Радикальна деградація:
від Франка до Ляшка
Партія Ляшка змагається за електорат «Батьківщини» та «аграріїв». Удавана опозиційність у парламенті відходить на задній план, коли йдеться про можливість заробити. До фінансування партії причетна олігархічна група «Континіум». Третину партійних фінансів за 2016 рік «радикали» витратили на розкрутку у ЗМІ. Позиції, висловлені партійцями у медіа, можуть свідчити, що партія обслуговує одразу кількох олігархів. Депутати від РПЛ у місцевих радах, як свідчить поіменне голосування, голосують разом із владою.
Радикальну партію Олега Ляшка традиційно асоціюють лише з постаттю її лідера. Це випливає і з самої назви. З інших партійців (зокрема, народних депутатів) пересічний виборець назве хіба тих, чиє ім'я звучало у гучних антикорупційних розслідуваннях: Андрія Лозового чи Ігоря Мосійчука.

Водночас, партія, це — об'єднання громадян задля реалізації власних ідей. Натомість, «радикали» гуртуються навколо постаті свого лідера, який шукає ситуативні партнерства, що дозволяє проштовхувати рішення, вигідні для радикалів-бізнесменів.
Нове обличчя першої політичної партії в Україні
У 1890 році у Львові Іван Франко заснував Русько-Українську Радикальну партію (РУРП) — першу політичну партію в історії України.

120 років потому, 28 вересня 2010 року партію було відновлено під назвою «Українська радикально-демократична партія» на чолі з Владиславом Теліпком.

Через рік, у 2011 році очільником партії стає Олег Ляшко — вже на той час досвідчений політик, який двічі проходив до Верховної Ради під прапором Блока Юлії Тимошенко.

Скріншот зі сторінки нардепа від РПЛ Дмитра Лінька
Через терни — в політику
Шлях цього політика був справді тернистим. За даними ЗМІ, у 1994 році Ляшка засудили до шести років ув'язнення з конфіскацією майна за афери з купівлею автомобілів «Волга» під прикриттям МВС та незаконне отримання квартири в Вишневому під Києвом. Ляшку інкримінували розкрадання державного майна в особливо великих розмірах і використання службового становища в особистих цілях.
Покарання Ляшко нібито відбував у Ізяславській колонії №31 лише рік (з грудня 1994 по квітень 1995 року) і звільнився за амністією. У 1998 році судимість була знята. У 1996 році Олег Ляшко стає головним редактором газети «Політика» в Києві, а у 1998 році — політиком. А саме, він вперше балотується на парламентських виборах на 209 окрузі Чернігова, однак знімає свою кандидатуру. Цікаво, що тоді Ляшко «змагається» з Валерієм Вощевським, на той час бізнесменом та представником аграрного сектору, якому не вистачило 4% голосів, аби бути обраним.

Фото з сайту "Українська правда"
Пізніше Вощевський стане першим заступником міністра економіки за уряду Януковича і главою «Укравтодору» за Азарова. За уряду Яценюка він буде вже віце-прем'єром. За цікавим збігом обставин нині Валерій Вощевський — заступник Олега Ляшка у Радикальній Партії.

Однак, цим історія із засудженнями Олега Ляшка не закінчується. У 1997 році газета «Політика», в якій працював Ляшко, надрукувала низку матеріалів з критикою тогочасного в.о. прем'єр-міністра Василя Дурдинця та інших чиновників часів Кучми. Зокрема — про його зловживання владою та утиски осіб, пов'язаних із газетою, де працював Ляшко. В 1999 році суд закриває газету, нібито — за розголошення державної таємниці. Ляшко був засуджений до умовного покарання за статтею «наклеп». В 2001 році «наклеп» прибрали з Кримінального кодексу, а Ляшка звільнили від відповідальності. На цьому Олег Ляшко не зупинився та подав позов проти України в Європейський суд з прав людини. У 2006 році він його виграв, а також став членом команди Тимошенко та вперше — народним депутатом.

У 2010 році Ляшка виключили з БЮТ за те, що він підтримав запропонований
«Партією регіонів» законопроект
про зміни до Конституції щодо продовження каденції президента Януковича і парламенту «регіоналів».
Вибори, вибори...
Для Радикальної партії парламентські вибори 2012 року стали бойовим хрещенням. До верхньої п'ятірки виборчого списку Радикальної партії увійшли мати-героїня, провідниця пасажирських вагонів з Кіровоградщини Оксана Шевченко, тодішній аспірант та помічник Ляшка Андрій Лозовий, студентка Ксенія Сапунова, переможець вокального конкурсу «Голос країни» Іван Ганзера, та мер міста Щорс Чернігівської області Роман Зуб.
Ролики РПЛ на виборах 2012 року
За результатами голосування партія отримала лише 1,08% голосів виборців, в основному, в Чернігівській області, де у 208-му окрузі балотувався сам Олег Ляшко.

Як повідомляла ОПОРА, кандидат вдавався до ймовірного підкупу виборців, а також намагався отримати голоси за рахунок використання теми арешту Юлії Тимошенко під гаслом «Юлі — волю! Бандитам — тюрми!».

Фото з сайту Громадянської мережі ОПОРА
Ляшко розправив вила
У 2015 році у коментарі «Українській правді» політолог Володимир Фесенко зробив припущення, що початково образ Ляшка був створений більше для тролінгу тодішнього опозиціонера Арсенія Яценюка. Але з 2012 року рейтинг Ляшка почав рости так швидко, що його почали розкручувати вже як протестного лідера. Окремим символом протесування стали вили, які нібито вигадав політтехнолог Сергія Львочкіна (голова Адміністрації президента за часів Януковича, — прим. автора) Ігор Шувалов. Однак за версією «радикалів», ідею з вилами на «сімейній нараді» у родині самого Ляшка.

Володимир Фесенко
політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»
"Це політтехнологічний "винахід". По формі він є символом селянського протесту проти панів та будь-якої влади, і на початкових етапах розвитку РПЛ це було дуже зрозумілим для потенційних виборців РПЛ в українській "глибинці". Але внаслідок частих епатажних маніпуляцій Олега Ляшка з вилами, цей символ набув скоріше кумедної конотації і став об'єктом для жартів. Тому цей символ останнім часом зберігає суто візуальне значення"
Проект Ляшка починав свій розвиток з образа
«самотнього бунтаря». Однак, в 2014 році із Революцією Гідності та достроковим розпуском ВРУ в Україні з'являється потужний попит на нових політиків. Цю хвилю вдало підхоплює команда Ляшка та перетворює проект однієї фігури в образ політичної партії.

Радикальна партія вирішила зіграти ще й на полі «Батьківщини» та Аграрної партії, та сфокусувалася на мобілізації виборців з сільської місцевості.

Фото з Facebook Олега Ляшка
За результатами низки соціологічних досліджень, лише 19% виборців Радикальної партії мали вищу освіту, а половина з виборців проживала у сільській місцевості.

Денис Богуш
політтехнолог, експерт в сфері стратегічних комунікацій
"Спільний електорат був завжди у Ляшка з Юлією Тимошенко. Вони пересікалися дуже серйозно і цей електорат завжди перетікав. Але нещодавно він взяв лінію боротись з Юлією Володимирівною і якось свій електорат почав відокремлювати. І це видно і чутно. Він формує свій електорат, щоб той не перетікав так просто"

На парламентських виборах 2014 року партія отримала 7,44% голосів, що дозволило їй провести 20 кандидатів до парламенту.

На місцевих виборах 2015 року, партія отримала 1,59% від загальної кількості депутатських мандатів, при тому, що навіть переможець серед партій БПП взяв 6,69%.

Фото з Facebook Олега Ляшка

Олексій Антипович
керівник соціологічної групи
«Рейтинг»
"Олег Ляшко має частковий перетин електоратів з партією "Батьківщина", з партією "За життя" Рабіновича, з партією Анатолія Гриценка і, через присутність на Західній Україні, з партією "Самопоміч". Тобто з опозиційними політичними силами"
Парламентські ігри
Незважаючи на те, що кількість її депутатів складає лише біля 5% від загальної кількості депутатів у сесійній залі, Радикальна партія має достатній вплив. Одразу після виборів вона увійшла до коаліції з «Блоком Петра Порошенка», «Народним фронтом», «Батьківщиною», і «Самопоміччю». Після створення коаліції представник РПЛ, колишній голова «Укравтодору» Валерій Вощевський був призначений на посаду віце-прем'єра з питань інфраструктури. Депутати Сергій Скуратовський і Сергій Рибалка стали керівниками парламентських комітетів з питань будівництва і фінансової політики відповідно.

Та одразу після прийняття змін до Конституції України в розділі децентралізації, Радикальна партія оголосила про свій вихід з коаліції і перехід в опозицію.

Олег Ляшко
лідер Радикальної партії
"Фракція Радикальної партії Олега Ляшка вважає за неможливе перебування в безпорадній коаліції, неспроможній захистити парламентаризм в Україні від нового авторитаризмучергових спроб Президента Порошенка зламати Верховну Раду "через коліно", нівелювати представницький орган влади й протиснути розроблені за його межами на догоду зовнішнім силам конституційні зміни"
Вощевський пішов у відставку. Його робота в уряді залишалася непомітною — віце-прем'єр був присутній лише не двох засіданнях, решту прохворів. Хоча ще за тиждень до того, Ляшко запевняв, що його фракція в жодному разі не вийде з коаліції. Окрім того, фракція порушила договір про коаліційну угоду, оскільки згідно з ним, про свій вихід мала повідомити за 10 днів.
Опозиційне партнерство
РПЛ публічно оголосила про свою опозиційність, проте в реальності питання опозиційності відступало на задній план, коли з'являлась фінансова вигода.

У жовтні 2015 року вона розпочала безстроковий Тарифний майдан під Верховною Радою. Проте вже 17 листопада розпустила його, ніби через загрозу терористичного акту. Нардеп Сергій Каплін з посиланням на неназваного депутата РПЛ сказав про 2 млн доларів, отримані Ляшком від Яценюка і Ахметова за припинення акції.

За бюджет на 2016 рік Радикальна партія відмовлялася голосувати, поки туди не включили пункт про виділення майже 400 мільйонів гривень на закупівлю пожежних машин. Машини мали закупити у підприємства, причетного до чернігівського «радикала» Олега Авер'янова.

Незважаючи на заявлену опозиційність фракції у Верховній Раді, її регіональні осередки не так часто голосують проти владної більшості. «Збій в системі» розпочався вже на Київській облраді, «радикальні» депутати якої голосували «проти» або «утримуюсь» лише у піввідсотка від загальної кількості голосувань.
2478

місцевих депутати були висунуті РПЛ
324

сільська рада
142

селищна рада
68

районна у місті
1128

районних рад
126

обласних рад
442

міських районного значення
248

міських обласного значення
Та й парламентська фракція в опозиції працює аж ніяк не за рейтингом опозиційності. Її депутати відвідують засідання Верховної Ради, проте не голосують.
Від початку 2016 року партія жорстко критикувала владу, але, вже влітку 2016 року почала простежуватися тенденція спільного голосування фракції за переважну більшість законопроектів із провладними фракціями БПП
«Солідарність» та «Народного фронту» (77% та 79% сумісних голосувань відповідно), що підтверджують результати моніторингу ГМ «ОПОРА».

Володимир Фесенко
політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»
"Опонує РПЛ формально до влади, демонструючи свою опозиційність, але в залежності від політичної кон'юнктури та інтересів спонсорів і політичних партнерів РПЛ, оппонування може здійснюватися і по відношенню до окремих політичних сил. Наприклад в залежності від ситуації для Олега Ляшко це може бути і Юлія Тимошенко і Юрій Бойко"
Один за всіх і всі за одного
За партійноюкласифікацією Ларі Даймонда, Радикальна партія Олега Ляшка, є класичною лідерською партією. Уся її активність і навіть домен сайту присвячені постаті Ляшка. Щоб зареєструвати сайт з доменом країни першого рівня треба мати торгову марку. І в Ляшка, і в жодного іншого депутата його фракції ця торгова марка в декларації відсутня.

У парламентській фракції Радикальної партії є багато цікавих депутатів, наприклад, онук Романа Шухевича Юрій-Богдан, плавець Денис Силантьєв, сумнівна волонтерка Альона Кошелєва та дружина голови партії «Братство» Дмитра Корчинського Оксана.

Проте, є депутати з досвідом ведення бізнесу і відповідними інтересами в сесійній залі. Наприклад, Сергія Рибалку, власника мережі підприємств із виробництва товарів для дому та снеків (насіння, сухарики тощо), Ляшко прямо називав спонсором партії. Хоча в офіційних звітах про фінансування Радикальної партії ім'я Рибалки відсутнє. Виручка від продажів компаній Рибалки йде прямо в офшор на Кіпр.
Депутат-радикал Олексій Кириченко пожертвував на передвиборчий фонд
«Радикальної партії» 3 млн. і 300 тисяч гривень. Декларація Кириченка показує, що він не міг собі це дозволити. Наприклад, у 2011 році Кириченко заробив не мільйони, а всього 19 тисяч гривень. З того часу його посада не змінилася. До депутатства він був керівником відділу продажів ТОВ «ІНГ ЛСК-БУД». Сам Кириченко стверджує, що гроші йому надали спонсори, але які саме депутат не готовий розповідати.

Фото зі сторінка Sergey Rybalka у Facebook
Нардеп Віктор Галасюк у 2012-2014 рр. був головою «Біонік Хілл» — проекту олігарха Василя Хмельницького, котрий мав стати українською Кремнієвою долиною. Проте виявився схемою з приватизації державних коштів.
«Чужими руками, своїми губами»
Щодо законодавчої активності варто відзначити два моменти. По-перше, депутати від фракції Радикальної партії якщо подають законопроекти, то всі разом. По-друге, комунікація з іншими фракціями відбувається через
«обраних» депутатів, таких як Галасюк, Рибалка або сам Олег Ляшко.
Причина, ймовірно, полягає тому, що серед 20 народних депутатів саме ці мають реальний вплив на політику фракції.

Не гребують депутати Радикальної партії і
«кнопкоблудити». Половина депутатів Радикальної партії потрапили до списку «кнопкодавів». Рекорд «кнопкоблудства» відбувся на вечірньому засіданні 9 листопада, коли члени фракції прокнопкодавили щонайменше 19 разів

Візуалізація законодавчих зв'язків депутатів за допомогою інструмента "Групи інтересів"
Василь Амельченко, Олексій Кириченко, Денис Силантьєв, Тетяна Юзькова, Альона Кошелєва і Олег Ляшко кнопкодавлять за Законопроект №6538 "Про внесення зміни до розділу ІІ «Прикінцеві положення» ЗУ «Про внесення змін до Митного кодексу України та ЗУ «Про розвиток літакобудівної промисловості" щодо підтримки літакобудівної галузі»
Цікаво, що конфлікти у медіа ніколи не ставали для «радикалів» перепоною у голосуванні. У 2014 – на початку 2015 рр. Ляшко з Коломойським обмінювалися «милими» смсками, проте синхронно голосували за потрібні законопроекти. Згодом Коломойський із Ляшком помирилися і останній став частим гостем ефірів на «1+1».
Олег Ляшко про своє кнопкодавство
За все добре, проти усього поганого

Якщо за своєю організацією РПЛ є лідерською партією, то її програма відповідає catch-all партії. Тобто такій, яка намагається залучити якомога більше потенційних виборців за рахунок розмиття програмних ідей, зведення їх до якоїсь максими. Часто це межує з популізмом.

Політична програма РПЛ в одному скріншоті

Андрій Лозовой
заступник голови фракції РПЛ
"Програма Радикальної партії написана ще у 2011 році, з того часу допрацьовується. Буде реалізована, коли з поміччю Господа Бога і за підтримки української нації Радикальна партія виграє вибори і стане владою. Тоді ми матимемо можливість реалізувати свою програму"
Радикальна партія не пропонує способів впровадження своїх пропозицій. Так, у своєму «відкритому листі» Ляшко розкритикував умови меморандуму України з МВФ, особливо ті його частини, що стосувалися урізання соціальних видатків або продажу землі. Проте свій варіант виходу з економічної кризи «радикал» не запропонував.

Денис Богуш
політтехнолог, експерт в сфері стратегічних комунікацій
"Такі партійні гасла орієнтуються на того, який, по-перше, не читає програми, по-друге, якщо читаєйому достатньо простих рецептів на складні питання. Це виборець менше думаючий, ніж в інших кандидатів та політичних сил"
«Хліб» від олігархів та «видовища» для виборця
Радикальна партія виступає проти олігархів, разом з тим гроші від олігархів отримує. Журналістам руху ЧЕСНО вдалося довести, що з фінансуванням партії пов'язана група «Континіум» нині покійного нардепа Ігоря Єремєєва. Ляшко вдає, ніби про «Континіум» йому не відомо.
Ляшко про групу "Континіум"
Радикальна партія з 20 народними депутатами та близько двома тисячами місцевих депутатів отримала 1,5 млн грн приватних внесків за 2016 рік. Раніше Ляшко заявляв, що його партію фінансують самі ж нардепи-
«радикали». Але надходжень від них у звітах немає. РПЛ переважно підтримують грошима політики Чернігова: 60% від усіх задекларованих радикалами надходжень було отримано від донорів, які проживають саме в цьому місті.
Гроші РПЛ
Донори "Радикальної партії" Ляшка пов'язані із групою "Континіум". Спонсори жертвують чималі суми, але надходжень від нардепів-радикалів у звітах немає.
Партійні кошти в основному витрачалися на рекламу на телеканалах та виготовлення агітаційного матеріалу. Так, за півтора роки майже 8 мільйонів гривень партія заплатила ТОВ «Інформаційне агенство «112 Україна» і ще майже 4 мільйони – ТОВ «Новини 24 години».
На переконання Мустафи Найєма, Олег Ляшко був «проектом» голови Адміністрації президента Януковича Сергія Льовочкіна. На цю думку його наштовхнули численні ефіри Ляшка на підконтрольному Льовочкіну телеканалі «Інтер» та відсутність реакції на його витівки зі сторони
«регіоналів». У 2016 році в інтерв'ю «Главкому» Ляшко підтвердив, що мав справи з Льовочкіним. Більш того, лідер радикалів зізнався, що фактично продав місце у своєму партійному списку для Сергія Мельничука в обмін на ТБ-ефіри.

У тому ж 2016 році «радикалів» підозрюють у співпраці вже з іншим олігархом – Рінатом Ахметовим. Журналісти програми «Схеми» помітили, що лише протягом одного тижня Ляшко приїжджав в офіс до Ахметова, а потім одночасно з олігархом перебував у Кабміні. Однак цей факт Ляшко відкидає.

Водночас, Ляшко мав свою програму на каналі Мураєва і Рабиновича «News One». Це може свідчити про обслуговування лідером Радикальної партії інтересів одразу декількох олігархів одночасно і ситуативність його політичної позиції.
Анонс авторської програми Олега Ляшка на каналі "NewsOne"
Попри гучні заяви Радикальна партія залишається класичною лідерською партією, чия активність обертається винятково навколо постаті Олега Ляшка. Джерела фінансування партії пов'язані з великим бізнесом, а гроші витрачаються на «підживлення» образу Олега Ляшка. Популістичні гасла та партійна програма спрямовані на малоосвічених виборців задля формування ядрового електорату, який забезпечить представленість Радикальної партії у владних органах. Опозиційність Радикальної партії до чинної влади також є фікцією.

Дісклеймер: ми неодноразово зверталися в РПЛ з проханням прокоментувати факти, викладені у статті.
За 3 місяці відповіді ми так і не отримали.

Матеріал підготували:
Антон Кривко
аналітик даних ЧЕСНО
Олександра Кузіва
менеджерка проекту "Політична пам'ять" ЧЕСНО
#ПолітичнаПам'ять
Громадський рух ЧЕСНО публікує огляди політичних силшпаргалки виборцям з нагадуванням історії і сьогодення їхніх політичних фаворитів. Матеріал підготовлено для спецпроекту «Політична пам'ять» онлайн-хабу для українських виборців з інформацією про партії та політиків, які йшли на вибори до Верховної та місцевих рад України.
comments powered by HyperComments

© 2017 All Right Reserved. Civic movement CHESNO
Made on
Tilda