КС знає, як можна посадити журналістів за наклеп
Четвер, 17 квітня 2003, 14:28
Журналістів і ЗМІ можна притягнути до адміністративної відповідальності за навмисне поширення свідомо неправдивої інформації на підставі статті 7 Цивільного кодексу УРСР.
Про це повідомив суддя Конституційного суду України, професор права Михайло Костицький.
Костицький нагадав, що кримінальну відповідальність за наклеп і образу зараз скасовано. На сьогоднішній день у новому Кримінальному кодексі, затвердженому Верховною Радою, немає статті за образу і наклеп.
На думку судді, "законодавець трохи перестарався", вилучивши ці статті, оскільки, у проектах Кримінального кодексу, які розроблялися спочатку, вони були передбачені.
Костицький також нагадав, що в новій редакції Цивільного кодексу, що вступить у дію в 2004 році, передбачена відповідальність за поширення свідомо неправдивих відомостей, однак там розмежовано відповідальність у відношенні публічної і приватної особи.
КС України оприлюднив у четвер рішення у справі про звернення громадянина Валерія Сердюка про офіційне тлумачення положення частини 1 статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей).
КС вирішив, що положення "поширив такі відомостей" варто розуміти так, що виклад у листах, заявах, скаргах до правоохоронних органів відомостей особою, на думку якої, посадовими або службовими особами цього органа під час виконання службових обов'язків було порушено його право, не може вважатися поширенням відомостей, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію, або такими, що завдають шкоду цим особам.
Разом з тим, відзначає КС, виклад у листах, заявах, скаргах у правоохоронні органи свідомо неправдивих відомостей передбачає відповідальність, згідно з чинним законодавством.
Інтерфакс-Україна
Про це повідомив суддя Конституційного суду України, професор права Михайло Костицький.
Костицький нагадав, що кримінальну відповідальність за наклеп і образу зараз скасовано. На сьогоднішній день у новому Кримінальному кодексі, затвердженому Верховною Радою, немає статті за образу і наклеп.
На думку судді, "законодавець трохи перестарався", вилучивши ці статті, оскільки, у проектах Кримінального кодексу, які розроблялися спочатку, вони були передбачені.
Костицький також нагадав, що в новій редакції Цивільного кодексу, що вступить у дію в 2004 році, передбачена відповідальність за поширення свідомо неправдивих відомостей, однак там розмежовано відповідальність у відношенні публічної і приватної особи.
КС України оприлюднив у четвер рішення у справі про звернення громадянина Валерія Сердюка про офіційне тлумачення положення частини 1 статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей).
КС вирішив, що положення "поширив такі відомостей" варто розуміти так, що виклад у листах, заявах, скаргах до правоохоронних органів відомостей особою, на думку якої, посадовими або службовими особами цього органа під час виконання службових обов'язків було порушено його право, не може вважатися поширенням відомостей, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію, або такими, що завдають шкоду цим особам.
Разом з тим, відзначає КС, виклад у листах, заявах, скаргах у правоохоронні органи свідомо неправдивих відомостей передбачає відповідальність, згідно з чинним законодавством.
Інтерфакс-Україна