Як колаборація освіти та бізнесу може виправити кадровий дисбаланс ІТ-ринку
В останні два роки відбувається прискорення ІТ-галузі в Україні, але його гальмує недостатня кількість кваліфікованих кадрів. Компанії змушені постійно змагатися за таланти, і це уповільнює їх.
Освіта має не просто адаптуватися до темпів розвитку галузі, але й випереджати їх. Факультет інформатики та обчислювальної техніки (ФІОТ) КПІ ім. Ігоря Сікорського спільно з бізнесом запустив пілотний проєкт, який може спричинити цілий ланцюг великих змін в українській освіті.
Кадровий голод: де поділися сеньйори?
Згідно з дослідженням Центру Економічного Відновлення, сьогодні український сектор налічує понад 200 тисяч спеціалістів. Серед них 38% джуніорів і лише 14% — сеньйорів. За цими параметрами ми сильно відстаємо від інших країн (наприклад, в Польщі 46% сеньйорів). Чому так сталося?
Дисбаланс спричинила тенденція минулих років, коли компанії активно наймали студентів других-третіх курсів. Згодом вони лишали навчання, сподіваючись заповнити прогалини вже на робочому місці.
Проте без фундаментальних базових знань – з алгоритміки, прикладної математики, архітектури, оптимізації тощо – зростати до рівня сеньйор дуже складно.
Можна навчитися кодити або тестувати і на курсах. Ми ж прагнемо, щоби випускники ставали найкращими розробниками, архітекторами, очолювали команди та створювали інновації.
Актуальними знаннями про сучасні технології володіють переважно викладачі, які паралельно працюють в бізнесі. Але система освіти висуває до них низку додаткових вимог: готувати методичний матеріал, силабуси, скопуси, брати участь у наукових конференціях, проводити науково-дослідну роботу, писати наукові статті та багато іншого. Інакше щорічне оцінювання поставить викладачу низький бал.
У менторів із бізнесу фізично немає на це часу. І виходить парадокс: університети запрошують досвідчених практиків, але через це втрачають рейтинг.
Читайте також: У цифровій державі ІТ-ринок отримає найкращі умови для ведення бізнесу — Михайло Федоров
Міжнародні практики в українському виші
Реформа ІТ-освіти перебуває на етапі обговорення ініціатив і може вирішити багато освітніх проблем – фінансування, залучення практиків до викладання, власних бюджетів. Але змінювати освітній процес потрібно "на вчора", тому заклади вищої освіти мають брати ініціативу в свої руки.
Ми ретельно вивчали досвід найкращих світових вишів. Що зробило їх успішними?
- Співпраця з бізнесом, який активно підтримує та фінансує розробку інновацій. Найбільші університети створюють технології для компаній. У країнах ЄС представники бізнесу входять до наглядових рад вишів.
- Активна науково-дослідна робота через створення хабів, лабораторій, навчальних R&D-центрів тощо.
- Власні бюджети (часом бюджети вишів дорівнюють або навіть перевищують міські бюджети — наприклад, Тартуський університет в Естонії).
Без потужних університетів та їхніх розробок не існувало б Кремнієвої долини.
Якщо український ІТ-сектор хоче зайняти гідну позицію на світовому ринку, наші виші мають рівнятися на найкращі навчальні заклади. Для ФІОТ таким прикладом став Массачусетський технологічний інститут (англ. – MIT). Декілька років тому декан факультету Сергій Теленик привіз звідти багато ідей та форматів, які можуть якісно змінити освітній процес.
Реформи у ФІОТ: співпраця з бізнесом та адаптація навчальних програм
Ідея створення R&D платформи у стінах деканату ФІОТ була давно, але перші реальні кроки до її втілення ми з деканом факультету Сергієм Теленіком та екс-випускником ФІОТу Анатолієм Бойко здійснили у лютому 2021 року. Тоді було створено ГО "Розвиток IT освіти" з метою розвитку технологічної інфраструктури та IT-нетворку в Україні.
У такий спосіб ми об’єднали однодумців, прогресивних випускників, викладачів, проєктних менеджерів, студентів та волонтерів.
Далі ми налагодили контакти з бізнесом. Нас підтримали компанії Genesis, Luxoft, DataArt, Infopulse, GlobalLogic, Netcracker, Epam, LeverX Group. Це найбільші ІТ-роботодавці в Україні, саме вони мають бути стейкхолдерами освітніх процесів.
Ми спільно обговорювали формати, як студентам отримати актуальні практичні знання, продовжуючи повноцінне навчання.
Так у програмі вперше з’явилися курси з мобільної розробки на iOS і тестування програмного забезпечення, створені спільно з Genesis.
З наступного семестру плануємо з холдингом запустити ще два курси – з розробки ігор та архітектури високонавантажених систем.
Ці дисципліни ментор читає спільно з викладачами ФІОТ, поєднуючи теорію та практику.
На курсі з тестування – вивчають більш сучасний метод – автоматизацію.
Наступного семестру практичним завданням буде розробка справжньої гри. Це подобається студентам.
Ми одержали позитивні відгуки, тепер працюємо над програмою для навчального року 2022-2023. В ній має з’явитися ще більше практики: командна робота з бізнес-завданнями, створення справжніх алгоритмів, архітектури – це те, чого не вистачало студентам раніше.
Читайте також: "Дія.City": як допомогти ІТ так, щоб нічого не зламати
Інфраструктурні об’єкти
Наступний етап роботи ГО – створення інфраструктурних об’єктів за підтримки ректора КПІ Михайла Згуровського та бізнес-партнерів. Це інноваційний хаб, смарт-парк, інтелектуальний роботодром, які стануть осередком науково-дослідної роботи. Для цих проєктів започатковано фандрейзинг.
Хаб — це 680 кв м простору. Половину займатиме зона коворкінгу та лекторію, де проходитимуть воркшопи, хакатони, олімпіади, змагання тощо. Іншу частину займатимуть шість тематичних лабораторій, які створять та обладнають компанії. Там займатимуться:
- науковими дослідженнями;
- вивченням технологій вбудованих систем;
- соціальними проєктами;
- розробкою сервісів, застосунків, ігор тощо.
В одній із лабораторій планується зробити центр стартапів, де розвиватимуть підприємницькі навички та бізнес-мислення. В реальному житті ці скіли здобуваються методом спроб та помилок.
Станом на зараз у приміщенні завершується ремонт, і компанії розпочнуть оснащення лабораторій. Відкриття планується на початок 2022 року.
Смарт-парк – це територія біля хабу, сучасний міський парк для відпочинку і творчості. Спільно з партнерами тут реалізовуватимуть творчі, технологічні та інклюзивні ідеї.
Роботодром – інтелектуальний простір для змагань із робототехніки, лабораторії штучного інтелекту, вивчення та створення технологій для промислових роботів.
У межах цих інфраструктурних проєктів ми створюємо умови для студентів з інвалідністю — зручну лабораторію в роботодромі, технологічні інклюзивні рішення в смарт-парку.
Усі проєкти – на 100% некомерційні. Вони мають суто практичну, освітню, наукову мету.
Для нас цей хаб – не просто ремонт старої будівлі. Ми мріємо, щоби студенти розробляли технології, брали участь у міжнародних конференціях. Цей проєкт –перша спроба колаборації між освітою та бізнесом. Сподіваємось, він стане прикладом для інших вишів та запустить великий ланцюг змін.
У подальших планах:
- створення власного дата-центру;
- інклюзивна освіта для дітей з інвалідністю;
- отримання грантів для науково-дослідної діяльності хабу;
- співпраця з міжнародними технічними університетами.
Зараз ми налагоджуємо зв’язки з міжнародними вишами – такими як МІТ, Лісабонський Університет, Університет Берклі, Університет Шеффілда. Плануємо домовитись, щоби професори цих вишів прочитали онлайн-лекції, організувати обмін досвідом серед викладачів. З Університетом Шеффілда ми обговорюємо спільний проєкт із робототехніки.
Наша ціль – зробити студентів більш відкритими до нового, показати, що заробляти $350-700 у якості тестувальника — не межа. Це щось більше: за допомогою технологій можна змінювати світ.
Олена Халус
