він запевнив, що договір є вигідним для української сторони і завдяки підписанню в Україні припинилися віялові відключення.

У цьому тексті УП спробує відповісти на основні запитання, які виникають через контракт та ситуацію в енергетичній галузі в цілому.

Які пункти діючого контракту є суперечливими або невигідними українській стороні?

1.Стверджується, що державне підприємство, яке перебуває під контролем профільного міністерства, підписало документ, який визнає Крим частиною РФ.

Ця норма закріплена на першій сторінці міждержавного контракту, текст якого був опублікований у ЗМІ: "Заявка формируется покупателем исходя из общего потребления Крымского региона, которое включает в себя покрытие в полном объеме фактического часового графика потребления Крымского полуострова (конечных потребителей Крымского федерального округа).

Демчишин запевнив, що це речення є технічною помилкою і з фінальної версії його прибрали. На цьому наполягає і співрозмовник "Української правди" в Інтер РАО. "Так, у першій версії документу було таке формулювання, проте з кінцевої версії воно зникло. До вас потрапив не той примірник контракту, який у підсумку є діючим",- запевнив співрозмовник.

Проте пізно ввечері у своєму facebook скандал навколо контракту прокоментував і прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв "Електроенергія за контрактом постачається і на Україну, і у Кримський федеральний округ, тобто Росію. Саме так. І ніяк по-іншому".

Перевірити, хто говорить правду, можна буде лише після публікації тексту контракту офіційними органами. Проте міністр Демчишин зараз наполягає на тому, що угода є конфіденційною, через що публікувати її не можна.

Набагато складніше міністру енергетики та керівництву "Укрінтеренерго" буде пояснити наступний факт.

Одним з підписантів зазначеного контракту є НК "Крименерго", яке було "націоналізовано" самопроголошеними урядом республіки Крим під час анексії. До усіх подій в Криму це підприємство було структурним підрозділом НЕК "Укренерго". У контракті ж ця компанія виступає стороною-підписантом, що затверджує технічні умови контракту.

Визнавши це підприємство учасником договору, Україна також фактично визнає і його націоналізацію. Підписант з боку "Укренерго" через це відмовився ставити печатку під текстом документу і написав своє зауваження.

 

2. Із контрактів не зрозуміло якою буде ціна імпорту електроенергії.

У документі вказана орієнтовна ціна 2,4 руб кВт/г без ПДВ. Проте така ціна буде витримана тільки за умови покупки електрики за рівним графіком.

Це буде вкрай невигідно для української енергосистеми. Для того, щоб підтримувати рівний графік, українській стороні доведеться розвантажувати блоки ТЕС чи АЕС у нічний період. На брифінгу міністр Демчишин зокрема підтвердив той факт, що зараз Україні доводиться відключати свої блоки вночі. Проте враховуючи реальність, рівний графік витримати буде дуже важко або навіть неможливо. Тому у майбутньому обов'язково будуть відхилення від нього.

У разі ж відхилення від графіка ціна на електроенергію з Росії буде розраховуватися за складними формулами, тобто у підсумку фактична ціна буде значно відрізнятися від тієї, що закріплена в контракті у бік збільшення.

3. У контрактах передбачена передоплата 50%, а в грудні передоплата повинна була скласти всі 80%.

Напередодні підписання контракту заступник голови уряду Росії Дмитро Козак заявляв, що постачання електроенергії буде здійснюватися до України без передоплати.

Проте, за інформацією "Української правди", сторонам не вдалося домовитися стосовно цього пункту - Інтер РАО наполягала на умовах передоплати. Це, скоріш за все, свідчить про неспроможність української сторони домовлятися – враховуючи фактор Криму, який кілька останніх тижнів 2014 року мав проблеми із енергопостачанням, можна було вимагати від російської сторони більш комфортних для себе умов.

4. Контракти на імпорт електроенергії з Росії не можуть працювати без контракту на постачання електроенергії до Криму. Договори укладені на рік.

Це фактично означає можливість транзиту електроенергії з Росії до Криму, і при цьому Україна не зможе обмежити поставку до Криму, навіть за умови нестачі потужності всередині самої України. Таким чином, Україна взяла на себе гарантії забезпечення Криму електроенергією в повному обсязі протягом року.

"Там наші люди і ми за них боремося", - пояснив наявність таких умов Володимир Демчишин. Міністр також нагадав, що до підписання контракту імпорт електроенергії забезпечувала компанія ДТЕК Крименерго Рената Ахметова, заборгованість якої перед "Укрінтеренерго" досі складає 70 млн гривень.

"Тобто де-факто у цьому питанні нічого не змінилося, але раніше була прокладка ДТЕК Крименерго, а відтепер існує прямий контракт", - пояснив урядовець.

5. Ціна постачання електроенергії до Криму фіксована - 2,99 руб. за кВт/г (хоча в 2014 році була 3,42 руб кВт/г), тобто на 15% менше.

При поточній вартості закупівлі електроенергії в ДП "Енергоринок" (приблизно 1,04 грн) така ціна є збитковою для української сторони. Для Криму вона буде ще більш збитковішою - через коефіцієнт нерівномірності та технічні втрати. За інформацією джерел, в "Укрінтеренерго" вартість 1 квт/г складає для Криму приблизно 1,20 грн. Якщо перевести у гривні ціну, закріплену в контракті, за поточним курсом вийде приблизно 73 копійки. Тобто різницю "Енергоринку" "Укрінтеренерго" буде змушено заплатити за рахунок прибутку від імпорту. Фактично державна компанія буде за свій рахунок дотувати споживачів Кримського півострову.

На прес-конференції міністр Демчишин намагався пояснити все наявністю та відсутністю ПДВ у контрактах. Щоб не заплутувати читача, УП здійснювала розрахунок без його урахування.

Ці дотації з боку державної компанії також дуже вразливі через девальвацію російського рубля. Тобто згодом, якщо російська валюта продовжить своє падіння, різниця, яку доведеться покривати, може зрости.

6. Штраф, у випадку відхилення від графіка поставки до Криму становить 20%.

Відхилення від погодинного графіка в будь-яку сторону карається збільшенням ціни з коефіцієнтом 1,25.

Історично Україна ніколи не брала на себе зобов'язання за погодинні відхилення графіка в силу серйозних економічних ризиків і відсутності можливості регулювати подібні відхилення. Дана умова призведе до непрогнозованих втрат для української сторони.

7. До переліку ліній, якими здійснюється імпорт, включені об'єкти, якими живляться ЛНР/ДНР.

Така норма фактично легалізує поставки електрики на окуповані території України з Росії. Мова йде про ЛЕП Шахти Ш13 - "Победа". Демчишин наявність такої норми у контракті пояснив тим, що за зразок бралися попередні контракти із російською компанією. Однак, враховуючи нинішню ситуацію, Україна на переговорах мала змінити діючі умови через те, що наразі не контролює ситуації на частині території Донбасу.

Всі ці помилки можна було виправити, якби не одна маленька деталь.

Міністр Демчишин, відповідаючи на запитання журналістів щодо контракту запевнив, що Україна при бажанні зможе оскаржити положення контракту.

Проте за умовами нинішнього договору зробити це буде надзвичайно складно. У контракті є розділ, що стосується майбутнього арбітражу. Згідно із ним, сторони у випадку непорозуміння можуть звертатися лише до Комерційного арбітражу Російської торговельно-промислової палати.

 


Звичайно, Україна, яка має досвід гучних справ у Стокгольмскому арбітражі, не мала погоджуватися на такі тепличні умови для росіян.Навряд чи можна сподіватися, що російський суд зможе ухвалити незаангажоване рішення, якщо розглядатиме претензії української сторони.

Зараз контракт вирішує для України одну суттєву проблему – віялові відключення припинилися. Проте згодом, якщо не змінити його умови, він поставить Україну в залежність від російської сторони як мінімум на найближчий рік.

Чи можна було відмовитися від імпорту та чим пояснюється позиція Арсенія Яценюка?

Україна змушена була імпортувати російську електроенергію через надскладну ситуацію на енергетичному ринку, яка виникла внаслідок того, що ТЕС генеруючих компаній залишилися без вугілля.

Вирішити питання за рахунок постачання вугілля із Росії та Південної Африки теж не вийшло - контрактом із ПАР зацікавилася Генеральна прокуратура, через що на тривалий час постачання вугілля було заблоковано, а Росія восени припинила постачання вугілля українській стороні.

Історія із підписанням контракту на імпорт електроенергії теж не була безпроблемною.

Рішення про його необхідність було прийнято на засіданні РНБО ще наприкінці жовтня. І в середині листопада заступник міністра енергетики Вадим Уліда підписав дозвіл на імпорт електрики компанії "Енергомережа", наглядова рада якої складається з топ-менеджерів Григоришина і братів Суркісів, а також ДТЕК Ріната Ахметова.

Через декілька днів Яценюк звільнив Уліду з посади із великим скандалом. Кілька опитаних учасників ринку вважають, що зроблено це було із подачі ДТЕК. У неї були свої плани на імпорт електроенергії і ділити цей ринок з кимось Ахметову не хотілося.

Згодом на контракт з імпорту електроенергії з’явилося два основні претенденти – ДТЕК Ріната Ахметова та офшорна компанія Perlisio, яку пов’язують із російським олігархом Костянтином Григоришиним.

Менеджерам Ахметова навіть вдалося попередньо домовитися із російською стороною, проте з українського боку їхні намагання стати імпортером блокувалися. Тому до останнього шанси на успіх мала кіпрська компанія. Чому саме – "Українська правда" вже писала наприкінці минулого року.

Звичайно, наявність посередника була продиктована бізнес-логікою та бажанням заробити компаніями Ахметова чи Григоришина.

Співрозмовник у міністерстві енергетики називає ще одну суттєву причину - до прокладки не було би стільки претензій у випадку підписання договору із тимчасово окупованою територією.

"Треба розуміти, що у будь-якому випадку підписання контрактів між державними компаніями на постачання електрики до Криму визнає торгові відносини із анексованим півостровом, - пояснює він. – Тобто скандал все одно вибухнув би. Але ж всі хотіли прозорості, і через це посередник у підсумку був усунений".

Після розголосу у ЗМІ, українська влада дійсно зупинилася на прямому контракті між Укрінтеренерго та Інтер РАО без будь-яких посередників.

Показовими були і коментарі Арсенія Яценюка та Петра Порошенка на цю тему під час своїх підсумкових прес-конференцій.

Так президент заявив, що усі розмови щодо посередників у імпорті – качка та не відповідають дійсності. В той же час Яценюк підтвердив факт, що посередник дійсно міг з’явитися і на публіку пообіцяв "Ніяких компаній Григоришина у питанні імпорту електроенергії не буде".

До того ж, прем’єр пригрозив кримінальними справами керівникам галузі, якщо віялові відключення електроенергії продовжаться.

Співрозмовник УП в міністерстві енергетиці запевняє, що на кожному засіданні та під час телефонних розмов Яценюк вимагав від Демчишина якомога швидше вирішити питання енергетичної кризи. Ставив умову підписати контракт до кінця року у будь-якому випадку.

Підписання контракту було вкрай важливим і для президента Порошенка, оскільки режим надзвичайної ситуації в енергетиці тривав вже місяць, а віялові відключення торкнулися усіх областей України.

"Контракт готувався поспіхом. До того ж за місяць в "Укрінтеренерго" змінився вже четвертий керівник, - розповідає він. – Через це і підписували на таких умовах, перед самим Новим роком, щоб не було віялових відключень на свята".

У підсумку договори між ДП "Укрінтеренерго" та російською Інтер РАО були підписані у Москві 29 грудня минулого року. Тільки після публікації у ЗМІ доручення прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, були оприлюднені – не профільним міністерством чи державною компанією, чия печатка стоїть під документом, а депутатом Київради Василем Гацьком.

При тому, що президент Петро Порошенко на прес-конференції наприкінці минулого року пообіцяв, що контракти із імпорту обов’язково будуть незабаром оприлюднені.

Проте не бачив цих контрактів після підписання і прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

За даними "Української правди", вони потрапили до голови уряду лише у суботу 17 січня. І не через міністра його уряду, а завдяки топ-менеджменту компанії ДТЕК Ріната Ахметова, які і пояснили прем’єру усі дивні пункти у договорах.

Ця історія – лише зайве підтвердження зростаючого конфлікту між прем’єр-міністром та президентом в енергетичній галузі.

Чи підігрує Яценюк ДТЕК, а Порошенко Григоришину?

До парламентських виборів 2014 року енергетичний сектор України фактично знаходився під контролем оточення Арсенія Яценюка. Декількома державними компаніями керували люди найближчого соратника Миколи Мартиненка – зокрема Енергоатом, державна генеруюча компанія Центренерго, Укргазвидобування. Міністр енергетики Юрій Продан хоча й був призначений за квотою Тимошенко, проте був лояльним до прем’єрського табору.

Все змінилося напередодні дострокових виборів – спочатку Адміністрація президента зацікавилася контрактами на імпорт вугілля з ПАР.

Для того, щоб показати хто в домі господар Порошенко вдався й до звичних методів – так зокрема на початку грудня у декількох державних компаніях співробітниками Генеральної прокуратури були проведені обшуки. Слідчі декілька разів навідувалися до керівника Енергоатома Юрія Недашковського, затримали керівників "Укрінтеренерго" та "Укргазвидобування".

У цей же час почали з’являтися чутки про майбутнє призначення на посаду міністра енергетики людини Порошенка – Олександра Домбровського – колишнього голови Вінницької ОДА. Однак проти виступили у Народному фронті і довелося шукати компромісу із політичними партнерами по майбутній коаліції.

У підсумку новим міністром енергетики був призначений Володимир Демчишин - колишній голова Національної комісії з регулювання електроенергетики.

До свого призначення головою НКРЕ Демчишин працював в компанії ICU, власником якої раніше була голова НБУ Валерія Гонтарєва. Багатьох учасників ринку призначення людини, далекої від галузі міністром в кризовий для енергетики час, стало великим здивуванням.

Проте це було не єдине дивне призначення в енергетичній галузі.

З початку енергетичної кризи змінився вже четвертий керівник "Укрінтеренерго". Під контрактом на імпорт електроенергії, що був оприлюднений у вівторок, стоїть підпис Василя Андрієнка, що на посаді змінив Валентина Рибачука напередодні підписання надважливого документу.

У Андрієнко також немає досвіду роботи в енергетиці. До усіх подій він працював керівником Черкаського інституту пожежної безпеки.

Напередодні Нового року сталося ще два знакових призначення. Голову компанії "Укренерго" Костянтина Ущаповського, лояльного до ДТЕК Ахметова, замінили на топ-менеджера олігарха Костянтина Григоришина Юрія Касіча.

Через декілька днів, 31 грудня Петро Порошенко призначив головою НКРЕ 25-річного колишнього національного менеджера Рошен Дмитра Вовка. Претензії до нього були такі самі - відсутність досвіду роботи в енергетиці.

Тобто фактично за два місяці Порошенко зробив усе можливе, щоб встановити контроль над ситуацією в електроенергетиці.

Яценюка це, звичайно, не влаштовує. Так само як і компанію ДТЕК, яка до підписання цих контрактів була постачальником електроенергії до Криму, і хотіла отримати контракт із Інтер РАО на імпорт електрики до України.

Для найбільшої енергетичної компанії України, що за часів Віктора Януковича існувала у тепличних умовах, такий перебіг подій звичайно є неприйнятним – компанія поступово втрачає вплив на керівництво галузі. Для ДТЕК важливо залишатися монополістом і диктувати свої умови.

Тому зараз вона може розраховувати лише на підтримку Арсенія Яценюка. За часів його прем’єрства, компанія Ахметова не відчула для себе суттєвих змін правил гри на ринку, питання щодо її монопольного положення на ринку якось не турбує голову уряду. Лояльність до енергетичної компанії Ахметова підтверджують й колишні урядовці. "Як тільки ми піднімали це питання, або хотіли змінити щось, з’являвся Яценюк і просив не розхитувати ситуацію", - розповідає один із колишніх очільників ПЕК.

У президента Порошенка, схоже, теж з’явився свій улюблений олігарх, який має види на енергетичну галузь.

"Українська правда" вже прогнозувала, що протистояння за контроль над енергетичним ринком посилиться.

Історія зі скандалом щодо контрактів на імпорт електроенергії це яскраво підтверджує.

І вона обов’язково матиме своє продовження.

Севгіль Мусаєва-Боровик, УП