Класичний суд присяжних може запрацювати в Україні з 2021 року – Мін’юст

Вівторок, 21 січня 2020, 13:24

Міністерство юстиції України розробило два законопроєкти, ухвалення яких забезпечить запровадження в країні класичного інституту присяжних.

Джерело: заступник міністра юстиції Олександр Банчук на прес-конференції, сайт Мін’юсту

Деталі: Банчук зауважив, що Конституція України закріплює, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних, але принцип їхньої роботи досі спирається на радянську практику.

За словами заступника міністра, для формального виконання цієї норми Конституції суд народних засідателів у 2012 році перейменували на суд присяжних, але фактично цей інститут не є судом присяжних у класичному розумінні.

Минулого року правозахисники та науковці разом із Міністерством юстиції підготували два законопроєкти, які вже зареєстровані у парламенті. Ці проєкти покликані забезпечити незалежність присяжних від головуючого судді на законодавчому рівні.

Пряма мова Банчука: "Один законопроект передбачає внесення змін до закону "Про судоустрій і статус суддів" щодо формування списку присяжних. Другий законопроект передбачає внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та до закону про Державний реєстр виборців.

Сподіваємося, що вже цього року запропоновані зміни будуть схвалені парламентом та вступлять в силу у 2021 році...

Ми запропонували механізми і готові до компромісів, консультацій і доповнень відповідних законопроектів".

Пояснення Мін’юсту: Відповідно до законопроєкту, суд присяжних буде здійснюватися колегією із 7 присяжних.

Суд присяжних засідатиме окремо і виноситиме не вирок, а вердикт. Для цього присяжні мають відповісти на наступні питання: чи була подія злочином, чи винен підсудний у вчиненні злочину.

Присяжних пропонують набирати за списками виборців.

Зараз перелік присяжних затверджують місцеві ради за згодою самих громадян, які захотіли стати присяжними. За даними Мін’юсту, з цієї причини в Україні бракує присяжних.

Міністерство дослівно: "За такого порядку вони були невмотивовані, що призводило до відкладання і зриву судових процесів. Якщо присяжні будуть обиратися за списком виборців, то це буде означати фактично не право громадянина бути присяжним, а обов’язок.

При цьому завдання держави полягає у тому, щоб створити умови аби обов’язок був достатньо почесним, а його виконання відшкодовувалося".

Коментар голови комітету Верховної Ради з питань правової політики Андрія Костіна:  "Те, що ми маємо зараз – це не суд присяжних.

Наше завдання як парламенту – гарантувати громадянам передбачене Конституцією право брати безпосередню участь у здійсненні правосуддя через запровадження справжнього суду присяжних, в якому функції професійного судді і функції представників народу є розділеними і кожна з цих частин чітко виконує свою роль".