Лекарство для правительства?

"Для суспільства бунт - річ не менш корисна,
ніж гроза для природи...
Це ліки, необхідні для здоров'я уряду".
Томас  Джефферсон

Прихід до влади Віктора Януковича та його команди став відправною точкою новітньої української політичної епохи. Процеси демократизації суспільства, ліберальних реформ, відносного політичного спокою завершилися. На зміну демократії прийшли нові ознаки авторитаризму та непопулярних реформ. Безумовно, що не всім це сподобалось.

Використовуючи наявну провладну більшість в парламенті, підконтрольність уряду, посилення влади на місцях, Віктор Янукович за ініціативи уряду Азарова-Тігіпка пролобіював розробку та ухвалення нового проекту Податкового кодексу, що викликає суперечності в українському суспільстві.

Ці суперечності переросли у акції протесту. Багато хто називає їх "Другим Майданом", а дехто - справжньою революцією. Однак, є нюанси.

Теза перша. Передреволюційна ситуація - наявна, але протягом дев'яти місяців президентства Віктора Януковича таких ситуацій було достатньо, але вони не переросли у революцію. Для прикладу можна взяти пікетування Верховної Ради проти ратифікація Харківських угод.

Ці перші поштовхи спротиву показали, з одного боку, стан радикалізації українського суспільства, з іншого - його неготовність до повноцінної революції.

Теза друга. Маніфестації підприємців не підтримуються суттєво іншими верствами населення. Момент переходу цих маніфестацій у загальноукраїнські акції протесту станеться лише тоді, коли на вулиці вийдуть усі незгодні, починаючи від студентів, закінчуючи пенсіонерами.

Теза третя. Найголовніша. Відсутність політичного лідера, політичної команди, що має стати в авангарді революції. Проблема тут полягає не у фактичній відсутності даних лідерів (після успіху на місцевих виборах, цю функцію міг би виконувати революційний Тягнибок), а в небажанні підприємців надавати акціям протесту політичного забарвлення.

Висновки. Маніфестантам необхідно зробити конкретні кроки - мобілізувати усі сили та ресурси, висунути чіткі політичні вимоги, дістати підтримку партійних лідерів - це є ключі до успіху.

Поза сумнівом, суспільство радикалізується. Тотально і дуже швидкими темпами. І потрібно завжди пам'ятати важливе правило: будь-яка революція починається там, де закінчується віра у дієвість існуючих схем.

Ярослав Циба, студент КНУ імені Т.Г. Шевченка, спеціально для УП