Легализация медицинского каннабиса. Законопроект для бизнеса или пациентов?

Новий законопроєкт Уряду не зможе повною мірою розв’язати проблеми пацієнтів, проте допоможе бізнесменам. Розглядаємо плюси та мінуси законодавчої ініціативи.

Нещодавно Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт щодо легалізації медичного канабісу. 

Подібні рішення – це завжди непростий шлях з купою перешкод. Тому сам факт, що вже незабаром може бути ухвалена законодавча ініціатива, яка дозволить не тільки використання, а й вирощування коноплі та виробництво відповідних препаратів у медичних цілях, вже є вкрай позитивним сигналом, який також відкриває нові можливості для українського бізнесу. 

Але не обходиться без "але", адже законопроєкт залишає низку питань та уточнень. 

Окрім цього, варто розуміти, що можливість перейти до доступних знеболювальних препаратів українського виробництва – це так само непростий та довгий шлях, а тому сподіватися, що законопроєкт одразу  розв’яже питання доступності українських пацієнтів до таких ліків, не варто. 

Я ні в якому разі не хочу розкритикувати цю ініціативу, проте вважаю, що доопрацювання деяких аспектів законопроєкту зробить його більш ефективним для лікувального процесу та безпосередньо для пацієнтів.

Для розуміння: про медичний канабіс та українське законодавство 

Рослина роду Саnnabis або деякі речовини з неї використовуються для знеболювання та лікування розладів нервової системи. Мова йде про онкохворих, хворих на епілепсію, розсіяний склероз, Альцгеймер,  ВІЛ/CНІД, людей з ПТСР, депресією тощо.

Нещодавно Кабмін зробив крок назустріч легалізації медичного канабісу в Україні, виключивши цю речовину з переліку психотропних речовин, наркотичних засобів і прекурсорів. Проте це не змогло повною мірою розв’язати проблему пацієнтів. 

Хворим доводиться використовувати лише імпортні препарати, які, м’яко кажучи, не по кишені більшості українців. Вартість таких препаратів – від кількох сотень до кількох тисяч доларів.

Плюси та мінуси законопроєкту

Законопроєкт "Про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни" вносить зміни в деякі нормативні акти. 

Мінус (найголовніший)

Як заявляє законодавець, ключова мета цього проєкту закону – покращення умов лікування для пацієнтів. Проте, я не побачила у цій законодавчій ініціативі норми, які б регламентували покращену доступність, особливості закупівель (державних чи власне самостійно медзакладами), створення окремих програм, специфіки фінансування, порядки отримання пацієнтами цих лікарських засобів, норми, які б захищали права пацієнтів на доступність цих ліків.

Такі речі мали б бути визначені першочергово для того, щоб говорити, що цей законопроєкт був розроблений з думкою про пацієнта, а не про певні зміни правил гри у господарських взаємовідносинах.

Мінус

Відповідно до законопроєкту, в Основах законодавства України про охорону здоров’я уточнюється, що право на медичну допомогу – це, зокрема доступ до необхідних лікарських засобів. 

Річ у тім, що відповідно до усіх міжнародних норм, доступ до медичної допомоги включає в себе доступ до ліків. І це уточнення "доступ до необхідних лікарських засобів" виглядає незрозумілим, адже одразу виникає питання: а хто саме встановлює той фактор необхідності і чи не стане це відповідно корупційним ризиком у майбутньому.

Мінус

Законопроєкт вносить багато змін до Закону "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори". І, на мій погляд, вносячи такі важливі, тектонічні зміни у законодавство, їх одразу варто узгоджувати також і з Кримінальним кодексом. В даному законопроєкті не узгоджено термінологію з кримінальним законодавством, що потенційно може спричинити хаос та непорозуміння у майбутньому. 

Плюс

З основних змін до Закону "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" додається визначення та роз’яснення, що таке канабіс, смола канабісу.

З серйозних нововведень: зміни в списках наркотичних засобів і психотропних речовин. Власне, переноситься в тому числі і знаходження канабісу.

Мінус

Зазначу, що наразі діяльність з розробки нових наркотичних засобів дозволяється з метою застосування в медичній практиці (є в чинному нормативному акті). Своєю чергою, медична практика – це власне термін, який передбачає наявність ліцензії. 

Автори законопроєкту з невідомих причин замінили визначення "застосування в медичній практиці" на "з метою застосування у медичних цілях". Це не лінгвістичне зауваження з мого боку, адже справа в тому, що поняття "в медичних цілях" є умовним та розмитим і не передбачає наявності відповідної ліцензії.

Плюс чи мінус?

Одна з найважливіших змін полягає у тому, що раніше використання канабісу дозволялось лише для науково-дослідної роботи. Тепер це дозволено і  для наукової, і для науково-технічної діяльності.

Якщо взяти Закон "Про наукову та науково-технічну діяльність", то він розроблявся для того, щоб виводити окремі види діяльності з певних установ, у т.ч. і медичних, з-під медичної практики і мати можливість отримувати додаткові кошти, здійснювати додаткову діяльність, залучати певні інвестиції. 

Плюс

Раніше існувала норма про те, що діяльність з розроблення нових наркотичних засобів здійснюється за державним замовленням. Тепер ця норма виключається. Тобто тепер це можна буде робити за замовленням будь-яких суб’єктів, а не тільки державних.

Плюс для бізнесу, мінус для українських пацієнтів

Щодо діяльності з виробництва, зокрема коноплі, то законодавець застосовує певні обмеження. Так, виробництво, виготовлення і реалізація та вивезення з території України наркотичних засобів дозволяється лише на замовлення суб’єктів господарювання, які мають відповідну ліцензію або закладів охорони здоров’я інших країн, законодавством яких дозволено ввезення таких наркотичних засобів на їхню митну територію. 

Досить дискусійна норма, адже ми говоримо про доступ українських пацієнтів до лікування, а законодавець робить акцент на можливості  вивезення продукції за кордон на замовлення іноземних закладів охорони здоров’я. 

Плюс (з невеликим мінусом)

Використання наркотичних засобів, психотропних речовин дозволяється здійснювати в медичній практиці виключно у формі лікарських засобів. 

Це правильний, як на мене, наголос у даному випадку, але він має неузгодженість по тексту в інших місцях, де вказується, що такі лікарські засоби можуть застосовуватись в медичних цілях. Річ у тім, що  лікарських засобів без медичних цілей не існує. І тут справедливо зазначити, що закордоном лікарі іноді виписують не просто лікарські засоби, а безпосередньо речовину (канабіс) для вживання. 

Мінус

Із Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" зник абзац у ст.17 про те, що виробництво та виготовлення здійснюється згідно з правилами виробництва та виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, затверджених відповідним Центральним органом виконавчої влади.

Тут відповідно виникає питання: а хто ж буде регулювати правила виробництва лікарських засобів на основі канабісу? 

Сподіваюсь, що це помилка і у документ повернуть цю норму. В іншому випадку, не зрозуміло, що ж ми регулюємо, якщо тільки надаємо ліцензію, а правила про те, як виготовляти та що з цим робити, фактично не встановлені.

Плюс та мінус

Наразі в законодавстві є норма про те, що транзит через територію України наркотичних засобів здійснюється за умови їх обов’язкової охорони та супроводження митними органами та підрозділами Національної поліції. 

В законопроєкті митні органи зникли. Можливо це дійсно оптимізація процесу, але з іншого боку, коли є дві структури (і митні органи, і поліція), контроль і попередження зловживання все-таки більш ефективний.

Власні висновки

Не варто очікувати, що ухвалення цього законопроєкту у Верховній Раді швидко щось змінить безпосередньо для пересічного українського пацієнта.

Як я вже зазначала, сьогодні у світі існують лікарські засоби, в яких використовується канабіс. 

Розраховувати на те, що в українському бюджеті в умовах воєнного стану знайдуться додаткові кошти на купівлю формул у виробників таких препаратів для виробництва їх в Україні, не варто. Більш того, чи збирається взагалі нам хтось надавати можливість виробляти їх в Україні, залишається питанням. Це означає, що скоріш за все, нам необхідно буде розробляти їх самостійно. 

Звісно, що науковці в Україні є. Але коли ми вийдемо на розроблений український препарат, який пройде усі клінічні дослідження і буде зареєстрований, спрогнозувати важко.  Проте, це точно не питання найближчого часу.

Це означає, що наразі законопроєкт здебільшого розрахований на вітчизняний бізнес, а не на пацієнта, адже покращуються умови для виробників такої сировини, пом’якшується контроль, дозволяється експортувати сировину за кордон, знімається досить багато обмежень. Тобто українцям дають зелене світло для  великого дохідного бізнесу. 

До пацієнтів та до медичної практики усі позитиви цього законопроєкту зможуть дійти набагато пізніше, ніж це заявлено в пояснювальній записці. А я вважаю, що український пацієнт вже зараз має право знати, де він буде отримувати такі лікарські засоби, хто ці ліки буде йому оплачувати, хто це буде закуповувати, в кого вони будуть зберігатися. Своєю чергою українські лікарі мають розуміти, як зміняться протоколи лікування, що власне вплине на прискорення доступу пацієнтів до належної  якісної медичної допомоги.

На мою думку, законопроєкт варто доопрацювати з урахуванням інтересів саме пацієнтів та медичних закладів. 

Законопроєкт має бути прописаний дуже детально та визначити не лише порядок закупівлі, а й основні вимоги до діяльності лікарень і медичних працівників. Річ у тім, що сьогодні значна кількість лікарень відмовляються працювати з лікарськими засобами з наркотичним вмістом, адже такі дії можуть бути розцінені перевіряючими органами як зловживання. І медзаклади стикаються з реальною проблемою – як довести, що пацієнт дійсно потребував такого роду препарату. Тобто лікарням потрібно надати гарантії, що вони не матимуть нескінченних перевірок та відкриття кримінальних проваджень.

Окрім цього, вважаю, що цей законопроєкт також потребує проведення публічних консультацій з громадськістю та, особливо, представниками територіальних громад, у яких цілком справедливо можуть виникнути питання щодо вирощування на їх територіях даної рослинної культури.

Зоряна Скалецька, партнерка Ario Law Firm, міністерка охорони здоров’я у 2019-2020 роках.