"Травма – це нейрофізіологічна реакція.
"Травма – це нейрофізіологічна реакція. Не ви контролюєте її, а вона вас".
Чому в Україні варто розвивати нові підходи до лікування ПТСР
СПЕЦПРОЄКТ
16 квітня 2025
Посттравматичні стресові розлади не завжди піддаються традиційному лікуванню. Чому стандартні методики не дають результату і що може змінити нейробіологічний підхід на тлі війни в Україні?
Редакція "Української правди" зустрілася з експерткою світового рівня з ПТСР Менді Боствік та дізналася, як працює новітній підхід до лікування травми, заснований на сучасній науці, чому важливо поширювати цю практику саме зараз і як вона вже допомагає українцям. Детальніше про унікальну методику Менді – у нашому матеріалі.
Коли бойові дії тривають так довго, як в Україні, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) перестає бути проблемою виключно військових. Його можуть мати всі, хто пережив важкі ситуації або став свідком травматичних подій.
Традиційний підхід до лікування ПТСР охоплює психотерапію та медикаменти, але ці методи не завжди ефективні, особливо коли травма глибоко вкорінена в нейробіології. Тому дедалі більше уваги приділяють нейробіологічному підходу, який фокусується на відновленні порушених нейробіологічних процесів мозку, а не лише на емоційних реакціях пацієнта.
Дослідження показують, що цей підхід може бути більш ефективним для людей, які страждають від ПТСР, оскільки він допомагає повернути мозок до нормальної роботи та значно зменшує симптоми розладу. Особливо такі методи допомагають, якщо не працює стандартне лікування.
Чому традиційні методи лікування не завжди працюють
Найбільш відомі методи – медикаментозне лікування та психотерапія, зокрема когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Медикаментозне лікування зазвичай охоплює застосування антидепресантів та транквілізаторів.
Ці методи застосовуються у світі та в Україні дуже широко. Попри це, ефективність лікування ПТСР залишається обмеженою. Дослідження українських науковців говорять про те, що лише до 40% пацієнтів досягають повного одужання при використанні класичних методів.
Ліки можуть бути менш ефективними при хронічній формі ПТСР. Недавні дослідження показали, що лише 20% учасників бойових дій з ПТСР відчули значне поліпшення при застосуванні СІЗЗС (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну – група антидепресантів, які показані для лікування тривожних розладів і депресії – ред.). Це вказує на необхідність пошуку альтернативних або додаткових методів лікування, які могли б бути ефективнішими.
Що таке нейробіологічний підхід і які його переваги
У світі стає все популярнішою нова методика лікування таких розладів – нейробіологічний підхід. Він заснований на вивченні того, як травми впливають на мозок. При такому підході використовуються різні технології, щоб допомогти мозку повернутися до нормальної роботи. Це може бути нейрофідбек, електростимуляція та інші методи, які допомагають покращити функцію мозку.
Вони показують обнадійливі результати. За даними міжнародних досліджень, від 50 до 70% пацієнтів, які отримували подібне лікування, повідомляють про істотне зменшення симптомів або навіть повне зникнення діагнозу. Водночас ці методи поки не є такими поширеними, як традиційні.
Одна з провідних світових спеціалісток у цій сфері – психотерапевтка Менді Боствік, яка активно впроваджує нейробіологічні підходи до лікування ПТСР. Вона бере участь у міжнародних дослідницьких проєктах і нещодавно мала можливість поділитися своїм досвідом в Україні.
Менді Боствік
Наслідки травми – не лише психологічні, переконана науковиця. Тривале перебування в стані загрози впливає і на фізичне здоров’я. Саме тому вона приїздить в Україну – щоб проводити тренінги про нейрофізіологічні наслідки травми. Ця інформація зараз вкрай потрібна не лише медикам, а й всьому нашому суспільству, яке страждає від бойових дій і їхніх наслідків.
Традиційні методи зазвичай орієнтовані на роботу з думками та емоціями, але не завжди враховують фізіологічні зміни в мозку. Тому замість того, щоб покладатися виключно на анкети та опитувальники, для діагностики ПТСР нейробіологічний підхід використовує різні фізіологічні маркери. Це може бути, наприклад, сканування мозку, щоб побачити певні зміни.
Звичні нам методи лікування ПТСР часто базуються на опитувальниках та клінічних оцінках, але змін на рівні нейрофізіології не досліджують. Нейробіологічний підхід дає більше об’єктивних результатів, бо лікарі беруть за основу реальні біологічні показники.
Це дозволяє точніше діагностувати проблему, бо в арсеналі фахівця вже є об’єктивні дані. І персоналізувати лікування: знаючи, як працює мозок конкретного пацієнта, можна вибрати найефективніший метод і краще відстежувати ефективність терапії.
Все це особливо необхідно в Україні під час війни, де з ПТСР стикається безліч наших громадян.
Один з поширених методів лікування в цьому підході – нейрофідбек. Він допомагає людям навчитися контролювати свою активність мозку, щоб покращити психічне та емоційне здоров’я. Це як ранкова зарядка чи похід у спортзал, але в цьому разі ви покращуєте стан нейронів мозку, а не м’язів.
Серед інших методів – майндфулнес (усвідомленість), який вчить бути "тут і зараз", знижує стрес і тривогу за допомогою практик уважності та медитацій, також – електростимуляція мозку для активації або пригнічення певних ділянок мозку, що може зменшити симптоми ПТСР і тривожності та багато інших підходів.
Де в Україні вже впроваджують цей підхід
Нейробіологічний підхід до лікування ПТСР – перспективний напрям, який вже впроваджують в Україні низка профільних організацій. Деякі з методик – на етапі вивчення в окремих медичних установах України.
В Одеському національному університеті ім. І. І. Мечникова опублікували кваліфікаційну роботу, де досліджуються особливості використання майндфулнес-терапії в лікуванні ПТСР.
Анастасія Белінська,
психологиня
психологиня
"Майндфулнес – здатність безоціночно зосередити увагу на думках, фізичних відчуттях, образах, звуках, запахах – на всьому, що відбувається з нами в даний момент життя. [...] Наукові дослідження свідчать, що це сприяє зниженню рівнів депресії і тривожних розладів, підвищення рівня стресостійкості, покращення загальної якості життя", – пише у своїй роботі психологиня Анастасія Белінська.
ГО "Асоціація ЕМДР в Україні" активно працює над впровадженням цієї методики на національному рівні, проводячи тренінги та сертифікацію фахівців. ЕМДР – це десенсибілізація та репроцесуалізація (опрацювання травми) за допомогою руху очей.
Ці методи впроваджують у різних країнах. У США, зокрема в клініках для військових, застосовують нейрофідбек для регулювання мозкової активності та зменшення стресу. Для важких випадків ПТСР використовують глибоку мозкову стимуляцію (ГМС). В Австралії досліджують ефективність нейрофідбеку для зниження тривожності. У Великій Британії нейробіологічні методи використовуються для лікування психічних розладів.
Безкоштовні тренінги від експертки світового рівня
ПТСР став однією з найбільших психічних проблем в Україні через масштаб війни, що уражає військових і цивільних. Люди, що пережили бойові дії та втрати, стикаються з довготривалими наслідками травм, які потребують спеціалізованої допомоги.
Саме тому з 31 березня до 4 квітня 2025 року в Києві проходили тренінги, організовані GLOBSEC для фахівців та представників громадських і державних організацій. У тренінгах для медиків та широкої аудиторії брали участь ветерани, військові, члени їхніх родин, соціальні працівники та органи влади.
Завдяки GLOBSEC та Райффайзен Банку участь була безкоштовною, щоб усі могли ознайомитися з передовими методиками лікування ПТСР. Тренінги провела Менді Боствік, провідна британська психотерапевтка, яка поділилася ефективними методами допомоги тим, хто пережив психологічні травми.
Лілія Зубарєва, директорка з комунікацій Райффайзен Банку Україна
"Райффайзен Банк третій рік поспіль визнаний найбільшим донором гуманітарних та соціальних проєктів в Україні серед банків. Разом з GLOBSEC ми знайомимо всіх, хто залучений до подолання проблеми ПТСР з новітньою науковою методикою. Це не разова акція, а початок масштабної системної роботи, яка допоможе розв’язати соціальну проблему, яку ми маємо через війну", – зазначає Лілія Зубарєва, директорка з комунікацій Райффайзен Банку Україна.
Менді Боствік: "Травма – це не психіатричне порушення, а нейрофізіологічна реакція"
Менді Боствік – відома психотерапевтка з Великої Британії, яка спеціалізується на роботі з травмами. Вона вже кілька років поспіль відвідує Україну, спілкується з фахівцями, які працюють із травмованими людьми, і знайомиться з тими, хто постраждав від війни – як цивільними, так і військовими.
Менді Боствік,
психотерапевтка з Великої Британії
психотерапевтка з Великої Британії
"Упродовж останніх трьох років я відвідувала Україну. Зустрічалася з різними людьми, бувала в установах, які працюють у цій сфері, допомагають громадам та учасникам бойових дій, які зазнали травм. Ми починаємо з головного – що таке травма, як проявляється ПТСР у військових та цивільних і як на всіх нас впливає війна", – розповідає Менді.
Вона пояснює: з погляду нейрофізіології механізми травми однакові – незалежно від того, йдеться про військових, цивільних чи навіть дітей.
Фото: Getty Images
"Через бойові дії в Україні, коли обстрілюють будівлі й доводиться евакуювати людей, травми, яких зазнають цивільні, дуже схожі на ті, яких зазнають учасники бойових дій. Люди змушені тікати, тривалий час жити в підвалах задля власної безпеки та залишатись у замкненому просторі, не знаючи, чи будуть вони жити або помруть", – пояснює психотерапевтка.
Менді наголошує, що саме це визначає, чи зазнала людина травми, а не те, була вона на передовій чи в тилу. Мозок не розуміє різниці. Участь у бойових діях і тривале перебування на фронті залишає ще глибший слід.
"Зміни, які відбуваються в мозку, не завжди очевидні, – каже вона. – Потрібно, щоб люди розуміли, що з ними відбувається. Тоді їм буде легше впоратися з наслідками.
Травма – це не психіатричне порушення, а нейрофізіологічна реакція.
Не ви контролюєте її, а вона вас.
Не ви контролюєте її, а вона вас.
Цей механізм рятує життя, але водночас готує нас до смерті".
Дивіться детально у відео, як працювати з ПТСР та його наслідками – інтерв’ю із психотерапевткою світового рівня Менді Боствік
Як подолати страхи та тривогу: поради Менді Боствік
Менді Боствік впевнена, що навіть ті, хто зараз перебуває на фронті та не має доступу до психотерапії, можуть допомогти собі.
"Ми застосовували цей підхід зі спецпризначенцями, аби вони могли продовжувати вивільняти травму природним шляхом на передовій. Аналогічно важливо вміти володіти емоціями, спілкуватися з побратимами, не замикатися в собі та продовжувати рухатися далі", – каже психотерапевтка.
Вона наголошує на важливості спільного досвіду та емоційної підтримки.
"Спільне виконання пісень, зокрема народних, і емоційне розуміння створюють відчуття братерства. Музика та творчість допомагають зберігати стійкість. Україна має багатий культурний спадок, який допомагає достукатися до побратимів через пісні та танці", – підкреслює Менді.
Коли діти зазнають стресу через війну, важливо зберігати відчуття нормальності. "Не варто приховувати від них правду. Якщо вони ставлять запитання, треба знаходити час для відповідей", – додає експертка.
"Танцюйте, співайте, грайте разом, виконуйте дихальні вправи – це не тільки метод, а й спільна сімейна активність, яка допомагає знижувати тривожність і підтримує гнучкість мозку. Підтримуйте зв’язок із майбутнім, навіть коли важко. Дорослі теж можуть справлятися зі стресом. Я мрію про суспільство, яке займається йогою, танцює, співає, практикує масаж та ароматерапію. Нам потрібна увага до тіла", – каже Менді. І додає: "Ви ж ніколи не бачили, щоб шаолінський монах стресував?".
Українцям, які відчувають пригнічення, вона каже: "Ви вже пройшли багато. Це ще не кінець, але зміни близько. Тримайтеся разом, не ізолюйтеся. Говоріть, розділені почуття – це процес зцілення. Шукайте свої спільноти та допомагайте іншим. Через ці зв’язки ми збережемо себе".
Гостра потреба в програмах діагностики та реабілітації для дітей
Стрес та військова травма серйозно впливають на психіку не тільки дорослого, а й дитини. Прояви цієї проблеми можуть включати багато різних симптомів. Про це зауважив під час організованої GLOBSEC та Райффайзен Банком події дитячий невролог, епілептолог, психіатр, завідувач дитячим психіатричним відділенням клінічної лікарні "Психіатрія" Володимир Харитонов. За його словами, це дуже серйозні стани й вони потребують відповідної діагностики, лікування та менеджменту.
Володимир Харитонов,
завідувач дитячим психіатричним відділенням клінічної лікарні "Психіатрія"
завідувач дитячим психіатричним відділенням клінічної лікарні "Психіатрія"
"Для діагностики таких проблем у дітей та підлітків зараз використовують і класичні підходи, і більш сучасні підходи. З класичних – застосовується інструментарій шкал на кшталт CATS-2. З’являються і модернізовані підходи – нейрофізіологічні. Вони виявляють відповідні зміни в структурі головного мозку", – каже фахівець.
Під час війни є велика потреба в організації додаткових програм по діагностиці та реабілітації дітей з військовими травмами, з ПТСР, з тривожністю і депресією, додає він.
"У медицині немає панацеї". Реабілітація має відбуватися тільки після лікування
Головний лікар медичного центру "Клініка Кадирова" Асан Кадиров каже, що визначити точну статистику постраждалих від стресу і ПТСР в умовах війни надзвичайно важко. Однак він зазначає, що кількість пацієнтів з різними розладами значно зросла.
Асан Кадиров,
головний лікар "Клініка Кадирова"
головний лікар "Клініка Кадирова"
"У медицині немає панацеї. Тому, консультуючи хворого і лікуючи хворого, лікар підбирає індивідуальні методи лікування. Всі ці методи, які використовують у нас в Україні, їх використовують і в усьому світі", – зазначає пан Кадиров.
"Важливо зрозуміти, що реабілітація і лікування – це не синоніми. Це зовсім різні речі. Треба досліджувати анамнез, оскільки жодне захворювання не з’являється на порожньому місці. Реабілітація має бути етапом, коли вже відновлений організм, коли відновлена психіка, тоді нею займаються", – пояснює лікар.
"Треба готувати ціле суспільство для того, щоб зустрічати людей з фронту і розуміти їх"
Провідна наукова співробітниця Інституту психології імені Г. С. Костюка, докторка філософії у галузі психології Лариса Бахмутова вважає, що суспільство має бути готовим до того, що інтеграція ветеранів має відбуватись з терпінням і розумінням, зокрема через інклюзивну освіту для людей з ПТСР. Важливо створювати середовище, де всі відчувають себе важливими та прийнятими.
Лариса Бахмутова,
докторка філософії у галузі психології
докторка філософії у галузі психології
"Нам потрібно готувати суспільство, щоб розуміти людей з фронту. Терпіння, толерантність і інклюзія – це розуміння різноманітності. Пошкодження чи відхилення від норми – це не недоліки, а різноманітність", – каже вона.
Суспільство повинно забезпечити ветеранів можливістю перекваліфікації та зайнятості, що допоможе їм відволіктися від важких спогадів: "Інтенсивна діяльність зменшить психічні розлади".
Спілкування з цивільними людьми є важливою частиною процесу інтеграції, адже це допомагає ветеранам виходити з кола своїх проблем.
Як допомагати ветеранам з адаптацією на роботі: поради фахівця
Роботодавці в Україні вже активно допомагають адаптації ветеранів та людей, які пережили травматичний досвід. Багато компаній дають прекрасні приклади, як можна допомагати повертатися до цивільного життя людям, які боронили країну. Про це зазначає терапевтка, лідерка думок серед HR-спільноти Юлія Башлакова.
Експертка радить на підприємствах враховувати індивідуальні потреби ветеранів – як під час повернення з війни, так і при працевлаштуванні. Кожен випадок потребує уважного підходу, оскільки запити можуть сильно відрізнятися залежно від життєвих обставин, стану здоров’я і сімейного контексту.
За її словами, роботодавці можуть створювати внутрішні фонди, які допомагатимуть не лише військовим, які воюють, і ветеранам, а і їхнім родинам, які знаходяться не на фронті.
Юлія Башлакова,
психологиня, консультантка з питань ментального здоров'я. Співзасновниця ГО "Інститут людинознавства", Soul*Lab
психологиня, консультантка з питань ментального здоров'я. Співзасновниця ГО "Інститут людинознавства", Soul*Lab
"Важливою є інклюзія в сенсі простору. Я бачу, що зараз дуже змінюється сприйняття робочого середовища, і у людей виникають різні нові стани, коли дратують звуки або кількість людей в кімнаті. Іноді людині необхідно дати окремий простір на момент адаптації, коли вона повертається на стару роботу чи виходить на нову", – додає Юлія Башлакова.
Спільноти також є важливими: ветерани мають більше довіри до своїх побратимів через спільний досвід війни.
"Має йтися не лише про адаптацію ветеранів, а й про адаптацію цивільних. Бо й ми змінюємося, і наша реальність. Треба вміти правильно будувати стосунки, реагувати на надмірну пильність чи втомленість, коли людині потрібен відпочинок. Бізнес може допомагати підтримкою програм реабілітації, психологічних програм чи ветеранських проєктів. У сфері гостинності це може бути надання приміщення для групових занять, а в IT – допомога в розробці продуктів для діагностики проблем. Бізнес може залучатися різними способами, і він це вже робить", – зазначає Юлія Башлакова.
Пришвидшити реінтеграцію допоможе родина
Міжнародний досвід дуже допомагає в розробці ефективних програм для ветеранів в Україні. І фахівці з реінтеграції ветеранів ретельно вивчають його. Зокрема, досліджують кампанії у Великій Британії, США, на Близькому Сході. Про це говорить директорка Київського офісу GLOBSEC Юлія Осмоловська.
Юлія Осмоловська,
директорка Київського офісу GLOBSEC
директорка Київського офісу GLOBSEC
"Часто людина після повернення начебто цілком успішно адаптується до цивільного життя, але через 7–8 років раптово починаються серйозні психологічні проблеми. Це характерна риса ПТСР – його пік може настати із запізненням. І тоді вже виникає депресія, криза, іноді – залежності або навіть суїцидальні думки", – пояснює вона.
Команда GLOBSEC вивчала досвід Великої Британії, США, Ізраїлю, Балканських країн і України з 2014 року.
"Можемо сказати, що жодна країна не може похвалитися ефективною адаптацією ветеранів. Тому, формулюючи рекомендації для української політики, ми орієнтуємося на помилки, щоб не повторити їх і створити стійку екосистему підтримки", – зазначає пані Юлія.
Юлія Осмоловська підкреслює, що до реінтеграції ветеранів слід додати важливий аспект – культурний компонент, адже культура країни суттєво впливає на те, як ветерани повертаються до цивільного життя.
"В Україні сильні родинні зв’язки, і родина допомагає полегшити реінтеграцію в цивільне життя. Симптоми ПТСР можна подолати спільно з родиною. Дослідження підтверджують, що для реінтеграції добре працюють архетипи героїв. В українській культурі є архетип «козак-характерник» – людина-супервоїн з надможливостями. Цей культурний архетип ми хочемо використовувати для соціально-культурної реінтеграції", – зазначає Осмоловська.
"Ми привезли одного з найкращих фахівців у світі"
Олександр Писарук, голова правління Райффайзен Банку, підкреслює важливість підтримки проєктів для розв’язання проблеми ПТСР серед військових і цивільних. Він зазначає, що для цього потрібна спільна робота держави, бізнесу, громадського сектору та міжнародних партнерів.
Олександр Писарук,
голова правління Райффайзен Банку
голова правління Райффайзен Банку
"Тому у співпраці з міжнародним thinktank GLOBSEC ми стартували проєкт навчання для лікарів, психотерапевтів в Україні сучасних методик роботи з ПТСР. Ми привезли одного з найкращих фахівців у світі. Будемо і надалі підтримувати проєкти для ментального здоров’я українців, зокрема ПТСР. Ця проблема вимагає співпраці між урядом, бізнесом, міжнародними партнерами, експертами, усіма небайдужими людьми для того, щоб її вирішити", – зазначає він.
Райффайзен Банк є одним з найбільших і системно важливих банків в Україні. У нас тисячі працівників живуть в прифронтових регіонах, як і мільйони українців.
"Наші співробітники щодня виходять на роботу і відчувають, як важко працювати в умовах постійного бомбардування і психічного навантаження. Вони працюють з клієнтами, які знаходяться під таким же тиском", – каже Олександр Писарук.
Райффайзен Банк є одним із лідерів в Україні в галузі роботи з ветеранами та питаннях інклюзивності. Банк першим в Україні запровадив посаду Veteran Officer – HR-спеціаліст, який опікується питаннями ветеранів.
За словами пана Писарука, на сьогодні понад 250 співробітників Райффайзен Банку перебувають на фронті, і вже 30 працівників повернулись до роботи після демобілізації. Банк виділив 130 млн грн на ремонт і переобладнання своїх відділень і офісів, щоб забезпечити комфортні умови для травмованих клієнтів, які відвідують відділення.
"Якщо ми будемо розв’язувати ці проблеми разом координовано, а у бізнесу є досвід розв’язувати проблеми системно та цілеспрямовано, – ось тут ми всі разом зможемо дуже допомогти суспільству", – переконаний Олександр Писарук.
Матеріал створено за підтримки Райффайзен Банку