Громадський рух ЧЕСНО публікує огляди політичних сил — шпаргалки виборцям з нагадуванням історії і сьогодення їхніх політичних фаворитів. Матеріал підготовлено для спецпроекту «Політична пам'ять» — онлайн-хабу для українських виборців з інформацією про партії та політиків, які йшли на вибори до ВР та місцевих рад.

«Аграрна партія» вдало користується міфами про земельну реформу і спекулює на низькому рівні обізнаності українців про ринок землі. Таким чином, вона забирає електорат у найбільшого конкурента БПП — ВО «Батьківщини». За свою історію «Аграрна партія України» доволі вдало підлаштовувалася як під настрої виборців, так і під закулісні політичні розклади. До Революції Гідності партія перебувала під впливом регіоналів.

Експерти ж твердять: за «добрим наміром» аграріїв покращити життя селян криється лобізм, вигідний великому агробізнесу та чиновникам з доступом до земельного ресурсу.

Наразі «Аграрна партія» — третя в країні за кількістю мерів та п'ята за кількістю місцевих депутатів. На останніх місцевих виборах аграрії обігнали «Самопоміч», «Свободу» та «радикалів».

Фінансують «Аграрну партію» великі агрохолдинги – і це дозволило аграріям очолити список офіційно найбагатших політичних партій України за кількістю внесків, обігнавши парламентські партії.

Станом на квітень 2017 року потенціал зростання рейтингу АПУ на виборах до ВР перевищує 4%.

Втім, у 2006 році «Аграрну партію» реанімували, зареєструвавши наново. Очолює партію народний депутат від БЮТ Михайло Зубець. Разом зі своїм попередником та однопартійцем Михайлом Гладієм вони стануть першими «тушками» у ВР, перебігши до «Антикризової коаліції» ПР, соціалістів та комуністів.

У 2010-2014 роках партію по черзі очолюють люди з уряду Азарова: віце-прем'єр з питань АПК Віктор Слаута та Іван Бісюк — заступник міністра аграрної політики в тому ж уряді.

На місцевих виборах 2010 року партія здобуває 15 місце по Україні: 410 аграріїв стали депутатами місцевих рад.

А от на парламентських виборах-2012 партія виконала технічну функцію: 8 з 11 аграрних мажоритарників зняли кандидатуру на підтримку інших кандидатів.

З 2014 року партію очолює колишній топ-менеджер міжнародних аграрних корпорацій «Landkom International» та «АМАКО» із західною освітою Віталій Скоцик — член партії з часів Януковича (2009), заступник голови партії та член Президії Політради.

Офіційний сайт партії повідомляє, що Скоцик погодився очолити партію за умови її повного оновлення.

У цьому йому допомагає керівник Центрального апарату «Аграрної партії» Роман Безсмертний. АПУ — вже п'ята партія у кар'єрі досвідченого політика, який встиг побувати представником президента Кучми у Верховній Раді, ідеологом кампанії блоку «Наша Україна» та головою партії «Третя Українська Республіка» Юрія Луценка.

Результат аграріїв на місцевих виборах 2015 року став без перебільшення сенсацією — 5-те місце за кількістю обраних депутатів місцевих рад (3105) та третє — за кількістю місцевих голів (166).

Високі результати партії у новостворених ОТГ означають, що АПУ може бути претендентом на місце у Верховній Раді на майбутніх парламентських виборах у 2019 році, навіть незважаючи на низькі рейтинги в соціологічних дослідженнях (менше 3%).

Політична сила позиціонує себе як національно-демократичну та визначає своєю ідеологією «аграризм», за якого аграрний сектор є основою для розвитку економіки та всіх інших галузей.

Водночас, у майбутньому не виключене повторення історії 2004 року зі зміною назви партії з аграрної на загальнонаціональну та більш орієнтовану на ідеологію.

Сьогодні головні пріоритети партії — децентралізація та збереження мораторію на продаж землі.

Нардеп з «Батьківщини» Вадим Івченко звинувачував «Аграрну партію» у підтримці законопроекту, що передбачає зменшення податків для великих агрохолдингів та їх збільшення для малих та середніх агровиробників.

Директор проекту Київської Школи Економіки «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Денис Нізалов пояснює, як політичні проекти з легкістю маніпулюють на цій темі через низький рівень обізнаності населення про ринок землі.

Зокрема, найчастіше «Аграрна партія» посилається на бандитські 90-ті, коли процвітав рекет, а приватизація землі призвела до появи олігархічних кланів.

Його колега Олег Нів'євський підтверджує, що гра на темі збереження мораторію вигідна для залучення електорату:

Хоча насправді, вільний ринок землі став би однозначно позитивним кроком для української економіки. Дмитро Ливч, проектний менеджер EasyBusinness, експерт РПР, пояснює:

Натомість лідер «Аграрної партії» відкидає звинувачення у лобізмі:

За даними соціологічних опитувань групи «Рейтинг», більшість населення України виступає проти зняття мораторію на продаж землі.

«Аграрна партія» претендує на роль рупора інтересів «простих селян»: зконцентрувавшись саме на питаннях сільськогосподарського сектору, намагається бути в цьому більш «правдоподібною», ніж «Батьківщина» та «Радикальна партія», які також дуже активно виступають проти продажу землі сільськогосподарського призначення.

21 квітня 2017 року політрада партії виступила з жорсткою критикою чинної влади за скасування спецрежиму ПДВ для аграріїв, ненадання дотацій сільському господарству, постійні позики в МВФ, корупцію, провал приватизації, знецінення гривні тощо. Політрада вимагала, щоб однопартійці, зокрема народні депутати від БПП Олександр Бакуменко та Леонід Козаченко — вийшли з провладних фракцій та повністю припинили співпрацю та синхронні голосування з ними.

В інтерв'ю Громадському руху ЧЕСНО лідер «Аграрної партії» Віталій Скоцик спростував чутки про офіційний перехід АПУ в опозицію. Разом з тим, він наголосив на рішенні партії щодо вимоги до депутатів-однопартійців вийти з провладних фракцій. В якості санкції до тих, хто знехтує вимогою партії, ймовірно, застосовуватиметься примусове виключення з партії.

Аналіз Громадського руху ЧЕСНО також ілюструє практичну відсутність опозиційності «Аграрної партії» в облрадах Вінничини, Полтавщини та Чернігівщини. Так, середній показник голосувань АПУ проти рішень провладної коаліції не перевищує 3%.

Кандидат політичних наук, директор Центру суспільних відносин Євген Магда зазначає, що основне завдання «Аграрної партії» — захопити електорат партії «Батьківщина», яка наразі є основним конкурентом БПП, та вибудувати кампанію навколо теми заборони запровадження вільного ринку землі.

Водночас, Віталій Скоцик протиставляє кампанії «Аграрної партії» та «Батьківщини», акцентуючи увагу на різних цілях політичних сил.

Разом з тим, лідер «Аграрної партії» наголосив на завданні партії вигравати вибори. А саме, не тільки зберегти 1-3 місця на рівні місцевих виборів, але й мати потужну фракцію у наступному скликанні ВРУ.

Чимало міських та обласних депутатів від «Аграрної партії України» — злісні прогульники сесій та комісій в радах. Так, член політради АПУ, депутат Київської обласної ради Володимир Шандра від БПП — найзатятіший прогульник з-поміж депутатів Київоблради за 2016 рік.

Аналогічну позицію займає й член Політради АПУ, екс-голова Київської ОДА Володимир Шандра:

Очевидно, «Аграрна партія» недооцінює повноваження депутатів міського значення. Адже з реформою децентралізації, саме депутати місцевих рад управляють майном громади, дбають про безпеку міст та їх благоустрій.

Якщо проаналізувати фінансові звіти партій, подані до НАЗК, то виходить, що
«Аграрна партія» — офіційно найзаможніша партія в Україні за кількістю внесків.

Політична сила знімає два офіси у Києві площею у 288 та 376 квадратних метрів.

Приміщення належать ТОВ «УкрНДІагропроект» та Національній академії аграрних наук, у якій Віталій Скоцик є почесним академіком та президент якої Ярослав Гадзало нещодавно увійшов до Президії партії.

Фінансують «Аграрну партію України» переважно агрофірми та агрохолдинги.

Найбільшими донорами партії відповідно до фінансового звіту за 2016 рік були ПП
«Мінераліз» з рідної Скоцику Рівненщини (1 мільйон 39 тисяч гривень), ПАП
«Агропродсервіс» (678 тисяч) та ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА» (525 тисяч гривень). Цікаво, що директор ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА» Роман Осадчий став наступником Скоцика у якості керівника ТОВ «АМАКО УКРАЇНА».

Найбільші донори серед обласних організацій за кількістю внесків безпосередньо на їхні рахунки - Київська (1,17 млн грн), Хмельницька (666 тис. грн), Одеська (664 тис. грн), Полтавська (640 тис. грн), Сумська (573 тис. грн) та Рівненська (550 тис. грн). Більшість з цих організацій показали досить високі результати на місцевих виборах 2015 року.