Qırım, який звучить попри російський геноцид. Пояснюємо, чим важливий новий альбом Джамали

Марія Кабацій - 26 червня 2023
Jamala Qirim
Джамала Крим
Крим і його корінні народи зазнавали російської колонізації, починаючи з 1783 року - Російська імперія активно роздавала землі півострова своїм дворянам, а на його територію масово завозились російські селяни

Імперська політика в Криму вже у ХІХ столітті спричинила дві великі хвилі еміграції кримських татар з півострова. Радянський геноцид став кульмінацією цієї політики.

Кримські татари майже пів століття були відірвані від рідної землі – 18 травня 1944 року радянська влада почала депортувати їх із Криму.

Протягом лише трьох днів понад 220 тисяч людей були вивезені далеко на схід Радянського Союзу – за Урал і до Середньої Азії.

Переїзд у переповнених вантажних вагонах не пережили майже 8 тисяч людей. Впродовж перших кількох років загинула ще третина депортованих.

З того часу згадки про кримських татар у Радянському Союзі були заборонені: як у переписах населення, так і в офіційній історичній науці та етнографічних дослідженнях. Радянська влада змінила майже всі кримськотатарські назви міст, сіл та вулиць у Криму. А у спорожнілі будинки кримських татар розселила сім'ї російських військових та НКВСників.

Історія та мова кримськотатарського народу, його фольклор та звичаї понад пів століття жили лише в усних сімейних переказах і переспівах далеко за межами Криму

Саме так переважно збереглися й пісні альбому кримськотатарської співачки Джамали "QIRIM". Український композитор Артем Рощенко подбав про сучасне аранжування композицій альбому, а записаний він разом із українським диригентом Кирилом Карабицем.

Джамала залучила до презентації альбому український Національний симфонічний оркестр у Києві та британський BBC Philharmonic Orchestra в Ліверпулі. Так виконавці класичної музики мали можливість пізнати та переосмислити музичну спадщину кримських татар.

Як написав після київської презентації альбому музичний критик Ігор Панасов, "саме "Qırım" допомагає зрозуміти, звідки в неї у голосі той тембр, який багатьом здається "плачем" та "стражданням". Це і плач, і страждання, і радість, і тріумф, і легкість, і молитва... Це росток, який проріс з її етнокоріння і залишає міцним зв'язок Джамали з цим фундаментом".

Альбом "QIRIM" став результатом своєрідної етнографічної розвідки Джамали та її команди. Він складається з пісень, що представляють 14 регіонів Криму

"Альбом "Qırım" складається з 14 пісень, які певною мірою збирають півострів, як пазл", – розповідала Джамала в інтерв'ю "Українській правді".

Окрім дивовижного порятунку музичної кримськотатарської спадщини, команда Джамали вимушена була рятувати від росіян свої здобутки фізично. Робота над альбомом розпочалась до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Джамала зізналася британським журналістам, що вже записану збірку довелося буквально рятувати під російськими обстрілами навесні 2022-го: "Моєю другою думкою після "Де мої діти?", коли ми почули сирени і усе це, було "Де мій альбом?".

Під час окупації Київщини, коли столиця опинилась під загрозою, сервери з напрацьованими матеріалами евакуював у безпечне місце саунд-продюсер проєкту Сергій Круценко.

Джамала прийшла до Сергія з ідеєю альбому "QIRIM" у 2020 році. Разом вони працювали над ним до 8 січня 2023 року. В цей день Сергій помер – його серце не витримало. Він не дожив до презентації проєкту три місяці.

Деякі з пісень альбому ніколи не виконувались раніше, їх довелось збирати фактично по частинах

Музична карта Криму

Детальніше розповісти про кримськотатарський спадок у альбомі "Qırım" ми попросили культурну менеджерку, експертку Українського культурного фонду, голову громадської організації "Алєм" Есму Аджієву та викладача кримськотатарської мови Навчально-наукового інституту філології Київського університету імені Шевченка Абібуллу Сеїт-Джеліля.

Про вірність, гідність та 100-річний кримськотатарський реп. Джамала та її QIRIM - Подкаст "Кавун та тютюн"

Пам'яті Сергія Круценка

Над записом альбому "Qırım" разом із Джамалою працювали композитор-аранжувальник Артем Рощенко, звукоінженер Максим Гладецький і саунд-продюсер Сергій Круценко. Саме Сергій Круценко рятував записи, які вже були готові до зведення, з-під обстрілів у Київській області.

Джамала познайомилася з Сергієм після Євробачення 2016 року – він прийшов знімати про співачку фільм. Сергій працював із музикою в кіно, робив супровід до стрічок "Холодне серце", "Захар Беркут", "Микита Кожум'яка" та багато інших. Але також він займався режисурою і загалом був різнобічним митцем. 

Першою спільною роботою артистки та композитора стала симфонічна версія пісні "1944", яку презентували на Євробаченні 2017. Так почалася їхня дружба та співпраця.

У 2020 році Джамала прийшла до Сергія з ідеєю альбому кримськотатарських пісень, і відтоді вони стали збирати матеріал для майбутнього релізу "QIRIM". 

Процес, згадує кримськотатарська сонграйтерка, нагадував постійне винаходження нового, як-от у свій час був вигаданий велосипед чи iPhone: не було ані референсів, ані додаткових джерел. Але від цього було й захоплення, що на світ з'явиться дійсно щось абсолютно нове та унікальне.

Повномасштабне вторгнення застало команду на етапі зведення, тож його довелося робити дистанційно. Джамала у цей час давала концерти на підтримку України в інших країнах Європи, а Сергій перебував у Києві – піклувався про дітей та маму, ховався у бомбосховищах, писав музику до свого фільму, присвяченого Голокосту, а між виключеннями світла робив мікси, збираючи матеріал майбутнього релізу воєдино.

Співачка зазначає, що саундпродюсер міг працювати без відпочинку тижнями, аби зберегти записаний матеріал. І попри ракетні обстріли завжди залишався на зв'язку з Джамалою, композитором й аранжувальником Артемом Рощенком та звукоінженером Максимом Гладецьким.

Сергій вірив у альбом, вірив у те, що робить, і був справжнім фанатом мистецтва, ділиться Джамала. І якби не його талант, наполегливість та віддача, "QIRIM", можливо, ніколи б не побачив світ.