Український вісл-блоуер приховує секрети
Понеділок, 16 вересня 2002, 15:15
Два роки після подій, які змусили його залишити свою країну, після овіяних таємницею підпільних квартир і таємних зустрічей – Микола Мельниченко – охоронець президента, що став вісл-блоуером, знов пішов у підпілля.
Для свого колишнього боса – Леоніда Кучми – пан Мельниченко наклепник і зрадник. Для української політичної опозиції він – живе джерело доказів того, що пан Кучма з компанією сплюндрували ідею демократії і пограбували країну.
У понеділок опозиція відзначить другу річницю зникнення журналіста Георгія Гонгадзе подією, яка, за їхніми словами, стане найбільшим протестом проти правління Кучми. Побоювання того, що демонстрація може перерости у зіткнення зросли після того, як на вихідних керівники правоохоронних органів попередили, що вони будуть проводити заходи для дотримання мирного характеру демонстрації.
Подібно до демонстрацій, які проходили узимку 2000-2001 років, протестуючі вимагають від пана Кучми залишити посаду та у суді відповісти на звинувачення, що ґрунтуються на секретно записаних розмовах. Крім нецензурної лайки на адресу Гонгадзе, чиє обезголовлене тіло було знайдене біля Києва в листопаді 2000 року, у записах є епізоди, які показують причетність Кучми до побиття колишнього депутата, привласнення коштів, підтасовці результатів виборів і продажу зброї до Іраку.
"Для Кучми все вже закінчено. Кучма буде змушений залишити посаду... тому що дуже скоро будуть зроблені конкретні кроки, які покажуть, що він просто не може більше бути президентом", - заявив Мельниченко в інтерв’ю Financial Times.
Але якщо слухати пана Кучму і його прибічників, дії Мельниченка й опозиції ефективні "як мертвому припарка". Україна рухається в напрямку приєднання до Європейського Союзу, економіка зростає, а записи є підробкою.
Навіть серед тих, хто вимагає відставки Кучми, більшість сумнівається, що це станеться. Віктор Ющенко, який ретельно уникав участі в протестах, коли він був прем’єр-міністром в 2000-2001 роках, говорить, що він підтримує сьогоднішні виступи задля змушення Кучми дозволити передачу влади демократичним шляхом в 2004 року, коли закінчиться другий й останній термін його повноважень.
А в цей час пан Мельниченко знаходиться на іншому кінці світу, в Сполучених Штатах Америки, де він живе зі своєю дружиною й донькою. Незважаючи на те, що перші шість місяців після виїзду з України він провів переховуючись у центральній Європі, впевненість Мельниченка у своїх силах зросла настільки, що він запросив кореспондента FT до своєї квартири в районі Лонг Айленду.
За словами Скота Гортона – адвоката Мельниченка й президента Міжнародної Ліги із захисту прав людини, розташованої у Нью-Йорку - Мельниченко до останнього часу досить часто змінював місця проживання і застосовував інші заходи безпеки. Пан Гортон стверджує, що 20 серпня він отримав попередження від ФБР про те, що за останньою інформацією, яка у них є, дехто в Україні готує вбивство колишнього охоронця.
Уряд Сполучених Штатів тихо бореться за те, щоб отримати у своє розпорядження всю бібліотеку записів, яка за твердженнями Мельниченка налічує сотні годин.
Як тільки Мельниченко приземлився в Сполучених Штатах у квітні 2001 року, він отримав вимогу від адвоката із Сан-Франциско видати копії всіх записів.
Пан Мельниченко відмовився, заявивши, що він видасть тільки ті записи, де є свідчення про скоєння злочинів. На кількох закритих засіданнях Великого Журі, які проходили в Сан-Франциско у квітні та травні, він пояснив, що планує повернутися в Україну і відчуває себе зобов’язаним дотримуватися присяги про нерозголошення державної таємниці.
Навіть деякі опозиційні політики, які використовують плівки Мельниченка, розчаровані його наполегливим бажанням утримувати контроль над усіма записами. Олександр Жир, який очолював парламентську комісію по розслідуванню дій пана Кучми до того моменту, як його цього року відсторонили від участі у довиборах говорить, що те, як Мельниченко розпоряджається записами є "трагедією".
Адвокат Мельниченка стверджує, що Мельниченко "активно співробітничає" з представниками Міністерства юстиції у Вашингтоні, хоча питання про відмову віддати всі записи "не було до кінця вирішено". Представники Міністерства юстиції відмовилися коментувати, посилаючись на існуючі в їхній роботі обмеження.
Державний департамент направив на експертизу один із записів, де мова йде про те, як пан Кучма ухвалює план продажу Іраку радарної системи вартістю 100 мільйонів доларів. Речник департаменту говорить, що поки що ніяких висновків не було зроблено.
Він додав: "На цю хвилину у нас немає доказів того, що (радарна) система знаходиться в Іраку, але ми вивчаємо таку можливість".
Записи щодо Іраку втягнули Мельниченка у наростаючу дискусію у Вашингтоні з приводу того, як реагувати на все більш тепліші стосунки Кучми з ворогом Америки номер один. Минулого місяця пан Кучма вітав прибуття першого постійного посла Іраку до Києва зі словами, що він бачить "хороші перспективи" для покращення стосунків.
"Вашингтон розділився на групи не тільки у питанні як ставитися до записів, але й, загалом, як ставитися до пана Кучми та його діяльності", - говорить Роман Купчинський – колишній голова української служби радіо Свобода, - радіостанції, що фінансується урядом США.
Для свого колишнього боса – Леоніда Кучми – пан Мельниченко наклепник і зрадник. Для української політичної опозиції він – живе джерело доказів того, що пан Кучма з компанією сплюндрували ідею демократії і пограбували країну.
У понеділок опозиція відзначить другу річницю зникнення журналіста Георгія Гонгадзе подією, яка, за їхніми словами, стане найбільшим протестом проти правління Кучми. Побоювання того, що демонстрація може перерости у зіткнення зросли після того, як на вихідних керівники правоохоронних органів попередили, що вони будуть проводити заходи для дотримання мирного характеру демонстрації.
Подібно до демонстрацій, які проходили узимку 2000-2001 років, протестуючі вимагають від пана Кучми залишити посаду та у суді відповісти на звинувачення, що ґрунтуються на секретно записаних розмовах. Крім нецензурної лайки на адресу Гонгадзе, чиє обезголовлене тіло було знайдене біля Києва в листопаді 2000 року, у записах є епізоди, які показують причетність Кучми до побиття колишнього депутата, привласнення коштів, підтасовці результатів виборів і продажу зброї до Іраку.
"Для Кучми все вже закінчено. Кучма буде змушений залишити посаду... тому що дуже скоро будуть зроблені конкретні кроки, які покажуть, що він просто не може більше бути президентом", - заявив Мельниченко в інтерв’ю Financial Times.
Але якщо слухати пана Кучму і його прибічників, дії Мельниченка й опозиції ефективні "як мертвому припарка". Україна рухається в напрямку приєднання до Європейського Союзу, економіка зростає, а записи є підробкою.
Навіть серед тих, хто вимагає відставки Кучми, більшість сумнівається, що це станеться. Віктор Ющенко, який ретельно уникав участі в протестах, коли він був прем’єр-міністром в 2000-2001 роках, говорить, що він підтримує сьогоднішні виступи задля змушення Кучми дозволити передачу влади демократичним шляхом в 2004 року, коли закінчиться другий й останній термін його повноважень.
А в цей час пан Мельниченко знаходиться на іншому кінці світу, в Сполучених Штатах Америки, де він живе зі своєю дружиною й донькою. Незважаючи на те, що перші шість місяців після виїзду з України він провів переховуючись у центральній Європі, впевненість Мельниченка у своїх силах зросла настільки, що він запросив кореспондента FT до своєї квартири в районі Лонг Айленду.
За словами Скота Гортона – адвоката Мельниченка й президента Міжнародної Ліги із захисту прав людини, розташованої у Нью-Йорку - Мельниченко до останнього часу досить часто змінював місця проживання і застосовував інші заходи безпеки. Пан Гортон стверджує, що 20 серпня він отримав попередження від ФБР про те, що за останньою інформацією, яка у них є, дехто в Україні готує вбивство колишнього охоронця.
Уряд Сполучених Штатів тихо бореться за те, щоб отримати у своє розпорядження всю бібліотеку записів, яка за твердженнями Мельниченка налічує сотні годин.
Як тільки Мельниченко приземлився в Сполучених Штатах у квітні 2001 року, він отримав вимогу від адвоката із Сан-Франциско видати копії всіх записів.
Пан Мельниченко відмовився, заявивши, що він видасть тільки ті записи, де є свідчення про скоєння злочинів. На кількох закритих засіданнях Великого Журі, які проходили в Сан-Франциско у квітні та травні, він пояснив, що планує повернутися в Україну і відчуває себе зобов’язаним дотримуватися присяги про нерозголошення державної таємниці.
Навіть деякі опозиційні політики, які використовують плівки Мельниченка, розчаровані його наполегливим бажанням утримувати контроль над усіма записами. Олександр Жир, який очолював парламентську комісію по розслідуванню дій пана Кучми до того моменту, як його цього року відсторонили від участі у довиборах говорить, що те, як Мельниченко розпоряджається записами є "трагедією".
Адвокат Мельниченка стверджує, що Мельниченко "активно співробітничає" з представниками Міністерства юстиції у Вашингтоні, хоча питання про відмову віддати всі записи "не було до кінця вирішено". Представники Міністерства юстиції відмовилися коментувати, посилаючись на існуючі в їхній роботі обмеження.
Державний департамент направив на експертизу один із записів, де мова йде про те, як пан Кучма ухвалює план продажу Іраку радарної системи вартістю 100 мільйонів доларів. Речник департаменту говорить, що поки що ніяких висновків не було зроблено.
Він додав: "На цю хвилину у нас немає доказів того, що (радарна) система знаходиться в Іраку, але ми вивчаємо таку можливість".
Записи щодо Іраку втягнули Мельниченка у наростаючу дискусію у Вашингтоні з приводу того, як реагувати на все більш тепліші стосунки Кучми з ворогом Америки номер один. Минулого місяця пан Кучма вітав прибуття першого постійного посла Іраку до Києва зі словами, що він бачить "хороші перспективи" для покращення стосунків.
"Вашингтон розділився на групи не тільки у питанні як ставитися до записів, але й, загалом, як ставитися до пана Кучми та його діяльності", - говорить Роман Купчинський – колишній голова української служби радіо Свобода, - радіостанції, що фінансується урядом США.