Кожен третій українець має гіпертонію.
За підтримки ТОВ "Серв’є Україна"
10 вересня 2026
"Мовчазний вбивця". Саме так лікарі називають артеріальну гіпертензію – захворювання, при якому в людини постійно підвищений артеріальний тиск.
"Мовчазна" вона тому, що у більшості випадків хворі не відчувають жодних симптомів. Тиск зростає поступово, організм намагається адаптуватись, однак тим часом руйнується серцево-судинна система та страждають нирки. Прямими наслідками гіпертензії є інфаркт та інсульт – головні причини смертності в Україні.
Ще до початку повномасштабного вторгнення артеріальну гіпертензію діагностували у кожного третього дорослого українця. Та повномасштабна війна принесла додаткові фактори ризику: хронічний стрес, порушення сну, тривожність та емоційне виснаження. Усе це створює передумови для зростання кількості хворих.
Наприкінці 2024 року Всеукраїнська асоціація кардіологів України за підтримки компанії "Серв’є Україна" запустила програму "МІСІЯ 50/28". Її мета – допомогти людям з артеріальною гіпертензією досягати цільових показників артеріального тиску й утримувати їх впродовж тривалого часу завдяки ефективному лікуванню.
Як цього планують досягти? Чи є вже перші результати? Та головне: що кожен українець може зробити тут і зараз, щоб зберегти своє здоров’я?
"Українська правда" поговорила про це з національною координаторкою Програми "МІСІЯ 50/28" Ларисою Міщенко.
"Фактично у кожного третього дорослого є артеріальна гіпертензія". Чому вона виникає та які ризики за собою несе
питання
– Артеріальну гіпертензію називають одним із найпоширеніших хронічних захворювань у світі. Що це за хвороба та які чинники найчастіше призводять до її розвитку?
– Артеріальна гіпертензія, або гіпертонічна хвороба, – це стабільно підвищений артеріальний тиск, який становить 140/90 мм рт. ст. або вище.
Чому вона виникає – складне питання. Лише у 10% випадків ми можемо виявити конкретну причину, наприклад, патологію великих судин або ендокринних органів. Якщо її усунути, є великі шанси, що артеріальний тиск нормалізується. Однак у 90% пацієнтів визначити одну конкретну причину не вдається.
Водночас ми добре знаємо чинники, які підвищують ризик розвитку артеріальної гіпертензії. Серед них ожиріння, хронічний стрес, надмірне споживання солі, малорухливий спосіб життя, куріння та зловживання алкоголем.
Чим більше таких чинників поєднується у людини, тим вищою є ймовірність розвитку артеріальної гіпертензії.
питання
– Неофіційно медики називають артеріальну гіпертензію "мовчазним вбивцею". Чому так?
– Тому що зазвичай артеріальний тиск підвищується поступово і людина може взагалі не відчувати жодного дискомфорту. У багатьох людей хвороба протікає безсимптомно, тому відсутність скарг не означає, що тиск у нормі. Основний критерій встановлення діагнозу – вимірювання тиску.
Безумовно, якщо людина відчуває дискомфорт, головний біль, з’являються запаморочення або біль у ділянці серця – такі симптоми не варто ігнорувати та чекати, поки "само пройде". Це також можуть бути "тривожні дзвіночки", що сигналізують про хворобу.
питання
– Які ризики для здоров’я несе гіпертонічна хвороба та наскільки поширеною вона є серед українців?
– В усьому світі, зокрема й в Україні, артеріальна гіпертензія є фактором ризику номер один розвитку серцево-судинних атеросклеротичних захворювань. Йдеться про інфаркт, мозковий інсульт, атеросклеротичне ураження артерій нижніх кінцівок і сонних артерій, а також серцеву недостатність.
Також артеріальна гіпертензія є другим після цукрового діабету фактором ризику розвитку хронічної хвороби нирок.
Якщо говорити про поширеність захворювання, то можемо оперувати даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, які були зібрані ще до початку повномасштабного вторгнення, у 2019 році. Згідно з ними, цей діагноз є приблизно у 40% населення України, тобто фактично у кожного третього дорослого.
Що змінила війна та які кроки передбачає "МІСІЯ 50/28" для покращення ситуації
питання
– Чи можемо ми вже сьогодні оцінити, як повномасштабне вторгнення вплинуло на поширеність артеріальної гіпертензії?
– За даними великого міжнародного проєкту MMM (May Measurement Month), який ми проводимо в Україні з 2017 року, зокрема й під час війни, поширеність артеріальної гіпертензії справді зросла. Але це не дивно, адже серед провідних факторів, які можуть сприяти цьому, – хронічний стрес, що підвищує ризик розвитку тривожних і депресивних розладів, а також нестача сну. Це та реальність, в якій ми живемо вже п’ятий рік. Крім цього, для частини населення став складнішим доступ до медичної допомоги.
Ми зможемо отримати більш ґрунтовні наукові дані після проведення Всесвітньою організацією охорони здоров’я великого епідеміологічного дослідження STEPS 2. Воно стартує у вересні, і його результати дадуть нам більш об’єктивну картину.
Наголошу на важливому аспекті: у контексті артеріальної гіпертензії потрібно говорити не лише про те, у скількох людей виявили хворобу. Вкрай важливим показником є те, який відсоток пацієнтів контролює показники тиску впродовж лікування та чи вдається їм досягти так званого цільового показника.
За даними вже згаданого дослідження ВООЗ, в Україні лише 14% людей із гіпертензією досягали цільового рівня артеріального тиску менше ніж 140/90 мм рт. ст. За цим показником ми суттєво відстаємо від наших європейських сусідів. До прикладу, у сусідній Польщі він становить близько 35%.
питання
– Наприкінці 2024 року в Україні стартувала загальнонаціональна програма "МІСІЯ 50/28". Які кроки вона передбачає, щоб покращити контроль артеріального тиску серед пацієнтів і збільшити частку тих, хто досягає цільових показників?
– Програму "МІСІЯ 50/28" ініціювала Асоціація кардіологів України за підтримки компанії "Серв’є Україна", яка є нашим надійним партнером.
Мета
50%
до 2028 року
Ми провели фармакоекономічний аналіз на основі даних першого етапу дослідження. Розрахунки показали, що якщо до 2028 року вдасться досягти 50% контролю артеріального тиску серед пацієнтів, то лише завдяки зменшенню кількості госпіталізацій через серцево-судинні захворювання та інсульти держава зможе заощадити близько 4,5 млрд грн за чотири роки реалізації програми. Тож результати програми впливають і на економіку.
питання
– У чому була потреба запустити окрему програму?
– Передумов було кілька. Передусім це висока поширеність захворювання й тяжкі наслідки, до яких воно може призводити. Друга проблема – низький рівень контролю артеріального тиску.
Окрім цього, ми працюємо паралельно з кроками, які впроваджує Міністерство охорони здоров’я. У вересні 2024 року було оновлено уніфікований клінічний протокол надання первинної та спеціалізованої медичної допомоги пацієнтам з артеріальною гіпертензією. Тому це був слушний момент для старту програми: ми почали працювати із сімейними лікарями, ознайомлювати їх із положеннями оновленого протоколу й допомагати впроваджувати його основні принципи у щоденну клінічну практику.
питання
– Які конкретні кроки виконуються, щоб досягти мети?
Освітній
Перший компонент програми
Ми проводимо різноманітні навчальні заходи для сімейних лікарів і терапевтів – тих, хто найчастіше діагностує артеріальну гіпертензію та призначає лікування. Йдеться про круглі столи – як онлайн, так і офлайн. Ми надаємо велику кількість інформаційних матеріалів, щоб охопити якомога більшу кількість лікарів первинної ланки й ознайомити їх із засадами оновленого протоколу.
науковий
Другий компонент програми
Нам важливо системно збирати дані, щоб оцінити, наскільки ми наближаємося до мети та який відсоток пацієнтів утримує цільовий рівень артеріального тиску.
Для цього лікарі, залучені до програми, вносять необхідну для аналізу інформацію про пацієнтів у спеціальний чат-бот. На її основі ми, науковці, проводимо статистичний аналіз і щороку отримуємо зріз ситуації.
Якщо підсумувати, то програма допомагає перевести оновлені рекомендації та протокол у щоденну практику лікарів і водночас створює систему, яка дозволяє вимірювати реальний результат лікування на рівні пацієнта.
питання
– Чому так важливо працювати саме з сімейними лікарями?
– Саме лікарі первинної ланки – сімейні лікарі й терапевти – відіграють провідну роль у лікуванні більшості пацієнтів з артеріальною гіпертензією. На них лежить відповідальність за своєчасне виявлення захворювання, встановлення діагнозу та призначення базового лікування. А до кардіолога пацієнт потрапляє вже за направленням сімейного лікаря, якщо виникають ускладнення або не вдається досягти цільового рівня тиску за допомогою призначеного лікування.
За два роки до програми "МІСІЯ 50/28" долучилося вже понад 3000 лікарів. Звичайно, це ще не охоплює всіх сімейних лікарів в Україні, але ми сподіваємося, що завдяки поширенню інформації про програму до неї долучатиметься дедалі більше спеціалістів.
Відповідальність – не лише на лікарі, а й на пацієнті
питання
– У процесі лікування важливе не лише призначення лікаря, а й чи буде пацієнт виконувати ці вказівки. Чи бачите ви з цим проблеми?
– У цій темі я люблю проводити паралель із бальними танцями. Якщо танго – це танець для двох, то також і лікування є процесом, в якому беруть участь двоє: лікар і пацієнт. Якщо хтось із них не виконує свою роль, ми не отримаємо бажаного результату.
Що ж має робити сам пацієнт? Передусім регулярно приймати препарати, які призначив лікар. Нині в усьому світі, зокрема й у найрозвиненіших країнах, основним методом лікування артеріальної гіпертензії є тривалий, фактично довічний прийом препаратів для зниження й контролю артеріального тиску.
Сучасна світова стратегія полягає в тому, щоб поєднувати якомога більше діючих речовин в одній таблетці. Сьогодні ми маємо подвійні та потрійні фіксовані комбінації, тобто препарати, які містять відповідно дві або три діючі речовини в одній таблетці. При цьому багато пацієнтів навіть не знають, що в одній таблетці може бути одразу кілька препаратів.
В Європі вже з’явилися чотирикомпонентні фіксовані комбінації, які застосовують для лікування складних форм артеріальної гіпертензії. Незабаром очікуємо появи таких ліків і в Україні.
За результатами річного зрізу даних програми "МІСІЯ 50/28", лише кожен четвертий пацієнт, який звертався до сімейного лікаря, використовував фіксовані комбінації антигіпертензивних препаратів. Решта 76% отримували так звані вільні комбінації, коли різні препарати приймаються окремо у різних таблетках. Натомість чітко доведено, якщо людина приймає меншу кількість таблеток, вона рідше пропускає прийом ліків і готова приймати лікування довше.
Тому я думаю, що саме тут є значний потенціал для покращення результатів лікування. Збільшення використання фіксованих комбінацій може підвищити прихильність пацієнтів до лікування, а отже, і допомогти досягати кращого контролю артеріального тиску.
питання
– А чи є проблемою те, що люди перестають приймати ліки або змінюють дозування, не порадившись з лікарем?
– Так, звичайно. Згідно з результатами нашого дослідження на етапі першого року було видно, що 89% пацієнтів приймають ліки від тиску. Але серед них було лише 17%, що досягають цільового контролю. У чому ж тоді проблема? А в тому, що люди насправді залишаються недолікованими.
Наприклад, лікар призначає лікування, але не призначає повторний візит через місяць, щоб оцінити його ефективність і за потреби скоригувати схему лікування. Або ж лікар призначає такий візит, але пацієнт не приходить. У результаті обидві сторони можуть вважати, що лікування триває: лікар – тому що він призначив препарати, а пацієнт – тому що він їх приймає, але нерегулярно і в неправильних дозуваннях.
Тому потрібно не лише призначити лікування, а й регулярно контролювати його ефективність і за необхідності вчасно коригувати терапію. Пояснювати це пацієнту повинен сімейний лікар або терапевт безпосередньо на прийомі. За повторним зрізом у межах програми "МІСІЯ 50/28" у 2025 році ми бачимо, що цей метод добре працює. За цей час у пацієнтів знизився середній рівень артеріального тиску. Крім цього, на 5% зросла кількість пацієнтів, які досягають цільового рівня тиску.
Що робити, щоб вберегти себе від хвороби
питання
– Ви говорили про велику поширеність артеріальної гіпертензії не лише в Україні, а й у світі загалом. Що може зробити кожен, щоб вберегти себе від хвороби або принаймні вчасно її виявити?
– Якщо вам більш як 40 років, варто відвідати сімейного лікаря та перевірити артеріальний тиск. Зараз можна скористатися державною програмою "Скринінг здоров’я 40+", у межах якої проводять кардіометаболічний чекап: вимірюють артеріальний тиск, оцінюють індекс маси тіла й обвід талії, роблять електрокардіограму та перевіряють основні показники, щоб вчасно виявити серцево-судинні захворювання й цукровий діабет.
Регулярно вимірюйте артеріальний тиск. Іншого способу діагностувати артеріальну гіпертензію немає. Це можна зробити навіть в аптеці або за допомогою домашнього тонометра.
Якщо виявити артеріальну гіпертензію на ранньому етапі та свідомо змінити спосіб життя, у деяких випадках можна відтермінувати початок медикаментозної терапії. Тому здоровий спосіб життя, або, як ще його називають, "немедикаментозна терапія", відіграє вкрай важливу роль.
Окремо варто звернути увагу на споживання солі. У середньому українці споживають близько 14 грамів солі на добу, тоді як рекомендована кількість – менше ніж 5 грамів. Тож почніть вживати менше солі або ж замініть її на ту, де знижений вміст Натрію – елементу, який провокує підвищення тиску. Така сіль продається у мережах супермаркетів і за смаковими властивостями вона повністю відповідає звичайній солі.
питання
– Що б наостанок ви хотіли сказати українцям у контексті боротьби з артеріальною гіпертензією?
– Не варто нехтувати власним здоров’ям чи чекати, що проблема "сама пройде". Важливо займати проактивну позицію: дотримуватися здорового способу життя, регулярно вимірювати артеріальний тиск, проходити "Скринінг здоров’я 40+" та звертатися до сімейного лікаря.
Пам’ятайте: відповідальність за ваше здоров’я лежить насамперед на вас, а лікар може лише допомогти. Бережіть своє здоров’я, адже нам ще потрібно дочекатися перемоги.