Замальовки зі зборів комуністів
Середа, 5 листопада 2003, 19:52
Зібрання комуністів, присвячене 86 річниці Жовтневої соціалістичної революції та 60-річчю визволення Києва від фашистів, проходив у місці з символічною назвою – Театрі російської драми.
Відкрили з’їзд якимось гімном, імовірно, радянської України. Ідентифікувати музику за допомогою вірних ленінців, які дружно повставали зі своїх місць при перших її звуках, виявилося неможливим.
Одні з них чесно визнавали, що не знають, що це таке, інші впевнено, з праведним гнівом у очах, заявляли, що це не що інше, як гімн СРСР. Але, дякуючи знайомству із сучасним гімном Російської Федерації (який запозичив музику Александрова), можна впевнено стверджувати – це не гімн СРСР.
Власно кажучи, з’їзд – це виступ Симоненка, який розпочав виступ з твердження, що передреволюційна ситуація у царській Росії 1917 року абсолютно ідентична сучасній обстановці в Україні. (Чийсь голос за спиною пророчо продовжив: "Переворот буде у 2006 році. Ось побачите").
Між тим лідер КПУ продовжував розвивати свою думку. "Комуністи можуть впоратися з владою (якщо така їм дістанеться)". Доказом цього може слугувати сучасна ситуація у Молдові, де зі 101 депутатів парламенту 71 – представники Комуністичної партії.
Зріст промислового виробництва, за словами Симоненка, там склав у цьому році вже 19%, розмір пенсій збільшився у 2,5 рази. І все це тому, що тільки комуністи спроможні думати про людей. (Сумний досвід Болгарії, де комуністам не так давно і не так довго вдалося побути при владі, пан Симоненко згадувати не став).
Цікавим здалося твердження лідера українським комуністів про те, що партія взагалі-то не виступає проти приватної "трудової" власності, і не заперечує ринкові стосунки. А лише бореться проти їх "диких" форм.
Покінчивши з теорією, Симоненко прокоментував кілька основних аспектів сучасності. Він, зокрема, розкритикував бюджет 2004 року, назвав його найменш соціальним з усіх в історії України, і повідомив, що фракція КПУ знає, як поповнити його аж на 18 млрд. гривень.
Потім він визнав, що на сьогодні у країні вже склався клас буржуазії і відповідна політико-економічна система. Тому те, хто саме стане наступним президентом (окрім самого Симоненка, звичайно), – значення не має, оскільки працює вже система, а не президент. Єдине, що може змінити ситуацію – це передача повноти влади Радам депутатів. І КПУ "в принципі, не відкидають можливість" обрання президента Верховною Радою.
Продовжуючи розмірковування про політичну реформу в Україні, лідер КПУ висловив цікаве припущення, що ця реформа вже майже померла через одну головну суперечку у владному середовищі – повинна бути місцева виконавча влада обраною чи призначеною.
Не обійшлося і без сенсації. Симоненко поінформував учасників з’їзду, що "фактично вже є рішення Конституційного суду про можливість обрання Кучми на 3-ї президентський термін".
Весь подальший виступ лідера КПУ був присвячений рекламі ЄЕП, до якого, за словами Симоненка, вже готова приєднатися Молдова, про що йому особисто повідомив Воронін.
Аргумент на користь ЄЕП був також досить неординарним. Якщо, на думку доповідача, США вторглися до Іраку заради нафти, то чому б Україні не скористатися величезними нафтовими та газовими можливостями Росії (!). Все ж таки приємно усвідомлювати, що навіть комуністам України не чуже державницьке мислення.
А дівчинка напроти все читала підручник з англійської мови...
Відкрили з’їзд якимось гімном, імовірно, радянської України. Ідентифікувати музику за допомогою вірних ленінців, які дружно повставали зі своїх місць при перших її звуках, виявилося неможливим.
Одні з них чесно визнавали, що не знають, що це таке, інші впевнено, з праведним гнівом у очах, заявляли, що це не що інше, як гімн СРСР. Але, дякуючи знайомству із сучасним гімном Російської Федерації (який запозичив музику Александрова), можна впевнено стверджувати – це не гімн СРСР.
Власно кажучи, з’їзд – це виступ Симоненка, який розпочав виступ з твердження, що передреволюційна ситуація у царській Росії 1917 року абсолютно ідентична сучасній обстановці в Україні. (Чийсь голос за спиною пророчо продовжив: "Переворот буде у 2006 році. Ось побачите").
Між тим лідер КПУ продовжував розвивати свою думку. "Комуністи можуть впоратися з владою (якщо така їм дістанеться)". Доказом цього може слугувати сучасна ситуація у Молдові, де зі 101 депутатів парламенту 71 – представники Комуністичної партії.
Зріст промислового виробництва, за словами Симоненка, там склав у цьому році вже 19%, розмір пенсій збільшився у 2,5 рази. І все це тому, що тільки комуністи спроможні думати про людей. (Сумний досвід Болгарії, де комуністам не так давно і не так довго вдалося побути при владі, пан Симоненко згадувати не став).
Цікавим здалося твердження лідера українським комуністів про те, що партія взагалі-то не виступає проти приватної "трудової" власності, і не заперечує ринкові стосунки. А лише бореться проти їх "диких" форм.
Покінчивши з теорією, Симоненко прокоментував кілька основних аспектів сучасності. Він, зокрема, розкритикував бюджет 2004 року, назвав його найменш соціальним з усіх в історії України, і повідомив, що фракція КПУ знає, як поповнити його аж на 18 млрд. гривень.
Потім він визнав, що на сьогодні у країні вже склався клас буржуазії і відповідна політико-економічна система. Тому те, хто саме стане наступним президентом (окрім самого Симоненка, звичайно), – значення не має, оскільки працює вже система, а не президент. Єдине, що може змінити ситуацію – це передача повноти влади Радам депутатів. І КПУ "в принципі, не відкидають можливість" обрання президента Верховною Радою.
Продовжуючи розмірковування про політичну реформу в Україні, лідер КПУ висловив цікаве припущення, що ця реформа вже майже померла через одну головну суперечку у владному середовищі – повинна бути місцева виконавча влада обраною чи призначеною.
Не обійшлося і без сенсації. Симоненко поінформував учасників з’їзду, що "фактично вже є рішення Конституційного суду про можливість обрання Кучми на 3-ї президентський термін".
Весь подальший виступ лідера КПУ був присвячений рекламі ЄЕП, до якого, за словами Симоненка, вже готова приєднатися Молдова, про що йому особисто повідомив Воронін.
Аргумент на користь ЄЕП був також досить неординарним. Якщо, на думку доповідача, США вторглися до Іраку заради нафти, то чому б Україні не скористатися величезними нафтовими та газовими можливостями Росії (!). Все ж таки приємно усвідомлювати, що навіть комуністам України не чуже державницьке мислення.
А дівчинка напроти все читала підручник з англійської мови...