За підтримки ЮНІСЕФ
23 липня 2025
Понад три роки повномасштабної війни серйозно виснажили механізми адаптації сімей, тому доступ до якісних та інклюзивних соціальних послуг є надзвичайно важливим для того, щоб допомогти опікунам та їхнім дітям вижити та розвиватися.
"Родини, які виховують дітей з інвалідністю, часто залишаються зі своїми проблемами сам на сам 24/7. В Україні поки що немає комплексного підходу до вирішення викликів", – каже співзасновниця ГО WeCan Наталія Друзенко.
Родини, де виховуються діти з інвалідністю, – це лише один з прикладів сімей, яким необхідна фахова підтримка. Повномасштабна війна ще більше ускладнила життя сімей та посилила проблеми в домашньому господарстві.
У деяких випадках може знадобитися допомога фахівців, аби діти росли в сімейному середовищі, де їм буде забезпечено найбільш любляче та турботливе виховання.
Соціальні послуги особливо важливі для сімей, які перебувають у скрутному становищі, виховують дітей з порушеннями розвитку, опікуються сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, внутрішньо переміщеним особам та іншим.
Повномасштабна війна збільшує кількість викликів. Інвалідність отримують діти, які потрапили під обстріли. Мами не можуть залишити дітей самих удома через постійні повітряні тривоги чи через їхню певну вразливість.
Залишаються сироти через загибель батьків. Також потребують підтримки родини, які беруть на виховання дітей з інституційних закладів. Саме тому в громадах дуже потрібні якісні соціальні послуги. Підтримка родини та дітей у моменти вразливості відповідно до запиту і потреб допоможе запобігти розлученню сім’ї з дітьми, якщо вона опинилася в складних життєвих обставинах тощо.
"Моя дитина навчалася в спеціальній школі. Почалася епілепсія: «Все, йдіть додому». Я протягом року навчала її вдома сама. Я маю до цього здібності й досвід. Але моя дитина за рік перестала посміхатися. Адже дітям з синдромом Дауна потрібне спілкування. Потрібні місця, де діти не тільки навчаються, а й отримують весь комплекс соціальних послуг", – розповідає Наталія.
Що таке соціальні послуги
В Україні почали впроваджувати зміни, спрямовані на те, щоб родини, які потребують фахової підтримки, могли отримати її у себе в громадах.
Соціальні послуги – це професійна допомога людям або сім’ям, враховуючи їхні потреби. Послуги можуть надаватися родинам, які опинилися в складних життєвих обставинах, виховують дітей з порушеннями розвитку, родинам, які виховують дітей-сиріт чи позбавлених батьківського піклування, внутрішньо переміщеним особам тощо.
Щоб отримати соціальну послугу, не обов’язково мати певний статус. Кожна людина може потрапити в складну життєву ситуацію, і не завжди у неї може вийти впоратися самотужки. Фахова підтримка може зменшити навантаження на родину, допоможе подолати труднощі чи зберегти сім’ю.
Пропонуємо розглянути деякі соціальні послуги й що саме вони передбачають.
Формування життєстійкості.
Часом людина може відчувати себе загнаною в глухий кут. Їй може здаватися, що її проблему розв’язати неможливо. Соціальний працівник/-ця консультує людину, розповідає про наявні можливості, підтримує на шляху розв’язання проблеми. Таким способом людина усвідомлює, що їй необхідно зробити, аби вийти з глухого кута.
Соціальний супровід сімей, які виховують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Родини можуть стикатися з багатьма питаннями в період адаптації. Соціальні працівники/-ці можуть консультувати, підтримувати сім’ї, поки діти та дорослі звикнуть одне до одного. Важливими є поради, як захистити права дитини, як організувати найкращі умови для зростання та розвитку дитини тощо.
Послуги раннього втручання.
Послуга направлена на сім’ї з маленькими дітьми, які мають порушення розвитку або ризики таких порушень. Зустрічі фахівців та родини відбуваються у природному для сімей середовищі: вдома, в закладі освіти чи громадському просторі. Батьки можуть отримати додаткові знання, працювати над формуванням навичок, які необхідні, аби дитина розвивалася у сприятливих умовах.
Супровід під час інклюзивного навчання.
Дитина з особливими освітніми потребами може потребувати супроводу в навчальному закладі. Підтримка може знадобитися в спілкуванні, обслуговуванні себе тощо. Фахівці/-чині з супроводу забезпечать допомогу в самообслуговуванні, підтримку в спілкуванні та комунікації з дітьми, педагогами та іншими особами, допомогу під час освітньої діяльності, занять у гуртках та іграх тощо.
Денний догляд за дітьми з інвалідністю (для дітей з інвалідністю підгрупи А).
Поки батьки працюють, дитина може перебувати під наглядом спеціалістів. Це може бути у відділенні денного догляду. Там дитина залучена в різноманітні активності, має змогу спілкуватися і здобувати друзів.
Соціальний супровід сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Соціальні працівники/-ці допомагають родині визначити потреби та скласти план виходу зі складної ситуації. Регулярне спілкування, психологічна підтримка, запрошення на тренінги з пошуку роботи допомагають родині подолати кризу.
Транзитне підтримане проживання / учбова соціальна квартира (будинок) для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа віком від 16 до 23 років, які перебувають на квартирному обліку та/або соціальному квартирному обліку за місцем їх походження або проживання.
Люди з інвалідністю старше 16 років, особливо ті, які виховувались в закладах інституційного догляду, мають можливість проживати без постійного нагляду батьків чи фахівців. Для цього відкриваються спеціальні будинки чи квартири, де соціальні працівники/-ці супроводжують людину в її прагненні до самостійного життя, обслуговування себе та набуття побутових навичок.
Тимчасовий відпочинок для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю.
Завдяки цій послузі батьки можуть отримати можливість відпочити, відновити свої сили. Ця підтримка надається батькам чи особам, що їх замінюють, якщо вони здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю, дітьми, які мають невиліковні хвороби, дітьми, які мають хвороби, що потребують тривалого лікування, дітьми, які потребують паліативного догляду, дітьми з психічними та поведінковими порушеннями.
- Формування життєстійкості.
Часом людина може відчувати себе загнаною в глухий кут. Їй може здаватися, що її проблему розв’язати неможливо. Соціальний працівник/-ця консультує людину, розповідає про наявні можливості, підтримує на шляху розв’язання проблеми. Таким способом людина усвідомлює, що їй необхідно зробити, аби вийти з глухого кута. - Соціальний супровід сімей, які виховують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Родини можуть стикатися з багатьма питаннями в період адаптації. Соціальні працівники/-ці можуть консультувати, підтримувати сім’ї, поки діти та дорослі звикнуть одне до одного. Важливими є поради, як захистити права дитини, як організувати найкращі умови для зростання та розвитку дитини тощо. - Послуги раннього втручання.
Послуга направлена на сім’ї з маленькими дітьми, які мають порушення розвитку або ризики таких порушень. Зустрічі фахівців та родини відбуваються у природному для сімей середовищі: вдома, в закладі освіти чи громадському просторі. Батьки можуть отримати додаткові знання, працювати над формуванням навичок, які необхідні, аби дитина розвивалася у сприятливих умовах. - Супровід під час інклюзивного навчання.
Дитина з особливими освітніми потребами може потребувати супроводу в навчальному закладі. Підтримка може знадобитися в спілкуванні, обслуговуванні себе тощо. Фахівці/-чині з супроводу забезпечать допомогу в самообслуговуванні, підтримку в спілкуванні та комунікації з дітьми, педагогами та іншими особами, допомогу під час освітньої діяльності, занять у гуртках та іграх тощо. - Денний догляд за дітьми з інвалідністю (для дітей з інвалідністю підгрупи А).
Поки батьки працюють, дитина може перебувати під наглядом спеціалістів. Це може бути у відділенні денного догляду. Там дитина залучена в різноманітні активності, має змогу спілкуватися і здобувати друзів. - Соціальний супровід сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Соціальні працівники/-ці допомагають родині визначити потреби та скласти план виходу зі складної ситуації. Регулярне спілкування, психологічна підтримка, запрошення на тренінги з пошуку роботи допомагають родині подолати кризу. - Транзитне підтримане проживання / учбова соціальна квартира (будинок) для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа віком від 16 до 23 років, які перебувають на квартирному обліку та/або соціальному квартирному обліку за місцем їх походження або проживання.
Люди з інвалідністю старше 16 років, особливо ті, які виховувались в закладах інституційного догляду, мають можливість проживати без постійного нагляду батьків чи фахівців. Для цього відкриваються спеціальні будинки чи квартири, де соціальні працівники/-ці супроводжують людину в її прагненні до самостійного життя, обслуговування себе та набуття побутових навичок. - Тимчасовий відпочинок для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю.
Завдяки цій послузі батьки можуть отримати можливість відпочити, відновити свої сили. Ця підтримка надається батькам чи особам, що їх замінюють, якщо вони здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю, дітьми, які мають невиліковні хвороби, дітьми, які мають хвороби, що потребують тривалого лікування, дітьми, які потребують паліативного догляду, дітьми з психічними та поведінковими порушеннями.
Саме ці соціальні послуги, орієнтовані на дитину та підтримку родини, де вона виховується, будуть підтримані в межах проєкту малих грантів за підтримки ЮНІСЕФ.
Проєкт малих грантів в межах програми SPIRIT
В Україні стартувала програма "Малі гранти для розвитку соціальних послуг у регіонах" в межах програми SPIRIT, яка реалізується у співпраці з Міністерством соціальної політики, ЮНІСЕФ, Світовим Банком та Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю за підтримки уряду Великої Британії.
Програма SPIRIT спрямована на те, щоб розвивати систему надання соціальних послуг. Інвестиції Великої Британії у сумі 25 млн фунтів сприятимуть зміцненню системи соціального захисту в Україні та закладуть основу для інклюзивного відновлення, задовольняючи потреби найбільш вразливих сімей, які постраждали від війни, включно з людьми з інвалідністю та ветеранами.
Ця програма залучає надавачів соціальних послуг різних форм власності, зокрема серед громадських, благодійних організацій, малих та середніх бізнесів, для розширення та надання доступу до соціальних послуг тим, хто найбільше їх потребує.
Колишня міністерка соціальної політики Оксана Жолнович говорить, що від того, що кошти направлятимуться саме на громади, виграють насамперед родини з дітьми. Адже вони отримують необхідний набір соціальних послуг і підтримки, щоб вийти з кризи, в якій опинилися. Виграють і самі громади. Вони отримують додаткові ресурси, компетентності, спроможність, а також покращують клімат для зростання як самих громад, так і їхнього населення. Це також сприяє поліпшенню комунікації, якості послуг, згуртованості самих мешканців.
Крім того, розвиватиметься й громадський сектор. Адже чи не вперше міністерство закуповує ці послуги завдяки підтримці міжнародних партнерів саме в громадському секторі. Таким способом підтримуючи його життєдіяльність, розвиваючи професійні компетентності, формуючи спільноту професійних надавачів соціальних послуг, для яких це стане справжньою роботою на багато років.
"Ми допомагаємо й стимулюємо співпрацю між громадами, державою та громадськими організаціями. Зазвичай протягом багатьох років ці три «блоки» рухались окремо, паралельно, не поєднуючи зусиль. Тепер же ми створюємо нову філософію соціальної політики, яка передбачає побудову спроможності й підтримки для кожної родини, залучаючи всіх, хто здатен цю підтримку забезпечити", — говорить Оксана Жолнович.
Керівниця напряму "Соціальне відновлення та інклюзія" посольства Великої Британії в Україні Рейчел Кін наголошує на важливості підтримки українських сімей:
"Ми прагнемо допомогти українським сім'ям, дітям та іншим вразливим групам отримати доступ до необхідних високоякісних послуг у своїх громадах. Це є частиною нашого більш широкого стратегічного співробітництва в рамках 100-річного партнерства між нашими країнами, яке відображає наші спільні цінності та відданість підтримці розвитку потенціалу кожної людини та інклюзивного відновлення, заснованого на правах людини".
Генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко додає, що це фактично вперше, коли надавачі різних форм власності залучені до підготовки проєктів із надання соціальних послуг. Раніше в Україні базові потреби в соціальних послугах закривали здебільшого комунальні заклади, які фінансувались органами місцевого самоврядування. До того ж діяли не в усіх громадах.
"Зараз стоїть задача розвивати спроможний сектор надавачів соціальних послуг різних форм: з приватного сектору, з різних комбінованих форм, громадського сектору, благодійних організацій, благодійних фондів тощо", – пояснює Віталій Музиченко.
На Фонд покладено функцію певних організаційних процедур:
інформаційно-роз’яснювальна робота;
адміністрування процедури відбору територіальних громад для участі у програмі "Малих грантів";
імплементація відповідних норм законодавства під час відбору територіальних громад та конкурсного відбору надавачів соціальних послуг.
"Ця інвестиція є зобов’язанням щодо поліпшення життя найбільш вразливих дітей та їхніх сімей в Україні. Уряд Великої Британії відіграв трансформаційну роль у реалізації цієї програми. Вперше в Україні ми розробили та випробували модель закупівлі послуг на умовах передоплати, залучили нові місцеві органи влади та постачальників послуг, а також апробували прозорий, гнучкий та масштабований механізм надання послуг. Це має важливе значення для відновлення країни шляхом створення стійкої, сучасної системи підтримки сімей та дітей", – каже спеціалістка ЮНІСЕФ із захисту дитини Наталія Датченко.
Реалізацію програми малих грантів затверджено відповідною постановою. Вона реалізується у Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Київській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Харківській, Хмельницькій, Чернівецькій областях та м. Києві.
"Це були не випадкові регіони, а ті, що зголосилися стати пілотними для впровадження Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки. Саме в цих областях громади разом з урядом та партнерами шукають нові практичні рішення, щоб діти могли залишатися в родинах, а сім’ї – отримувати підтримку через соціальні послуги вчасно і за місцем проживання", – говорить Наталія Датченко.
Як це працює
За словами Наталії Датченко, програма малих грантів стала одним з інструментів реалізації Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки на місцевому рівні. Вона дозволить громадам запустити або посилити важливі соціальні послуги для допомоги родинам з дітьми, залучаючи до цього громадські організації, комунальні заклади, посилюючи місцеві ініціативи та нових надавачів послуг.
Був проведений конкурс на отримання заявок на фінансування серед надавачів соціальних послуг різних форм власності. Конкурс проводився прозоро, всі учасники мали рівний доступ і можливості для участі. Перший етап відбору пройшла 261 територіальна громада. За словами організаторів, під час відбору приймалися рішення так, щоб кожна пілотна область була представлена у програмі.
Учасники конкурсу мають змогу отримати фінансування до 60 тис. доларів США, або приблизно 2,5 млн грн на надання соціальних послуг. Родини ж отримуватимуть послуги безкоштовно.
"Ми дуже наполягаємо і заохочуємо формат співорганізації, співфінансування, залучення різних сторін для реалізації проєкту, зокрема ресурсів, і потенціалу конкретної територіальної громади. Це може бути як матеріальний, так і нематеріальний внесок, логістика, надання житлових і нежитлових приміщень. Дуже добре, коли відбувається взаємодія різних учасників проєкту та активна залученість органів місцевого самоврядування. Ми сповідуємо принцип: краще зробити більше і якісніше для конкретного одержувача, ніж охопити велику кількість одержувачів, але забезпечити базовий рівень підтримки", – розповідає Віталій Музиченко.
Дуже важливо, що фінансування отримують не територіальні громади й не органи влади, а надавачі соціальних послуг, що дозволить їм або розширити функціонал, або запровадити ті послуги, яких раніше не було у громадах. Важливо, що підтримка включатиме не лише надання послуг, а розвиток якості та потенціалу надавачів, що забезпечуватиметься Адміністратором – ІСАР Єднання. За словами Віталія Музиченка, цей підхід стимулюватиме певну конкуренцію між надавачами послуг, і, як наслідок, зростання ефективності їх надання.
Для оцінювання якості й ефективності проєкту сформована наглядова рада, до складу якої залучено Міністерство соціальної політики, донорів, Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, Державна служба у справах дітей, Національна соціальна сервісна служба, Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю, а також ІСАР Єднання і ЮНІСЕФ в Україні.
Співзасновниця ГО WeCan Наталія Друзенко говорить, що їхня організація також подала свою заявку на конкурс малих грантів, плануючи використати їх для надання комплексної підтримки родинам, в яких виховуються діти та молодь з інвалідністю. Під час підготовки статті до публікації стали відомі результати конкурсного відбору. Організація WeCan стала однією зі 120 переможниць, яка отримає фінансування на свою діяльність.
Загалом проєкти реалізовуватимуть 80 громадських організацій та 40 комунальних установ у Дніпропетровській, Волинській, Харківській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Чернівецькій, Житомирській, Хмельницькій, Київській областях та в місті Києві.
"Ми відкрили центр і заснували організацію, щоб моя дитина та інші діти могли отримати всі послуги в комплексі. Моя дитина якісно навчається, до того ж отримує ті знання і навички, що знадобляться їй у житті. Вона отримує необхідну реабілітацію, творчий, музичний, спортивний розвиток в одному місці. Ввечері я забираю додому щасливу дитину. А в суботу вона плаче, бо завтра – вихідний і не треба йти до центру", – ділиться Наталія.
Ринок соціальних послуг – нове, але необхідне явище для України. Поступово відходять у минуле міфи про соціальну допомогу. Родини з дітьми отримуватимуть саме ту підтримку, якої вони потребують, до того ж у своїй громаді.
"Програма показала, що новий підхід до соціальних послуг – коли громада сама визначає, що потрібно, і отримує на це підтримку – працює. Разом із державними партнерами плануємо розширити програму на інші області, удосконалити механізм, зробити його ще простішим та доступнішим. А також інтегрувати підхід у державну систему, щоб закупівля послуг для місцевих громад із врахуванням потреб місцевого населення стала частиною підтримки родин по всій країні", – зазначила спеціалістка ЮНІСЕФ із захисту дитини Наталія Датченко.
Переможців вже оголосили, далі в межах проєкту планується погодження кошторисів, перерахунок коштів. Важливим етапом буде проведення тренінгів щодо управління грантом та надання послуг. Переможці також проходитимуть навчання з розвитку спроможності. Рівень надання соціальних послуг і відповідність нормам перевірятимуть експерти під час моніторингових візитів. А наприкінці року презентують результати проєкту.
"У результаті ми допоможемо нашим громадянам подолати виклики, які несе війна, посилимо наші громади, надамо необхідну підтримку всім, хто цього потребує. І водночас зробимо систему розвитку соціальних послуг в Україні набагато сильнішою, ефективнішою й масштабованою – для всієї країни", — підсумувала колишня міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.