Галицкий Благоевич
Екс-голові Львівської обласної державної адміністрації Михайлові Цимбалюку, нещодавно звільненому з посади, надзвичайно пощастило. Пощастило тим, що він був губернатором Львівщини, а не, скажімо, американського штату Іллінойс. Але про все за порядком.
На початку минулого тижня один із депутатів Львівської обласної ради – Тарас Козак – виніс на широкий загал розмову з Михайлом Цимбалюком, яка відбулась напередодні відкриття футбольного стадіону у Львові.
Мовляв, екс-губернатор пропонував Козаку "пакетну угоду": 800 квитків на відкриття Арени і підтримку в одному з мажоритарних виборчих округів на наступних виборах в обмін на один мільйон гривень.
Здавалось би, недорого – переплачуєш на квитку по 900 гривень і автоматично забезпечуєш собі сприяння адміністрації на виборах. Однак, угода не відбулась. Як з’ясувалось згодом, з подібними пропозиціями Михайло Цимбалюк звертався не лише до Тараса Козака. До чого тут далека Америка і штат її Іллінойс, спитаєте ви? А ось до чого.
Після того, як Барака Обаму обрали президентом США, звільнилось його місце у сенаті. Згідно з Конституцією штату Іллінойс, виключним правом на призначення нового сенатора від штату в умовах, що склались, володіє губернатор.
Губернатором у той час був демократ Род Благоєвич, який вирішив, що в обмін на призначення, кандидат повинен забезпечити йому належну зарплатню в одній з неурядових організацій, яка мала відношення до профспілок; місце для дружини в раді директорів однієї з корпорацій з щорічною зарплатнею у 150 000 долларів; обіцянку фінансової підтримки у майбутній виборчій кампанії (Благоєвич планував балотуватись на пост президента США у 2016 році); а також посаду в уряді або призначення послом у Сербію.
Замість усіх цих приємностей Род Благоєвич одержав арешт, імпічмент і суд, який триває досі. Американські експерти вважають, що на Благоєвича чекає як мінімум 10 років ув’язнення з пожиттєвою забороною займати публічні посади.
Більше того, проводилось спеціальне розслідування на предмет причетності до цієї неприємної ситуації самого Барака Обами і його найближчого оточення. Внутрішнє розслідування показало, що ані американський президент, ані його команда не були причетними до корупційних дій.
Для українського політичного середньовіччя подібні приклади – дикість. Як можна звільняти з посади, арештовувати і судити губернатора тільки за те, що він хотів вигідно конвертувати свої владні повноваження? Це ж дійсно "б..., цінна річ, яку ніхто задарма не віддає".
Назар Бойко, Моніторингово-аналітична група "Цифра", для УП