Тимошенко озброїлася проти Ющенка голосом "старшого брата"

Сергій Лещенко, Брюссель, УП — П'ятниця, 20 червня 2008, 18:18
Юлія Тимошенко провернула блискучу за мірками політичного цинізму операцію. Вона використала європейських політиків як дубинку в її внутрішній війні з Віктором Ющенком.

Напередодні широкомасштабної політичної кризи в Україні Тимошенко відвідала Брюссель, де зібрала букет заяв на свою підтримку. Таким чином прем’єр намагається зупинити сценарій відставки уряду, в імовірність якої вона справді повірила.

Тимошенко прибула до Брюсселю з нечисельною делегацією. Її супроводжували тільки двоє урядовців.

Міністр палива та енергетики працював за своєю програмою з енергетичним єврокомісаром. Натомість ні на крок від Тимошенко не відходив віце–прем'єр Григорій Немиря, якому вже звично на особливо конфіденційних раутах виконувати роль перекладача прем'єрки.

Першу зустріч Тимошенко провела з верховним комісаром Євросоюзу Хав'єром Соланою.

– Він прямо заявив, що демократична Україна для нього – це пріоритет, – переповів зміст сказано Соланою один з присутніх на переговорах. – Ще додав, що нинішня коаліція здатна це реалізувати, тоді як попередня викликала сумніви в такій здатності.

Європейському керівнику в умовах кризи продовольства особливо сподобалася обіцянка Тимошенко направити українське зерно на експорт. Прем’єр подала це як "широкий жест". Хоча сумнівно, що уряд міг щось інше зробити з рекордними урожаями пшениці – не залишати ж його надлишки псуватися в Україні.

Після годинної розмови вони вийшли до преси задоволеними один одним. Підводячи Тимошенко до трибуни, Солана трохи обійняв її. А з усього, що було заявлено представником ЄС, випливав висновок: про об'єктивність можна забути, він дивиться на світ очима Тимошенко.

– Що стосується економіки, то український уряд рухається позитивно, позитивні результати росту, інфляція під контролем, – Солана виправився. – Точніше, її почали брати під контроль.

Наступна його заява виглядала як рекомендація Віктору Ющенку.

– Ми б хотіли бачити стабільною політичну ситуацію. Треба, щоб політичне життя в Україні налагодилося. Це непросте рішення, але воно може принести позитивний результат, – передав Солана президенту, який має завдячувати своїй посаді в тому числі й цьому єврочиновнику.

Тимошенко пообіцяла виділити на світові ринки українське зерно і плавно перейшла до улюбленої теми.

– Розвиток стосунків України та ЄС надзвичайно позитивний. Єдине, що потрібно – це єдність демократичної команди, президента і прем’єра..., – вперше Тимошенко повідомила тезу, яку ще безліч разів виголосить за день.

Руку підняла одна з місцевих журналісток, яка поставила запитання англійською. Перекладачка з урядової делегації припустилася помилки:

– Президентська кампанія заважає Україні боротися з інфляцією? – сказала перекладачка в мікрофон.

Тимошенко змінилася в обличчі, а Григорій Немиря, який стояв поруч з усією делегацією, зробив крок уперед і оголосив:

– Питання звучало так: чи ваші стосунки з президентом заважають боротися з інфляцією?

– Для боротьби з інфляцією треба спокій і мовчання. Це – крім професійних монетарних кроків. Деякі емоційні заяви, які лунають про інфляцію, збуджують країну, – прізвище Ющенка Тимошенко не назвала, але українцям все було зрозуміло без додаткових пояснень.

Вона знову розповіла стару історію про зростання цін, яке їй залишив у спадок Янукович, та про дефляцію в червні.

– Тобто за п’ять місяців Національний банк і уряд з інфляцією практично впоралися, – закінчила Тимошенко тим, що ще на початку брифінгу повідомив усім Солана.

Коли Тимошенко вже сідала в машину, до неї стрімко підійшов чоловік, з яким вона тепло розцілувалася. Це був добрий знайомий Немирі, дипломатичний радник Солани фінського походження Пірка Тапіола.

Для дипломатів не є секретом, що Григорій Немиря, попри назву своєї посади "віце–прем'єр–міністр", є спеціальним посланником персонально Тимошенко по зв’язкам із Заходом.

Саме дякуючи контактам Немирі й Тапіоли український прем’єр має прямий вихід на Солану.

В результаті офіс європейського посадовця перебуває в курсі всього, навіть нюансів протистояння Ющенка і Тимошенко. А завдяки вмінню команди БЮТ працювати з людьми, історію українського конфлікту європейці відслідковують в трактуванні Тимошенко.

Інтриги доходять до абсурду – під час попередніх візитів Тимошенко до Брюсселю на деякі її зустрічі з міжнародними політиками... не допускалися українські дипломати.

Доступ обмежувався за розпорядженням Немирі. При тому, що його посада виведена за вертикаль МЗС, і він має дуже сумнівні повноваження давати вказівки працівникам зовнішньополітичного відомства.

Як зрештою з'ясувалося, дипломатів відсікли від переговорів, бо у розмові з іноземними лідерами Тимошенко значний час приділяла критиці... Віктора Ющенка. Або, якщо говорити лексикою Кабміну, "прем’єр інформувала про перебіг реформ в Україні та кроки уряду з детенізації економіки".  

***

Після Солани на прем'єрку в Брюсселі чекав віце–президент Єврокомісї Гюнтер Ферхойген.

У попередній Єврокомісії, яку очолював соціаліст Романо Проді, соціал–демократ Ферхойген відповідав за розширення Європейського союзу на схід. Зараз Єврокомісію очолює правий Баррозу, а Ферхойген по квоті Німеччини перебуває в почесному засланні на посаді заступника.

На прес–конференції з Тимошенко він виглядав як бліда тінь колись грізного Ферхойгена, який багато років тому навіть дозволяв собі вирази на кшталт "вступ України до ЄС – це рівнозначно вступу Мексики до США".

Ферхойген – людина з доволі дивними ексцесами в поведінці. Наприклад, у 2006 році він забув потиснути руку тодішньому прем’єру Януковичу в присутності усіх журналістів.

Зараз, у випадку з Тимошенко, Ферхойген так намагався якнайшвидше закінчити брифінг, що в якийсь момент навіть здавалося, що він просто розвернеться і піде.

Але при всьому тому ця, зазвичай непривітна людина, розсипалася в компліментах Тимошенко.

– Я визнаю, що пані Тимошенко здійснює прекрасний прогрес в економічних реформах, – говорив Ферхойген, який зайняв дуже незрозумілу позу, піднявши ліве плече сантиметрів на десять вище правого. – І ми допомагатимемо Україні, щоб європерспективи України стали глибшими.

– Думаю, останні слова є ключовими! – радісно підхопила Тимошенко і повідомила новину, яка вже давно такою не є. – Під час зустрічі мені стало зрозуміло: Україна повинна пройти свій шлях по введенню тих правил і вимог, які хоче бачити ЄС. І тоді ніяка сила не зупинить Україну на шляху входження до Євросоюзу!

Далі Ферхойген поводився дуже знервовано. На словах, коли Тимошенко взялася дякувати йому за підтримку, він став привселюдно дивитися на свій годинник. Бажаючи кудись не запізнюватися, він забув, хто поруч з ним стоїть.

– Я не можу довго коментувати ситуацію в Україні, але політична стабільність дуже важлива для економіки. Ми співпрацюємо з Україною і з містером прем’єр–міністром, - обмовився Ферхойген, назвавши Тимошенко в чоловічому роді.

Ми співпрацюємо з Україною і з містером прем’єр–міністром, - обмовився Ферхойген...

***

Головною метою поїздки Тимошенко був самміт Європейської народної партії. Ця міжнародна структура об’єднує консервативні та християнські партії континенту. Зараз ЄНП є правлячою партією ЄС. Вони мають найбільшу фракцію в Європарламенті та свого президента Єврокомісії – Хосе Мануеля Баррозу.

Самміти ЄНП відбуваються раз на квартал у той же день, коли проходять засідання Ради Європейського союзу на рівні президентів та прем’єр–міністрів. Перед цим європейські лідери збираються у своєму партійному клубі та виробляють спільну позицію.

"Батьківщину", яку очолює Тимошенко, прийняли до Європейської народної партії минулого року. Немирі тоді вдалося переконати ЄНП у великих перспективах Тимошенко, і там закрили очі на відверту соціалістичну риторику лідерки БЮТ.

Самміти ЄНП зазвичай проходять у суворо секретному режимі, журналістам не дозволяється бути присутніми навіть в одній будівлі з його учасниками – керівниками урядів і президентами. Також не поширюються і тексти промов, з якими вони виступають на партійному заході.

Цього разу була передбачена лише хвилинна "паркетна" фотосесія, коли журналістів з камерами через пару годин після початку самміту запустили в зал зробити кілька знімків. Фоторепортерів завели всередину, коли європейські лідери вже пообідали – на столах стояли порожні тарілки. І, за збігом обставин, саме в цей момент у центрі уваги опинилася український прем’єр.

Президент Європарламенту Поттерінг підвів Тимошенко, яка сиділа поруч із Саакашвілі, до Ангели Меркель і Сільвіо Берлусконі. Заклацали фотоапарати – наступного ранку цей знімок буде на першій шпальті Financial Times.

Німецький канцлер перекинулася з Тимошенко кількома репліками, які з–за спини переклав Немиря. Після цього жінки обійнялися і почали цілуватися. Фотожурналісти зустріли цей прояв політичної любові протяжним "О–о–о–о!"

Фотожурналісти зустріли цей прояв політичної любові протяжним "О–о–о–о!"

Берлусконі, який стояв поруч, також вирішив не втрачати шансу – його губи побували на обох щоках Тимошенко.

Але їх спілкування не обмежувалося цими кількома секундами ніжностей. Пізніше Берлусконі провів з Тимошенко окрему зустріч, а Меркель, як стверджує Немиря, ще раз переговорила з українським прем’єром прямо в залі, де проходив самміт. Це був абсолютний тет–а–тет, оскільки німецький канцлер розмовляла з Тимошенко російською мовою.

***

Тимошенко використовує ЄНП як платформу для контактів з провідними європейськими політиками. Членом Європейської народної партії є також і "Наша Україна", але це став ще один програний майданчик Віктора Ющенка. ЄНП відверто стала на бік Тимошенко в її нинішньому конфлікті.

Ющенко як почесний голова "Нашої України" і Тимошенко як лідер "Батьківщини" лише один раз брали спільну участь у самміті ЄНП. Сталося це в жовтні минулого року в Лісабоні, коли Тимошенко ще не була прем’єр–міністром, бо тільки відбувалися переговори про створення коаліції.

Але вже тоді у Європейській народній партії звернули увагу на майбутній розкол.

– Я пам’ятаю, що у Лісабоні дуже добре виступив президент, заявив про підтримку демократичних сил. В такому ж ключі виступила і Тимошенко. Але прямо під час самміту прес–служба Ющенка поширила серед українських журналістів заяву Віктора Балоги з критикою Тимошенко, – розповіли "Українській правді" джерела в ЄНП.

Наступний самміт ЄНП відбувався у березні, і лінії конфлікту стали уже не просто контурними, а помітними для всіх.

Навколо цієї події кожна зі сторін розігрувала свою інтригу.

Тоді Європейська народна партія направила спільне запрошення для Ющенка і Тимошенко, оскільки вони обоє очолюють політичні сили, що входять до ЄНП.

Ідею одночасної участі лобіювала Тимошенко, яка прагнула використати спільну присутність з Ющенком в Брюсселі як інструмент стримування президента руками європейців.

Очевидно, що в рамках самміту ЄНП було би порушено питання про протидію уряду Тимошенко, і Ющенку довелося би виправдовуватися у присутності Меркель, Саркозі та Баррозу.

Передбачаючи такий розвиток подій, секретаріат президента наполіг, щоб Ющенко взяв участь у березневому самміті ЄНП одноосібно.

Але те, як зустрічали тоді Ющенка в Брюсселі, вразило честолюбство українського президента в саме серце. Всі ці роки він не помічав, як змінилося ставлення до нього у Європі.

Ющенко досі жив спогадами про оплески стоячі, які влаштовували йому в Бундестазі або американському Конгресі у 2005 році.

Насправді на кожній зустрічі, які президент мав у березні 2008 в бельгійській столиці, лунала критика на його адресу за конфлікт із Тимошенко. Зерна неформальних контактів, посіяних командою БЮТ, зійшли під час відвідин Ющенком самміту Європейської народної партії.

– Особливо неприємно виглядала картина, коли український президент під час самміту підійшов до Меркель, а вона від нього просто відвернулася, – розповіла "Українській правді" одна з учасниць попередніх зборів Європейської народної партії.

Ще більше налаштувала президента проти ЄНП стаття трьох депутатів від Європейської народної партії, яка вийшла у травні цього року.

Там йому прямо пропонувалося віддати владу своїй опонентці: "Ющенко ще може забезпечити собі почесне місце в історії, якщо замість того, щоб шкодити й перешкоджати Тимошенко, він підтримає її антикорупційні почини та конституційну реформу..." Ну і так далі.

Внутрішнє розслідування, ініційоване на Банковій, виявило, що стаття була підготовлена Немирею, який запропонував своїм друзям у Європейській народній партії розмістити публікацію за їх підписом.

Але замість того, щоб залагодити конфлікт з впливовою європейською структурою, Ющенко його ще більше поглибив. Президент відмовився зустрічатися з делегацією ЄНП, яка відвідала Київ минулого тижня і до складу якої входило все керівництво фракції Європейської народної партії.

Євродепутатів особливо образив не стільки сам факт того, що вони не побачилися з президентом, а те, як це було зроблено.

– Ще за добу до того, як мала відбутися зустріч з Ющенком, у нас було підтвердження з секретаріату президента. А потім, уже в день візиту, ми отримали інформацію, що все скасовано, – розповів "Українській правді" один з учасників поїздки до Києва. – Ми сподівалися, що нам хоча би запропонують інший час для зустрічі.

Такі дії секретаріату виглядали щонайменше недалекоглядно. Очолював делегацію голова фракції ЄНП в Європарламенті Жозеф Доль. Він вважається близьким до Ніколя Саркозі, який з 1 липня на найближчі півроку приступить до виконання функцій голови Євросоюзу.

Зрештою завершенням цієї історії дурниць у виконані Банкової можна вважати той факт, що під час самміту ЄНП, який відвідала Тимошенко, Доль у присутності європейських прем’єрів порушив питання про необхідність підтримати "уряд українських реформаторів".

Але на підсумковій прес–конференції президент Європейської народної партії Вільфред Мартенз сам не відчув, як перегнув палку – і замість того, щоб бути посередником між конфліктуючими сторонами в Україні, він став на бік одного з учасників.

Якщо б хтось поставив собі задачу порівняти його слова і регулярні заяви блоку Тимошенко, то знайшов би багато спільного навіть у лексичних зворотах.

– Від імені ЄНП хочу висловити солідарність з курсом, який проводить уряд пані Тимошенко, його антикорупційними та приватизаційними програмами... Хочу також підтримати пані Тимошенко як лідера демократичної коаліції... Ми висловлюємо занепокоєння, що проводяться атаки на цей уряд і тим самим намагаються заблокувати проведення реформ...

Отже, на випадок політичної війни Тимошенко не лише озброїлась парасолькою ЄНП, але і задала сценарій, в якому вона постане для світу як жертва-реформатор, а Ющенко – агресор-узурпатор. Обурення Ющенка, коли у боротьбі за владу Тимошенко залучає західних друзів, зрозуміле. Але так само нинішній президент робив чотири роки тому, а прем'єрка виявилась його дисциплінованою ученицею.

Поїздка журналіста "Української правди" до Брюсселя здійснена коштом державного бюджету України