Сєвєров vs Погребинський. Дещо про ламерів вітчизняної політології
Вівторок, 15 червня 2004, 16:44
Продовження дискусії, викликаної матеріалами:
- Фабрика темників
- Ретельніше, добродії, ретельніше...
- Фабрика темників-2: спеціально для Михайла Погребинського
Встрявати в розмову двох малознайомих тобі панів справа не вдячна. На інтернет-форумах за це обливають брудом і дають під віртуальний зад. Але коли кортить, і на те є підстави, то чому б не спробувати вставити й своїх п’ять копійок. Зрештою, сторонньому спостерігачеві значно легше зауважити щось таке, що залишилось непомітним для ока шановних добродіїв.
Зрозуміло, що образило шановного політконсультанта – вельми прозорий натяк на те, що він, колись дуже толерантний й поміркований політолог, "опустився" до написання темників – цих, як сказав би хтось з речників опозиції, жахливих, ганебних, антидемократичних, примітивних інструкцій в стилі "ТАРС уповноважений повідомити про пук СРСР на міжнародній арені".
Й це при тому, що Михайло Борисович сам за натурою є людиною демократичною й вільною у думках. Та хіба воно йому треба спостерігати за тим вередуванням, до якого вдається солодка парочка "друзів України" з Раді Європи? Ясна річ, він волів би не бачити тієї ганьби.
Але далебі справа не в темниках, чи їх авторстві. Мені зокрема байдуже, хто в команді Віктора Медведчука це робить. Політконсультант X власноруч чи помічник політтехнолога Y. Для громадськості важливо, аби цим не займався власне його величність Політолог – людина, що зверхньо мусить спостерігати за тією маячнею, назва якій політика.
У чому різниця між політологами та політконсультантами (технологами)? Перші займаються наукою, другі - заробітчанством. Ось що є принциповим! Звичайно, ті й інші час від часу змінюють свій статус в разі якоїсь вигідної пропозиції чи власної потреби, або так складається кар’єра. Через це проходять всі, зрікаючись старого публічного обличчя, та створюючи нове.
Ось власне ми й підішли до суті – чим займався Михайло Погребинський, приміром, у 2001 році. Можливо, нам удасться побачити деяку логіку між минулим та сьогоденням.
У листопаді 2001 року автор цих рядків (щоправда, каюся, під псевдо Степан Наждак) у матеріалі про цікавинки, на котрі можна натрапити, читаючи різноманітний політичний "спам", писав на електронних шпальтах "УП":
"З електронної адреси ok@alternativ.kiev.ua нещодавно було розіслано повідомлення у .RTF-форматі (відкривається Word’ом) прес-служби СДПУ(о) про дані опитування на тему довіри до політиків проведених в травні та вересні 2001 року фірмою "Социс" та фондом "Демократичні ініціативи". Віктор Медведчук відповідно до результатів посів п'яте місце. Але не це суть важливо. Кожен уважний читач, який вважає своїм обов'язком зазирнути у вихідні дані повідомлення, побачив (увага, міцно тримайтеся за стілець!) - автор: Погребинский М. Б.; установа - КЦПИК. Яке відношення має КЦПІК до опитування фірми "Социс" та фонду "Демократичні ініціативи" наразі невідомо. Отож, це свідчить як мінімум про те, що інформація про рейтинг першого есдека готувалася на комп’ютері відомого політолога.
Або інший приклад. Текст "Заява Голови СДПУ(О) Віктора Медведчука у зв'язку із початком роботи чергової сесії Верховної Ради", який на початку вересня був розісланий у ЗМІ, має такі вихідні дані: автор - Kiselev A. P.; установа - KCP&C. Тобто все той же КЦПІК, але, так би мовити, на англомовний манер.
Машину не обдуриш. Якщо прес-служба СДПУ(о) надсилає повідомлення "від Погребинського", значить це потрібно сприймати саме так, а не інакше. Навряд чи Київський центр політології та конфліктології "списав" техніку (разом з її вихідними даними) соціал-демократам. Есдеки далеко не бідні, щоб просити політолога стати меценатом. Отож, КЦПІК є структурним підрозділом прес-служби СДПУ(о)?" (кінець цитати).
"Самоцитату" варто лише доповнити роз’ясненням, що таке КЦПІК. Це Київський центр політичних досліджень і конфліктології (російською – политических исследований и конфликтологии), яким довгий час керує Михайло Погребинський.
Отже, все вищенаведене свідчить лише про одну банальну річ – співпраця між Михайлом Погребинським та СДПУ(о) має давнє коріння. Це зараз авторами фалів є Olexandr, Masha і Олена, а раніше були інші комп’ютери, інші люди.
Чи триває співпарця зараз? Звичайно, за логікою речей ми можемо припустити, що так, і навіть зауважити, що вона може розвиватися. Адже що для цього потрібно? Лише додати до сухого й безбарвного тексту кілька речень "терміново в ефір" чи "негайно надрукувати", чи "назавжди ігнорувати". А ідея може бути привезена з центру Всесвіту, сиріч з Москви.
Будьмо реалістами, навіщо Медведчукові шукати нові "комп’ютери", якщо інформаційний супровід його діяльності може забезпечити давній знайомий – експерт з питань політології та, що найважливіше, конфліктології.
Але не слід думати, що Погребинський сам "клепає" темники. Може він і проти такої "технології" взагалі, проте його традиційно "здали" комп’ютери. Він – найслабша ланка в цьому ланцюжку.
Цікаво, а як ставився до логіки як до науки Григорій Ниський? І що б він сказав з приводу, кому довіряти Біллу Гейтсу, чи декому з користувачів його ПО в Україні?
Читайте також:
Перший матеріал, де викриваються автори темників: Фабрика темників
Відповідь Погребинського: Ретельніше, панове, ретельніше...
Другий матеріал, де викриваються автори темників: Фабрика темників-2: спеціально для Михайла Погребинського
Дискусія на тему темників: Гельман Медведєву: "Незабаром ти дізнаєшся стільки реальних фактів про твого улюбленого Ющенка, що тобі стані погано"
- Фабрика темників
- Ретельніше, добродії, ретельніше...
- Фабрика темників-2: спеціально для Михайла Погребинського
Встрявати в розмову двох малознайомих тобі панів справа не вдячна. На інтернет-форумах за це обливають брудом і дають під віртуальний зад. Але коли кортить, і на те є підстави, то чому б не спробувати вставити й своїх п’ять копійок. Зрештою, сторонньому спостерігачеві значно легше зауважити щось таке, що залишилось непомітним для ока шановних добродіїв.
Зрозуміло, що образило шановного політконсультанта – вельми прозорий натяк на те, що він, колись дуже толерантний й поміркований політолог, "опустився" до написання темників – цих, як сказав би хтось з речників опозиції, жахливих, ганебних, антидемократичних, примітивних інструкцій в стилі "ТАРС уповноважений повідомити про пук СРСР на міжнародній арені".
Й це при тому, що Михайло Борисович сам за натурою є людиною демократичною й вільною у думках. Та хіба воно йому треба спостерігати за тим вередуванням, до якого вдається солодка парочка "друзів України" з Раді Європи? Ясна річ, він волів би не бачити тієї ганьби.
Але далебі справа не в темниках, чи їх авторстві. Мені зокрема байдуже, хто в команді Віктора Медведчука це робить. Політконсультант X власноруч чи помічник політтехнолога Y. Для громадськості важливо, аби цим не займався власне його величність Політолог – людина, що зверхньо мусить спостерігати за тією маячнею, назва якій політика.
У чому різниця між політологами та політконсультантами (технологами)? Перші займаються наукою, другі - заробітчанством. Ось що є принциповим! Звичайно, ті й інші час від часу змінюють свій статус в разі якоїсь вигідної пропозиції чи власної потреби, або так складається кар’єра. Через це проходять всі, зрікаючись старого публічного обличчя, та створюючи нове.
Ось власне ми й підішли до суті – чим займався Михайло Погребинський, приміром, у 2001 році. Можливо, нам удасться побачити деяку логіку між минулим та сьогоденням.
У листопаді 2001 року автор цих рядків (щоправда, каюся, під псевдо Степан Наждак) у матеріалі про цікавинки, на котрі можна натрапити, читаючи різноманітний політичний "спам", писав на електронних шпальтах "УП":
"З електронної адреси ok@alternativ.kiev.ua нещодавно було розіслано повідомлення у .RTF-форматі (відкривається Word’ом) прес-служби СДПУ(о) про дані опитування на тему довіри до політиків проведених в травні та вересні 2001 року фірмою "Социс" та фондом "Демократичні ініціативи". Віктор Медведчук відповідно до результатів посів п'яте місце. Але не це суть важливо. Кожен уважний читач, який вважає своїм обов'язком зазирнути у вихідні дані повідомлення, побачив (увага, міцно тримайтеся за стілець!) - автор: Погребинский М. Б.; установа - КЦПИК. Яке відношення має КЦПІК до опитування фірми "Социс" та фонду "Демократичні ініціативи" наразі невідомо. Отож, це свідчить як мінімум про те, що інформація про рейтинг першого есдека готувалася на комп’ютері відомого політолога.
Або інший приклад. Текст "Заява Голови СДПУ(О) Віктора Медведчука у зв'язку із початком роботи чергової сесії Верховної Ради", який на початку вересня був розісланий у ЗМІ, має такі вихідні дані: автор - Kiselev A. P.; установа - KCP&C. Тобто все той же КЦПІК, але, так би мовити, на англомовний манер.
Машину не обдуриш. Якщо прес-служба СДПУ(о) надсилає повідомлення "від Погребинського", значить це потрібно сприймати саме так, а не інакше. Навряд чи Київський центр політології та конфліктології "списав" техніку (разом з її вихідними даними) соціал-демократам. Есдеки далеко не бідні, щоб просити політолога стати меценатом. Отож, КЦПІК є структурним підрозділом прес-служби СДПУ(о)?" (кінець цитати).
"Самоцитату" варто лише доповнити роз’ясненням, що таке КЦПІК. Це Київський центр політичних досліджень і конфліктології (російською – политических исследований и конфликтологии), яким довгий час керує Михайло Погребинський.
Отже, все вищенаведене свідчить лише про одну банальну річ – співпраця між Михайлом Погребинським та СДПУ(о) має давнє коріння. Це зараз авторами фалів є Olexandr, Masha і Олена, а раніше були інші комп’ютери, інші люди.
Чи триває співпарця зараз? Звичайно, за логікою речей ми можемо припустити, що так, і навіть зауважити, що вона може розвиватися. Адже що для цього потрібно? Лише додати до сухого й безбарвного тексту кілька речень "терміново в ефір" чи "негайно надрукувати", чи "назавжди ігнорувати". А ідея може бути привезена з центру Всесвіту, сиріч з Москви.
Будьмо реалістами, навіщо Медведчукові шукати нові "комп’ютери", якщо інформаційний супровід його діяльності може забезпечити давній знайомий – експерт з питань політології та, що найважливіше, конфліктології.
Але не слід думати, що Погребинський сам "клепає" темники. Може він і проти такої "технології" взагалі, проте його традиційно "здали" комп’ютери. Він – найслабша ланка в цьому ланцюжку.
Цікаво, а як ставився до логіки як до науки Григорій Ниський? І що б він сказав з приводу, кому довіряти Біллу Гейтсу, чи декому з користувачів його ПО в Україні?
Читайте також:
Перший матеріал, де викриваються автори темників: Фабрика темників
Відповідь Погребинського: Ретельніше, панове, ретельніше...
Другий матеріал, де викриваються автори темників: Фабрика темників-2: спеціально для Михайла Погребинського
Дискусія на тему темників: Гельман Медведєву: "Незабаром ти дізнаєшся стільки реальних фактів про твого улюбленого Ющенка, що тобі стані погано"