СПЕЦПРОЄКТ
11 червня 2026
Російський розробник "1С", десятками років нав’язуючи українським компаніям доступ до своїх облікових систем, загнав їх у залежність, з якої тепер складно вирватися. Ба більше, подальше використання російського ПЗ наражає бізнес на цілу низку ризиків – від втрати даних і шпигунства до неможливості будувати плани на майбутнє та масштабуватись.
Альтернативою російським 1С / BAS є перехід на комплексні рішення від Microsoft, які пропонує компанія
Innoware – сертифікований партнер Microsoft зі статусом Microsoft Solutions Partner, який за 25 років діяльності має понад 500 успішно реалізованих проєктів в Україні та світі.
Innoware активно просуває необхідність відмови українських компаній від російського ПЗ та допомагає їм перейти на сучасні та безпечні ERP, CRM, а також HR-рішення Microsoft Dynamics 365.
CEO Innoware Дмитро Попінако розповів УП про причини залежності українського бізнесу від 1С / BAS, небезпеку, яку створює подальше використання ПЗ, розробленого країною-агресором, і важливість переходу на міжнародні стандарти обліку.
25 років досвіду та українська локалізація Microsoft Dynamics 365
– Цьогоріч компанії Innoware виповнюється 25 років. Розкажіть, якими проєктами за цей час пишаєтесь. І які плани маєте на наступні кілька років?
– Innoware працює із 2001 року. Компанія є сертифікованим партнером Microsoft зі статусом Microsoft Solutions Partner, пропонуючи, зокрема, послуги із впровадження, міграції та підтримки рішень Microsoft Dynamics 365 (ERP, CRM, НR).
За 25 років на ринку наш досвід налічує понад 500 успішно реалізованих ERP і CRM-проєктів для компаній різної величини з різних галузей. Ми маємо клієнтів із 18 країн світу. Серед них такі відомі компанії, як Orbico, Sos Kinderdorf, Eurocon, Оболонь, Hajster та інші.
Orbico
Sos Kinderdorf
Eurocon
Оболонь
Hajster
Innoware є розробником української локалізації для ERP-систем Microsoft Dynamics 365 Business Central і Microsoft Dynamics 365 Finance & Supply Chain Management.
Українською локалізацією систем для ведення обліку ми почали займатися з моменту заснування нашої компанії – із 2001 року. Першим нашим клієнтом став Житомирський маслозавод "Рудь", де ми впровадили рішення від Microsoft, і це стало одним з перших проєктів, де локальний облік був реалізований в "міжнародній" системі. Відтоді ми удосконалюємо локалізацію та інвестуємо в її розвиток. Це живий продукт, який поліпшується і розвивається зі зміною законодавчих вимог і бізнес-практик. У планах – продовжувати цю роботу.
Навіщо ми робимо локалізацію? Бо принципи ведення обліку в Україні дуже сильно відрізняються від міжнародних стандартів. У нас, на жаль, все ще пострадянські правила, і ми, як країна, витрачаємо величезні ресурси на дотримання вимог обтяжливої, неефективної та несучасної фіскальної системи.
Наші підприємства змушені вести окремо податковий, бухгалтерський, управлінський обліки, звітність щомісячна, щоквартальна, піврічна, річна. Ми обслуговуємо клієнтів за кордоном – там немає такого: вони ведуть один облік, раз на рік подають звіти на основі даних, які використовують для підготовки внутрішньої фінансової звітності, і місцеві державні податкові служби спокійно приймають її.
Зважаючи, що системи російського виробництва займають монопольне становище на нашому ринку, вони таким чином "консервують" парадигму, в якій знаходяться українські підприємства, і це дуже сильно гальмує економічний розвиток країни.
Згідно зі звітом про результати дослідження стану податкового адміністрування в Україні (2024 рік), яке провів CASE Україна, на ведення податкового та бухгалтерського обліку на загальній системі оподаткування з ПДВ потрібно в середньому 478.2 людинодня на рік. Це в десятки разів більше, ніж в інших розвинених країнах. До прикладу: у світі в середньому на податкове адміністрування підприємці витрачають 234 робочих години на рік (не людинодні, а години), що відмічається у звіті PwC "Платимо податки 2020" для Світового банку (аналіз даних 2018 року). Це приблизно 29 людиноднів на рік або у понад 16 разів менше, ніж платник ПДВ витрачає на податкове адміністрування в Україні. У країнах ЄС цей показник становить 161 годину на рік, або близько 20 людиноднів, що майже у 24 рази менше, ніж в Україні. І це тільки про адміністрування податку на додану вартість.
Тому нам необхідно гармонізувати законодавство і прийняти за основу міжнародні стандарти фінансової звітності – це матиме позитивний вплив на ВВП, покращення інвестиційної привабливості України й розвиток українських підприємств. Перехід на міжнародні системи для управління підприємствами є важливим кроком на цьому шляху, що дозволить підготуватися до гармонізації й надасть українським підприємцям і керівникам сучасний інструмент, яким користуються підприємства в розвинених країнах по всьому світу.
Як війна впливає на компанію
– Війна в Україні та бойові дії на Близькому Сході впливають на довгострокове планування Innoware? Чи закладає компанія у своїх прогнозах ймовірність припинення вогню чи перемир’я?
– Опосередкований вплив, звичайно, є. Щодо прогнозів – навряд чи хтось може точно сказати, коли саме закінчиться війна. Тобто ми не чекаємо, що, умовно, завтра війна перейде в якусь іншу стадію і бойові дії припиняться.
Але ми також бачимо, що бізнеси продовжують працювати. Ми отримуємо запити з різних кінців світу: США, Африки, Близького Сходу, Європи – виходячи з цього, ми й плануємо нашу діяльність. Тобто ми будемо продовжувати надавати послуги, очікуючи також і нових клієнтів.
– Innoware, серед іншого, працює на ринку Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ). Нинішня ескалація на Близькому Сході впливає на бізнес-процеси, ваших клієнтів і партнерів?
– Ми повноцінно відкрились в ОАЕ десь за місяць до того, як почалась війна в Перській затоці. Кількість запитів з ОАЕ зросла, ми побачили збільшення попиту, тому вирішили відкрити офіс – зараз там вже є три клієнти. Якщо говорити про попередні періоди, то з 2012 року у нас в ОАЕ є давній клієнт – британський виробник чаю Ahmad Tea.
Чи вплинула війна проти Ірану? За нашими спостереженнями, перша реакція в ОАЕ була схожа на ту, яка була в Україні з початком повномасштабної війни – бізнес притихнув, був великий відтік людей.
Зараз уже пройшло більш як два місяці, і ми бачимо зворотне – люди й бізнеси повертаються, компанії продовжують працювати попри те, що обстріли, як ми бачимо з новин, тривають. Тобто вони теж потихеньку адаптуються. І приємно чути, що Україна допомагає захищатись від дронових атак.
Як 1С стало "монстром" і які рішення пропонує Innoware
На початку 2026 року Держспецзв’язку заборонив використання російського ПЗ 1С / BAS в органах держвлади та на об’єктах критичної інфраструктури. За вашими оцінками, чи спрацювала ця заборона?
– Рішення регулятора є, але, за моїми спостереженнями, особливого впливу воно не мало. Величезна кількість підприємств – за моїми оцінками, до 80%, – як працювали раніше на цьому ворожому ПЗ, так і продовжують це робити.
До речі, не всі продукти потрапили до цього списку Держспецзв’язку. 1С / BAS – найбільш розповсюджені, на слуху, але на держпідприємствах дуже часто використовуються й інші ворожі системи – зокрема "Парус", "Галактика" зустрічаються досить часто. Вони до переліку регулятора наразі не потрапили.
– Чому, на ваш погляд, держкомпанії не надто активно відмовляються від російського ПЗ?
– Варто розуміти, що перехід з 1С / BAS після багатьох років роботи з ними – це величезні зусилля, треба мати терпіння, бажання і дуже багато знань. Знань мало, оскільки держкомпанії дуже часто зосереджуються лише на своїй основній діяльності, а проєкти з впровадження нових інформаційних систем, за нашими спостереженнями, відбуваються раз на 8–10 років.
До того ж наші держкомпанії мають відповідати законодавству про закупівлі. Але нюанс у тому, що це законодавство розроблене під закупівлю матеріальних об’єктів, які мають фізичні характеристики, і ціну, яка відповідає цим параметрам. А впровадження інформаційних систем – це консалтинг, тобто Progressive Elaboration – поступове уточнення і розробка, що унеможливлює фіксовану ціну в угоді.
Звісно, закладаються індикатори для оцінки вартості послуг, але точну суму до завершення проєкту ми назвати не можемо, бо впровадження нових систем потребує тестувань і уточнень. Тобто ми не знаємо наперед, скільки зусиль треба докласти – це приблизна оцінка, а законодавча процедура закупівель потребує фіксованої ціни.
Проте способу визначити, скільки зусиль треба зробити для того, щоб запустити програмний продукт під конкретне підприємство, немає, бо всі компанії абсолютно різні. Цей підхід із закупівлями треба удосконалювати.
І треба міняти стиль управління держкомпаніями загалом – він не має відрізнятись від управління приватним бізнесом: у менеджменту мають бути ті самі свободи й можливості. А держпідприємства зараз, як ми всі чуємо з новин, дуже зрегульовані, а стратегії їм часто "спускають згори".
– А як щодо приватних компаній: чи можливе таке ж рішення регулятора для них? І чи можливо технічно повністю обмежити використання ворожого софту для українського бізнесу за прикладом блокування VK і OK.ru?
– Якщо програмний продукт встановлений на обладнані компанії, на власному сервері чи в приватній хмарі (орендовані обчислювальні потужності), то заблокувати немає можливості. Якщо продукт використовується як "сервіс" – надається доступ до ПЗ, що встановлено на серверах виробника або його партнерів, – то тоді такий доступ можна блокувати, але постійно відстежувати, чи не змінили адресу, бо для таких застосунків не обов’язково мати постійну назву, як назва вебсайту для зазначених заборонених соцмереж, а можна робити зміни навіть автоматично.
І VK, і OK.ru – це, по суті, популярні вебсайти, бренди, асоційовані з доменним іменем, і заблокувати ці домени просто. Домени, на яких знаходяться системи для ведення обліку, не такі відомі й не мають таких популярних назв. До того ж можна зробити невеличку програмку, яка буде стояти на комп’ютері у замовника, він буде отримувати нову адресу, якщо треба її змінити, – і все.
Заблокувати адміністративними шляхами можна, якщо слідкувати, на яких адресах, умовно, знаходяться кібертерористи, але це складно, бо вони динамічно їх змінюють. Словом, це складна робота, і я не впевнений, чи вона взагалі можлива. На це питання мають відповісти фахівці з інформаційної безпеки та держоргани, які займаються кібербезпекою.
До того ж продовжує функціонувати Спілка автоматизаторів бізнесу, яка пропонує навчальні курси та ліцензійний доступ до BAS. Якщо заборонити діяльність цієї спілки, то під ризиком опиниться величезна кількість українських підприємств, бо у них облік ведеться за допомогою цього програмного забезпечення.
Тому в контексті заборон треба зважати й на економічну безпеку. Так, 1С / BAS – ворожі продукти, через які росіяни можуть шпигувати чи отримувати важелі впливу на українські підприємства. Це свого роду атомна бомба в кіберпросторі. Але ліквідовувати її треба компетентно і поволі, зважаючи на кількість користувачів, щоби не призвести до зупинки діяльності підприємств і дати час на перехід на нові системи.
На жаль, ми як країна на поточний момент залежні від 1С / BAS. Це як із нафтопроводом "Дружба" – якщо ми хочемо отримати фінансування від ЄС і потім приєднатись до блоку, то були змушені розблокувати "трубу" і дозволити ворогу заробляти на експорті нафти якийсь час. Тут подібна ситуація: заборонити це ПЗ для комерційного сектору – це дуже вагомий крок і до нього треба ретельно готуватись.
– Якщо простежити хронологічно, внаслідок чого 1С стільки років було і залишається незмінним для багатьох бізнесів. Що це – зручність, дешевизна, відсутність на той час альтернатив?
– Я займаюся ERP і CRM-системами з 1994 року. Тоді в Києві бухгалтерські програми в абсолютній більшості розповсюджувались нелегально на ринку "Петрівка": на компакт-дисках і дискетах продавались різні продукти – у тому числі від російської "1С".
У РФ раніше ухвалили законодавство, яке обмежує порушення авторських прав, – так "1С" почала збирати в Росії гроші, у нас же таких обмежень ще багато років не було. Таким чином російський виробник отримав кошти зі свого локального ринку та реінвестував їх у розвиток продукту – так вони відірвалися вперед по можливостях і функціональності. Потім українські ентузіасти зробили локалізацію цього продукту.
"1С" згодом усвідомила, що контролює наш ринок – тоді вони відкрили представництво, через яке лобіювали захист авторських прав в Україні, і наші законодавці це ухвалили.
Тобто в руках "1С" опинився монополізований ринок із великою базою користувачів: компанія заборонила незаконне використання і почала збирати гроші з усіх, хто хотів працювати легально, протягом десятків років отримуючи з нашої країни значні доходи. Які, звичайно, інвестувалися в агресивний маркетинг, розширення спектра функцій та співпрацю з місцевими розповсюджувачами. Це призвело до нинішнього домінування – ми, по суті, стикаємось із монстром, подолати якого буде непросто.
CRM-системи російського походження, на кшталт "Бітрікс 24" або AmoCRM, – ще один монстр, якого треба подолати. До нас звертаються багато компаній щодо міграції, адже для них це велика проблема.
Саме тому Innoware просуває в українському бізнес-просторі відмову від російського ПЗ і перехід на ERP-, CRM-, HR-рішення від Microsoft як дієвий крок до перемоги України у кібервійні проти країни-агресора.
– Які стоп-фактори можуть утримувати бізнес від такої міграції?
– Найбільший стоп-фактор – це бюджет, тобто необхідність зробити інвестицію зараз, в часи невизначеності. Компанії, це об’єктивна реальність, зараз дуже сильно економлять, і у багатьох просто немає фінансової можливості перейти на новий програмний продукт. Все інше – це вже практичні аспекти.
Якщо говорити про міграцію, яку пропонуємо ми, то невеликі компанії можуть придбати готові конфігурації, розроблені нашою командою на базі найпопулярнішої у світі ERP-системи Microsoft Dynamics 365 Business Central, – "IW Фінанси+", "IW Торгівля" та "IW Кадри та заробітна плата". Вартість впровадження – від 1200 до 20 000 доларів залежно від пакета додаткових послуг. Термін запуску в експлуатацію такої конфігурації – від 1 місяця.
У більших компаніях, окрім систем для ведення обліку, використовується величезна кількість іншого ПЗ, з яким треба інтегруватися, тому зробити якусь лише одну інтеграцію неможливо. Це сильно впливає на проєкт, тривалість його впровадження і вартість.
Пакетні пропозиції для великих підприємств зазвичай не повністю підходять, бо чим більше підприємство, тим більше у нього унікальних процесів і специфічних вимог, які треба додатково реалізовувати, але готові пакети можна взяти за основу, як ядро, і потім треба додатково налаштовувати всю специфіку й унікальні вимоги конкретного підприємства. Тобто кожен такий проєкт треба оцінювати окремо – універсального шаблону немає.
– У липні 2025 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт
№ 13505, який пропонує поступовий перехід на безпечне вітчизняне або міжнародне ПЗ. Що Закон передбачає і чому його досі не ухвалили?
– Передбачається, що всі заборонені програмні продукти мають бути виведені з експлуатації до 1 січня 2030 року. Основні положення Закону набирають чинності через 6 місяців з дня опублікування, а санкційний блок – з 1 січня 2030 року.
Документ мали виносити на голосування в першому читанні ще в листопаді, але, на жаль, як ми бачимо, на роботу Ради дуже сильно вплинув "Міндічгейт" – зараз, грубо кажучи, не до цього.
Яку небезпеку несе російське ПЗ
– На які ризики себе наражають ті компанії, які все ж продовжують працювати з російським ПЗ?
– Окрім репутаційних ризиків, варто розуміти, що ваші дані під прицілом країни-агресора. Я маю на увазі бекдори – їх використовують і для шпигування, і для розвідки та викрадення конфіденційних даних. Усі ми пам’ятаємо багатоетапну кібератаку Petya / NotPetya у 2017 році й те, яку шкоду він завдав державі, – це мільярди, дуже багато підприємств взагалі не відновили свою діяльність, тому що в них були знищені всі дані. Це великий ризик, тому рекомендуємо компаніям, які використовують 1С / BAS, перевести їх в ізольовану мережу, щоб не було віддаленого доступу з інтернету.
Залежність вишів від 1С
– 8–10 років тому в провідних економічних університетах України студенти факультетів обліку та аудиту вивчали 1С, тоді як ПЗ від SAP чи Microsoft доводилось опановувати самостійно або ж уже на стажуваннях чи першій роботі. Чи змінилася відтоді ситуація? Чи 1С все ще переважає?
– За нашими спостереженнями, 1С, на жаль, все ще переважає. Водночас ми, маючи постійний діалог з університетами, бачимо, що потихеньку вони починають розуміти, що цю ситуацію із залежністю від ворожого ПЗ треба змінювати.
Проблема ще і в тому, що виші за базові 1С / BAS нічого не платять, тоді як за ліцензійний доступ до пакетів Microsoft треба платити. А багато університетів у нас, на жаль, не мають можливостей виділяти на це кошти.
Ми ведемо діалог із Microsoft, зокрема для того, аби українські виші могли отримати спеціальні умови ліцензування.
©2000-2026, Українська правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Українську правду" не нижче третього абзацу.
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на "Інтерфакс-Україна", суворо забороняється.Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Матеріали з плашкою ОГЛЯД можуть містити рекламу.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02280.
ТОВ "УП Медіа Плюс". Усі права захищені.
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на "Інтерфакс-Україна", суворо забороняється.Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Матеріали з плашкою ОГЛЯД можуть містити рекламу.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02280.
ТОВ "УП Медіа Плюс". Усі права захищені.