Ющенко сознался, что у него две "бабы"
Пятница, 15 апреля 2005, 03:03
Віктор Ющенко наніс удар у тил попередньої влади – місто Дніпропетровськ. Такої критики, як на нараді в четвер, обласні чиновники, напевно, не чули ніколи. Але мінімум десять місцевих мешканок повернулися додому щасливими – бо вони цілувалися з Ющенком.
Ющенко з'їздив у четвер до Дніпропетровська представити нового губернатора області Юрія Єханурова. За дві години до відльоту Ющенка в Борисполі був міністр транспорту Євген Червоненко. Він кричав. На директора аеропорту: "Ну чому ти тут стоїш? Іди працюй!"
Виявилося, це Червоненко обурювався, що директор аеропорту замість поточних справ прийшов повідомити про готовність літака для Червоненка. "Слухай, нехай доповідає авіакомпанія "Україна", а не ти!", - сказав він. "Може, пройдемо до VIP-залу?", - запропонував директор "Борисполя". "А ну, звикай бути серед людей!", - знову гарячкував Червоненко. "І чому ти стоїш перед мною на витяжки, руки по швах? Я таке не люблю!"
Як з'ясувалося, всі ці події до Ющенка не мали стосунку – Червоненко летів у Миколаїв по справах Мінтрансу і одночасно учив підлеглих жити по-новому.
Ющенко ж прилетів у Дніпропетровськ. Біля трапу його зустрічали дівчата з квітами, які пізніше Ющенко передарував жінці на мітингу, та керівництво області. Новий губернатор Юрій Єхануров стояв у метрі від глави облради Миколи Швеця, який тоді ще не підозрював, що на нього чекає сюрприз.
Ющенко подякував дівчатам і по-батьківськи притиснув до себе Єханурова. Виглядало це як прощання з сином перед проводами на війну. Потім привітався зі Швецем. Пізніше це зробили і всі інші. Але, як повідомив через хвилину міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, він не просто так тряс руку Швецю, а передав йому повістку на допит.
Як відомо, МВС викликало Швеця для надання пояснень за фактом будівництва і відчуження туристичного комплексу "Таврія" в Криму. Той не явився. "От я його і питаю: "Що ж це ви від нас бігаєте?", - переповів Луценко свій короткий діалог зі Швецем.
Сам Швець виглядав не так щасливо, як у благодатні дні, коли він мав статус друга першої леді Людмили Кучми.
- Кажуть, ви отримали повістку від Луценка?
- Ні, це була папка з поздоровленням.
- А чому ви не приходили на допит?
- Бо ніхто не запрошував.
Зрозуміти, чи жартував у цей момент Швець, було складно. Втім, він пообіцяв бути у слідчого 19 квітня. Щоправда, він сказав, що збирається до Генпрокуратури. В той час як присутній начальник Дніпропетровської міліції Євдокімов сказав, що Швець буде допитаний у департаменті Управлінні боротьби з економічною злочинністю МВС.
Швець також сказав, що в справі не було зловживань. "За 18 років цей об'єкт ("Таврія") проржавів... Його ще робили під Горбачова, але не доробили. Потім його дали Донецькій і Дніпропетровській обладміністраціям. Донецька відмовилися, не знаючи, що з ним робити. Ми потихеньку робили".
Тепер теж саме він зможе розповісти і на допиті – бо не з'явитися після того, як тебе запрошує міністр і про це знає вся країна, можна тільки в одному варіанті: якщо ти їдеш з України слідами Ігоря Бакая.
Тим часом Ющенко говорив з людьми, які зібралися під обладміністрацією. Жінка в червоній вечірній сукні, яка отримала від Ющенка букет, скаржилася йому на ситуацію з ринком "Озерка". Вона каже, що в часи, коли базар перебрав собі розшукуваний по всьому світу Курочкін, було не так погано, як при старому-новому керівнику Єфименку. Схоже, Ющенко був зовсім не в курсі, тому з ситуації вишов даруванням квітів і автографом.
Популярністю користувався і секретар Радбезу. Один із мітингувальників помітив його серед присутніх і почав: "Товарищ Порошенко! Здоровья вам! Спасибо за поддержку!" Інших не довелося довго вмовляти. "Спа-си-бо! Спа-си-бо! Спа-си-бо!", - почав скандувати мітинг як на новорічній ялинці.
До Ющенка підійшла бабуся, яка почала скаржитися на місцеву міліцію. Ющенко підкликав до себе її начальника. "О! Я просила вас, ви нічого не зробили!", - впізнала бабуся свого кривдника з генеральськими погонами і червоними лампасами. "Я місяць до вас приходила, місяць!", - бабуся заплакала. Ющенко не міг на це спокійно дивитися і залишив цю пару знайти порозуміння. Сам він пішов усередину будинку обладміністрації, щоб нарешті представити Єханурова його підлеглим.
Ющенко проти гетто
В залі на Ющенка чекав фотопортрет Ющенка один метр на півтора, який височив під стелею. Оскільки запахло культом особи, питання, хто ж повісив президента на стіну, було принциповим. І у кого ж це з'ясувати, як не в нового губернатора. "Та я не знаю, звідки вони його взяли... Коли я прийшов, він уже висів... Народ тут дисциплінований", - не наблизив до розв'язки Єхануров.
Ющенко, коли зайшов, про портрет нічого не сказав. Зате обурився, що по місту розвішали його цитати – сині букви по білому фону. Вісім місяців тому Ющенко приїздив до Дніпропетровська на потязі-експресі в рамках виборчого туру. Так тоді його по місту зустрічали такі самі сині букви по білому фону – тільки то були вислови Януковича.
"На кожному стовпі якась цитата від Ющенка", - заявив президент. "Хто їх просив розвішувати? Хто? Я ж нормальний чоловік! Напишіть краще з Біблії по 10 заповідей і живіть по ним". Зал зааплодував, а Ющенко згадав, як нещодавно був у офісі Державної митної служби і йому не сподобався герб цієї структури: "Якісь гадюки, ножі, тризуб... Ну, Меркурія залишили. У залі нижче генерала нікого немає, у декого животи на колінах лежать. Я почав зі слів: ви все продали, вгробили не одну тисячу чесних бізнесменів! Ви були політичними цензорами, не вивчили два коротких слова: "Добрий день" і "вибачте". І ніякої конкуренції у вас немає, яка зображена у вас на щиті".
Потім Ющенко пояснив, що на митницях стали красти менше. "Проходить три місяці цього року – утричі надходження виросли по митниці! Утричі! І це не міняючи законів. ВВП падає, а поступлення до бюджету виросли на 61%. Країна в парадоксі!"
Вся причина, як відомо, у тому, що влада ліквідовує тіньові схеми. Але щоб їх зовсім не було, треба, щоб до влади прийшли чесні люди. Ті керівники, які сиділи у залі, Ющенку не подобалися.
"За багато з того, що було зроблено в Дніпропетровській області державними мужами, треба до підлоги вклонитися громадянам і просити в них каяття! Ви повинні раком стояти, щоб працювати на людей, а не для наперсточників! Мені соромно, що коли ідеш пригородом, за забором – гетто "нових дніпропетровців". 80% з вас – босими з села прийшли. Звідки це панство?"
"Ходять легенди про дніпропетровську приватизацію… Я звертаюся до сивих, облисілих керівників МВС, СБУ. Де ви є? Чому у вас немає професійної мужності. Чому ніхто не поклав посвідчення зі словами: "Я не можу працювати з такими порядками?" Зніміть ордени, немає чим кічитися. Ви були погані управлінці! Прокурор у цій області є? ("Це я...", - лунає із залу, після чого підводиться чоловік у сірому костюмі.) Сядьте! На чиїй совісті "Криворіжсталь"? Ви забрали декілька мільярдів доларів у людей Дніпропетровщини своїм мовчанням! Ви спокійні, бо у вас портфель спакований!".
Після цього уже мало кого заспокоїло запевнення Ющенка, що "мова не іде про персональні образи, мова іде про клич до вашої совісті".
Потім Ющенко розповів, що 2005 рік буде етапом, коли "кожен маленький українець, чи то він дитинка, якій один день, чи старик 90 років, має відчути нову політику".
"Допомога при народженні зростає в 11,7 рази. Уже діє 8 500 гривень, а було 764... Знаєте, скільки отримувала одинока мама на дитинку в місяць? 33 гривні... Ви знаєте відповідь, як тримати за ці гроші дитинку? Не курча, не порося?... Знаєте, довольствіє на інваліда складає 77 гривні. Ви коли-небудь пробували прокормити своїх дітей за 2 гривні в день? Сандалії їм купить?.. І подивіться при цьому на свої авто... Так ні одна адміністрація не живе!", - сказав Ющенко і від обурення помилково Дніпропетровську область назвав Донецькою.
"Перші 50 найбагатших людей Європи очолюють з України... Вони три роки тому зайшли в адміністрацію президента в драних штанах, на розбитих жигулях четвертої моделі. А зараз у них по 60-70 людей охорони, на "мерсах" катаються", - додав Ющенко тим, кому сказаного перед цим було замало.
Але він вірить, що всі люди можуть бути правильними, бо "абсолютну більшість людей мама вчила бути добрим і чесним, ніяка мама не вчила красти". "Але тільки попадають кілька злочинців на область, з'являється кланова політика, і починається розтління", - додав президент.
"Мені трудно уявити, щоб б з вами було, якби в листопаді-грудні перемогла інша команда. Тепер я знаю набагато більше про тих людей, і що вони зробили Україні. Нижче двох-трьох мільйонів доларів вони не беруть! Починаючи з ДУС... Якщо 500 мільйонів доларів не вкрали, значить, ви не працювали... Коли я підхожу до резиденції президента (на Банковій) і бачу плакати, що переслідують Колесникова... Мене дивує, чому по Бакаю не стоять з плакатами, що його теж політично переслідують?!"
Ющенко проти мао цзедунів
Але, за Ющенком, чесним ставати ніколи не пізно. "Слухайте, прийшов час працювати на Україну! Ви можете подивитися на свої професійні обов'язки по-іншому, ніж дивилися вчора", - порадив він дніпропетровським чиновникам.
"Хочу, щоб ви мене почули... Бо якщо не почуєте, через три місяці буде пізно, буде якась драма, трагедія. Але я з цієї дороги не зійду, я заплатив за неї смертю своєї мами..."
"Я даю слово: ніякий клан на нову владу впливати не буде! Журналісти, тричі повторіть мою фразу у контрольованих засобах масової інформації".
"Щоб зі мною не творили, я з цієї дороги не зійду", - ще раз повторив Ющенко і зірвав оплески.
"Коли я приїжджаю за кордон, говорю з бізнесменами, кругом одна проблема: "Віктор Андрійович, як зробити, щоб не давати хабара? Так от, скрізь на Заході ми домовилися, що ніхто хабарі не дає. Якщо когось упіймаємо на хабарі – щоб знайшли цього негідника і судили публічним судом на всіх каналах".
Под конец выступления Ющенко решил совсем испортить настроение главе облсовета Швецу, который уже пережил стресс в аэропорту. "Я обращаюсь в областной совет - чтобы у нас в области был один центр принятия решений". Швец власть на Днепропетровщине перебрал еще во время отставки кучминого губернатора Яцубы осенью 2004. Теперь, значит, отдавать ее придется Еханурову.
"Я за этим наблюдать не буду. Если есть договоренность, которые идем дорогой согласия, то рассмотрите вопрос делегирования полномочий новому руководству", - предупредил Ющенко и добавил, "чтобы разговор у нас состоялся честный, чтобы между березами никто не ходил".
"Когда вся власть переходит в одни руки, появляются мао цзедуны. Маленькие, большие..." Часть зала зааплодировала. Часть впала в кому. Ющенко их спас: "Ну поаплодируйте! Чего вы не хлопаете, чинно так сидите?!"
Потом, в конце концов, Ющенко подарил Еханурову желтые розы (в них же все-таки "разлука"), и сказал, что новый губернатор - "проверенный человек".
Ехануров ответил, что "Днепропетровщина всегда была опорой для центральной власти, и таковой она будет для Виктора Андреевича Ющенко".
После такого хеппи-энда Ющенко вышел к журналистам, чтобы подарить радость еще одному человеку - Юлии Тимошенко. На родной для нее земле Ющенко сделал заявление о том, что не думает о ее отставке, с неожиданным продолжением: "Юлия Владимировна будет работать долго, и будет долго жить. Здесь нет никакой... Не дай Господи, чтобы здесь какие-то подозрения были".
Ющенко за ветеранов
Тем не менее, время было ехать к госпиталю ветеранов, поэтому Ющенко поспешил к машине. Но не дошел до нее три шага - митинг под обладминистрацией не собирался расходиться. "Дайте я вас поцелую!", - закричала президенту одна женщина и добилась своего. У человека с усами было к Ющенко дело.
"Сколько мы будем терпеть эти улицы Косиоров, Дзержинских, Свердловых?", - поставил он задачу президенту. Ющенко пас принял.
"Уважаемые друзья! Какой Днепропетровский край, сколько здесь было гетманов... Косиор, думаю, сюда ни разу не приехал, а затравил не одну тысячу! Это герои другой страны, там их уважают, а у нас свои", - ответил Ющенко.
"Вот Юрий Иванович (Ехануров) слышит, начнем борьбу с бедностью, а потом дойдем до названий улиц", - пообещал Ющенко и только снова садиться в машину, как женщины с другого фланга начали звуковую атаку. Ющенко пришлось снова подойти к группе днепропетровчанок. Разговор продолжался три минуты. О чем говорили - неизвестно, а прощался Ющенко с ними словами: "Пока жены нет, то поцелуюсь". И снова это сделал.
В это время на двор госпиталя ветеранов вышли все, кто был. Панкрат Трофимович, на вид лет восемьдесят, сознался, что голосовал за Ющенко: "А почему не за Януковича? Знал, что он не пройдет, так как Америка все подготовила". Ветеран хитро так улыбнулся.
Ющенко к нему не подошел, а подошел к другому - с двумя "Орденами Славы" и полной грудью других наград. Он начал поочередно брать их в руки и расспрашивать. Ветеран с готовностью рассказывал историю каждой медали. Из толпы Ющенко спросили, будут ли давать ветеранам машины.
"Мы с ветеранскими организациями посчитали, что участник войны - это где-то до 1927 года рождения. Т.е. сейчас 78 лет. Из таких людей мало кто сядет за руль", - огорчил их Ющенко.
"И мы решили сделать что-то такое, чтобы оно досталось не детям, а именно ветеранам... Мы делаем программы по колясочкам, современным, с электронным управлением. Делаем программу по зрению, по зубопротезированию и слуху", - теперь уже порадовал Ющенко.
Он начал рассказывать об увеличении пенсий, зарплат, стипендий, выплат инвалидам, одиноким матерям, сиротам... "Только начинаем наводить порядок...", - сказал Ющенко, как вдруг его сзади перебил Порошенко: "Мы боремся с коррупцией, преступностью". Почему-то секретарь СНБОУ очень хотел, чтобы президент сказал ветеранам и об этом. Но он не сказал. Может, плохо борются?
Дальше Ющенко пошел по палатам. В одной из них лежали бомбардировщики, которые на прощание заявили президенту: "Ждем от вас мира, чтобы мы не знали, что такое война и погромы".
Дальше Ющенко посетил кабинеты УЗД и физиотерапии, но пациенты почему-то молчали. Как выяснилось, не просто так. Поскольку, объяснил один из ветеранов, накануне приезда Ющенко начальник госпиталя собрал всех больных в актовом зале и предупредил о визите президента. "Он сказал, чтобы мы не задавали лишних вопросов... Люди же наши могут что угодно плести, а у президента делов много..."
Ющенко за бабунек
"Делов" в Днепропетровске у Ющенко еще было - исторический музей. Там явно понравилось президенту. Особо его поразила карета, как объяснили, "свиты Екатерины ІІ" - Ющенко не выдержал и перелез через ограждение, чтобы потрогать ее руками. Следует сказать, что выглядела она не новой – все-таки 1787 года.
Может, реставрировать надо?", - предложил Ющенко директору музея. В ее глазах читался ответ. "Мы бы нашли деньги, а вы бы реставрировали!", - понял он.
Директорша обрадовалась: "Согласны!" Но сразу добавила: "Но реставраторов надо из Петербурга".
Чувствуя, что отечественные производители теряют выгодный заказ, в дело вмешался первый вице-премьер и глава союза промышленников-предпринимателей Анатолий Кинах. "И ничего, наши тоже смогут отреставрировать..."
Ющенко поддержал и обратился к директорше: "Ищите в Украине реставраторов". "А деньги найдем в Днепропетровске...", - добавил президент.
Следующее место, мимо которого Ющенко не мог пройти - это телега. Как известно, у него самого на даче в Безрадичах такая есть. "Так, мне это дороже всякого "мерседеса", - признался президент и пошел смотреть на картину в человеческий рост человека с обнаженным торсом. Под картиной была надпись: "Портрет борца И.Пиддубного". Ющенко она тоже понравилась, и он сказал: "Это ж не одна женщина поклоны бьет..."
Но главный шок ждал президента позже - когда на первом этаже он увидел пять половецких "баб". Он их всех погладил и спросил у экскурсовода: "А у вас их сколько?" "Восемьдесят шесть", - неожиданно сказала она и сказала, что все они стоят в подвале. "А у меня две", - не менее интересное признание сделал президент.
Он явно не мог сойти с места, чтобы не сделать распоряжения. "Так, это у вас 86 бабунек, их никто не видит. Их надо вынести на улицу, сделать павильон...", - сказал Ющенко и положил в этот момент руку на грудь опальному главе облсовета Швецу. Можно не сомневаться, теперь половецкие бабы станут достоянием всех мужчин Днепропетровска.
Тем временем заявление Ющенко о том, что у него две "бабы", не смогла остаться незамеченной. Очень хотелось проверить, можно ли себе тоже где-то найти половецкую "бабу" и поставить ее при входе в офис "Украинской правды". Оказывается, нет. По крайней мере, так сказала экскурсовод этого же музея, которая, правда, не слышала признание Ющенко.
"На каких основаниях вы ее заберете с поля, если она вам не принадлежит?", - спросила она. "Не бывает черной и белой археологии, а бывает археология преступная!" Ситуация стала напряженной по своей неоднозначности.
Тем временем солнце садилось за горизонтом, а Ющенко уже пора было возвращаться в Киев... Представительница детской студии "Живая глина" подарила ему вылепленную тележку со словами "Можете передать Тарасику!", за что также получила поцелуй, после чего Ющенко пошел в последний зал музейной экспозиции - это были личные вещи путешественника Миклухо Маклая, и президенту дали их у руки только после того, как он одел специальные перчатки.
Жирную точку в этот день поставила женщина, которая назвалась: "Я поэтесса Леся Степнячка". "Хочу зачитать вам стих о Майдане", - сказала она президенту, который не мог отказать. Леся Степнячка от волнения сбивалась, но ее трактование оранжевых событий стоило того. Оказывается, это была никакая не революция, а... Ну так, небольшой стриптиз:
"Маємо від Тараса благословення святе
В люте і підле безщастя зіграти своє вар'єте!"
"А что такое? Конечно, что это было "варьете". Я это написала в ноябре, когда еще никто не знал, чем это закончится...", - сказала Леся Степнячка, которая, может, имела в виду "казино", но тогда бы оно не рифмовалось.
Уже когда Ющенко садился машину, чтобы возвращаться в аэропорт, к Лесе Степнячке подошла ее подруга. Она спросила: "Ну что, вы уже целовались с Ющенко?"
"Нет, я читала ему стих о Майдане!", - гордо ответила поэтесса.
Ющенко з'їздив у четвер до Дніпропетровська представити нового губернатора області Юрія Єханурова. За дві години до відльоту Ющенка в Борисполі був міністр транспорту Євген Червоненко. Він кричав. На директора аеропорту: "Ну чому ти тут стоїш? Іди працюй!"
Виявилося, це Червоненко обурювався, що директор аеропорту замість поточних справ прийшов повідомити про готовність літака для Червоненка. "Слухай, нехай доповідає авіакомпанія "Україна", а не ти!", - сказав він. "Може, пройдемо до VIP-залу?", - запропонував директор "Борисполя". "А ну, звикай бути серед людей!", - знову гарячкував Червоненко. "І чому ти стоїш перед мною на витяжки, руки по швах? Я таке не люблю!"
Як з'ясувалося, всі ці події до Ющенка не мали стосунку – Червоненко летів у Миколаїв по справах Мінтрансу і одночасно учив підлеглих жити по-новому.
Ющенко ж прилетів у Дніпропетровськ. Біля трапу його зустрічали дівчата з квітами, які пізніше Ющенко передарував жінці на мітингу, та керівництво області. Новий губернатор Юрій Єхануров стояв у метрі від глави облради Миколи Швеця, який тоді ще не підозрював, що на нього чекає сюрприз.
Ющенко подякував дівчатам і по-батьківськи притиснув до себе Єханурова. Виглядало це як прощання з сином перед проводами на війну. Потім привітався зі Швецем. Пізніше це зробили і всі інші. Але, як повідомив через хвилину міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, він не просто так тряс руку Швецю, а передав йому повістку на допит.
Як відомо, МВС викликало Швеця для надання пояснень за фактом будівництва і відчуження туристичного комплексу "Таврія" в Криму. Той не явився. "От я його і питаю: "Що ж це ви від нас бігаєте?", - переповів Луценко свій короткий діалог зі Швецем.
Сам Швець виглядав не так щасливо, як у благодатні дні, коли він мав статус друга першої леді Людмили Кучми.
- Кажуть, ви отримали повістку від Луценка?
- Ні, це була папка з поздоровленням.
- А чому ви не приходили на допит?
- Бо ніхто не запрошував.
Зрозуміти, чи жартував у цей момент Швець, було складно. Втім, він пообіцяв бути у слідчого 19 квітня. Щоправда, він сказав, що збирається до Генпрокуратури. В той час як присутній начальник Дніпропетровської міліції Євдокімов сказав, що Швець буде допитаний у департаменті Управлінні боротьби з економічною злочинністю МВС.
Швець також сказав, що в справі не було зловживань. "За 18 років цей об'єкт ("Таврія") проржавів... Його ще робили під Горбачова, але не доробили. Потім його дали Донецькій і Дніпропетровській обладміністраціям. Донецька відмовилися, не знаючи, що з ним робити. Ми потихеньку робили".
Тепер теж саме він зможе розповісти і на допиті – бо не з'явитися після того, як тебе запрошує міністр і про це знає вся країна, можна тільки в одному варіанті: якщо ти їдеш з України слідами Ігоря Бакая.
Тим часом Ющенко говорив з людьми, які зібралися під обладміністрацією. Жінка в червоній вечірній сукні, яка отримала від Ющенка букет, скаржилася йому на ситуацію з ринком "Озерка". Вона каже, що в часи, коли базар перебрав собі розшукуваний по всьому світу Курочкін, було не так погано, як при старому-новому керівнику Єфименку. Схоже, Ющенко був зовсім не в курсі, тому з ситуації вишов даруванням квітів і автографом.
Популярністю користувався і секретар Радбезу. Один із мітингувальників помітив його серед присутніх і почав: "Товарищ Порошенко! Здоровья вам! Спасибо за поддержку!" Інших не довелося довго вмовляти. "Спа-си-бо! Спа-си-бо! Спа-си-бо!", - почав скандувати мітинг як на новорічній ялинці.
До Ющенка підійшла бабуся, яка почала скаржитися на місцеву міліцію. Ющенко підкликав до себе її начальника. "О! Я просила вас, ви нічого не зробили!", - впізнала бабуся свого кривдника з генеральськими погонами і червоними лампасами. "Я місяць до вас приходила, місяць!", - бабуся заплакала. Ющенко не міг на це спокійно дивитися і залишив цю пару знайти порозуміння. Сам він пішов усередину будинку обладміністрації, щоб нарешті представити Єханурова його підлеглим.
Ющенко проти гетто
В залі на Ющенка чекав фотопортрет Ющенка один метр на півтора, який височив під стелею. Оскільки запахло культом особи, питання, хто ж повісив президента на стіну, було принциповим. І у кого ж це з'ясувати, як не в нового губернатора. "Та я не знаю, звідки вони його взяли... Коли я прийшов, він уже висів... Народ тут дисциплінований", - не наблизив до розв'язки Єхануров.
Ющенко, коли зайшов, про портрет нічого не сказав. Зате обурився, що по місту розвішали його цитати – сині букви по білому фону. Вісім місяців тому Ющенко приїздив до Дніпропетровська на потязі-експресі в рамках виборчого туру. Так тоді його по місту зустрічали такі самі сині букви по білому фону – тільки то були вислови Януковича.
"На кожному стовпі якась цитата від Ющенка", - заявив президент. "Хто їх просив розвішувати? Хто? Я ж нормальний чоловік! Напишіть краще з Біблії по 10 заповідей і живіть по ним". Зал зааплодував, а Ющенко згадав, як нещодавно був у офісі Державної митної служби і йому не сподобався герб цієї структури: "Якісь гадюки, ножі, тризуб... Ну, Меркурія залишили. У залі нижче генерала нікого немає, у декого животи на колінах лежать. Я почав зі слів: ви все продали, вгробили не одну тисячу чесних бізнесменів! Ви були політичними цензорами, не вивчили два коротких слова: "Добрий день" і "вибачте". І ніякої конкуренції у вас немає, яка зображена у вас на щиті".
Потім Ющенко пояснив, що на митницях стали красти менше. "Проходить три місяці цього року – утричі надходження виросли по митниці! Утричі! І це не міняючи законів. ВВП падає, а поступлення до бюджету виросли на 61%. Країна в парадоксі!"
Вся причина, як відомо, у тому, що влада ліквідовує тіньові схеми. Але щоб їх зовсім не було, треба, щоб до влади прийшли чесні люди. Ті керівники, які сиділи у залі, Ющенку не подобалися.
"За багато з того, що було зроблено в Дніпропетровській області державними мужами, треба до підлоги вклонитися громадянам і просити в них каяття! Ви повинні раком стояти, щоб працювати на людей, а не для наперсточників! Мені соромно, що коли ідеш пригородом, за забором – гетто "нових дніпропетровців". 80% з вас – босими з села прийшли. Звідки це панство?"
"Ходять легенди про дніпропетровську приватизацію… Я звертаюся до сивих, облисілих керівників МВС, СБУ. Де ви є? Чому у вас немає професійної мужності. Чому ніхто не поклав посвідчення зі словами: "Я не можу працювати з такими порядками?" Зніміть ордени, немає чим кічитися. Ви були погані управлінці! Прокурор у цій області є? ("Це я...", - лунає із залу, після чого підводиться чоловік у сірому костюмі.) Сядьте! На чиїй совісті "Криворіжсталь"? Ви забрали декілька мільярдів доларів у людей Дніпропетровщини своїм мовчанням! Ви спокійні, бо у вас портфель спакований!".
Після цього уже мало кого заспокоїло запевнення Ющенка, що "мова не іде про персональні образи, мова іде про клич до вашої совісті".
Потім Ющенко розповів, що 2005 рік буде етапом, коли "кожен маленький українець, чи то він дитинка, якій один день, чи старик 90 років, має відчути нову політику".
"Допомога при народженні зростає в 11,7 рази. Уже діє 8 500 гривень, а було 764... Знаєте, скільки отримувала одинока мама на дитинку в місяць? 33 гривні... Ви знаєте відповідь, як тримати за ці гроші дитинку? Не курча, не порося?... Знаєте, довольствіє на інваліда складає 77 гривні. Ви коли-небудь пробували прокормити своїх дітей за 2 гривні в день? Сандалії їм купить?.. І подивіться при цьому на свої авто... Так ні одна адміністрація не живе!", - сказав Ющенко і від обурення помилково Дніпропетровську область назвав Донецькою.
"Перші 50 найбагатших людей Європи очолюють з України... Вони три роки тому зайшли в адміністрацію президента в драних штанах, на розбитих жигулях четвертої моделі. А зараз у них по 60-70 людей охорони, на "мерсах" катаються", - додав Ющенко тим, кому сказаного перед цим було замало.
Але він вірить, що всі люди можуть бути правильними, бо "абсолютну більшість людей мама вчила бути добрим і чесним, ніяка мама не вчила красти". "Але тільки попадають кілька злочинців на область, з'являється кланова політика, і починається розтління", - додав президент.
"Мені трудно уявити, щоб б з вами було, якби в листопаді-грудні перемогла інша команда. Тепер я знаю набагато більше про тих людей, і що вони зробили Україні. Нижче двох-трьох мільйонів доларів вони не беруть! Починаючи з ДУС... Якщо 500 мільйонів доларів не вкрали, значить, ви не працювали... Коли я підхожу до резиденції президента (на Банковій) і бачу плакати, що переслідують Колесникова... Мене дивує, чому по Бакаю не стоять з плакатами, що його теж політично переслідують?!"
Ющенко проти мао цзедунів
Але, за Ющенком, чесним ставати ніколи не пізно. "Слухайте, прийшов час працювати на Україну! Ви можете подивитися на свої професійні обов'язки по-іншому, ніж дивилися вчора", - порадив він дніпропетровським чиновникам.
"Хочу, щоб ви мене почули... Бо якщо не почуєте, через три місяці буде пізно, буде якась драма, трагедія. Але я з цієї дороги не зійду, я заплатив за неї смертю своєї мами..."
"Я даю слово: ніякий клан на нову владу впливати не буде! Журналісти, тричі повторіть мою фразу у контрольованих засобах масової інформації".
"Щоб зі мною не творили, я з цієї дороги не зійду", - ще раз повторив Ющенко і зірвав оплески.
"Коли я приїжджаю за кордон, говорю з бізнесменами, кругом одна проблема: "Віктор Андрійович, як зробити, щоб не давати хабара? Так от, скрізь на Заході ми домовилися, що ніхто хабарі не дає. Якщо когось упіймаємо на хабарі – щоб знайшли цього негідника і судили публічним судом на всіх каналах".
 |
"Я за этим наблюдать не буду. Если есть договоренность, которые идем дорогой согласия, то рассмотрите вопрос делегирования полномочий новому руководству", - предупредил Ющенко и добавил, "чтобы разговор у нас состоялся честный, чтобы между березами никто не ходил".
"Когда вся власть переходит в одни руки, появляются мао цзедуны. Маленькие, большие..." Часть зала зааплодировала. Часть впала в кому. Ющенко их спас: "Ну поаплодируйте! Чего вы не хлопаете, чинно так сидите?!"
Потом, в конце концов, Ющенко подарил Еханурову желтые розы (в них же все-таки "разлука"), и сказал, что новый губернатор - "проверенный человек".
Ехануров ответил, что "Днепропетровщина всегда была опорой для центральной власти, и таковой она будет для Виктора Андреевича Ющенко".
После такого хеппи-энда Ющенко вышел к журналистам, чтобы подарить радость еще одному человеку - Юлии Тимошенко. На родной для нее земле Ющенко сделал заявление о том, что не думает о ее отставке, с неожиданным продолжением: "Юлия Владимировна будет работать долго, и будет долго жить. Здесь нет никакой... Не дай Господи, чтобы здесь какие-то подозрения были".
Ющенко за ветеранов
Тем не менее, время было ехать к госпиталю ветеранов, поэтому Ющенко поспешил к машине. Но не дошел до нее три шага - митинг под обладминистрацией не собирался расходиться. "Дайте я вас поцелую!", - закричала президенту одна женщина и добилась своего. У человека с усами было к Ющенко дело.
"Сколько мы будем терпеть эти улицы Косиоров, Дзержинских, Свердловых?", - поставил он задачу президенту. Ющенко пас принял.
"Уважаемые друзья! Какой Днепропетровский край, сколько здесь было гетманов... Косиор, думаю, сюда ни разу не приехал, а затравил не одну тысячу! Это герои другой страны, там их уважают, а у нас свои", - ответил Ющенко.
"Вот Юрий Иванович (Ехануров) слышит, начнем борьбу с бедностью, а потом дойдем до названий улиц", - пообещал Ющенко и только снова садиться в машину, как женщины с другого фланга начали звуковую атаку. Ющенко пришлось снова подойти к группе днепропетровчанок. Разговор продолжался три минуты. О чем говорили - неизвестно, а прощался Ющенко с ними словами: "Пока жены нет, то поцелуюсь". И снова это сделал.
В это время на двор госпиталя ветеранов вышли все, кто был. Панкрат Трофимович, на вид лет восемьдесят, сознался, что голосовал за Ющенко: "А почему не за Януковича? Знал, что он не пройдет, так как Америка все подготовила". Ветеран хитро так улыбнулся.
Ющенко к нему не подошел, а подошел к другому - с двумя "Орденами Славы" и полной грудью других наград. Он начал поочередно брать их в руки и расспрашивать. Ветеран с готовностью рассказывал историю каждой медали. Из толпы Ющенко спросили, будут ли давать ветеранам машины.
"Мы с ветеранскими организациями посчитали, что участник войны - это где-то до 1927 года рождения. Т.е. сейчас 78 лет. Из таких людей мало кто сядет за руль", - огорчил их Ющенко.
"И мы решили сделать что-то такое, чтобы оно досталось не детям, а именно ветеранам... Мы делаем программы по колясочкам, современным, с электронным управлением. Делаем программу по зрению, по зубопротезированию и слуху", - теперь уже порадовал Ющенко.
 |
Дальше Ющенко пошел по палатам. В одной из них лежали бомбардировщики, которые на прощание заявили президенту: "Ждем от вас мира, чтобы мы не знали, что такое война и погромы".
Дальше Ющенко посетил кабинеты УЗД и физиотерапии, но пациенты почему-то молчали. Как выяснилось, не просто так. Поскольку, объяснил один из ветеранов, накануне приезда Ющенко начальник госпиталя собрал всех больных в актовом зале и предупредил о визите президента. "Он сказал, чтобы мы не задавали лишних вопросов... Люди же наши могут что угодно плести, а у президента делов много..."
Ющенко за бабунек
"Делов" в Днепропетровске у Ющенко еще было - исторический музей. Там явно понравилось президенту. Особо его поразила карета, как объяснили, "свиты Екатерины ІІ" - Ющенко не выдержал и перелез через ограждение, чтобы потрогать ее руками. Следует сказать, что выглядела она не новой – все-таки 1787 года.
Может, реставрировать надо?", - предложил Ющенко директору музея. В ее глазах читался ответ. "Мы бы нашли деньги, а вы бы реставрировали!", - понял он.
Директорша обрадовалась: "Согласны!" Но сразу добавила: "Но реставраторов надо из Петербурга".
Чувствуя, что отечественные производители теряют выгодный заказ, в дело вмешался первый вице-премьер и глава союза промышленников-предпринимателей Анатолий Кинах. "И ничего, наши тоже смогут отреставрировать..."
Ющенко поддержал и обратился к директорше: "Ищите в Украине реставраторов". "А деньги найдем в Днепропетровске...", - добавил президент.
Следующее место, мимо которого Ющенко не мог пройти - это телега. Как известно, у него самого на даче в Безрадичах такая есть. "Так, мне это дороже всякого "мерседеса", - признался президент и пошел смотреть на картину в человеческий рост человека с обнаженным торсом. Под картиной была надпись: "Портрет борца И.Пиддубного". Ющенко она тоже понравилась, и он сказал: "Это ж не одна женщина поклоны бьет..."
Но главный шок ждал президента позже - когда на первом этаже он увидел пять половецких "баб". Он их всех погладил и спросил у экскурсовода: "А у вас их сколько?" "Восемьдесят шесть", - неожиданно сказала она и сказала, что все они стоят в подвале. "А у меня две", - не менее интересное признание сделал президент.
 Ющенко рассматривает баб на Хортице в 2003 |
Тем временем заявление Ющенко о том, что у него две "бабы", не смогла остаться незамеченной. Очень хотелось проверить, можно ли себе тоже где-то найти половецкую "бабу" и поставить ее при входе в офис "Украинской правды". Оказывается, нет. По крайней мере, так сказала экскурсовод этого же музея, которая, правда, не слышала признание Ющенко.
"На каких основаниях вы ее заберете с поля, если она вам не принадлежит?", - спросила она. "Не бывает черной и белой археологии, а бывает археология преступная!" Ситуация стала напряженной по своей неоднозначности.
Тем временем солнце садилось за горизонтом, а Ющенко уже пора было возвращаться в Киев... Представительница детской студии "Живая глина" подарила ему вылепленную тележку со словами "Можете передать Тарасику!", за что также получила поцелуй, после чего Ющенко пошел в последний зал музейной экспозиции - это были личные вещи путешественника Миклухо Маклая, и президенту дали их у руки только после того, как он одел специальные перчатки.
Жирную точку в этот день поставила женщина, которая назвалась: "Я поэтесса Леся Степнячка". "Хочу зачитать вам стих о Майдане", - сказала она президенту, который не мог отказать. Леся Степнячка от волнения сбивалась, но ее трактование оранжевых событий стоило того. Оказывается, это была никакая не революция, а... Ну так, небольшой стриптиз:
"Маємо від Тараса благословення святе
В люте і підле безщастя зіграти своє вар'єте!"
"А что такое? Конечно, что это было "варьете". Я это написала в ноябре, когда еще никто не знал, чем это закончится...", - сказала Леся Степнячка, которая, может, имела в виду "казино", но тогда бы оно не рифмовалось.
Уже когда Ющенко садился машину, чтобы возвращаться в аэропорт, к Лесе Степнячке подошла ее подруга. Она спросила: "Ну что, вы уже целовались с Ющенко?"
"Нет, я читала ему стих о Майдане!", - гордо ответила поэтесса.
