"Інновації в ШІ під час війни можуть стати перевагою в мирний час":

директор Microsoft Україна про партнерство з державою та захист клієнтів
спецпроєкт
04 липня 2025
Офіс Microsoft в Україні працює понад два десятиліття. За цей час компанія стала одним із ключових гравців у сфері цифрової трансформації українського бізнесу та державного сектору.
У різні періоди Microsoft допомагав уряду та приватним компаніям впроваджувати цифрові рішення, підвищувати ефективність і розвиватися завдяки глобальним продуктам, над якими працюють тисячі співробітників компанії по всьому світу.
У перші дні великої війни, реагуючи на кіберзагрози, які фіксували в Microsoft, уряд України ухвалив рішення про перенесення державних даних до захищених дата-центрів у ЄС і країнах НАТО. Саме це дозволило зберегти цифрову інфраструктуру країни, коли почалися масовані атаки ворога.
Та сьогодні перед Microsoft новий виклик: щораз більша увага до теми цифрового суверенітету. В Європі дедалі частіше постають питання: хто контролює дані та чи можна їм довіряти? Для компанії це один із ключових викликів: довести, що навіть у найскладніших політичних умовах вона здатна гарантувати безпеку, стабільність і конфіденційність даних своїх клієнтів.
Україна – частина цієї глобальної дискусії. Але паралельно Microsoft інвестує в розвиток. Один із напрямів – штучний інтелект (ШІ). Сьогодні ШІ вже інтегрований у більшість продуктів компанії й поступово стає буденним інструментом для бізнесу та держсектору. В Україні активно впроваджуються Copilot-агенти, а також триває співпраця з урядом у сфері кібербезпеки та цифрового відновлення.
Про виклики, довіру й роль України в цифровій екосистемі Microsoft – у розмові з керівником компанії в Україні Леонідом Полупаном.
– Ви очолили Microsoft в Україні під час повномасштабного вторгнення. У грудні 2024 року ви зазначали, що проводите 90% часу в Україні. Як зараз працює офіс в умовах постійних обстрілів?
– Моя зона відповідальності охоплює Україну та три країни Балтії. У робочому процесі всі ці ринки є однаково важливими. Водночас більшість мого часу займає саме український напрям, адже війна створює унікальні виклики, які потребують підвищеної уваги та залучення.
Офіс працює у гібридному форматі: частина команди – релокувалась, частина – залишилась. Ми не зачинялись навіть у найважчі періоди. Робимо багато унікального саме для України, зокрема програми підтримки для уряду та бізнесу.
Ба більше, наші співробітники не лише працюють на українському ринку, їхня зона відповідальності часто ширша: інші країни, клієнти, уряди. І навіть попри постійні обстріли ці люди залишаються надзвичайно ефективними.
– Чи змінилася команда Microsoft в Україні за ці роки? Вона посилилася?
– Однозначно. І не лише в кількості працівників. Складні умови стимулюють нові підходи до роботи, мислення, вирішення навіть базових завдань. Усе, що ми створюємо зараз, поступово стає новою нормальністю для світу. Технологічний прогрес і впровадження ШІ в умовах війни можуть принести несподівано позитивні результати в мирний час.
– У 2022 році Microsoft допоміг перенести державні дані до дата-центрів у ЄС. Які саме дані було евакуйовано? Де вони зараз зберігаються?
– Це були різні типи критичних даних: державні, інфраструктурні, службові. Іще до повномасштабного вторгнення ми фіксували аномальне зростання атак на українські мережі. Коли зрозуміли, що ситуація загострюється, одразу поділились спостереженнями з урядом й почали діяти.
Тому ще до 24 лютого 2022 року критично важливі дані були перенесені в публічну хмару. Саме це і стало запорукою того, що в день вторгнення, коли перша атака була саме в кіберпросторі, цифрові системи країни вистояли. Сьогодні вони зберігаються у дата-центрах країн НАТО, і це найбезпечніша форма захисту.
– Чи планується їх повернення?
– Потрібно розуміти, що власники даних самі вирішують, що зберігати в хмарі, а що – локально. Проте, наскільки мені відомо, більшість не планує повертатися до локальних серверів. До того ж всі нові інновації, включно з технологіями ШІ, працюють саме через хмару.
– У багатьох країнах, зокрема в Україні, дедалі більше уваги приділяють цифровій автономії. Як знайти баланс між глобальними хмарами та національним контролем над даними?
– Так, це дійсно актуальне питання не лише для України. Те саме турбує уряди країн Балтії. Тому хочу наголосити, що цифрова незалежність – це не про те, де фізично зберігаються дані, а про те, як вони контролюються, захищаються та використовуються.
Багато хто досі вважає, що дані мають залишатись лише всередині країни. Але приклад України показує: публічна хмара може забезпечити кращий захист, гнучкість і стійкість. Відтворити рівень кіберзахисту хмарних платформ на локальній інфраструктурі складно, дорого і часто неможливо без глобального масштабу.
Ми надаємо клієнтам вибір. Але той тренд, який ми бачимо: якщо хочеш безпеку, інновації та масштабованість – це публічна хмара.
– Проте публічні хмари, навіть європейські, можуть потрапляти під дію американського Cloud Act. Як Microsoft гарантує захист українських даних у цьому контексті?
– Це справді важливе питання, яке звучить у багатьох країнах. Microsoft має штаб-квартиру в США, але наші хмарні послуги в Європі надаються через локальні юридичні структури, що підпорядковуються європейському законодавству.
У майбутньому європейські дата-центри Microsoft контролюватимуться окремою радою директорів, що складатиметься виключно з громадян ЄС. Також ми гарантуємо, що всі операції та доступ до хмарних сервісів Microsoft в Європі контролюються виключно персоналом, який проживає в Європі. Це дасть повну відповідність європейському праву й зміцнить цифровий суверенітет Європи.
Ми також взяли на себе публічні зобов’язання:
розвивати хмарну та ШІ-екосистему в Європі
будувати нові дата-центри
підтримувати кіберстійкість
захищати приватність
захищати інтереси наших клієнтів у судах США чи іншим чином з абсолютним успіхом.
– Ви вже згадували, що український досвід зараз важливий для компанії. Як саме Microsoft інтегрує глобальні ресурси в Україну: які приклади ви вже "експортуєте" з України в хедофіс?
– Ми збираємо найкращі практики з усього світу й поширюємо їх. Україна в цьому сенсі критично важливий кейс. Зокрема в кібербезпеці.
Щодня Microsoft блокує близько 4 тисяч атак за секунду. Ми бачимо спроби вторгнення по всьому світу, але значна частина з них – саме в українських мережах. Це дозволяє нам не тільки захищати Україну, а й використовувати цей досвід, щоб оновлювати продукти, посилювати системи безпеки для клієнтів у всьому світі.
– Ви ще торік згадували, що Україна – це одна з найбільш атакованих країн у кіберпросторі. Чи змінилося щось із того часу?
– Якщо коротко, то ні, суттєвого полегшення немає. Україна й далі в топі за кількістю кібератак. Тому ми поступово змінюємо саму парадигму мислення. Сьогодні головне питання не в тому, "чи буде атака", а "коли вона буде і як швидко ми відновимось".
Зловмисники не завжди мають конкретну ціль. Це постійний фоновий шум атак. Не має значення, велика ваша компанія чи невелика – усі в зоні ризику. Кожен перебуває під загрозою, оскільки зловмисники постійно намагаються скористатися вразливостями. Тому питання не в тому, покращилась ситуація чи погіршилась. Питання – чи готові ми? Чи маємо резервні копії? Чи оновлені системи? Чи зможемо відновити роботу за годину, а не за тиждень?
– А як зараз організована команда кіберзахисту Microsoft щодо України? Є окрема структура?
– У нас немає поділу на "команду з кіберзахисту для України", "для Литви" чи ще когось. У Microsoft діє глобальна команда – це близько 34 тисяч фахівців. Вони працюють з інцидентами по всьому світу, і, якщо потрібно, долучаються до кейсів в Україні, Латвії, чи навіть США.
Водночас в Україні є фахівці, які працюють не лише з українськими кейсами, а й підтримують клієнтів в інших регіонах. Це дуже взаємопов’язана система.
– Наскільки мені відомо, ви брали участь у розслідуванні атаки на "Київстар". Можете хоча б коротко розповісти про це?
– Так, ми були залучені. Про це публічно говорив і Олександр Комаров (президент "Київстару". – Ред.). Ми зробили свою частину роботи: провели технічний аналіз, передали команді "Київстару" всі необхідні дані. Далі – це вже їх компетенція, коментувати або ні.
Насправді таких кейсів багато: державні структури, приватні компанії, урядові агенції. Але про більшість ніхто ніколи не дізнається.
– Та атака називалась "безпрецедентною". Ви згодні з цим?
– Це суб’єктивне визначення. Чи була вона складною? Так. Але не завжди "складна" атака – це "витончена". Більшість успішних атак у світі трапляються через банальні речі: невстановлене оновлення, слабкий пароль, використання піратського софту. Близько 90% інцидентів відбуваються через недотримання цифрової гігієни. Отже, не питання, чи атака унікальна, а чи були дотримані базові правила. Варто зазначити, що сьогодні базові гігієнічні принципи кібербезпеки здатні захистити від 98% відомих атак.
– Microsoft Copilot для M365 вже давно підтримує українську мову. Наскільки популярний цей сервіс в Україні? І які нові інструменти можуть зʼявитися для українських користувачів?
– Популярність Copilot в Україні постійно зростає. Водночас важливо розуміти, що це вже не окремий продукт, а ціла екосистема. Microsoft пропонує кілька різновидів Copilot: для Microsoft 365, для кібербезпеки, а також Copilot Chat – окремий інструмент, доступний усім користувачам Windows безкоштовно. Залежно від призначення, ці продукти допомагають у повсякденній роботі, підвищують безпеку або автоматизують типові завдання.
Copilot Chat можна встановити на комп’ютер, планшет, смартфон безкоштовно. Тож популярність важко виміряти, оскільки є як приватні, так і бізнес-користувачі. За даними Work Trend Index, близько 75% працівників, які щодня працюють з інформацією, вже використовують ті чи інші інструменти генеративного ШІ, навіть якщо компанія офіційно їх не впроваджувала.
Це створює новий виклик для бізнесу: контролювати, які саме інструменти застосовують працівники, як вони працюють з даними і які ризики це несе. Copilot – це інструмент із доведеною ефективністю: захищений, працює лише з вашими даними, не передає їх назовні, не використовує для власного навчання й адаптується саме до вашого контексту.
– А є приклади впровадження Copilot в Україні?
– Так, наприклад, компанія Yasno, яка відповідає за електропостачання, впровадила Copilot у контакт-центр. За словами керівництва, це дозволило скоротити середній час обробки одного запиту з 4,5 до 3,5 хвилин – тобто на цілу хвилину, або приблизно на 25%. Для такої масштабної організації це дуже суттєво.
– Ви казали, що Україна може не лише споживати ШІ, а й створювати продукти. Є вже приклади таких рішень?
– Безумовно. Один із найвідоміших прикладів – проєкт UAdamage, де дрони збирають дані про пошкодження, а потім штучний інтелект аналізує їх у хмарі. Це дозволяє швидко оцінити масштаби руйнувань. Ми показуємо цей кейс у багатьох країнах, бо він може працювати й при повенях, і при землетрусах, і при інших катастрофах.
Ще один приклад, який ми реалізували спільно з Мінцифрою та United24, – це формат віртуальної реконструкції. Наприклад, в Ірпені користувач може "прогулятись" цифровою моделлю майбутнього будинку культури й задонатити на його відбудову. Цей досвід – емоційний і технологічний – має величезний потенціал.
– Що потрібно для розвитку такого ШІ-виробництва в Україні? Бракує регулювання? Координації?
– Я б зараз не думав про обмеження, хоча ми розуміємо, що Мінцифри бачить потребу в більш технологічно дружньому регулюванні й активно працює в цьому напрямі. Навпаки, ми живемо в час можливостей, адже змушені переосмислювати старі підходи та адаптувати технології до реальних потреб. Якщо те, що ми створюємо тут, працює, то воно одразу викликає інтерес у світі. Це стосується і безпеки, і ефективності, і гнучкості.
– Microsoft і Мінцифра оголосили про створення Digital Twin для України. Що вже зроблено?
– Проєкт справді вже презентували публічно. Над ним працювало кілька команд Microsoft, зокрема R&D і навіть команда Xbox-дизайнерів. Перший етап – створення інтерактивної візуалізації для збору донатів на відбудову Ірпеня – вже реалізовано.
Це лише початок. Подальше застосування проєкту залежатиме від запитів і готовності екосистеми. Але вже зараз ми бачимо, як технологія може бути використана на благо суспільства.
– Як, на вашу думку, мотивувати український бізнес інвестувати в цифрові технології, ШІ, кібербезпеку? І яку підтримку може надати Microsoft?
– Чесно кажучи, бізнес уже не потребує окремої мотивації. Сама реальність – найкращий стимул. Компанії шукають рішення, які допоможуть їм працювати ефективніше в умовах постійних викликів.
Ми живемо в унікальний час, де технології, зокрема ШІ, змінюють усі сфери життя. Український бізнес часто знаходиться на передовій цих змін, і саме тут народжуються інноваційні підходи, які згодом переймають інші країни.
Що ми можемо зробити як Microsoft? Створювати технології, які допомагають змінювати світ на краще. Ми готові ділитися цими рішеннями, пояснювати, як працюють інструменти, допомагати впроваджувати їх у бізнес-процеси, спільно шукати нові підходи. Один із прикладів – наш проєкт із Мінцифрою у сфері метавсесвіту. Це якраз приклад того, як технології можна спрямувати на практичне благо. У підсумку, ми прагнемо допомогти цілим країнам розкрити свій потенціал і досягати більшого.
©2000-2025, Українська правда.

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Українську правду" не нижче третього абзацу.

Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на "Інтерфакс-Україна", суворо забороняється.

Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Матеріали з плашкою ОГЛЯД можуть містити рекламу. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах.

Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02280.

‍ТОВ "УП Медіа Плюс". Усі права захищені.