Партнерський збір УП. Задонать на дрони та РЕБи

Волелюбність, згуртованість і прагнення до справедливості: якими українці заходять у 2024 рік

Вівторок, 16 січня 2024, 08:00

2023 – ще один рік війни, що перевірив усіх нас на міцність. Цей непростий для українців період сформував різні соціальні тренди, що висвітлюють актуальні настрої громадян, і які впливатимуть на життя суспільства у 2024 році. Отже, якими українці зустріли новий рік?

Впевненими у перемозі та кращому майбутньому

2023 рік у багатьох сферах став продовженням тих трендів, які склалися у суспільстві на початку війни. Так, тенденція сподіватися на краще і вірити у Перемогу є актуальною для українців і залишатиметься такою і надалі. 

Більше 60% громадян, за даними досліджень Gradus Research, вірять, що Україна рухається у правильному напрямку — минулого року таких респондентів було трохи більше половини. Українці схильні сподіватися на щасливе майбутнє всередині себе, хоча відчуття втоми дещо знизило градус у порівнянні з минулим роком.

Реклама:

Волелюбними

Щодо прагнення до свободи, то з кожним днем війни воно тільки посилюється. Українці — нація, для якої незалежність — одна з найвищих цінностей. 

Ми демонструємо жагу бути вільними і жити у демократичному суспільстві. І свобода — це те, чим українці не готові пожертвувати ні за яких обставин. Вона є обов’язковою умовою сучасного розвинутого суспільства — близько трьох четвертих опитаних громадян у проведених дослідженнях Gradus Research зазначають про це.

Із прагненням до справедливості

Поряд із волею, українці об’єднуються і у своєму прагненні до справедливості: як зовнішньої — ворог має бути покараний, так і внутрішньої — маємо подолати корупцію та реформувати правоохоронні, судові системи і державні служби. Відсутність справедливості, у свою чергу, є фактором, що роз’єднує суспільство: ми починаємо менше довіряти один одному, коли спостерігаємо такі явища.

Соціально згуртованими

Загалом 2023 рік показав, що українці стали ще більш соціально згуртованими. Рівень суспільної довіри зріс на чверть у порівнянні з довоєнним періодом, і це дозволяє нам легше координуватись, донатити на рахунки незнайомців і звертатися за допомогою не лише до людей з кола своїх друзів. Завдяки такому соціальному єднанню, залученість до благодійності і волонтерства серед українців зросла вдвічі у порівнянні з довоєнним періодом, за даними опитувань Gradus Research.

Перевантаженими, але задоволеними сімейним життям

Війна розширила функціонал жінок і збільшила навантаження на них. Зокрема, зросли їхні фінансові обов’язки, посилилися відчуття відповідальності за виховання дітей і активність у плануванні життя родини.

Попри це спостерігаємо посилення згуртованості у родинах: коли ми проводили дослідження сімейного життя серед українських жінок, то прослідкували високу задоволеність стосунками у шлюбах. 

Для порівняння: кількість задоволених респонденток перевищила незадоволених більше ніж у три рази. Попри психологічні виклики, високий рівень стресу, переїзди і страхи, які спіткали українських жінок, вони, переважно, цінують своїх партнерів та підтримують їх, і фізична розділеність не стає цьому на заваді. 

Ще більш діджиталізованими

Той факт, що українці проводять в інтернеті понад 4 години на день, а активні користувачі — понад 8 годин, свідчить про значну діджиталізацію суспільства. Від початку війни українці воліють тримати все "під контролем" і активно слідкувати за новинами. 

2023 рік показав, що ми довше перебуваємо "в мережі" та споживаємо і генеруємо суттєво більше контенту у порівнянні з довоєнним періодом.

Така активність стосується і придбання товарів: споживачі почали частіше купувати в інтернеті, і майже однакова кількість людей надають перевагу онлайн- і офлайн-покупкам. 

Все ще новинозалежними, але поміркованішими

Що ж до контенту, то з усіх його типів українці найбільше споживають новини. 

У 2023 році ми прослідкували цікаву тенденцію: значення Youtube та інших типів новинного короткого відеоконтенту зросло.

Той факт, що люди все частіше обирають відео-формат може свідчити про втому від читання новин і зростаючу популярність формату відеоблогів. На початку війни українці воліли отримувати найоперативнішу інформацію, яка найшвидше може бути видана саме у текстовому форматі. Зараз, коли події розгортаються вже більш помірно, люди готові не споживати швидкі формати, а чекати на більш наочні — відео. Хоча месенджери, тим не менш, займають перше місце для читання новин серед українців. 

Загалом, зміна тенденцій є переважно обнадійливою та оптимістичною: українці вірять у краще майбутнє, демонструють згуртованість, свободолюбство й digital-прогресивність. Проте не можна не враховувати і фактор втоми: невизначеність + відчуття несправедливості виснажують і диктують настрої у суспільстві. Тож не виключено, що наступний рік може показати нам іншу соціальну динаміку. 

Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research

Опитування були проведені дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю мешканців більше 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Точні дати та обсяги вибірок проведення досліджень вказані за посиланнями у тексті.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Сьогодні українська мова є в більшій небезпеці, ніж в 2022 році

Пам'яті Ірини Цибух

На порозі катастрофи. Розподілена генерація – шанс уникнути зимового блекауту

Три причини, чому саме зараз пора об'єктивно оцінити роботу АРМА

Чому управління відходами комерційної та промислової упаковки повинні здійснювати виробники

Де межа між національними інтересами та захистом права власності?