Леонід Черновецький виграв матч на своєму полі

В очікуванні Черновецького на ганку виборчої дільниці зібралися його перший заступник Анатолій Голубченко і керівники Печерського району.

Чиновники перемовлялися один з одним – Голубченко розповідав про потрясіння, яке його спіткало зранку.

– Ви уявляєте, прямо біля моєї виборчої дільниці в самому центрі міста купа сміття! Це просто жах!

Керівники району сприйняли цю новину як заклик до дій. Заступник голови районної адміністрації Олексій Євлах тут же набрав мобільний і по–діловому наказав у слухавку:

– Нехай Кузьменко негайно приїде і все прибере!

У свою чергу, голова Печерської райадміністрації Сергій Сущенко провів останній інспекційний огляд території перед приїздом мера. У п'яти метрах від входу в дільницю він побачив у кущах стару газету. Сущенко підійшов до неї та підняв, щоб вона раптом не потрапила на очі Черновецькому.

В очікуванні міського голови почала стягуватися свита. До компанії приєднався медіа–радник Черновецького Казбек Бектурсунов, який поділився першими підсумками виборів, спираючись на дані закритих екзит–полів.

– У Луценка повний розгром! Він не пройде в Київраду. Спочатку він лажанув президентську партію, а тепер і себе, – розповів Бектурсунов Голубченку.

Першим на виборчу дільницю прибув син Черновецького Степан. Повз центральний вхід проїхав спортивний "Макларен Мерседес", власницею якого є мати Стьопи. Очевидно, щоб не привертати увагу, син мера зупинився в метрах п'ятдесяти, а відстань назад подолав пішки.

Майже відразу прибув ескорт мера. Сам він сидів на пасажирському сидінні "сьомої" БМВ, за кермом якого перебував секретар Київради Олесь Довгий. Оскільки всі місця вздовж бордюру були зайняті іншими машинами, молодий Санчо Пансо мера не придумав нічого кращого, як припаркуватися у другому ряду.

Черновецький відкрив дверцята і став повільно, як він це вміє робити, виходити з машини. Довгий і Черновецький–молодший розцілувалися. Батько лише декому потиснув руку.

– Бажаю вам здоров'я, – кинулася до мера явно представниця його електоральної групи бальзаківського віку.

– Ой, я вже весь зістарився з вами! – відповів Черновецький.

Мер зайшов на дільницю та попрямував до свого столика.

– Явка на виборах маленька, – шепнув Степан Черновецький Олесю Довгому за спиною в батька.

– Це добре для нас, що явка мала, – захитав головою Довгий.

Черновецький–старший показав свій паспорт членам комісії, за що отримав на руки два бюлетені.

– Дивися, перший бюлетень – треба голосувати за наш блок, а другий – за тебе, – пояснив Степан батьку–меру.

– А що мені тепер робити? – запитав Черновецький в членів комісії.

– Ідіть обов'язково в кабінку і поставте позначку напроти того, за кого ви хочете голосувати.

– А що ставити? – не зрозумів Черновецький.

– Як що? Хрестик або галочку, – здивувалася дівчина.

– А можна я галочку поставлю? – ще раз запитав Черновецький у членів комісії так, наче весь останній час був десь відсутній.

Побачивши безпорадність Черновецького, Довгий знайшов у бюлетені ті назви, за які мав проголосувати мер, і став тримати їх пальцем.

– Я зрозумів, – відповів Черновецький.

Він зайшов у кабіну, а коли вийшов з неї, то потрапив під обстріл фотоспалахів журналістів. Оскільки урна для бюлетенів стояла посеред вузького коридору, то преса оточила Черновецького з обох боків. Так було порушено головне правило київського мера – не фотографувати його зліва.

Черновецький довго складав свої бюлетені у трубочку, а потім почав їх засовувати в щілину урни.

– Леонід Михайлович, подивіться на нас! – закричали журналісти, що стояли праворуч.

На обличчі Черновецького розплилася усмішка, він повернув корпус та скинув пальці в переможному жесті V.

– Я добре спав. Я абсолютно не хвилююся про те, що буде далі, – сказав Черновецький, роблячи паузу перед кожним новим реченням. – Сьогодні звичайний день. Хороший день. День Києва.

– Чому ви тільки після обіду прийшли на дільницю? Вирішили виспатися? – запитали журналісти.

– Я не хвилююсь, я впевнений в правильності багатьох кроків, – знову почав повторювати Черновецький, але потім до нього дійшло, що пролунало інше запитання. – Я завжди працюю, і я взагалі по натурі трудоголик. Я така людина, яка не може провести день, щоб не займатися справами.

– Віталій Кличко заявив, що збирається послати вас у політичний нокаут... – преса намагалася розтормошити мера.

Його обличчя стало серйозним, кутки рота опустилися вниз, а очі мера почали вилазити з орбіт.

– У моєму лексиконі немає слова "політичний нокаут", – Черновецький крутив очима з боку в бік. – Я добре ставлюся до спорту.

– І взагалі, мені подобається бокс. Сьогодні я дивився бокс. Це дуже пізнавально. Але це дещо інше, ніж те, чим я займаюся. Я боксом не займаюся, – Черновецький відповідав короткими реченнями.

– Леоніде Михайловичу, дякую вам за все, – підійшов до мера пенсіонер.

– О, давайте з вами обіймемося! – запропонував мер.

Уже сівши на пасажирське сидіння в машині Довгого, Черновецький опустив скло і висунув руку з великим пальцем до гори. Це мало символізувати перемогу. Говорити мовою жестів цього дня йому вдавалося набагато легше.

***

Штаб блоку Тимошенко цього вечора справляв гнітюче враження порівняно з тим розмахом, як раніше було заведено в БЮТ святкувати завершення виборчої кампанії.

Передчуваючи, що радіти буде нічому, прес–центр організували просто в підвалі центрального офісу на вулиці Турівській. У задній кімнаті накрили фуршетні столи, а по телевізору транслювалися випуски новин, в яких оголошували результати екзит–полів.

Протягом усіх попередніх виборів, де БЮТ перемагав, в штабі збиралися біля екрану ключові особи блоку. Однак зараз прес–центр був практично порожній. Усі депутати були на другому поверсі – там проходила нарада в Юлії Тимошенко.

Через півгодини до залу спустився Олександр Турчинов. Всупереч очікуванням, його обличчя сяяло. Розповідають, що перед цим на зустрічі зі штабом Тимошенко навіть порадила йому "з'їсти лимон".

Турчинов сів за стіл та грайливо звернувся до журналістів:

– Брифінг будемо проводити чи як? Раз–раз, – перевірив він мікрофон. – Працює нормально.

Неочікувана радість на обличчі Турчинова мала просте пояснення – людина відмучилася. Вибори мера виштовхнули його в публічну політику та змусили щодня перебувати в некомфортній для себе ролі. Нарешті це припинилося – і краще вже жахливий кінець, ніж жах без кінця.

Очікувалося, що Турчинов пояснить причини власної поразки, але він спробував зберегти обличчя, почавши рахувати не свої показники, а конкурентів.

– Близько 70% проголосували проти чинної влади, – почав Турчинов. – Це головний висновок, який показує, що ми правильно ініціювали дострокові вибори.

Турчинов оголосив про "наймасштабніший підкуп виборців, який можна порівняти з першим і другим турами виборів президента 2004–го року.

– Наприклад, як працював блок Литвина? Всі пенсіонери Шевченківського району отримали по 100 гривень матеріальної допомоги. Так сталося, що моя мама є пенсіонером і мешкає у Шевченківському районі, – і вона отримала через Укрпошту повідомлення, де прямо сказано: "Матеріальна допомога від Пилипишина".

Турчинов показав повідомлення про переказ грошей на ім'я Турчинової Валентини Іванівни, яка мешкає у одній квартирі з сином.

У іншій графі повідомлялося, що гроші від Пилипишина були роздані з нагоди "70–річчя Шевченківського району Києва", яке святкувалося... дев'ять місяців тому.

Турчинов говорив з меншим ентузіазмом про порушення з боку мера.

– Блок Черновецького здійснював масовий підвіз ветеранів на дільниці – зі зрозумілим заохоченням. Або технологія з голосуванням на дому – люди приходили на дільниці, а їм казали: "Ідіть додому, до вас прийдуть", хоча ніхто не писав заяв з таким проханням.

– Усі ці фальсифікації та підкуп робилися демонстративно, з підтримкою секретаріату президента і самого президента, тому вони проводилися так нахабно, – звинуватив Турчинов.

– Як ви з понеділка будете працювати в єдиній коаліції?

– З натхненням! – Турчинов підморгнув журналістам у камери.

– Тут же зібралися всі свої. Я ж знаю, за кого ви голосували, – натякнув він на себе. – Тому я буду говорити з вами відверто: оточення президента намагається зруйнувати коаліцію і думає, що вони виграли вибори. Але я не думаю, що перемогою може вважатися 1%. Київ поставив оцінку Віктору Ющенку.

– Якби ви зараз могли знову почати вибори, якої помилки ви би не припустилися?

– Історія назад не повертається... Але, справді, треба було знаходити аргументи для тих, хто вважає себе демократичними силами.

– Але ви також могли би знятися на користь Віталія Кличка?

– Я би з задоволенням це зробив і переконував своїх колег у цьому, якби я був упевнений, що Віталій готовий стати міським головою. Керувати містом – це не керувати фракцією з трьох чоловік.

– Останні три питання! – попросив прес–секретар.

– Останні тридцять три питання! – перекривляв його і засміявся Турчинов, чий настрій контрастував з сірими обличчями усіх інших присутніх тут бютівських функціонерів.

– Чому до нас вийшли ви, а не Юлія Тимошенко? Вона не задоволена результатами екзит–полу?

– У мене немає сумнівів, що вона незадоволена... – відповів Турчинов і зупинився. – Чи задоволена... Але не вона балотувалася на посаду мера, і більш логічно було би виступати мені.

– Чи стали для вас вибори Сталінградом, як хотіли в секретаріаті президента?

– Я думаю, Паулюс (нацистський фельдмаршал, що програв битву під Сталінградом) прописаний на Банковій, – відповів Турчинов.

З почуттям виконаного обов'язку кандидат у мери підвівся та пішов на другий поверх, до Тимошенко, яка цього вечора так і не вийшла до журналістів.

– Ваша мама теж отримала сто гривень від Пилипишина? – пролунало останнє запитання до Турчинова.

– Отримала… Але я їх особисто поверну пану Пилипишину, – насупив брови Турчинов. – І подякую йому за його турботу.

До самого штабу БЮТ стягувалися депутати. На відміну від попередніх виборів, коли святкували всі разом, зараз для народних обранців накрили окремий фуршет в сусідньому від Юлії Тимошенко кабінеті.

Тим часом прем'єр проводила наради – близько 00:30 від неї вийшли Віталій Кличко у супроводі начальника свого штабу Дмитра Андрієвського та юридичного радника Валерія Карпунцова.

– Не буде Черновецький мером, як ми це і обіцяли, – спокійно сказав Андрієвський так, наче не знав про цифри екзит–полів.

На той момент він ще сподівався, що БЮТ і блок Кличка сумарно отримають більше, ніж Черновецький з сателітами.

– Ми вдвох з Тимошенко можемо розраховувати на 44%, – запевнив Андрієвський, хоча з наближенням ранку цей оптимізм у нього мав би розвіятися.

Після делегації Кличка близько 1:30 ночі до Тимошенко приїхав Давид Жванія, який залишив офіс в районі 3–ої ночі. Він не став коментувати результати переговорів з лідерами БЮТ.

***

Цієї неділі Тимошенко дізналася, що відчував Янукович після дострокових парламентських виборів. Як він тоді не був готовий до втрати влади, так і вона зараз не була готова до поразки у Києві. Тому прем'єр другу добу уникає преси.

У самому блоці Тимошенко є два трактування того, що відбулося.

Перша – все не так погано. Рейтинг Турчинова вдалося підняти з 2% до 20%. Тепер же перемога над Кличком з перевагою в 1–2% виставлятиметься ними як досягнення.

Друга ж версія – це очевидна поразка Тимошенко, політична сила якої уже кілька років є фаворитом у Києві. Нинішні події мають стати холодним душем для прем'єра, яка, здається, повірила в те, що може проходити крізь стіни та перетворювати все, до чого вона доторкається, у золото.

Крім того, результати в Києві є ударом по позиціях Богдана Губського, який взяв на себе відповідальність перемогти у цій кампанії та сконцентрував у своїх руках важелі управління нею.

Вибори у Києві стали втраченим шансом – сумарно Турчинов і Кличко набирали більше, ніж Черновецький. Однак є один фактор, який зменшує бажання боротися за результати цих виборів. Наступне голосування за мера столиці та Київраду відбудеться у березні 2010 року. Це значить, що реальна виборча кампанія почнеться через 12–14 місяців.

Сьогодні у блоці Тимошенко заспокоюють себе тим, що вони повторили результат, набраний на виборах до Київради у 2006 році. Але за цей час значно прогресували її опоненти з блоку Черновецького, і тоді БЮТ був першим, а зараз став другим.

У блоці Тимошенко впевнені, що головними учасниками нової коаліції у Київраді будуть Черновецький і блок Литвина, про що була досягнута домовленість ще перед днем голосуванням. Зокрема, цим можна пояснити, що минулої п'ятниці Пилипишин здав свій мандат депутата Верховної Ради, за який він тримався півроку.

Саме Пилипишин, за деякою інформацією, проголосив себе головним претендентом на посаду секретаря Київради. Щоправда, Черновецький навряд погодиться "здати" свого Олеся Довгого, без якого мер не контролюватиме столичний парламент.

І очевидно, що головна атака БЮТ зараз буде спрямована на оскарження результатів блоку Литвина, оскільки тут лежать ключі до нової влади в Київраді.

Третім учасником коаліції Черновецького має стати "Громадський актив Києва" – віртуальний проект, створений київськими олігархами Василем Хмельницьким і Андрієм Івановим, що знайшли спільну мову з мером в момент отримання контролю над банком "Хрещатик".

Результат ГАКу вражає – оскільки жодної виборчої кампанії вони не вели, якщо не вважати нею імітацію діяльності, як то – портрети Пабата на парканах і ролики в метро на кшталт "молоді активісти поклали квіти до пам'ятників ветеранам".

ГАК пройшов, оскільки за рахунок низької явки в Києві еквівалентом одного відсотка на виборах були 10 тисяч голосів.

Що таке мережевий маркетинг із обміну бюлетенів на банкноти високого номіналу, Василь Хмельницький показав ще на довиборах у Верховну Раду в 2002 році, коли він переміг Наталію Вітренко – і при цьому не провів жодної зустрічі з виборцями та навіть плутався в розмовах, від якого округу він балотується: думав, що від Маріуполя, а виявилося – що від Мелітополя.

Про те, що ГАК притримується правильних поглядів і відповідає сценарію Банкової, говорить і той факт, що батько лідера блоку Олександра Пабата є радником Віктора Балоги.

Блок Литвина і ГАК приречені бути разом не лише тому, що отримали результат у Києві завдяки одним і тим же технологіям "роботи з електоратом". Вони мають одних і тих же спонсорів – Хмельницького з Івановим, які також підтримували Литвина на дострокових парламентських виборах і завели до його списку частину своїх людей.

Утрьох блоки Черновецького, Литвина і ГАК матимуть 62 депутати, чого досить для легітимізації мера та обрання лояльного секретаря Київради.

(ПОВНИЙ РОЗКЛАД ПО ФРАКЦІЯХ У НОВІЙ КИЇВРАДІ ДИВІТЬСЯ ТУТ)

Мета, якої прагне БЮТ, – це переголосування виборів мера. А, оскільки Пилипишин не тільки очолював блок, але і паралельно балотувався на посаду градоначальника, то можливі фальсифікації від блоку Литвина поставлять під сумнів не лише результати в Київраду, але і мерську кампанію.

Однак, навіть якщо підкуп є очевидним, непросто довести інше – що ці події мали вирішальний вплив на остаточний результат. Крім того, потрібно, щоб ця кампанія була підтримана з боку МВС.

З одного боку, "опущений" Луценко зацікавлений, щоб міліція довела факти підкупу. Але, з іншого, зараз міністр сидить на гачку кримінальної справи, активні дії в рамках якої почалися синхронно з оголошенням результатів виборів.