Идентичность советского националиста в современной Украине
Базова інформація
Згідно з дослідженням центру Разумкова, проведеними в 2006-2007 роках і опублікованих в журналі "Національна безпека і оборона", громадяни України відносять себе до різних культурних традицій. Серед найзначніших – українська культурна традиція була обрана 56.3% опитаних, російська — 11.3%, загальноєвропейська — 6.6%, 7.9% опитаних не дали відповіді.
Радянську культурну традицію обрало 16.4% опитаних, що автоматично робить її другою найважливішою ідентичністю України. Саме ця група є базовою для радянського націоналізму. Такий радянський націоналізм — це ідеологія уявної за Бенедіктом Андерсоном "радянської нації".
Вона чітко пов'язана з колишнім СРСР, і велика присутність радянської реальності і радянських практик підтримує її, не даючи розчинитися під тиском нової реальності.
Ідентичність "радянського націоналіста" - це "ідеальний тип", риси котрого більшою чи меншою мірою властиві кожній пострадянській людині.
Походження
Джерелами ідентичності радянського націоналіста виступають:
Особливості
Оскільки радянський проект не вивершив себе (ні не здійснив світової революції, ні не побудував комунізм в окремо взятій державі), то і радянський націоналіст – нецілісна ідентичність, котра під впливом останніх часів поєднала в собі абсолютно непоєднувані речі:
1. Ксенофобний інтернаціоналізм. Особливо яскравим проявом цього було утворення "Інтерфронтів" в прибалтійських країнах в кінці 80-х.
2. Мілітаристичний пацифізм (в продовження радянської "політики миру"). Антинацизм (в парадоксальному поєднанні з антисемітизмом) і антиамериканізм – його прояви.
3. Ідеалістичний матеріалізм – як наслідок убогості, коли мрії зациклювалися на матеріальних речах типу "ковбаси", "православний атеїзм".
Ключовим пунктом ідентичності для радянського націоналіста є Велика Вітчизняна Війна, котра є святою і тому не підлягає дискусії. Відтак, всі, хто проти СРСР – "нацисти".
Монументи загиблим солдатам, замість того, щоб вшанувати пам’ять загиблих, і надалі використовуються як підпора міфу Радянської Батьківщини, як виправдання радянських злочинів і продовження боротьби з "нацизмом".
Перспективи
Радянська ідентичність – це ідентичність ностальгії за тим, що було. Вона не має бачення майбутнього - отже, у неї його й не буде. Після падіння великих багатонаціональних імперій зникають і імперські націоналісти. Отже, через 40-50 років радянська ідентичність зникне, як зникла австро-угорська, османська чи римська ідентичності, розчинившись або в українській, або в російській культурній традиції.
Доповідь на міжнародній конференції "Східна і західна ментальності: чи ми можемо один одного зрозуміти?", Університет Зігмунда Фройда, Відень, 19-22 березня 2009 року.
Остап Кривдик, політолог, активіст
