– Наразі на українському ринку праці спостерігається високий попит на інженерів. Водночас таких фахівців не вистачає. А враховуючи тенденцію виїзду студентів за кордон, потенційних спеціалістів може стати ще менше. На вашу думку, що та хто допоможе змінити цю ситуацію?
– У такі моменти бізнес-середовище та виробництво мають обʼєднуватися з освітнім сектором і створювати практичні освітні продукти, системи заохочень для входу в професію тощо. Це завжди спільна робота.
В Ajax Systems розуміють потребу та дедалі більший дефіцит фахівців з конструювання та розробки електроніки, тому системно інвестують в
освітню інфраструктуру, в
розвиток програм стажувань (інтернатур) спільно з провідними ЗВО.
Схожих прикладів у бізнес-середовищі достатньо, наприклад,
KSE Proftech,
Vyriy, і це виглядає як єдино правильний шлях – коли компанії не чекають готових фахівців, а самі інвестують в їхню підготовку.
– Останні роки ми спостерігаємо, що студенти не так охоче обирають технічні спеціальності. Водночас попит на таких спеціалістів зростає. На вашу думку, чому так відбувається? Чому абітурієнти надають перевагу іншим напрямам освіти, і, можливо, ви помітили, яким саме?
– Попит на інженерні напрями справді не покриває поточну пропозицію, яка з початком повномасштабного вторгнення кратно зросла.
За даними DOU, кількість вакансій Embedded (розробка вбудованих систем) зросла з приблизно 40 на місяць у грудні 2022 року до понад 100 у червні-липні 2025 року, а Hardware (проєктування, розробка, тестування апаратного забезпечення) – з майже нульових показників у грудні 2022 року до 150 у серпні 2025 року.
Проте подібний процес ми вже спостерігали в ІТ-секторі. До повномасштабної війни щорічні темпи зростання ІТ-сектору становили близько 30%, при цьому вища освіта не встигала покривати всіх сучасних вимог до фахівців – понад половина ІТ-спеціалістів здобували додаткову професійну освіту через спеціалізовані школи та курси.
Загалом це закономірна тенденція. Рушієм змін на ринку праці є суспільні та економічні потреби, інновації в бізнесі, тоді як класична освіта реагує інерційно. Ще більшою інерцією відповідає попит серед учнів та батьків.
Водночас той самий приклад ІТ-сектору показує, що накопичений успіх згодом створює поштовх до зростання, формуючи подовжений ефект. У 2022 році на ІТ-спеціальності у вишах України вступила рекордна кількість студентів – 58,5 тис. осіб. У 2025 році три ІТ-спеціальності залишилися в десятці найпопулярніших: "Комп'ютерні науки" отримали 31 277 заяв, "Інженерія програмного забезпечення" – 22 242 заяви, "Кібербезпека та захист інформації" – 20 354 заяви. Це вже не найвищі показники у динаміці останніх років, але вони все ще значно перевищують інші інженерні напрями у 2025 році.
Можна припустити, що схожа тенденція повториться і з рештою інженерних спеціальностей за умови стабільного зростання та видимого успіху сектору.
– Інженерна освіта іноді сприймається як "складна й не для всіх". Як ви пояснюєте молоді, що це перспективний і сучасний шлях?
– Інженерна освіта, як і багато інших напрямів, потребує постійного саморозвитку й зусиль. Ми цього не приховуємо, але завжди даємо можливість "спробувати" в лабораторіях. Зробивши 1–2 проєкти, людина вже розуміє, чи готова занурюватися далі й присвятити цьому значну частину свого життя чи варто шукати суміжні сфери. Наприклад, в лабораторії електроніки, яку ми відкрили в Київському авіаційному інституті, регулярно відбуваються майстер-класи та екскурсії для школярів. Це свого роду і популяризація напряму, і профорієнтація.

Важливо показати, що інженерна робота – це не лише складні розрахунки, а й створення реальних речей, які змінюють світ навколо нас. Інженери стоять за технологіями, якими користуються мільйони людей, формують індустрії та визначають темп розвитку суспільства. Саме це робить професію привабливою та престижною для молодих фахівців. Коли бачиш результат своєї праці – пристрій, який працює, розв’язує конкретну проблему, – це надає сенсу всім зусиллям. І саме практичний досвід у лабораторіях дозволяє зрозуміти це ще до остаточного вибору професії.
Для винаходів важливі не лише знання й мотивація, а й доступ до ресурсів, тож ми вважаємо за необхідне підтримувати молоді таланти, аби після навчання вони могли повноцінно реалізувати себе в професії.
– Які можливості сьогодні відкриває інженерна професія в Україні?
– Це шанс працювати з сучасними технологіями, створювати інноваційні продукти та напряму впливати на те, як живуть люди й розвивається світ навколо нас. Бути інженером – це цікаво, складно й водночас надзвичайно захопливо, адже ти щодня розв’язуєш реальні задачі й бачиш результат своєї роботи.
Сьогодні це також можливість мати хороші умови праці та вибір роботодавців – або створити щось власне. Попит на висококласних інженерів перевищує пропозицію, тому фахівці можуть обирати проєкти, які їм цікаві, та компанії з найкращими умовами.
Інженерна освіта також дає потужну базу для перекваліфікації в суміжні напрями. Аналітичне мислення, вміння працювати з технічними системами, розуміння принципів роботи пристроїв – ці навички потрібні в багатьох сферах – від IT до менеджменту продуктів.
Крім цього, сьогодні інженерія – це не лише про особистий професійний розвиток, а й про внесок у розвиток країни. Українські інженери дають поштовх економіці та промисловості, створюють продукти з високою доданою вартістю, які можна експортувати та з якими Україна здатна конкурувати на міжнародних ринках, посилюючи свої економічні позиції у світі.
– На вашу думку, чого сьогодні найбільше бракує системі технічної освіти і як бізнес може допомогти це змінити?
– Потреб багато – від інфраструктури до профорієнтаційних активностей. Але найбільший дефіцит завжди у викладачах, які мають і глибоку експертизу, і водночас готові її викладати для зростання майбутнього покоління.
– Як виникла ідея створити освітню ініціативу Ajax Next? Яку мету компанія ставить перед собою, інвестуючи саме в технічну освіту?
– Ініціатива виросла з потреби обʼєднати освітні проєкти компанії в одну платформу та розвивати інженерну освіту в Україні. Ajax Systems
долучалася до підтримки освіти майже від початку існування компанії. З часом кількість таких проєктів зростала, і виникла потреба поєднувати їх і з R&D задачами, і з потребами найму – тобто будувати екосистему, яка працюватиме на користь усіх залучених сторін.
Ще один важливий мотив – запит на системність і довгостроковість намірів. Ми хотіли показати, що підтримка інженерної освіти в Україні – це не разові ініціативи, а довгострокова стратегія компанії. Ajax Next стала платформою, яка обʼєднує всі ці зусилля під єдиною стратегією та дозволяє масштабувати вплив.
– Чому для Ajax Systems важливо розвивати інженерну освіту, а не просто наймати готових спеціалістів з ринку? Яку роль ви бачите для бізнесу у формуванні нової генерації українських інженерів?
– Насамперед ми переконані, що майбутнє України нерозривно пов’язане з розвитком технологій. По-друге, готових спеціалістів на ринку просто недостатньо. Якщо всі компанії лише конкуруватимуть за обмежену кількість досвідчених інженерів, це не розв’яже системну проблему дефіциту кадрів. По-третє, молодь гнучка і готова вчитися. Це також нове покоління, яке в майбутньому створюватиме щось своє, змінюватиме поточний ландшафт індустрії – ми хочемо цей рух підтримати, маємо ресурси на це.
– Які формати співпраці Ajax Systems уже реалізує з українськими університетами?
– Формат завжди узгоджується в комунікації та залежно від потреб, але серед основних: допомога з профільним обладнанням; створення / розвиток лабораторій; скринінг студентів (співбесіда з технічними спеціалістами на визначення рівня готовності); розвиток інтернатур.
– Як студенти реагують на можливість отримати не лише теорію, а й практичний досвід роботи з інженерами компанії?
– Позитивно. Це завжди відрізняється від комунікації з викладачами, адже інженери з практикою дають погляд на речі з погляду комерційної придатності: чи пристрій відповідає вимогам масового виробництва, чи це найбільш економічна конструкція, як оптимізувати рішення під реальні обмеження бюджету та часу.
Студенти бачать, що інженерна робота – це не лише правильні розрахунки, а й баланс між технічною якістю, економікою та вимогами ринку.
– Чи є плани розширювати географію або напрями освітніх проєктів – наприклад, охоплювати нові спеціальності чи університети?
– Бачимо потребу і в додаванні нових спеціалізацій, і в географічному розширенні присутності на інші регіони України. Водночас важливо утримувати звʼязок з наявними програмами та лабораторіями.
Тому шукаємо здоровий баланс: з одного боку, масштабуємося туди, де є запит і можемо забезпечити якість, з іншого – продовжуємо поглиблювати співпрацю з партнерами, з якими вже працюємо.
– Як ви оцінюєте вплив подібних партнерств на рівень підготовки молодих інженерів?
– На місцях, де працюємо вже довгий час, бачимо кумулятивний ефект. Студенти бачать реальний інтерес роботодавця до освітнього середовища, бачать приклади успішного працевлаштування випускників, отримують доступ до сучасного обладнання та практичних кейсів. Це створює позитивну динаміку – кожне нове покоління студентів приходить більш впевненим у тому, що обраний шлях веде до реальної карʼєри.
– Як виникла ідея відвезти українських студентів на CES у Лас-Вегас? Розкажіть детальніше про цей проєкт.
– Це природне продовження нашої місії розвитку інженерних талантів. Показувати світ – і в прямому, і в переносному сенсі – дуже важливо для формування амбіцій та розуміння глобального контексту технологічної індустрії.
CES – це найбільша виставка технологій у світі, де презентують найновіші розробки в електроніці, IoT, штучному інтелекті. Для студентів це унікальна можливість побачити, над чим працюють провідні компанії, які тренди визначатимуть індустрію найближчі роки, познайомитися з інженерами зі всього світу.
Тут дуже добре працює теорія соціального навчання – коли бачиш реальні продукти, спілкуєшся з їхніми творцями, розумієш масштаби можливостей, це формує зовсім інший рівень мислення. Якщо ти відвідуєш такі виставки, то розумієш, чого можеш досягти з професією інженера.
– За якими критеріями ви відбирали учасників цієї поїздки?
– Ми оцінювали три основні критерії. Найбільшу вагу має практичний досвід – участь у проєктах, хакатонах, публікації, реальні результати. Далі йде мотиваційний лист – наскільки студент розуміє, що хоче отримати від CES і як використає цей досвід. І третій критерій – академічна успішність.
Усі анкети оцінювали незалежні експерти, щоб забезпечити обʼєктивність відбору.
– Що б ви хотіли сказати студентам, які тільки обирають свій шлях і сумніваються, чи варто йти в інженерію?
– Зробіть один-два проєкти своїми руками – створіть щось реальне, що працює. Саме в момент, коли ідея перетворюється на реальний результат, багато хто по-справжньому відкриває для себе інженерію й розуміє, чим вона захоплює. І навіть якщо вирішите, що інженерія не для вас, цей досвід усе одно буде корисним – розуміння технологій потрібне сьогодні майже в будь-якій сфері.
Головна порада – спробуйте. Не варто приймати рішення, спираючись лише на стереотипи чи відгуки інших людей. На сайті
Ajax Next є сторінка з контактами керівників лабораторій у партнерських університетах. Туди завжди можна прийти, домовитися про участь у майстер-класі чи події, поспілкуватися з резидентами програми.