Україна: tabula rasa чи tabula russa
Понеділок, 13 вересня 2004, 13:32
"Ваш же президент бешенный, его лечить надо", - прошу вибачення, але це цитата з розмови з одним з найвпливовіших російських журналістів на економічному форумі в Криниці. На щастя більше ім'я нашого гаранта тут не згадували. Епоха Кучми пройшла, вважають тут.
"Український Армагедон" – так хтось із росіян охрестив у польській Криниці українські вибори.
Про що б не говорили на економічному форумі у польському містечку, тема "31 жовтня" спливала неодмінно. Хоча на конкретного кандидата не ставили, більше згадували необхідність реформ для подальшої економічної (саме так, не політичної) євроінтеграції України.
Загалом євроінтеграція – ключове слово на форумі у Криниці. Це бенефіс Польщі й Литви, які "повернулись до Європи". Ще 14 років тому у Криниці вони, за словами Кваснєвського, лише гіпотезували про можливе об'єднання з Європою, а тепер країни - повноправні члени ЄC і НАТО.
Валдас Адамкус – "людина року Східної Європи". Це теж символ "повернення до Європи" в образі однієї людини. "Емігрант, який повернувся з США, президент Литви у 1998-2003 роках. Фіналізував вступ Литви в Євросоюз. Повторно обраний президентом на дострокових виборах 2004". "Останні вибори дуже важливі, оскільки підтвердили перемогу демократії й дотримання закону у Литві", - зазначає Кваснєвський.
Чим не посил Україні напередодні виборів? Можливо, вже за рік "людиною Європє Всходнє" може стати новий президент України.
Україна- ЄС: двері відчинять за 20 років
"Євросоюз і НАТО повинні зберегти політику відкритих дверей..., і з Криниці має бути чіткий голос про присутність України в ЄС", - сказав Кваснєвський на відкритті форуму і повторив ще раз під час обговорення "завтрашнього світу".
Але це єдина ложка меду в бочці дьогтю щодо політичної євроінтеграції України. Вже хвилин за двадцять Майкл Емерсон із Centre of European Policy Studies встановив чіткі часові межі досягнення української мрії – 2020 рік. До того часу Євросоюз, що наразі усвідомлює себе персонажем російської казки "Рукавичка", має розібратися з власним місцем у світі й кризою "Європ двох швидкостей".
"Ще занадто багато треба зробити в розширеному Євросоюзі, а також тих державах, які не стали його членами. Тому, з усією відповідальністю, ми починаємо дискусію навколо ключових для майбутньої Європи вимог: Безпека – Солідарність – Ефективність", - говориться у зверненні засновника форуму Зиґмунда Бердиховського до його учасників.
"Безпека – Солідарність – Ефективність" – це те поле, в якому ЄС наразі бачить свою співпрацю з Україною.
Уперше за багато років Євросоюз серйозно зацікавився придністровською проблемою. Не дарма, бо майже 50% громадян Молдови мають громадянство Румунії, яка має вступити незабаром до ЄС. А ця країна наразі не здатна контролювати те, що відбувається на 1/3 її території. Тому для ЄС важливе безпекове співробітництво з Україною, нагадує екс-заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий.
Друге - Євросоюз хоче бачити довкола себе країни, які поділяють його цінності. Чим більш буде схожа Україна на держави Євросоюзу, тим легшою буде її інтеграція до ЄС, не раз наголошували учасники форуму.
Третє – економічна співпраця з Україною. "Зараз на сході ЄС з'явилися нові ринки. І ми повинні працювати не лише із Заходом, але й зі Сходом. Наш розвиток залежить від реформ в Україні, Білорусі та Росії", - говорить Адамкус.
Поки ж у Європі панує ставлення до України як до "буферної зони", вважає Ларс Гандріг, експерт Німецького інституту економічних досліджень. Уявлення про конкурентоспроможні українські товари у нього теж специфічні - "горілка, пиво". "Хочете сказати, що ваші "Таврії" конкурентноспроможні", - парирує він недобрі посмішки українців.
То чи є місце Україні в ЄС? "Наразі мова може йти лише про економічну інтеграцію, а не політичну. В політиці можна говорити лише про кооперацію. Хочу нагадати слова Проді про політику добросусідства: усе, крім вирішального голосу в євроінституціях", - вважає експерт фонду Баторія Гжегож Громадзьки.
Натомість голова комітету з євроінтеграції Верховної Ради Борис Тарасюк наголошує, Україна – європейська країна і, якщо Євросоюз будує цілісну Європу, він не можливий без України.
"Хочу підтримати ініціативу президента Кваснєвського і хотів би, щоб це була позиція всієї Польщі. Польщі потрібна Україна, а Україні потрібен Євросоюз. Але це більше залежить від розвитку демократії в Україні. І це залежить не від Брюсселю, це має вирішити Київ", - говорить депутат Європарламенту Броніслав Геремек.
Янукович = Кучма, Ющенко = Саакашвілі?
У Польщі і в Євросоюзі з осторогою поставилися як до давніших заяв Кучми, так і до недавньої заяви Януковича у "Файненшл таймз". Не менше зацікавлення викликав і "дозвіл" Путіна піти Україні до ЄС: так ось хто у вас все вирішує?
У Криниці Україні наполегливо радять визначитися, використовуючи фразеологію Кваснєвського, квиток у який бік вона купує.
"Політика України не може опиратися на відмову від членства в ЄС. Це опора наших відносин", - говорить Якуб Боратинськи з фонду Баторія. "Політика добросусідства – це нова позиція ЄС щодо України. Але чи дозволить План дій змінити відносини України з Євросоюзом?"
Наразі українці скаржаться на "пустоту" документа, відсутність реальних проектів, які б дозволили показати потенціал України, та відсутність будь-яких конкретних термінів завершення по жодному з пунктів Плану. Євросоюз наполягає, що для визначення термінів необхідно знати, чого хоче Україна.
"В Україні росте криза очікувань, розчарування віддаленістю перспективи вступу в ЄС. З іншого боку, Євросоюз розчарований політичними й економічними діями уряду України, хоча є й позитивні реформи... План дій – це лише засіб досягнення мети. Але ми повинні знати, яка мета в України", - каже Боратинськи.
Тому експерт фонду Баторія Гжегож Громадзьки радить підписати План дій уже після обрання нового президента України. І тоді існує дві перспективи.
"Закінчиться епоха Кучми, і неважливо хто прийде після нього. Янукович - представник влади і, схоже, з ним обговорюватиметься те ж саме, що наразі обговорюють із Кучмою", - вважає експерт.
Звісно, Янукович – це "ще не кінець євроінтеграції", але його інтерес до Росії "значно більший", а його оточення схильне до політики "російської системи", яку на форумі називають авторитаризмом.
У той же час, для Ющенка Громадзьки не виключає "ефекту Саакашвілі".
"ЄС доведеться запропонувати більше через зростання довіри до партнера. Більше – означає швидше. Пришвидшиться графік інтеграції з ЄС", - вважає Громадзьки. Також він передбачає збільшення фінансування з боку США та Євросоюзу у випадку перемоги Ющенка.
"Я не ідеалізую Ющенка і його дружину (команду), але по-моєму, його перемога дасть гарантії реформ", - наголошує експерт.
Краще співати, ніж говорити
Реформи, від яких "стане краще всім" обіцяли і представники опозиції, присутні на форумі. За відсутності Ющенка її уособлювали Юрій Єхануров, Борис Тарасюк, Анатолій Матвієнко та Микола Жулинський.
Вони мали досить часу, щоб описати адмінресурс, зловживання "кишенькових" правоохоронних органів і засилля Януковича в ЗМІ перед виборами й роль північного сусіда.
А от представити альтернативну позицію, чи дотримується Україна своїх декларацій, було нікому.
Не тільки Кучма не зголосився скласти компанію Кваснєвському й Адамкусу, але й прем'єр Янукович не приїхав поспілкуватися з Мареком Бєлкою. Офіційна делегація наразі обмежилась міністром економіки Миколою Деркачем і заступником міністра зовнішніх справ Олександром Моциком.
А між іншим можна було б доповнити делегацію, скажімо, заступником Януковича по Партії регіонів Володимиром Рибаком, щоб послухати про проблеми та досягнення інтеграції та розвитку регіонів Польщі і Євросоюзу.
Або відделегувати віце-прем'єра Андрія Клюєва, оскільки проблема енергетичного сектору обговорювалася на 13 панелях у Криниці (більше було лише про політику). До речі, екс-колега Клюєва по Кабміну Олександр Чалий був "щиро вражений" темпами добудови нафтогону "Одеса-Броди" до Плоцька.
Наразі ж регіонально-економічний сектор представляв аж колишній прем'єр, нині кандидат у президенти Анатолій Кінах, який, правда, теж швидко поїхав, не дочекавшись навіть прийому власного УСПП.
За таких умов на всі аргументи європейців "проти" єдиним контраргументом "за" була фраза пана Моцика, що "демократичність України доводить конкуренція двох кандидатів".
Чесно кажучи, "сильнішою" можна вважати лише відповідь росіян на закиди щодо авторитаризму: "ми ж не чіпляємося до того, що в Нідерландах є вулиці "червоних ліхтарів".
Можливо, з Уральських гір демократія виглядає, ніж із Карпат навколо Криниці. Але Україні пропонують обрати, на чий бік стати.
Анатолій Матвієнко на одній із зустрічей вдався до цитування історіософського узагальнення про те, що Україна для Європи завжди була чи-то tabula rasa, на якій ще мають бути нанесені написи, чи-то tabula russa, на якій дозволено писати лише росіянам.
Свій новий статус вона може визначити вже в найближчі 1,5 місяці. Проблема не тільки в кандидатах.
Як сказав у приватній розмові один відомий дипломат, не кращим буде, коли демократію доведеться захищати на вулиці. Тоді ми надовго впадемо в очах Європи і наступного року зможемо поїхати на польську гору Яворину, щоб уклонитись могилі нашої євроінтеграції.
Форум у Криниці завершився концертом "Пікардійської терції". За словами Бердиховського, співати – це найкраще, що вміють українці.
Поїздка до Криниці організована за сприяння фонду "Відродження"
Читайте також розділ "Української правди", присвячений виборам президента: як Мороз може перемогти на виборах президента, що сказала Ющенку його мама, за що Зінченко пропонує дякувати Медведчуку, що найбільше не подобається Тігіпку в Ющенку, як Мороз став "паханом".
"Український Армагедон" – так хтось із росіян охрестив у польській Криниці українські вибори.
Про що б не говорили на економічному форумі у польському містечку, тема "31 жовтня" спливала неодмінно. Хоча на конкретного кандидата не ставили, більше згадували необхідність реформ для подальшої економічної (саме так, не політичної) євроінтеграції України.
Загалом євроінтеграція – ключове слово на форумі у Криниці. Це бенефіс Польщі й Литви, які "повернулись до Європи". Ще 14 років тому у Криниці вони, за словами Кваснєвського, лише гіпотезували про можливе об'єднання з Європою, а тепер країни - повноправні члени ЄC і НАТО.
Валдас Адамкус – "людина року Східної Європи". Це теж символ "повернення до Європи" в образі однієї людини. "Емігрант, який повернувся з США, президент Литви у 1998-2003 роках. Фіналізував вступ Литви в Євросоюз. Повторно обраний президентом на дострокових виборах 2004". "Останні вибори дуже важливі, оскільки підтвердили перемогу демократії й дотримання закону у Литві", - зазначає Кваснєвський.
Чим не посил Україні напередодні виборів? Можливо, вже за рік "людиною Європє Всходнє" може стати новий президент України.
Україна- ЄС: двері відчинять за 20 років
"Євросоюз і НАТО повинні зберегти політику відкритих дверей..., і з Криниці має бути чіткий голос про присутність України в ЄС", - сказав Кваснєвський на відкритті форуму і повторив ще раз під час обговорення "завтрашнього світу".
Але це єдина ложка меду в бочці дьогтю щодо політичної євроінтеграції України. Вже хвилин за двадцять Майкл Емерсон із Centre of European Policy Studies встановив чіткі часові межі досягнення української мрії – 2020 рік. До того часу Євросоюз, що наразі усвідомлює себе персонажем російської казки "Рукавичка", має розібратися з власним місцем у світі й кризою "Європ двох швидкостей".
"Ще занадто багато треба зробити в розширеному Євросоюзі, а також тих державах, які не стали його членами. Тому, з усією відповідальністю, ми починаємо дискусію навколо ключових для майбутньої Європи вимог: Безпека – Солідарність – Ефективність", - говориться у зверненні засновника форуму Зиґмунда Бердиховського до його учасників.
"Безпека – Солідарність – Ефективність" – це те поле, в якому ЄС наразі бачить свою співпрацю з Україною.
Уперше за багато років Євросоюз серйозно зацікавився придністровською проблемою. Не дарма, бо майже 50% громадян Молдови мають громадянство Румунії, яка має вступити незабаром до ЄС. А ця країна наразі не здатна контролювати те, що відбувається на 1/3 її території. Тому для ЄС важливе безпекове співробітництво з Україною, нагадує екс-заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий.
Друге - Євросоюз хоче бачити довкола себе країни, які поділяють його цінності. Чим більш буде схожа Україна на держави Євросоюзу, тим легшою буде її інтеграція до ЄС, не раз наголошували учасники форуму.
Третє – економічна співпраця з Україною. "Зараз на сході ЄС з'явилися нові ринки. І ми повинні працювати не лише із Заходом, але й зі Сходом. Наш розвиток залежить від реформ в Україні, Білорусі та Росії", - говорить Адамкус.
Поки ж у Європі панує ставлення до України як до "буферної зони", вважає Ларс Гандріг, експерт Німецького інституту економічних досліджень. Уявлення про конкурентоспроможні українські товари у нього теж специфічні - "горілка, пиво". "Хочете сказати, що ваші "Таврії" конкурентноспроможні", - парирує він недобрі посмішки українців.
То чи є місце Україні в ЄС? "Наразі мова може йти лише про економічну інтеграцію, а не політичну. В політиці можна говорити лише про кооперацію. Хочу нагадати слова Проді про політику добросусідства: усе, крім вирішального голосу в євроінституціях", - вважає експерт фонду Баторія Гжегож Громадзьки.
Натомість голова комітету з євроінтеграції Верховної Ради Борис Тарасюк наголошує, Україна – європейська країна і, якщо Євросоюз будує цілісну Європу, він не можливий без України.
"Хочу підтримати ініціативу президента Кваснєвського і хотів би, щоб це була позиція всієї Польщі. Польщі потрібна Україна, а Україні потрібен Євросоюз. Але це більше залежить від розвитку демократії в Україні. І це залежить не від Брюсселю, це має вирішити Київ", - говорить депутат Європарламенту Броніслав Геремек.
Янукович = Кучма, Ющенко = Саакашвілі?
У Польщі і в Євросоюзі з осторогою поставилися як до давніших заяв Кучми, так і до недавньої заяви Януковича у "Файненшл таймз". Не менше зацікавлення викликав і "дозвіл" Путіна піти Україні до ЄС: так ось хто у вас все вирішує?
У Криниці Україні наполегливо радять визначитися, використовуючи фразеологію Кваснєвського, квиток у який бік вона купує.
"Політика України не може опиратися на відмову від членства в ЄС. Це опора наших відносин", - говорить Якуб Боратинськи з фонду Баторія. "Політика добросусідства – це нова позиція ЄС щодо України. Але чи дозволить План дій змінити відносини України з Євросоюзом?"
Наразі українці скаржаться на "пустоту" документа, відсутність реальних проектів, які б дозволили показати потенціал України, та відсутність будь-яких конкретних термінів завершення по жодному з пунктів Плану. Євросоюз наполягає, що для визначення термінів необхідно знати, чого хоче Україна.
"В Україні росте криза очікувань, розчарування віддаленістю перспективи вступу в ЄС. З іншого боку, Євросоюз розчарований політичними й економічними діями уряду України, хоча є й позитивні реформи... План дій – це лише засіб досягнення мети. Але ми повинні знати, яка мета в України", - каже Боратинськи.
Тому експерт фонду Баторія Гжегож Громадзьки радить підписати План дій уже після обрання нового президента України. І тоді існує дві перспективи.
"Закінчиться епоха Кучми, і неважливо хто прийде після нього. Янукович - представник влади і, схоже, з ним обговорюватиметься те ж саме, що наразі обговорюють із Кучмою", - вважає експерт.
Звісно, Янукович – це "ще не кінець євроінтеграції", але його інтерес до Росії "значно більший", а його оточення схильне до політики "російської системи", яку на форумі називають авторитаризмом.
У той же час, для Ющенка Громадзьки не виключає "ефекту Саакашвілі".
"ЄС доведеться запропонувати більше через зростання довіри до партнера. Більше – означає швидше. Пришвидшиться графік інтеграції з ЄС", - вважає Громадзьки. Також він передбачає збільшення фінансування з боку США та Євросоюзу у випадку перемоги Ющенка.
"Я не ідеалізую Ющенка і його дружину (команду), але по-моєму, його перемога дасть гарантії реформ", - наголошує експерт.
Краще співати, ніж говорити
Реформи, від яких "стане краще всім" обіцяли і представники опозиції, присутні на форумі. За відсутності Ющенка її уособлювали Юрій Єхануров, Борис Тарасюк, Анатолій Матвієнко та Микола Жулинський.
Вони мали досить часу, щоб описати адмінресурс, зловживання "кишенькових" правоохоронних органів і засилля Януковича в ЗМІ перед виборами й роль північного сусіда.
А от представити альтернативну позицію, чи дотримується Україна своїх декларацій, було нікому.
Не тільки Кучма не зголосився скласти компанію Кваснєвському й Адамкусу, але й прем'єр Янукович не приїхав поспілкуватися з Мареком Бєлкою. Офіційна делегація наразі обмежилась міністром економіки Миколою Деркачем і заступником міністра зовнішніх справ Олександром Моциком.
А між іншим можна було б доповнити делегацію, скажімо, заступником Януковича по Партії регіонів Володимиром Рибаком, щоб послухати про проблеми та досягнення інтеграції та розвитку регіонів Польщі і Євросоюзу.
Або відделегувати віце-прем'єра Андрія Клюєва, оскільки проблема енергетичного сектору обговорювалася на 13 панелях у Криниці (більше було лише про політику). До речі, екс-колега Клюєва по Кабміну Олександр Чалий був "щиро вражений" темпами добудови нафтогону "Одеса-Броди" до Плоцька.
Наразі ж регіонально-економічний сектор представляв аж колишній прем'єр, нині кандидат у президенти Анатолій Кінах, який, правда, теж швидко поїхав, не дочекавшись навіть прийому власного УСПП.
За таких умов на всі аргументи європейців "проти" єдиним контраргументом "за" була фраза пана Моцика, що "демократичність України доводить конкуренція двох кандидатів".
Чесно кажучи, "сильнішою" можна вважати лише відповідь росіян на закиди щодо авторитаризму: "ми ж не чіпляємося до того, що в Нідерландах є вулиці "червоних ліхтарів".
Можливо, з Уральських гір демократія виглядає, ніж із Карпат навколо Криниці. Але Україні пропонують обрати, на чий бік стати.
Анатолій Матвієнко на одній із зустрічей вдався до цитування історіософського узагальнення про те, що Україна для Європи завжди була чи-то tabula rasa, на якій ще мають бути нанесені написи, чи-то tabula russa, на якій дозволено писати лише росіянам.
Свій новий статус вона може визначити вже в найближчі 1,5 місяці. Проблема не тільки в кандидатах.
Як сказав у приватній розмові один відомий дипломат, не кращим буде, коли демократію доведеться захищати на вулиці. Тоді ми надовго впадемо в очах Європи і наступного року зможемо поїхати на польську гору Яворину, щоб уклонитись могилі нашої євроінтеграції.
Форум у Криниці завершився концертом "Пікардійської терції". За словами Бердиховського, співати – це найкраще, що вміють українці.
Поїздка до Криниці організована за сприяння фонду "Відродження"
Читайте також розділ "Української правди", присвячений виборам президента: як Мороз може перемогти на виборах президента, що сказала Ющенку його мама, за що Зінченко пропонує дякувати Медведчуку, що найбільше не подобається Тігіпку в Ющенку, як Мороз став "паханом".