Школи в сільській місцевості повинні не руйнуватися, а працювати на громади

Вівторок, 2 листопада 2021, 18:00
депутатка фракції "Голосу" у Верховній Раді

Сьогодні в Україні функціонує 8743 закладів середньої освіти у сільській місцевості. Із них 2558 шкіл є "малокомплектними", там навчається дуже мала кількість дітей. 

Через демографічну кризу – зменшення кількості населення в сільській місцевості такі школи поступово ліквідовують або зупиняють їхню діяльність. 

Наразі на балансі місцевих органів вже перебуває 365 ліквідованих закладів  освіти. І облдержадміністрації повідомляють про можливість ліквідації у 2021-2022 роках ще 93 шкіл у сільській місцевості (Запорізька область-10, Житомирська-23, Львівська-39, Миколаївська-5, Одеська-8, Сумська-5, Хмельницька-6, Черкаська область-2).

На жаль, громади не в змозі утримувати такі школи. 

Приміщення ліквідованих (непрацюючих) шкіл простоюють і руйнуються. А місцеві органи фактично нічого не можуть робити з цими будівлями. Бо закон їм дозволяє використовувати ці приміщення лише під школу, клуб чи лікарню. 

Приміщенням ліквідованих шкіл потрібно дати нове життя

Є звернення голів громад, які мають орендарів на ці приміщення – зазвичай це місцеві мешканці, які готові брати в їх оренду, наприклад, під спортивні гуртки чи секції, швейні цехи чи навіть перукарні. Потрібно лише дозволити це на рівні закону. 

Тому я ініціювала можливість оренди приміщень ліквідованих шкіл у сільській місцевості. Завдяки ухваленню законопроекту 5230 громади зможуть здавати ці приміщення в оренду. А виручені від оренди кошти скеровувати на освітні потреби цієї громади. 

Добросовісна оренда допоможе зберегти ці приміщення в нормальному стані. 

Вони будуть не руйнуватися, а використовуватись. І при покращенні демографічної ситуації буде можливість повернути навчання принаймні у частині ліквідованих сільських шкіл. 

А завдяки коштам від оренди громади будуть більш спроможними в питаннях забезпечення освіти. Адже ці кошти можна буде використати, приміром, на новий автобус для підвезення дітей до сусідньої школи чи на нові комп’ютери в школу в тій самій територіальній громаді.

Читайте також: "Маск літає в космос, а ми мочимо тряпочки у відеречку біля дошки". Що не так з викладанням української – пояснює Артур Пройдаков

Між першим і другим читанням законопроект був значно покращеним

Наразі законопроект ухвалено. Щоб зробити його більш досконалим та усунути ризики зловживань у громадах, до другого читання ми додали ряд розширень та запобіжників:

✔Майно ліквідованих/непрацюючих шкіл тепер може бути використане не лише для здобуття послуг у сфері освіти, соцзахисту, культури та охорони здоров’я, а й спорту;

✔У разі неможливості використання майна на перелічені сфери, лише після громадського обговорення може бути прийняте рішення про його використання для інших потреб суспільного життя (крім майна санаторних шкіл та спецзакладів);

✔Рішення про передачу в оренду такого майна може бути прийняте не раніше ніж через рік припинення діяльності закладу освіти;

✔Кошти, отримані від використання (оренди) такого майна, спрямовуються виключно на освітні потреби громади;

✔ Дія закону не поширюється на майно санаторних шкіл та спеціальних закладів загальної середньої освіти;

✔Майно ліквідованих закладів освіти не може бути предметом застави, стягнення, джерелом погашення боргу, продажу.

На мою думку, те, що будувалося і працювало роками не може просто руйнуватися. Приміщення сільських шкіл мають працювати на благо громад!

Переконана, що демографічна ситуація в Україні покращиться. І сільські школи отримають друге життя. Для цього їх потрібно зберегти. Прийнятий закон якраз сприяє цьому.

Наталія Піпа

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.