Дыра в границе и глобальная дыра в украинском головах

8870 просмотров
Вторник, 12 сентября 2017, 18:20
Виктор Мороз
политический обозреватель

По-перше. Сам факт прориву священного кордону незалежної України викликає глибокий сум і жаль в усіх тих, хто так болісно сприйняв це неподобство і на фізичному рівні відчув біль від того, що хтось поглумився над честю їх неньки.

По-друге. Цей екстраординарний факт викликав глибоку тривогу і персонально образив багатьох свідомих, а ще більше – малосвідомих українців.

Саме тому в соцмережах і провідних ЗМІ чутно масовий стогін і лунає невимовна лють щодо порушників кордону. Здається, ще трохи – і народ дослухається заклику "Тогощозвилами" й почне швидку й справедливу розправу над порушниками автоматичною зброєю.

По-третє. Якщо бути чесними, то гнів захисників священних кордонів Батьківщини, які стурбовані маленькою дірочкою в кордоні, котру зробили рідні нардепи з дипломатичними паспортами, – слід розширити.

І додати до неї величезну дірку в Криму, куди безкарно пробралися кілька десятків мерзенних "зелених чоловічків" і зуміли вигнати з півострова кількатисячну українську армію. І ніхто за це не відповів. Хоча кордони неньки священні, і їх зобов’язанні мужньо захищати, не шкодуючи життя (присяга!)

По-четверте. Це однаковою мірою стосується й ситуації, що склалася на сході України, де мирні й добрі українці зі сльозами на очах (забувши, що в них за плечима – не тільки автомат, а й системи "Град") спостерігали, як плюндрується українська земля, а семисоткілометровий кордон залишився було віддано ворогу, і тепер його щоденно топче чобіт окупанта.

Я вже не кажу, що за ганебні операції в Іловайську, здачу Донецького і Луганського аеропортів, Дебальцевого – по-хорошому, треба було би комусь відповісти. І не тільки серед чотиризіркових генералів.

По-п’яте. Якраз нині настав час розібратися: а хто зробив дірявим український кордон?

Хто дозволив останніми роками безборонно порушувати його сотням українських високопосадових злодіїв, що обікрали країну до нитки й змогли вибратися з країни, вивізши мільярди вкрадених коштів, найшвидше, лише завдяки купленим у нинішніх високопосадовців діркам?

Хтось відповів за ці персональні дірки в кордоні?

По-шосте. У країні впродовж останнього року загинули в результаті добре спланованих терактів, які може підготувати лише спецслужба, – два полковники українських спецслужб, відомий журналіст, російський політичний утікач, оперативник грузинських спецслужб. І почерк всіх цих злочинів цілком знайомий.

У Києві, який поступово перетворюється на прифронтове місто, вибухи й перестрілки нині лунають ледь не щодня. І ми добре розуміємо, що все це підготовлено спецслужбами "дружньої" до нас держави, з якою у нас укладено угоду про мир і стратегічну співпрацю, котра передбачає визнання і повагу до чинних кордонів.

Але ми боїмося про це сказати.

А ще більше – дати цьому ефективну відсіч, оскільки практично всі наші силові органи зайняті або стеженням за опозиційними лідерами, або ретельно наглядають за бізнесом з усіма наслідками, які з цього витікають.

...Ні, ми можемо й далі тужити й гніватися на Саакашвілі й Тимошенко, що вони у брутальний спосіб, маючи дипломатичні паспорти, перетнули кордон. Можемо й далі не помічати, що цього кордону у нас практично ніколи не існувало протягом останніх 25 років, бо владі було не до цього – вона ділила всенародні багатства.

Не думаю, що Саакашвілі й Тимошенко отримають аж так багато політичних дивідендів від того, що створили прецедент, прорвавшись із Заходу в Україну. Досі все було навпаки. І це – красномовний факт.

Але те, що вони поставили українську владу й, перш за все, президента Порошенка в ситуацію цугцвангу, коли будь-яке його рішення буде програшним, – це доконаний факт.

Адже цю безглузду й недалекоглядну акцію з позбавлення громадянства політика зі світовим ім’ям без належного юридичного супроводу розпочав і втілив саме він. І на ньому нині лежить вся повнота відповідальності за результати цих дій. І не тільки цих.

То нехай і відповідає. І, врешті, відповість.

Чи не так?

Віктор Мороз, політичний оглядач, спеціально для УП

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.
powered by lun.ua
Синдром НКВД в Харькове, или Назад в 30-е годы террора
Когда Андрей Садовый и Олег Березюк прибыли в Харьков, власть встретила их созданием на базе областной СБУ управления по минимизации последствий визита. Это был абсурд.
Где финполиция?
Кабмин должен сделать второй шаг: создать финансовую полицию и ликвидировать экономические подразделения ГПУ, нацполиции, налоговую милицию и оперативные "экономические" подразделения СБУ. (укр.)
Конец эры табака: как мир побеждает зависимость
Научное сообщество считает, что нужно четко разграничивать зависимость и "здоровую страсть". Однако никто не сомневается, что "классические" зависимости являются современным бичом общества. (укр.)
Узнать правду о безопасности в стране. Насколько это возможно?
Уровень преступности и качество работы полиции должны оцениваться при помощи опросов общественного мнения. Однако тогда результаты нельзя будет изменить или приукрасить.
Блогерство судьи решает системные проблемы
Служители Фемиды сегодня не верят, что могут каким-то образом результативно достучаться до медийщиков. Однако опыт судьи Александры Жуковской – яркий пример того, что это не так.
"Единое окно": технология против бюрократии
В 2016 году произошел положительный сдвиг в динамике реформ: на таможне запустили систему "Единое окно". Почему она не заработала полноценно? (укр.)