Від тестів до кар'єрних маршрутів:
як нова роль кар'єрного радника змінює майбутнє підлітків
Спецпроєкт
25 серпня 2026
Менеджмент другий рік поспіль залишається найпопулярнішою спеціальністю серед українських вступників. У десятці лідерів також – філологія, психологія, маркетинг, економіка та комп'ютерні науки.
Водночас найбільше бюджетних місць держава традиційно спрямовує на спеціальності, де є потреба в кадрах: середню освіту, медицину, комп’ютерні науки, будівництво та електричну інженерію.
Такий розрив не обов'язково означає, що підлітки роблять "неправильний" вибір. Але він показує проблему: наскільки добре школярі взагалі розуміють, які можливості існують, що їм підходить і які професії будуть потрібні через кілька років?
Вибір професії часто відбувається без системної підтримки: хтось проходить профорієнтаційний тест, хтось один раз говорить із психологом чи вчителем, а хтось просто орієнтується на поради батьків, друзів або інформацію з інтернету. За даними опитування U-Report, найпоширенішим форматом профорієнтації для підлітків залишаються психологічні тести – їх проходили 69% опитаних, тоді як індивідуальні зустрічі з психологом чи профорієнтологом мали лише 9%.
Але світ професій змінюється, ринок праці потребує нових навичок, а професійний шлях людини вже рідко обмежується однією спеціальністю на все життя.
Тому профорієнтація поступово змінюється сама: замість того, щоб допомогти дитині раз і назавжди відповісти на питання "ким бути?", школа має навчити її досліджувати себе, бачити різні можливості й самостійно ухвалювати кар'єрні рішення. Саме для цього в українських школах з'являється нова роль – кар'єрного радника.
Чому стара профорієнтація більше не працює
Ще донедавна профорієнтацію часто уявляли як просту схему: пройти тест, дізнатися, до якої професії маєш схильність, обрати спеціальність – і далі рухатися цим маршрутом. Але сьогодні така модель дедалі менше відповідає реальності.
"Світ навколо нас дуже швидко змінився, і разом з ним змінилося уявлення про кар'єру. Тепер школа не може працювати так, як це було 10–20 років тому. Головне завдання профорієнтації та кар'єрного консультування сьогодні – навчити людину робити усвідомлені кар'єрні вибори, а не просто допомогти обрати одну професію на все життя. Важливо розуміти свої сильні сторони, цінності, інтереси, вміти пристосовуватися до змін і не боятися змінювати свої рішення, якщо це потрібно", – говорить психологиня та експертка з кар'єрного консультування Ірина Плешакова.
І саме тут виникає проблема традиційної шкільної профорієнтації. У багатьох школах вона досі не є системною: десь проводять зустрічі, екскурсії та консультації, а десь усе може звестися до одного тесту або розмови перед випуском. Багато залежить від ініціативи конкретного вчителя чи адміністрації, а педагоги не завжди мають спеціальну підготовку для кар'єрного консультування.
На фото: Оксен Лісовий, міністр освіти та науки України (2023–2026) під час заходу для учасників проєкту "Професійна орієнтація та карʼєрне консультування"
Адже проблема не лише в тому, що профорієнтації мало. Важливо й те, якою вона є. Тест може показати певні здібності чи схильності, але не здатен визначити майбутню професію людини. Реальний вибір формується через досвід, спроби й помилки, знайомство з різними можливостями та поступове розуміння себе.
"Жоден тест не може сказати людині, ким їй бути. Він може дати корисну інформацію про здібності чи схильності, але остаточний вибір формується через досвід, спроби, помилки та нові відкриття про себе. Раніше все було простіше: людина обирала професію, здобувала освіту і часто працювала в цій сфері все життя. Зараз це майже не працює, бо з'являються нові професії, старі зникають, технології розвиваються дуже швидко, і багато людей змінюють професію кілька разів за життя", – наголошує Плешакова.
До того ж сучасні підлітки живуть в інформаційно перенасиченому світі. Вони можуть щодня бачити десятки історій про блогерів, підприємців, IT-фахівців чи інші професії, але сама кількість інформації не означає, що дитина розуміє, як влаштована ця робота, які навички для неї потрібні та чи підходить вона саме їй.
Є й інша проблема – страх помилитися. За даними освітньої фундації GoGlobal, 52% молоді називають страх помилитися у виборі професії ключовою проблемою, а 64% мають труднощі з визначенням власних інтересів і схильностей.
52%
64%
Це відбувається через те, що вибір професії часто сприймається підлітками як рішення, яке визначить усе подальше життя. Молоді люди можуть відкладати вибір, сумніватися у власних силах або орієнтуватися на очікування батьків чи друзів. Тому сучасна профорієнтація має працювати не лише з інформацією про професії, а й допомагати дитині розвивати впевненість у власних рішеннях.
Водночас вибір підлітка відбувається не у вакуумі. На нього впливають доступні можливості, місце проживання, родина, інформація про ринок праці. Наприклад, діти з великих міст мають більше шансів поспілкуватися з представниками різних професій, відвідати компанію чи університет. У маленьких містах і селах таких можливостей може бути значно менше. Війна додала до цього нові виклики – переїзди, дистанційне навчання, стрес і невизначеність.
На фото: Лілія Гриневич, міністерка освіти та науки України (2016–2019) під час заходу для учасників проєкту "Професійна орієнтація та карʼєрне консультування"
Отже, сучасна профорієнтація – це вже не відповідь на запитання "ким ти будеш, коли виростеш?". Це процес, в якому підліток поступово вчиться відповідати на інші питання: хто я, що мені цікаво, у чому мої сильні сторони, які можливості існують і як перевірити, чи підходять вони мені.
Саме для того, щоб цей процес не залежав лише від випадкової зустрічі чи ініціативи окремого вчителя, у школах поступово формується нова роль – кар'єрного радника.
Хто такий кар'єрний радник і чому це не новий шкільний психолог
Якщо традиційна профорієнтація часто зводилася до тесту та поради "тобі підійде гуманітарний напрям", то кар’єрне консультування працює інакше. Його мета – не вибрати професію за дитину, а допомогти їй поступово розібратися у власних інтересах, можливостях і варіантах майбутнього.
"Дітям стає складніше будувати сценарії майбутнього, оскільки вони отримують багато стресу й невизначеності, а умови постійно змінюються. Саме тому важливі кар’єрні освітні радники та вся інфраструктура навколо дитини, які дадуть їй можливість зосередитися на наявних можливостях і зрозуміти, де та як вона може себе реалізувати. Щоб уже сьогодні дитина відчувала певну землю під ногами і могла рухатися до своїх цілей, починаючи хоча б з чогось", – пояснює координатор програм з розвитку навичок в українському представництві ЮНІСЕФ Тарас Деркач.
Уявімо учня, який говорить: "Мені цікава медицина, але я не знаю, чи це справді моє". Завдання кар’єрного освітнього радника (КОР) – не сказати йому "так, тобі підходить медицина" або "ні, обери щось інше".
Спочатку радник допоможе підлітку дослідити власні інтереси, цінності та сильні сторони, потім – сформувати конкретну кар’єрну гіпотезу, знайти інформацію про професію та освітні маршрути, поспілкуватися з практиком або отримати практичний досвід. Після цього разом із учнем він проаналізує досвід: що підліток зрозумів про професію, що – про себе і який наступний крок варто зробити.
На фото: педагоги й педагогині – учасники та учасниці проєкту "Професійна орієнтація та карʼєрне консультування"
Для цього в КОР є значно більше інструментів, ніж профорієнтаційний тест. Це індивідуальні та групові консультації, вправи на самопізнання, дослідження освітніх програм і ринку праці, зустрічі з фахівцями, професійні проби, навчальні візити, job shadowing, проєкти, а також кар’єрні портфоліо та індивідуальні плани.
Водночас важливий не сам набір інструментів, а те, як їх використовують. Тест без подальшого обговорення мало що змінює, екскурсія без підготовки та рефлексії може залишитися просто екскурсією, а зустріч із професіоналом – цікавою, але відірваною від реального вибору дитини розмовою. Тому робота радника має послідовну логіку:
потреба учня →
відповідний інструмент →
досвід або інформація →
рефлексія →
кар’єрний висновок →
наступний крок
При цьому КОР не замінює ані психолога, ані класного керівника. Його завдання – поєднати те, що раніше часто існувало окремо: самопізнання, знайомство зі світом професій, інформацію про ринок праці, практичний досвід і планування освітньої та професійної траєкторії.
"Дитина зможе пройти методики на виявлення своїх інтересів і здібностей, потім долучитися до візиту чи екскурсії на заклад освіти або виробництво. Після цього – відрефлексувати, наскільки ці професійні та освітні можливості відповідають її інтересам, а в особистому спілкуванні з кар’єрним радником скласти власний професійний або освітній план майбутнього. Тобто вибудовувати своє бачення не за один раз, як це часто було раніше", – пояснює на прикладі координатор програм з розвитку навичок в українському представництві ЮНІСЕФ Тарас Деркач.
І це важливо, адже сьогодні така підтримка залежить від конкретної школи.
Директорка освітньої фундації GoGlobal Тетяна Коврига розповіла, що лише 20% учнів кажуть, що профорієнтаційні заходи в їхньому закладі проводяться регулярно, тоді як 25% взагалі не відвідували таких заходів. Ще 38% молоді називають відсутність систематичної профорієнтації у школі однією з ключових проблем під час вибору професії.
На фото: Тетяна Коврига, директорка освітньої фундації GoGlobal
Тому поява КОР – це спроба перенести профорієнтацію з площини окремих ініціатив у системну роботу школи. Не "день професій" раз на рік і не тест перед вступом, а послідовний процес, який може тривати протягом кількох місяців.
Саме так побудована й програма підготовки кар’єрних радників: три послідовні блоки
"Дослідження себе"
"Дослідження світу професій"
"Планування кар’єри"
Перші результати такого підходу вже бачать педагоги, які пройшли навчання. За їхніми спостереженнями, 81% учнів краще усвідомили зв’язок між вибором професії та власними інтересами й здібностями, 62% почали співвідносити свої можливості з вимогами професій, а 56% відкрили для себе більше освітніх маршрутів після 9 класу.
І, можливо, один із найважливіших результатів – зміна ставлення до самої невизначеності. За спостереженнями педагогів, діти починають менше боятися майбутнього, активніше говорять про нього з батьками та вчителями й самостійно шукають інформацію про професії та навчання.
Чому профорієнтація важлива не лише для дітей
Вибір майбутньої професії здається особистою справою підлітка. Але насправді від того, наскільки людина розуміє свої можливості й знаходить своє місце на ринку праці, залежить значно більше – зокрема те, наскільки ефективно країна використовує власний людський потенціал.
"Чим швидше кожна людина працездатного віку знайде своє місце, де зможе максимально ефективно реалізувати свої здібності, тим більше цінності вона створюватиме своєю працею. Відповідно, це впливатиме і на добробут, і на ВВП, і на створення додаткової цінності для суспільства. Чим швидше людина буде на своєму місці, тим буде краще суспільству й державі", – зауважує Владислав Грезєв, засновник і CEO рекрутингової платформи Lobby Х.
Але для цього недостатньо просто розповісти підлітку про кілька професій, які зараз мають попит. Важливо, щоб він розумів весь спектр можливостей.
Український ринок праці вже кілька років поспіль переживає серйозний дефіцит кадрів. Повномасштабна війна, виїзд мільйонів українців за кордон та мобілізація змінили структуру попиту на працівників.
Серед помітних тенденцій – стрімке зростання оборонно-промислового сектору та дефіцит інженерних і технічних спеціалістів. Паралельно бракує представників робітничих професій – зокрема електриків, сантехніків та інших фахівців. За його спостереженнями, попит на окремі спеціальності змінився настільки швидко, що освітня система не завжди встигає за ринком праці.
На фото: підсумковий захід для учасників проєкту "Професійна орієнтація та карʼєрне консультування"
Саме тому, на думку Грезєва, кар'єрне консультування має починатися з дослідження різних сфер: дитині потрібно показати, як влаштований світ професій, які можливості існують у різних напрямах і де вона потенційно може себе реалізувати. Коли підліток бачить ширшу картину, йому легше зрозуміти, що саме йому цікаво та що відповідає його здібностям.
Це особливо важливо в умовах, коли сам ринок праці швидко змінюється. Окрім професійних знань, роботодавці дедалі більше потребують людей, які вміють взаємодіяти з іншими, адаптуватися до змін, працювати з технологіями та штучним інтелектом, концентруватися й відокремлювати важливу інформацію від інформаційного шуму.
Для України це питання особливо гостре: за обмежених людських ресурсів важливо не просто мати достатню кількість працівників, а допомагати людям знаходити сфери, у яких вони можуть бути найбільш ефективними. І саме тут якісна профорієнтація перестає бути додатковою шкільною активністю – вона стає частиною довгострокової роботи з людським капіталом країни.
Як до цього готують самих педагогів
Щоб кар’єрне консультування стало системною частиною школи, змінювати потрібно не лише підхід до учнів. Учителі, які раніше могли займатися профорієнтацією час від часу або за власною ініціативою, мають отримати окремі знання та інструменти для такої роботи.
Саме для цього освітня фундація
GoGlobal спільно з Міністерством освіти і науки України та у партнерстві з ЮНІСЕФ реалізували онлайн-програму підвищення кваліфікації для педагогів, які працюють із учнями 9–10 класів. Її завдання – допомогти школам системно впроваджувати кар’єрне консультування в умовах переходу до профільної середньої освіти.
Під час навчання педагоги не просто знайомляться з новими підходами до профорієнтації. Вони вчаться допомагати підліткам краще розуміти власні інтереси, сильні сторони, здібності та освітні потреби, а потім співвідносити їх із можливими профілями навчання та професійними напрямами. Окремо учасники опановують сучасні методики кар’єрного консультування, готові інструменти й матеріали, які можна використовувати на заняттях.
Важливо, що програма не обмежується онлайн-лекціями. Педагоги відпрацьовують отримані підходи на практиці й проводять заняття з учнями. Тобто нові інструменти вони одразу перевіряють у реальному освітньому середовищі – і можуть побачити, як реагують на них самі підлітки.
На фото: заняття із профорієнтації у ліцеї №309 Дарницького району м. Києва
І саме тут, за спостереженнями педагогів, відбувається одна з найважливіших змін: розмова про професійне майбутнє перестає бути розмовою про "правильний" вибір.
Директорка освітньої фундації GoGlobal Тетяна Коврига зауважує, що зміни не залишилися лише в межах уроків. 68% учнів почали говорити про майбутнє з батьками або вчителями поза заняттями, а 61% самостійно шукали інформацію про професії та навчальні заклади.
"Несподіваний ефект: психологічна безпека важливіша за «інформацію про професії». Під час спілкування з вчителями, які впроваджують нові підходи профорієнтації, одна з учасниць зауважила, що завдяки створенню психологічно безпечного простору на заняттях діти змогли знизити рівень тривожності й почали впевненіше дивитися вперед, спираючись на власні сили та ресурси. І це – в умовах, коли тема майбутнього для підлітків воєнного часу є особливо складною. Курс змінює не стільки знання підлітків про професії, скільки їхнє ставлення до невизначеності майбутнього – від тривоги й уникнення до цікавості й проактивності", – додає Тетяна Коврига.
Для педагогів важливим виявився і сам спосіб розмови з підлітками. Учителі окремо відзначали значення психологічно безпечної атмосфери та травмачутливого підходу. У таких умовах, за їхніми спостереженнями, діти менше тривожаться через невизначеність і впевненіше говорять про власне майбутнє.
Тож підготовка майбутніх кар’єрних радників – це не лише про те, щоб навчити вчителя користуватися новим тестом чи провести кілька профорієнтаційних занять. Йдеться про зміну самої ролі школи у виборі майбутнього: від окремих заходів, які залежать від ентузіазму конкретного педагога, – до послідовної підтримки учня протягом його освітнього маршруту.
На фото: заняття із профорієнтації у ліцеї №309 Дарницького району м. Києва
Сьогодні вибір професії дедалі рідше буває одноразовим рішенням на все життя. Тому головне, чого має навчити школа, – не просто обрати спеціальність, а навчитися орієнтуватися у світі можливостей, ставити запитання, приймати рішення й не боятися змінювати свій шлях. Саме для цього українській школі потрібні кар'єрні радники.
Проєкт "Онлайн-програма з карʼєрного консультування у школі для вчителів 9–10 класів" виконується ГО "GoGlobal" за сприяння МОН у партнерстві з ЮНІСЕФ та за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW.
©2000-2026, Українська правда.
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Українську правду" не нижче третього абзацу. Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на "Інтерфакс-Україна", суворо забороняється.
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Матеріали з плашкою ОГЛЯД можуть містити рекламу.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02280.
ТОВ "УП Медіа Плюс". Усі права захищені.
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Українську правду" не нижче третього абзацу. Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на "Інтерфакс-Україна", суворо забороняється.
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Матеріали з плашкою ОГЛЯД можуть містити рекламу.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02280.
ТОВ "УП Медіа Плюс". Усі права захищені.