Як Київ переосмислює себе:

простори, що змінили своє призначення
Спецпроєкт
20 квітня 2026
Ще не так давно ці місця відвідували лише за потреби й без бажання затриматись. Сьогодні – сюди приїжджають свідомо: планують зустрічі, проводять час, повертаються знову.
Саме так за останні роки змінюється Київ, місто почало уважніше ставитися до власних порожнеч – промислових, транзитних, нічийних, – а також переосмислювати простори.
Відрізнити реальну трансформацію від декоративної просто. Адже справжні зміни стосуються не лише фасадів, а й сенсів, і способів використання простору. Чи з’явилась нова функція? Чи люди залишаються, а не проходять повз? Чи простір працює для різних людей?
Нижче зібрані кілька прикладів переосмислених локацій Києва, де на ці питання вже є відповіді.

Арт-завод Платформа

Дарницький шовковий комбінат зупинив виробництво у середині 1990-х і перетворився на сліпу пляму, яку люди радше старались оминати. Зміни почалися у 2013 році, коли на території колишнього комбінату відкрився "Арт-завод Платформа". В об’єкт інвестували близько $3 млн. Першим тут провели фестиваль вуличної їжі, щоб без зайвої статусності представити оновлений простір і показати, що з ним можна взаємодіяти по-новому.
2013 р.
початок змін, відкриття "Арт-заводу Платформа"
3
мільйони доларів було інвестовано в обʼєкт
120
тисяч квадратних метрів нараховує зараз цей простір
1
мільйон людей за два роки відвідав "Платформу"
Уже за два роки "Платформу" відвідали майже мільйон людей. Простір почав працювати як місце, куди повертаються ті, хто побував тут хоча б раз, і постійно приходять нові люди. Сьогодні на 120 тисячах квадратних метрів співіснують коворкінги, офіси стартапів, виставкові зали, великі фестивальні площі. Знайдеться місце і для зйомки кліпів, і для конференції, і для проведення Comic Con чи фестивалю тату-майстрів. Масштаб дозволяє різним аудиторіям не заважати одна одній й водночас перетинатися.
вигляд До1
вигляд після
Цей кейс добре показує, як працює ревіталізація в умовах великого міста через чітку схему використання – пропонувати відвідувачам простоту й водночас різноманіття.

КультМотив

Якщо "Арт-завод Платформа" працює через масштаб і різноманіття, то "КультМотив" – через точність рішення.
Будівля на Набережно-Хрещатицькій, у самому серці Подолу, була зведена у 1901 році й служила Млинзаводом № 1. Тут працював перший в Європі автоматичний паровий млин підприємця Якова Кельбера. Згодом будівлі заводу перейшли у власність "КиївМлин" й десятиліттями простоювали без діла.
1901 р.
будівля служила Млинзаводом
2023 р.
відкрито однойменний культурний простір
400
метрів квадратних простору займають приміщення
500
метрів квадратних простору займає закритий двір
Уже під час повномасштабної війни, в липні 2023 року, засновник БФ "Культмотив" Віталій Кордонський відкрив тут однойменний культурний простір. Він займає 400 м² приміщень і ще 500 м² закритого двору, де облаштована сцена. Тут організовують концерти, виставки, лекції, шахові змагання.
вигляд До2
вигляд після
Фінансова модель працює за звичним принципом культурного простору: гастробар і події покривають витрати на культурну програму. "КультМотив" не відділяє мистецтво від економіки – він їх поєднує разом з простором для людей, що плекають власні ідеї й можуть їх реалізувати у "КультМотиві".
Промислова спадщина визначає концепцію простору, де колись млин переробляв зерно на борошно для міста. Тепер тут культивують ідеї – у виставки, концерти, нові імена. Це приклад того, як невеликий за площею простір може мати чітку функцію і вже зміг сформувати ядро своєї постійної аудиторії.

Площа перед Бессарабським ринком

Є простори, чия трансформація тільки починається, і саме через це за ними цікаво спостерігати. Площа перед Бессарабським ринком – один із таких випадків. Вона знаходиться на перетині ключових пішохідних маршрутів центру і має всі передумови бути живим громадським простором. Але роками вона використовувалася як не дуже зручний перехід між кількома вулицями. Дістатися до Бессарабського ринку або ж до парку Шевченка означало спуститися під землю, подолати сходи й повернутися нагору. Для людей на кріслах колісних, батьків із візками чи літніх людей це фактично неможливо.
У грудні 2025 року завершили реконструкцію самого Бессарабського ринку. Близько 150 мільйонів гривень інвестували в інженерні системи, вентиляцію, освітлення й доступні туалети. Повернулися продавці, поруч запрацювали 17 фудкорнерів. Ринок знову став місцем, куди хочеться зайти не лише за покупками, а й просто провести час.
вигляд До3
вигляд після
На фото у слайдері: рендери нового простору, світлини надані КМДА
Вслід за Ринком почались зміни простору навколо: КМДА оголосила про підготовку проєкту оновлення площі за підтримки меценатів, зокрема компанії Farmak. Головна мета – змінити принцип користування простором. Проєкт передбачає наземні безбар’єрні пішохідні переходи через бульвар Тараса Шевченка, зручні маршрути без підземних спусків, оновлене озеленення, освітлення та елементи для перебування, а не лише транзиту.
2013 р.
демонтаж
пам’ятника Леніну
13
років простір без функціоналу
7-10 хв
потрібно на маршрут
з Хрещатика, щоб перейти дорогу наземним переходом через бульвар Шевченка
200 м
пішохідної частини бульвару не використовується через відсутність зручного доступу
Планують створити й фонтан на колишньому місці монумента Леніна як маркер оновленого публічного простору. Площа і Ринок мають запрацювати як одне ціле, а не як дві точки, розділені потоками машин.
Це ще не завершена трансформація, а радше процес. Та саме тут можна помітити тенденцію відходу пріоритетів міської влади від транспорту до людини й перетворити проблемну ділянку центру на повноцінний міський простір.

Арсенальна площа

Попри розміщення в центрі міста, Арсенальна площа до свого перевтілення так само виконувала переважно транзитну функцію і не сприймалась як місце для прогулянок і відпочинку. Корпуси заводу "Арсенал", що розташовані поруч, – занедбані будівлі XIX сторіччя – стояли порожніми й не мали до міського життя жодного стосунку.
Трансформація тут відбувалася у два паралельні кроки. Команда A Development відреставрувала кілька корпусів заводу під нові функції: в старих будівлях з’явилися Kyiv Food Market, освітній коворкінг "Освіторія Хаб" і Creative States of Arsenal, а між корпусами створили публічну пішохідну зону. Одночасно AVG Group реконструювала саму площу, щоб об'єднати простір біля вестибюля станції метро з відреставрованою частиною заводу через дорогу.
вигляд До4
вигляд після
Як результат, вже за трохи більше ніж рік локація стала однією з найулюбленіших серед киян і гостей міста. Арсенальна площа більше не сприймається як транспортний вузол, де виходять з метро перед Лаврою. Вона – частина пішохідного міста, де можна зупинитись, поїсти, попрацювати або просто відпочити.
XIX
сторіччя – період, коли були зведені будівлі заводу
2020 р.
розпочато трансформацію простору
9051
метрів квадратних становить обсяг простору
2
паралельних етапи реставрації
Варто означити, що найкраще тут спрацювала стратегія суміжної ревіталізації. Бо якби відновили тільки корпуси заводу або тільки площу, ефект був би меншим.

Самосад

Один із найпоказовіших київських кейсів переосмислення простору та один із найдешевших за втіленням. Ділянка в центрі Подолу, на перетині Спаської та Волоської, перебувала в оренді посольства Росії з 1998 року й до Революції гідності. За понад п’ятнадцять років там нічого не збудували, і ділянка перетворилася на пустир. Кілька сотень квадратних метрів каміння і сміття лишалися у кварталі від Контрактової площі.
1998 р.
ділянка переходить
в оренду посольства РФ
2015 р.
розпочато облаштування Самосаду
11
років громада здійснювала облаштування
> 500
людей долучилися до проєкту
У 2015 році мешканці Подолу власними силами прибрали пустир, розставили ящики з рослинами, облаштували лавку-сцену і місця для сидіння. Так народився Самосад – громадський простір, що існує виключно на коштах і енергії громади. За одинадцять років до його створення й утримання долучилося понад 500 людей.
вигляд До5
вигляд після
Проєкт принципово не приймає допомоги від посадовців і місцевої влади. Всі події узгоджуються з мешканцями будинків навколо – простір належить тим, хто живе поруч. Тут проводять лекції про місто, пікніки, дитячі заходи.

Висновок

Якщо подивитися на всі ці локації разом, стає помітно спільну рису: кожна з них починається з простої дії – дати людині привід побути в цьому місці. Не пройти повз, а прийти навмисно. А вже за цим слідує й можливість залишитися.
У таких просторах не потрібно пояснювати, навіщо ти тут. Вони приймають абсолютно різних гостей – з тваринками, з дітьми, на кріслах колісних, на велосипеді або пішки. Київ уже має достатньо прикладів, щоб довести, як місто змінюється завдяки людям, які в ньому живуть і користуються його потенціалом.
1 Фото: КВІДО
2 Фото: ranovationmap.org
3 Фото: Ірина Хрустальова
4 Фото: A-station
5 Фото: Самосад
Авторка фото, представлених у матеріалі з маркуванням "вигляд після", Ірина Хрустальова.
©2000-2026, Українська правда.

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Українську правду" не нижче третього абзацу.

Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на "Інтерфакс-Україна", суворо забороняється.

Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Матеріали з плашкою ОГЛЯД можуть містити рекламу.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02280.

‍ТОВ "УП Медіа Плюс". Усі права захищені.