Недоступний доступ

Понеділок, 30 вересня 2013, 15:48
політичний експерт, кандидат наук з державного управління

Право на інформацію є одним з основоположних прав людини. Воно складається із цілого ряду юридичних можливостей, серед яких необхідно виокремити право на безперешкодне ознайомлення з інформацією, яку створили або володіють органи влади.

Для забезпечення цього права в січні 2011 року парламентом був прийнятий закон "Про доступ до публічної інформації". На сьогоднішній день за оцінками міжнародних експертів український закон входить у десятку кращих законів у світі.

Однак практика його застосування органами місцевої влади заставляє критично оцінювати таку високу оцінку, яку виставили Україні міжнародні інституції.

Із червня 2011 року Центром політичних студій та аналітики здійснюється щомісячний Всеукраїнський моніторинг виконання норм закону "Про доступ до публічної інформації" місцевими органами влади.

Проведення подібного моніторингу є надзвичайно важливим. Адже після фіксації порушень, що їх здійснюють органи влади, експерти Центру оскаржують протиправні дії чиновників через правоохоронні органи, а також одразу розробляють та надають органам влади рекомендації по їх усуненню.

Така комбінація дій дає можливість підвищити рівень виконання норм закону в країні, про що свідчать результати цьогорічного моніторингу.

На честь Міжнародного дня Права – свято, яке відмічається у всьому світі 28 вересня, – пропонуємо ознайомитися з результатами моніторингового дослідження, що здійснювалося протягом 2012-2013 років, і в ході якого було проаналізовано діяльність 650 органів місцевої влади.

Відкритість органів влади визначалася згідно з п'ятибальною шкалою:

– цілком закриті, від 0 до 1,9 балів; 

– частково закриті, 2-2,9; 

– мінімально відкриті, 3-3,9; 

– недостатньо відкриті, 4-4,5; 

– цілком відкриті, 4,6-5 балів. 

Результати моніторингу показали, що найпоширенішою практикою порушення закону про доступ до інформації протягом двох із половиною років продовжує залишатися ігнорування органами влади інформаційних запитів громадян та надання ними неповної інформації. Третина міських рад невеликих міст та п'ята частина райдержадміністрацій постійно ігнорують запити від громадян або надсилають неповні відповіді.

Більше того, існує чітка тенденція: чим менше місто, у якому розташований орган влади, тим більше шансів, що відповідь не буде надано.

Якщо брати конкретні регіони, то в 2012-2013 роках найкраще норми закону виконувалися в Харківській області, рейтинг регіону – 3,83; Дніпропетровській та Запорізькій областях – 3,8; та Полтавський області – 3,6.

Найгірше в Тернопільській – 2,61, Закарпатській – 2,71 та Одеській – 2,89 – областях.

Серед органів місцевої влади лідерами по відкритості в наданні публічної інформації стали Сумська ОДА – 4,98, губернатор Юрій Чмир; Запорізька ОДА – 4,68, губернатор Олександр Пеклушенко; Тернопільська ОДА – 4,67, губернатор Валентин Хоптян.

Найзакритішими обласними адміністраціями експерти ЦПСА визначили Чернівецьку ОДА – 2,74, губернатор Михайло Папієв; Рада міністрів АРК – 3,13, голова Анатолій Могильов; Житомирська ОДА – 3,14, губернатор Сергій Рижук.

Серед міських рад обласних центрів найкраще надають відповіді на інформаційні запити: Сумська міська рада – 4,68, мер міста Геннадій Мінаєв; Запорізька міськрада – 4,51, мер міста Олександр Сін; та Хмельницька міська рада – 4,34, мер міста Сергій Мельник.

Найгірше серед міських рад обласних центрів надають публічну інформацію у відповідь на запити Івано-Франківська міська рада – 2,65, мер міста Віктор Анушкевич; Дніпропетровська міськрада – 2,72, мер міста Іван Куліченко; Сімферопольська міськрада – 2,91, мер міста Віктор Агєєв.

У ході моніторингу було визначено найзакритіші теми, на які місцеві чиновники з найбільшою неохотою дають відповіді:

1) Забезпечення органами місцевої влади мовних прав громадян України;

2) Процедури проведення державних закупівель;

3) Оздоровлення дітей;

4) Декларації державних службовців;

5) Фінансування медичної галузі, зокрема, кількості грошей, що їх витрачено на закупівлю ліків для хворих на ВІЛ/СНІД, гепатит та онкохворих.

Під час дослідження оцінювалася також організація роботи сайтів органів влади на виконання закону про доступ до публічної інформації.

Протягом дослідження, моніторинг сайтів здійснювався двічі – у січні та у вересні 2013 року. Оцінка сайтів відбувалась за 10 критеріями, які дають розуміння загальної картини того, наскільки громадяни можуть дізнатись, що в них є право на доступ до публічної інформації, і яким саме чином вони це право можуть реалізовувати.

36%, дев'ять з 25 сайтів ОДА – це сайти Вінницької, Волинської, Закарпатської, Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Харківської та Черкаської ОДА – відповідають усім десятьом критеріям моніторингу й мають по 10 балів.

Сайти Чернівецької та Чернігівської ОДА отримали по 9,5 балів, оскільки мають неправильно створені системи обліку публічної інформації. Стільки ж, 9,5 балів,отримав сайт Дніпропетровської ОДА – на ньому не оновлювалась інформація в розділі про проекти рішень, що готуються до прийняття та підлягають обговоренню.

Найгірше забезпечують доступ до публічної інформації сайти Житомирської, Херсонської та Хмельницької ОДА – отримали по 8 балів.

Найкраще – Дніпропетровська, Кіровоградська, Луганська та Херсонська – вони мають по 10 балів.

Найкращі сайти міських рад у Дніпропетровську, Кіровограді, Луганську та Херсоні – вони мають по 10 балів.

Найгірші в Одеській міській раді – 5,5 балів. На її сайті відсутня інформація стосовно оскарження рішень, дій та бездіяльності розпорядника, не створено реєстр обліку публічної інформації, жодним чином не оприлюднюються звіти та проекти рішень, а інформація стосовно прийнятих нормативно-правових актів не оновлюється. Трошки краще представлені ресурси Черкаської міської ради, 6 балів, та Тернопільської міськради, 7 балів.

Можливість у громадян ознайомитись з реєстрами публічної інформації існує на меншості сайтів міських рад обласних центрів.

Так, на 68%, або 17 з 25 досліджуваних сайтів, відсутній реєстр публічної інформації, а ще на 12%, або 3 з 25 сайтах – наявний лише перелік окремих документів, без вказування виду, джерела, галузі призначення, типу носія та інших даних, як це передбачено законом про доступ.

Таким чином, лише на 20%, або 5 з 25 сайтах міськрад обласних центрів – Дніпропетровської, Кіровоградської, Луганської, Херсонської та Чернігівської – реєстри публічної інформації створені відповідно до вимог закону.

На сайтах обласних державних адміністрацій значно краще виконуються вимоги закону "Про доступ до публічної інформації" стосовно створення реєстрів публічної інформації.

Так, 72%, або 18 з 25 сайтів ОДА, мають такі реєстри. Ще на 24%, або 6 з 25 сайтів, було створено реєстри, які лише частково відповідають закону про доступ. І тільки Рада міністрів АРК проігнорувала цю вимогу закону.

Результати моніторингового дослідження показують, що незважаючи на існування закону майже два з половиною роки, говорити про його виконання органами місцевої влади повною мірою ще зарано. Однак порівняно з минулим роком намітились позитивні тенденції, які, сподіваємося, уже незабаром дозволять громадянам повноправно реалізувати своє право на доступ до публічної інформації.

Дослідження здійснювалося за підтримки з боку офісу Ради Європи в Україні Програми "Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі", за фінансової підтримки уряду Канади та Фонду розвитку ЗМІ посольства США в Україні.

Віктор Таран, спеціально для УП