СПЕЦПРОЄКТ - 28 квітня 2026

Локомотиви економіки воєнного часу – хто вони

5 галузей України, які не лише "втрималися на плаву" в часи повномасштабної війни, але й активно залучають інвестиції у власний розвиток
Стійкість українських підприємств під час повномасштабної війни – унікальна риса, яка уже чотири роки по-хорошому дивує іноземних партнерів. Здається, що ті бізнеси, які пройшли шлях від стрімкого падіння у 2022-му році до впевненого відновлення у наступні роки, не зламаються під тиском уже жодних обставин. А таких компаній, виявляється, не так і мало.
За даними European Business Association (EBA), у 2024-2026 роки в повному обсязі працюють 75–76% бізнесів. А десятки великих українських компаній адаптувалися настільки впевнено, що у ці буремні часи знаходять можливості інвестувати у власний розвиток чималі суми.
Все це безпосередньо відображається у показниках економічного добробуту України. Якщо за підсумками 2024 року інвестиції в основний капітал країни становили 18,6% ВВП, то у 2025 році їхній обсяг оцінюється вже на рівні 20% ВВП. Ця цифра вже є нижньою межею рівня інвестицій, за якого починається хоча б якийсь прогрес в економічному зростанні. Водночас ростуть і капітальні інвестиції підприємств: витрати на створення, покращення, придбання активів довгострокового використання. За даними Держстату, сума капітальних інвестицій в Україні за січень-грудень 2025 року становила 669,3 млрд грн, що на 25,2% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Варто пам’ятати, що оптимістичні показники минулого року – справа не одного дня, а систематичні зусилля підприємств протягом всього періоду повномасштабної війни. При цьому Держстат у своїх даних показує, що наразі компанії змушені покладатися переважно на внутрішній ресурс, тобто самостійно фінансувати переважну більшість проєктів. Тож 71,2% інвестицій є власними коштами підприємств та організацій. Але як би не було важко, у підсумку все це – саме ті підвалини, які допоможуть країні швидше відновитися та розвиватися в майбутньому, особливо у мирний час. У спецпроєкті "Української правди" та ДТЕК розповідаємо, хто став локомотивом української економіки за останні роки та які галузі промисловості відзначилися найбільшими інвестиціями.
669,3 млрд грн
капітальні інвестиції у 2025 році
+25,2%
зростання порівняно з 2024 роком
71,2%
інвестицій – власні кошти компаній

Енергетика – на часі відбудова й докорінна зміна енергосистеми України

Енергетичний сектор України, працюючи в умовах повномасштабної війни, реалізовує одразу дві задачі, протилежні за своєю суттю: відбудова зруйнованих активів з одного боку, а також докорінна перебудова енергетичної системи з переорієнтацією на нові види генерації з іншого боку.
В частині зведення нових об’єктів генерації акцент робиться на відновлювану енергетику, створення систем накопичення, децентралізацію традиційно централізованої генерації. Водночас інвестори надають перевагу не просто "зеленим" ініціативам, а таким проєктам, які можуть продемонструвати стійку бізнес-модель та передбачувані доходи: генерація + накопичення. Але яким би сильним не був інтерес до нових проєктів, відмовитися від "старої" теплової генерації просто неможливо – навіть з огляду на те, що такі активи перебувають під постійною загрозою повторюваних атак. Україні в нинішніх умовах потрібен кожен мегават, який можна побудувати чи відновити. Отже, значний потік інвестицій спрямовується також і на відбудову того, що постійно руйнується через російські атаки.
Ще у 2024-му році, за даними Forbes, найбільшим інвестором у сфері енергетики та найбільшим інвестором України загалом стала компанія ДТЕК Ріната Ахметова, інвестпортфель якої добре демонструє вищезгадані тренди. У наступні два роки великої війни інвестиційне лідерство утримується, особливо після виснажливої зими 2025–2026 років, коли масштаби російських атак на енергетичні активи та необхідність відбудови досягли небаченого раніше розмаху. З 2022 року всі ТЕС ДТЕК зазнали пошкоджень, понад 220 атак були спрямовані на теплоелектростанції, пошкоджено тисячі об’єктів мереж і понад 30 тис. км ліній електропередач.
Загалом з початку повномасштабного вторгнення ДТЕК інвестував 2,2 млрд євро в підтримку роботи енергосистеми України – це найбільший обсяг інвестицій, що вкладений під час війни
Інвестиції були спрямовані на відновлення теплоелектростанцій та мережевої інфраструктури після обстрілів, підтримку видобутку вугілля і газу, а також розвиток проєктів у сфері відновлюваної енергетики. Там, де це можливо, відновлення поєднується з модернізацією – встановлюється більш сучасне обладнання і підвищується технологічність об’єктів. Інвестуючи в енергетику, компанія піклується і про майбутнє країни загалом, адже стабільна енергетика забезпечує роботу промисловості, збереження робочих місць і створює умови для повернення українців додому. Основний обсяг інвестицій наразі забезпечується власними коштами компанії та акціонера, що також відповідає тим тенденціям, які переважають в українському бізнесі. Але паралельно ДТЕК залучає міжнародне фінансування і партнерства. 
Під час війни компанією введено в експлуатацію першу чергу Тилігульської ВЕС (114 МВт), загальний обсяг інвестицій в яку EBA оцінює на рівні 650 млн євро. З них 370 млн – кредитне фінансування під гарантії Експортно-інвестиційного фонду Данії. Також у 2025 році введено в експлуатацію систему накопичення енергії потужністю 200 МВт вартістю 125 млн євро. Зараз компанія готується до будівництва ще одної вітроелектростанції – Полтавської ВЕС потужністю 650 МВт з наймасштабнішими інвестиціями на рівні 1,2 млрд євро.
Об'єкти введені в експлуатацію під час війни
114 МВт
І черга Тилігульської ВЕС
386 МВт
ІІ черга Тилігульської ВЕС в процесі введення
650 МВт
Полтавська ВЕС (заплановано)
Ще одна з найбільших інвестицій у відновлювальну енергетику під час війни належить Elementum Energy, яка реалізовує вітропарк потужністю 200 МВт на заході України вартістю 300 млн євро. Elementum Energy – найбільший виробник зеленої енергії в Україні. З моменту заснування у 2019 році компанія запустила та розвиває СЕС і ВЕС зі встановленою потужністю 636 МВт. У планах компанії – реалізація пілотного проєкту установки зберігання енергії (УЗЕ) 10 МВт і ємністю 20 МВт-год. Установка буде розміщена так, щоб її можна було експлуатувати спільно з однією ВЕС компанії. До реалізації проєкту, який на початку Elementum Energy планувала будувати на власні кошти, доєднався Світовий банк з грантом.

Агро – традиційна база української економіки

Аграрний сектор України під час повномасштабної війни забезпечував понад половину експортного виторгу: у 2023 році частка агропродукції в загальному експорті досягла рекордних 61%. Ця галузь є абсолютно зрозумілою для країни, котра здавна славиться своїми чорноземами. Але щоб залишатися конкурентоздатними в сучасному світі, агрокомпаніям замало опиратися на високу врожайність вітчизняної землі. Тож інвестиції спрямовуються на впровадження сучасних методів господарювання (включно зі штучним інтелектом та використанням аграрних дронів), а також на будівництво переробних потужностей. Продукція переробки – те, що має високу додану вартість і те, чим цікавляться наші партнери. Інвестор, який пішов цим напрямом, має прогнозований виторг.
За час повномасштабної війни серед великих вітчизняних інвесторів відзначилася компанія "МХП", яка за перші два роки скерувала 14,8 млрд гривень на розвиток бізнесу в Україні. Серед ключових напрямів інвестування – оновлення та вдосконалення технологій і виробничого обладнання, цифрова трансформація бізнесу, реалізація проєктів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва та зниження собівартості продукції. Важливу роль також відіграють ініціативи з енергоефективності та досягнення енергетичної незалежності компаній, розвиток соціальних проєктів, розширення кулінарного напряму та створення нових продуктів.
До переліку великих інвесторів потрапили компанія "Астарта-Київ", яка в завод з переробки олійних культур та стратегічний розвиток ключових напрямів діяльності вкладає 175 млн доларів. А компанія Bayer інвестувала 60 млн євро у збільшення потужностей власного заводу з виробництва насіння кукурудзи – кошти спрямовані на будівництво додаткової насіннєвої сушарки, закупку сучасного польового обладнання, розширення складських приміщень і будівництво двох бомбосховищ на території заводу.
Цікавий інвестиційний кейс – компанія Kernel. Хоча цей бізнес відомий як великий агроекспортер країни, у найближчих планах зазначається велике вкладення в енергетику. Kernel вважає привабливими перспективи зеленої енергетики у зв’язку із прогнозованими зростанням попиту на неї та вже цьогоріч планує старт будівництва сонячної електростанції у Чернівецькій області плановою потужністю 250 МВт. Загалом у планах – побудувати 600 МВт ВЕС і СЕС.
Інвестиційний кейс
"Астарта-Київ" вкладає 175 млн доларів у завод з переробки олійних культур. Bayer інвестувала 60 млн євро у виробництво насіння кукурудзи. Kernel планує побудувати 600 МВт сонячних і вітрових електростанцій.

ОПК – головний драйвер українських інвестицій

За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, рейтинг інвестицій у 2025 році очолює переробна промисловість, до якої належать виробництво оборонної продукції та металургія.
Зрозуміло, що основна роль належить саме "оборонці", оскільки держава та міжнародні партнери активно фінансують виробництво зброї, боєприпасів та військової техніки. Інвестиції тут спрямовуються на "товари першої потреби" для країни, що активно захищається від агресора: виробництво дронів і ракет; виготовлення артилерійських боєприпасів; бронетехніку та ремонт техніки; будівництво нових оборонних заводів (у співпраці з іноземними компаніями).
Використовуються різні шляхи для залучення фінансування ззовні: прямі закупівлі зброї в українських виробників іноземними державами; спеціальні програми підтримки (наприклад, "данська модель", коли партнери фінансують виробництво зброї в Україні); використання прибутків від заморожених російських активів.
У 2026-му році новий і несподіваний стимул для залучення коштів принесло розгортання бойових дій в районі Перської затоки. Україна, як головний експортер сучасних оборонних рішень, може суттєво збільшити надходження, працюючи на обороноздатність країн, що потерпають від конфлікту. За повідомленнями іноземних ЗМІ, у березні 2026 року США та щонайменше одна держава з Перської затоки вже вели переговори щодо закупівлі українських безпілотників-перехоплювачів для захисту від атак іранських "Шахедів".
Зокрема, серед компаній, зацікавленість якими зросла у зв’язку із військовим конфліктом на Близькому Сході, є deftech-компанія українського походження UFORCE.
"Єдиноріг" українського ОПК
UFORCE – цей бізнес є так званим єдинорогом – тобто компанією-стартапом, яка отримала ринкову оцінку вартості в розмірі понад 1 млрд доларів США. На старті UFORCE залучив 50 млн дол., швидко став прибутковим, отримав замовлень на сотні мільйонів доларів і показав 450% збільшення виторгу у 2025 році. Наразі UFORCE має частку в дев’яти українських оборонних компаніях. 
Одним із ключових інструментів державної політики для створення сприятливого середовища з розвитку ОПК та залучення інвестицій у виробництво і технології став спеціальний правовий режим Defence City, спрямований на підтримку підприємств оборонної індустрії. Резиденти Defence City отримують комплекс стимулів для розвитку виробництва: податкові преференції, спрощені митні процедури, можливості пільгового кредитування та підтримку під час релокації виробничих потужностей. Першою компанією, що стала резидентом Defence City, є виробник дронів SkyFall. Компанія відома ударними безпілотниками Vampire, FPV-дроном Shrike, а також вірусним перехоплювачем P1-SUN.

Переробна промисловість – важковаговик експорту

Якщо стрімке залучення інвестицій у сектор ОПК є прямим наслідком повномасштабної війни в Україні, то сектор металургії розвивався більш органічним шляхом протягом десятиліть. Вітчизняна металургія не лише займала впевнені позиції на внутрішньому ринку, але й була експортно орієнтованою галуззю. Тож вкладення у свій розвиток є необхідною умовою для підприємств, що працюють у даній сфері. Під час війни було критично важливо не втратити цю динаміку. І бізнеси показали, що готові залишатися в інвестиційному фарватері.
За даними EBA, одним із головних інвесторів воєнного часу є металургійна компанія "Метінвест". Протягом 2022–2024 років "Метінвест" вклав у виробництво та енергонезалежність 910 млн дол., на 2025-й було заплановано 300 млн дол., а у 2026-му сума річних вкладень має досягти 500 млн дол. Тобто за роки повномасштабної війни компанією уже було інвестовано понад 50 млрд грн, а протягом року ця цифра може перевищити 70 млрд грн.
Також суттєвими інвестиціями відзначилася інша компанія з цієї галузі – "АрселорМіттал Кривий Ріг". Протягом 2022–2025 рр. компанія здійснювала гірничодобувні, металургійні та інфраструктурні інвестиції, а також заходи для збереження конкурентоспроможності та підвищення безпеки праці під час війни, що обійшлося їй у 325 млн дол. Підприємство потребувало цих коштів для підтримки стабільної діяльності. Однак, за словами генерального директора компанії Мауро Лонгобардо, критично важливу довготермінову інвестицію на суму 1 млрд дол. для здійснення "зеленої трансформації" підприємства поки що доводиться відкладати на післявоєнні часи.

Ритейл – глибша цифровізація, інвестиції в енергетику та відкриття фізичних точок

Не менше, ніж виробничі сектори, за роки війни розвивається ритейл. Попри війну, українські компанії прагнуть цифровізуватися, ставати ближчими до споживача, надавати сучасніший сервіс та, звісно, працювати незалежно від поточного стану енергосистеми. Це й визначає інвестиційний портфель бізнесів з 2022 року. 
Взірцем нарощення кількості фізичних точок у продуктовому ритейлі можна вважати корпорацію "АТБ", яка у 2024 році інвестувала майже 15 млрд грн у відкриття 47 нових магазинів, реконструкцію 11 об’єктів, а також купівлю генераторів та сонячних електростанцій для забезпечення енергонезалежності. До слова, протягом останніх двох років компанія вклала майже 400 млн грн у сонячні електростанції для магазинів. У 2025-му компанія майже подвоїла кількість відкритих точок (порівняно з 2024-м) – інвестиції в будівництво одного нового магазину оцінюються приблизно у 2,5 млн дол. Загальна кількість магазинів компанії досягла 1,3 тис. – вони працюють у різних куточках України, включно з прифронтовими громадами.
АТБ
- 1300 магазинів по всій Україні;
- Інвестиції в один новий магазин — $2,5 млн;
- У 2025 році темпи відкриття нових точок зросли вдвічі порівняно з 2024-м;
- Вкладено 400 млн грн у сонячні електростанції;
- Магазини працюють навіть у прифронтових громадах.
Найбільший непродуктовий ритейлер України – група компаній "Епіцентр" – попри суттєві втрати, пов’язані з війною (9 торгових центрів були зруйновані, потрапили в окупацію або тимчасово зачинені), не припиняє інвестиції у власний розвиток. У 2022–2023 роках компанія вклала в різні проєкти понад 14,2 млрд грн, зокрема в будівництво нових ТРЦ. План, оголошений наприкінці 2024 року, включає наміри спорудження ТРЦ "Епіцентр" загальною площею 473 тис. кв. м. А у 2025-му компанія почала розвивати два нові для себе напрями – мережі продуктових супермаркетів і магазинів товарів для дому. За повідомленнями керівництва компанії, 80-90% інвестицій фінансуються з власних грошей, решта – залучене фінансування. 
Компанія також дотримується тренду з інвестування у відновлювану енергетику – непрофільний, але дуже вигідний актив. До 2030 року компанія хоче мати 108 МВт альтернативних потужностей, з яких уже побудовано 15 МВт, а протягом весни 2026 року має додатися ще 30 МВт. Щоб виконати план до 2030 року, "Епіцентр" хоче здійснити інвестиції у розмірі 44 млн дол.
Епіцентр
- 473 тис кв. м нових торгових площ;
- Ціль до 2030 – 108 МВт власних альтернативних потужностей;
- Запуск власних продуктових супермаркетів та магазинів Home Care;
- 80-90% розвитку фінансується за рахунок власного прибутку;
- Вже побудовано 15 МВт сонячної генерації, план – інвестувати $44 млн.
Неймовірне масштабування протягом років війни продемонстрував дисконт-ритейлер "Аврора". Мережа, про яку ще на початку повномасштабної війни практично ніхто не чув, у 2023 році вже відкрила 1000-й магазин, а станом на 2026-й рік їх кількість перевищила 1800. Оцінити масштаб інвестицій, які здійснює компанія, можна на прикладі відбудови складського комплексу West Gate, зруйнованого російськими окупантами. Лише відновлення приміщень у компанії оцінили в 60 мільйонів євро, половину з яких уже вклали, а половину буде інвестовано протягом 2026–2027 років. Очікується, що разом з обладнанням вартість проєкту зросте ще на 30%. Але усі роботи компанія фінансує власним коштом, з прибутку. Очікування від реалізації – повне закриття власних потреб у логістиці.
Новим етапом розвитку для "Аврори" став запуск інвестиційного проєкту Aurora Next у партнерстві з фондом Horizon Capital. Його основна мета – вкладати кошти в українські ритейл-компанії та сприяти їх масштабуванню завдяки фінансовій підтримці, технологічним рішенням і доступу до інфраструктури "Аврори". Компанія планує інвестувати від 5 до 10 млн доларів у роздрібні мережі з високими темпами зростання. Загальний обсяг вкладень у межах цього проєкту протягом поточного року може становити від 10 до 20 млн доларів.
Аврора
- Зростання з 1000 до 1 800+ магазинів за 3 роки;
- Проєкт Aurora Next: $10–20 млн на підтримку українських стартапів у ритейлі;
- Інвестиція 60 млн євро у логістичний комплекс West Gate (зруйнований окупантами);
- Повне закриття потреб у логістиці власним коштом;
- Співпраця з фондом Horizon Capital для масштабування.

Телекомунікації – розвиток попри серйозні виклики для інфраструктури

Сфера телекомунікацій в Україні історично не тримала першості у впровадженні сучасних технологій, рівномірно розвиваючись в межах фактично лише трьох великих компаній. Поштовхом для розвитку, а отже – серйозних масштабів інвестування – стала велика війна, яка принесла нові, раніше небачені випробовування для інфраструктури та сформувала нові запити на критично важливі технології. Телекомунікаційні компанії охоче діляться даними про загальні інвестиції за роки великої війни – очевидно, це демонструє той внесок, який вони зробили для підтримки стабільності зв’язку в Україні.
Компанія "Київстар" від початку повномасштабної війни інвестувала понад 34 млрд грн у відновлення, модернізацію інфраструктури та розвиток мережі, що забезпечило стабільність зв’язку і розширення 4G-покриття до понад 96% населення. Зокрема, компанія встановила 11,9 тис. нових базових станцій та оновила ще 30,3 тис. об’єктів. Окремий фокус – енергонезалежність: близько 4,6 млрд грн спрямовано на акумулятори та генератори, що дозволяють підтримувати роботу мережі навіть під час перебоїв з електроенергією. Інвестиції в технологічний розвиток та цифрову інфраструктуру за чотири роки повномасштабної війни склали понад 15 мільярдів гривень. Компанія запускала пілотні зони 5G у Львові, Харкові та Бородянці, а також першою в Європі впровадила справжню інновацію: технологію Direct-to-Cell від Starlink для забезпечення зв’язку навіть у зонах без наземного покриття. 
Інвестиції в телеком-інфраструктуру в розмірі понад 21,5 млрд грн за чотири роки війни здійснила компанія Vodafone, яка також відзначає значні втрати від руйнувань. У 2022–2026 відновлено понад 1300 об’єктів, запущено більш як 15 тис. нових 4G-станцій і проведено сотні тисяч аварійних робіт. Компанія суттєво посилила енергонезалежність: більшість базових станцій можуть працювати до 10 годин без електроенергії, нові об’єкти оснащуються резервним живленням, а також розпочато встановлення сонячних електростанцій. Зокрема, у 2025–2026 роках у будівництво власних сонячних електростанцій планується інвестувати 30 млн грн. Завдяки всім цим заходам навіть під час масштабних відключень компанія може тримати 90% доступності мережі.
Компанія lifecell за час великої війни побудувала, модернізувала та відновила близько 6500 базових станцій. Найбільше було побудовано за цей час в Київській, Чернівецькій, Волинській, Івано-Франківській і Львівській областях. В енергомодернізацію мережі lifecell інвестував близько 2 млрд грн, які були витрачені на закупівлю акумуляторів та генераторів. Вже з цієї зими компанія розпочала пілотну експлуатацію мережі 5G у Бородянці. Місто стало другим після Львова, де в тестовому режимі запрацювала технологія 5G від lifecell. Однак суттєві інвестиції – попереду. У 2026 році lifecell оголосив про масштабне розширення своєї мережі, маючи намір збудувати близько 3000 базових станцій упродовж наступних трьох років та модернізувати до 40% наявної інфраструктури. Кожного року на виконання озвучених планів планують витрачати понад 100 млн дол., тобто, всього в оновлення буде вкладено більш ніж 300 млн дол.
Київстар
34 млрд грн інвестицій | 11,9 тис. нових станцій
Vodafone
21,5 млрд грн інвестицій | 90% доступність мережі
lifecell
300 млн дол. (план на 3 роки) | 2 млрд грн на енергонезалежність

Війна спонукає до трансформацій

У 2026 році війна продовжує бути тим фактором, який чинить сильний тиск на українські бізнеси. Цей вплив не є однорідним: якщо на початку найбільшими проблемами для компаній переважно були розрив логістичних ланцюгів та значною мірою втрата звичних ринків, то в наступні роки додалися загрози прицільних обстрілів, руйнування підприємств. Більшість бізнесів прийняли цей виклик і продовжують функціонувати в наявних умовах, створюючи можливості для виживання України сьогодні та повноцінного її відновлення після війни.
Тривалі несприятливі умови також суттєво вплинули на структуру інвестицій і пріоритети бізнесу. Значна частина коштів сьогодні спрямовується не лише на розвиток, а й на відновлення зруйнованих потужностей. Критично важливою умовою виживання стала енергонезалежність підприємств. Саме тому бізнеси, що працюють у зовсім різних напрямах, інвестують у резервне живлення та власну генерацію.
При цьому понад 70% інвестицій здійснюються компаніями самостійно.
Та війна не лише ускладнила діяльність українського бізнесу, а й змусила його еволюціонувати: стати більш автономним, технологічним і стійким, орієнтованим не просто на виживання, а на розвиток навіть у критичних умовах. Епідемія COVID-19 та подальші роки повномасштабної війни спричинили справжній прорив в якості онлайн-сервісів. За останні роки ми побачили стрімке зростання виробництва високотехнологічної продукції в оборонній сфері – появу таких технологій, яких немає ні в кого, але попит на які зростає у зв’язку з ростом напруження у світі. Традиційні експортні галузі йдуть у глибшу переробку, надаючи перевагу продукції із високою доданою вартістю. У телекомі ж інвестиції спрямовуються на розвиток 4G/5G, нових технологій зв’язку, а також забезпечення безперебійного доступу до послуги.
Протягом років повномасштабної війни український бізнес однозначно заклав сильний фундамент для того, щоб згодом, отримавши більше доступу до зовнішнього фінансування, перейти до швидкого зростання, що й стане основою для побудови післявоєнної економіки на базі стійкості, технологічності та вміння швидко адаптовуватися до будь-яких умов.
©2000-2026, Українська правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Українську правду" не нижче третього абзацу.

Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на "Інтерфакс-Україна", суворо забороняється.

Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Матеріали з плашкою ОГЛЯД можуть містити рекламу.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-02280.
‍ТОВ "УП Медіа Плюс". Усі права захищені.