Халтура

Четвер, 3 жовтня 2013, 23:19
для УП

Зранку прийшло повідомлення, що Реєстри власності не працюють. Опа! Ось і збулась мрія поколінь революціонерів – нікому нічого не належить: комунізм в окремо взятій країні!

Потім вигулькнула новина, що відома колись партія загубила установчі документи. Та це вже більше не новина, тому що немає Реєстрів.

Відтак з’ясувалось, що в школах навчання і не навчання, бо учні сидять у класах у верхньому одязі, а тому уроки більше нагадують фізичні розваги на свіжому повітрі.

Ближче до обіду репортаж розповів про те, як стікаючого кров’ю хворого возили між лікарнями, поки він не помер.

А в обід повідомили, що в відомому магазині продають харчі невідомого походження.

Серед цього потоку фактів майже загубилось повідомлення про те, що картину якогось майстра замалювали, щоб не псувати відвідувачам святкового настрою.

Аж виявилось, що чоловік, який розвівся з жінкою кілька років тому, зовсім і не холостий. З точки зору судового рішення, він ще продовжує виконувати сімейні обов’язки. Але може йому допоможе втрата реєстру судових рішень, якщо раптом його примусять негайно і водночас виконати весь накопичений "подружній обов’язок".

Водій маршрутки виштовхав з автобусу пенсіонера, паспортист зачинився в кабінеті і рахує хабарі, військові через паркан зливають бензин, міліція на прохання супермаркету ганяє бабусь з морквою і квасолею…

Політика – це стан власності в країні й прав навколо неї й стан діалогу між людиною, домогосподарством та владою, бізнесом і суспільством. Усе це разом визначає якість держави.

Якщо політика – це Халтура, то такою стає і держава.

На все це дивляться діти й взаємини з батьками в них стають теж халтурними.

Валентин Ткач, Чернівці, для УП