СПЕЦПРОЄКТ
01 липня 2025
Авто дає можливість незалежно пересуватися, але чи дійсно це так? У рекламі його показують як інструмент втечі від рутини, здобуття контролю над життям і часом. Однак є багато "але".
Цей матеріал "Української правди" розповідає про справжню ціну "автомобільної свободи" і пояснює, чому для багатьох людей райд-хейлінг – раціональна альтернатива. Далі – 6 головних ілюзій.
1. Ілюзія: "купив авто – і заощадив"
У контексті сімейного чи особистого бюджетування люди часто упускають факт щодо чіткої оцінки витрат на придбання автомобіля і часто переоцінюють його реальну економічність. Середня ціна нового автомобіля компактного класу (наприклад VW Golf або Toyota Corolla) в Україні становить 1,05–1,29 млн грн (≈ $25 000–31 000).
Також дорогим є, зокрема, і технічне обслуговування, страховки, шини та штрафи. Навіть коли не їздиш, воно вимагає грошей.
За ринковими даними, утримання авто в Україні обходиться щонайменше в 52,7 тисячі гривень на рік. Основна частина витрат – це пальне: при середньому пробігу в 12 000 км і витраті 6,5 л/100 км, за ціною дизпального 54,2 грн/л (дані 2025 року), витрати становлять приблизно 42,3 тисячі грн на рік. Додатково – приблизно 3 000 грн на автоцивілку (ОСЦПВ), 2 400 грн на регулярну мийку (двічі на місяць по 100 грн) та 5 000 грн на технічне обслуговування і витратні матеріали.
Згідно з дослідженням Work.ua, середня зарплата в Україні станом на 12 червня 2025 року (за даними 190 433 вакансій – ред.) становить приблизно 25 000 грн на місяць, тобто на утримання авто йде приблизно 17,6 % річного доходу. І це ще без урахування витрат на паркування, амортизацію, кредит або непередбачені ремонти.
2. Ілюзія: "можна поїхати куди завгодно і залишити авто будь-де"
У реальності знайти паркомісце, наприклад, у Львові – ще той квест. Залишити авто в зручному місці можна не завжди, тож часто доводиться долати значні відстані пішки. До того ж поняття "будь-де" – дуже невизначене. З таким переконанням можна натрапити на евакуатор та/або "листи щастя" з постановою про штраф.
До слова, у 2024 році за порушення правил паркування лише у Києві оштрафували понад 230 000 водіїв.
3. Ілюзія: "комфорт за будь-якої погоди"
Безперечно, коли починається дощ, сніг чи спека – авто може слугувати таким собі рятівним колом.
Однак у негоду кількість аварій зростає, відповідно затори стають ще довшими. Крім того, біля бізнес-центрів чи кавʼярень паркомісць бракує, тож пробігтися під дощем чи слизьким тротуаром до входу однаково доведеться.
І є ще декілька нюансів. Узимку ви витратите 10-15 хвилин, щоб прогріти авто, очистити скло та дзеркала. Комфорт – так, але не миттєвий і не безумовний.
4. Ілюзія: "зручно перевозити великі покупки чи багаж"
Але ж насправді не кожен багажник може вмістити габаритний вантаж.
Для таких випадків є служби доставки з магазинів, вантажні таксі, сервіси на кшталт Bolt XL або оренда авто на кілька годин. Зрештою, купівля великої техніки – не щоденна справа, а виняток, який не варто брати за правило, плануючи власну мобільність.
5. Ілюзія: "авто – безпека під час війни"
Проте наявність машини не означає можливість виїзду. Авто дає ілюзію, що в будь-який момент можна швидко зібрати речі та самостійно евакуюватися. Однак у стресовій ситуації складно спланувати безпечний маршрут.
До того ж, за даними Київської школи економіки, під час повномасштабного вторгнення було зруйновано понад 200 000 авто, а збитки транспортної інфраструктури сягнули $38,5 млрд.
6. Ілюзія: "Авто – довгострокова інвестиція"
Однак якщо ви використовуєте автомобіль тільки для особистих цілей, то, ймовірно, це пасив, який знецінюється.
Втрата вартості відбувається не лише через час, а й через стан авто та його складність в обслуговуванні. Особливо швидко знецінюються великі, дорогі моделі – седани та позашляховики з безліччю функцій, які з часом виходять з ладу і потребують дорогого ремонту. Чим дорожче в утриманні автомобіль, тим швидше він втрачає свою ринкову цінність.
Як змінюється транспортна поведінка містян
Сучасне життя у містах формує новий підхід до мобільності. Тренд – не володіти авто, а мати доступ до потрібного транспорту у потрібний момент. Все більше людей комбінують громадський транспорт, електросамокати, велосипеди та сервіси на зразок Bolt, бо так зручніше та швидше рухатися містом без зайвих зобов’язань.
Міжнародні дослідження показують: частка спільної мобільності (райд-хейлінг, самокати тощо) може сягнути 7 % всіх поїздок у містах до 2030 року, тоді як зараз вона становить близько 3 %. Bolt, який працює понад у 50 країнах, долучається до цієї екосистеми як опція швидкого та зручного пересування в будь-який момент.
Коли транспорт на вимогу стає кращим за власне авто
У містах із заторами та дефіцитом паркування власне авто часто більше ускладнює, ніж спрощує життя. Послуги мобільності на вимогу дозволяють користуватися транспортом за потреби – без постійних витрат на утримання, парковку, ремонт чи страхування. Цей підхід економить не лише кошти, а й час, нерви та спрощує щоденне планування.
Застосунки-навігатори, самокати, райд-хейлінг – усе це інструменти, які працюють як єдина логічна система мобільності: за необхідності – авто, а в іншій ситуації – метро чи самокат. Такі схеми дають максимум адаптивності залежно від часу, погоди, задач і настрою.
Як бізнес адаптує стратегію мобільності
Компанії також переконалися: не завжди потрібен власний автопарк. Натомість вони переходять до моделей "транспорт як послуга". Сервіси на зразок Bolt Business дозволяють централізовано купувати поїздки, контролювати витрати, задавати ліміти та отримувати звіти й аналітику – без логістичних витрат на утримання авто.
Це рішення ідеально підходить для компаній із мобільними співробітниками – у сфері ІТ, консалтингу, продажів чи доставки, – де автомобіль потрібен не кожному щодня.
Мобільність майбутнього – не про "мати", а про "використовувати". Це екологічніше, гнучкіше і зручніше. Особливо в умовах міста, де потреби у транспорті – мінливі. Спільна мобільність – це не тільки сервіс, це нова цінність: доступ і ефективність замість зобов’язань і витрат. Її просто інтегрувати в життя – і це вже працює.