Історичні рішення, вироки та атаки. Чим запам'ятався перший рік Антикорупційного суду

5 вересня 2019 року розпочав свою роботу Вищий антикорупційний суд. Нині минає рік його роботи. 

За рік ухвалили перші вироки, винесли низку історичних рішень. Водночас є перші провали і організаційні прорахунки, які перешкоджають здійсненню правосуддя. 

Показовим є і те, що адвокати підозрюваних і обвинувачених у топкорупції почали називати правосуддя у ВАКС "сталінським режимом", коли судді намагаються протидіяти зловживанням. Складається враження, ніби вони вперше зіштовхнулися із суддями, які можуть зупинити адвоката через повторення, зробити зауваження за прояв неповаги, відмовити у десятках недолугих клопотань. 

Ми спробували проаналізувати перші рішення Антикорсуду і процес його роботи загалом 

Перші тюремні вироки за корупцію 

Почнемо зі статистики. За рік роботи Вищий антикорупційний суд ухвалив 16 вироків: 15 — обвинувальні і тільки один — виправдувальний. 

У 6 вироках основним покаранням призначили реальне позбавлення волі. Що стосується звичайних судів загальної юрисдикції, які розглядали справи НАБУ і САП до створення Антикору, то там за 4 роки винесли 34 вироки, з яких тільки два — з позбавленням волі.

Перший тюремний вирок Антикорсуд виніс депутату Київської обласної ради Олександру Мефодію, який отримав 5 тисяч доларів за "вирішення питань" підприємця. Його засудили до п'яти років в’язниці з конфіскацією частини майна.

Далі пішли в'язничні терміни за один з найпоширеніших видів топкорупції — розкрадання. П'ять років дали екскерівнику Херсонської ТЕЦ Богдану Падченку, якого обвинувачували у зловживанні службовим становищем, завдяки чому розкрадено 8,7 млн грн.

Найбільший термін призначили Костянтину Старовойту, колишньому директору дочірнього підприємства "Центргазу" ВАТ "Кіровоградгаз", — 8 років в’язниці з конфіскацією автівки. Йдеться про розтрату 8,6 млн грн. 

Є серед засуджених і суддя. Так, ВАКС призначив 7 років тюремного строку судді Малиновського райсуду Одеси Анатолію Целуху за отримання хабара у 2,5 тисячі доларів.

Ще два тюремних вироки цього літа винесли чиновникам, які обвинувачувалися у корупційних злочинах разом зі спільниками. 

Спочатку засудили до 3 років адвоката Олексія Боженка і до 4 років колишнього слідчого прокуратури Київщини Олександра Павленка за зловживання впливом. А в серпні тюремний вирок отримали екскерівник військового лісгоспу Олександр Левківський (4 роки в'язниці) та його пособник Юрій Марисик (3 роки в'язниці). 

Ці вироки ще не набули чинності, адже наступне слово за апеляцією. Дехто з цих осіб вже оскаржив вироки до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Але ми бачимо чітку тенденцію, що судді не бояться ухвалювати вироки з в'язничними термінами, якщо є достатня і переконлива доказова база.

Треба згадати і те, що у ВАКС є 7 вироків, ухвалених за процедурою угоди, коли обвинувачений визнає провину і домовляється з прокуратурою про певні умови. Наприклад, екснардепа Олександра Черненка визнали винним у зловживанні владою, коли він незаконно отримав компенсацію у півмільйона за житло. Йому призначили штраф, три роки умовно і заборону на рік займати держпосади. Натомість він компенсував усі незаконно отримані гроші. 

Перші вироки ухвалені у справах з відносно невеликим обсягом матеріалів. У резонансних справах з топпосадовцями їх в десятки разів більше і вони набагато складніші, тож потребують більше часу для розгляду. До того ж дороговартісні адвокати не гребують затягуванням процесу. 

Рекордні та історичні рішення 

Практика показує, що найбільше ЗМІ та суспільство цікавить обрання запобіжного заходу фігурантам топсправ, яких щойно затримали або яким вручили підозри у злочині. 

Восени відбулися гучні затримання з оголошенням підозр фігурантам топкорупції. За ними пішли і перші історичні рішення Антикорсуду. Одним із таких є обрання запобіжного заходу колишньому депутату, експрезиденту корпорації "Укрбуд" Максиму Микитасю, якого підозрюють в організації афери з квартирами для Нацгвардії.

Спочатку слідчий суддя Антикорсуду Сергій Мойсак призначив йому 5,5 млн грн застави, але САП оскаржила це рішення в Апеляційній палаті того ж ВАКС. Тамтешні судді під головуванням Дмитра Михайленка відправили його під варту, а заставу збільшили у 15 разів — до 80 млн грн. 

Тієї ж осені суддя першої інстанції Катерина Широка обрала заставу у 100 млн грн чинному депутату Ярославу Дубневичу. Раніше таку заставу призначали тільки ексголові ДФС Роману Насірову, що було абсолютним рекордом. Пізніше апеляція ВАКС взагалі відправила Дубневича до СІЗО, правда, трішки зменшивши заставу — до 90 млн. 

Абсолютно рекордоною заставою в історії України виявилися 120 млн грн. Тримання під вартою з альтернативою такої застави призначили Олені Мазуровій, ексголові Департаменту ДФС, яка проходить підозрюваною у справі про найбільший хабар в історії України (6 мільйонів доларів), запропонований керівникам антикорупційних органів.

Окремо треба згадати поки що безпрецедентне явище для українського правосуддя — це стягнення величезних сум застави з фігурантів справ, які порушили умови запобіжного заходу.

Так, з Микитася під головуванням судді Дмитра Михайленка стягнули 30 млн грн в дохід держави за те, що той спілкувався з іншими підозрюваними у справі, а це суворо заборонено. Після цього йому ще й збільшили розмір застави до 100 млн. Від кінця травня Микитась сидить у СІЗО, заявляючи, що така сума для нього непідйомна.

Також половину застави, 35 млн грн із 70 млн, стягнули під головуванням судді Миколи Глотова з так званого "короля контрабанди" Вадима Альперіна, якого підозрюють в організації схеми на митниці на 77 млн грн.

Як виявилося, він приховав наявність паспорта громадянина Ізраїлю, хоча був зобов'язаний здати усі без винятку паспорти. Суддя першої інстанції відмовився вживати якісь заходи щодо цього, а от апеляція стягнула з Альперіна 35 млн грн і збільшила суму застави до 76 млн грн. 

Проблеми, які заважають правосуддю 

• Графік прийому документів 

Закон встановлює дуже короткі строки розгляду для термінових клопотань (обрання запобіжного заходу, дозвіл на негласні слідчі дії), адже мова йде про серйозні обмеження прав людини, до того ж від швидкості розгляду залежить і ефективність слідства у справі в цілому. 

Наприклад, від своєчасності початку прослушки у справі залежить взагалі, чи вдасться слідчим отримати докази. Або, наприклад, якщо особа затримана незаконно, то вона має вчасно постати перед судом та надати докази незаконності затримання. Саме тому розгляд термінових клопотань і скарг має бути забезпечений 24/7.

Але Антикорсуд перейняв негативну практику інших судів і встановив графік прийому документів, за якого ризики недотримання строків зростають. Більше того, згідно з робочим графіком суду, по суботах у ВАКС взагалі не визначено чергових слідчих суддів, які і мають розглядати термінові клопотання. 

За таких умов ефективність роботи суду і здатність повноцінно забезпечити правосуддя у справах топкорупції під питанням. На жаль, на практиці уже є випадки, коли не дотримані строки розгляду термінових клопотань.

• Строки давності — виклик тайм-менеджменту

Проблеми зі строками і їх дотриманням є не лише у слідчих суддів, а і під час розгляду справ по суті. Всі злочини мають строки давності, які залежать від тяжкості злочину — що тяжчий злочин, то більший строк.

Річ у тім, що на розгляді у суддів Антикорсуду є справи про недостовірне декларування або неподання декларацій. Це злочин невеликої тяжкості, тому, згідно з Кримінальним кодексом, від дня його вчинення у слідства і суду є всього три роки, щоб довести справу до кінця. Після спливу строків людина звільняється від відповідальності. 

Справи Геннадія Труханова, ексголови Держаудитслужби Лідії Гаврилової, ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна, а також ще щонайменше восьми обвинувачених вже "прострочені" через сплив строків, адже йдеться про недекларування за 2016 рік і раніше.

Щодо кількох осіб, зокрема Труханова, слухання ще тривають через бажання довести нібито свою невинуватість, але ніякого покарання ці особи вже не понесуть, навіть якщо вина буде доведена. 

Причина "прострочення" проста: судді розглядали ці справи з такою ж періодичністю, а часом і рідше, ніж інші справи. Хоча достеменно знали, що строки притягнення до відповідальності незабаром збіжать. Між деякими засіданнями були паузи у місяць-півтора. Наші спостереження за ходом різних процесів свідчать також, що швидкість та ефективність часто залежить і змінюється залежно від колегії суддів.

Так, наприклад, суддями Ларисою Задорожною, Олегом Федоровим і Ярославом Шкодіним з жовтня 2019 року досі не закінчено підготовче засідання у резонансній "газовій справі", щодо 8 обвинувачених — спільників екснардепа-втікача Олександра Онищенка. Протягом 9 засідань поспіль обвинувачені та їхні адвокати всіляко затягували розгляд, але судді виглядали безпорадними.  

• Судді з контраверсійними рішеннями 

Ще однією проблемою Антикорсуду, на нашу думку, є контраверсійні рішення кількох суддів. Ми повністю віддаємо належне тому, що судді ухвалюють різні рішення в кожному індивідуальному випадку, залежно від обставин. Одні рішення можуть бути на користь обвинувачення, інші — на радість самим підозрюваним і обвинуваченим. Важливо аби рішення були законні та справедливі. 

Але є двоє суддів, рішення яких аж надто часто грають на руку фігурантам корупційних справ. І обґрунтування їхнє геть неоднозначне. Це слідчий суддя Сергій Мойсак і суддя першої інстанції Лариса Задорожня.

Що стосується Мойсака, то він кілька разів необґрунтовано йшов назустріч підозрюваним у топкорупції. Так, він обрав Максиму Микитасю заставу у 5,5 млн грн як запобіжний захід. При цьому слідство наголошувало, що статки Микитася оцінюються у понад мільярд гривень, інкриміновані збитки у справі сягають більше 80 млн грн. Більше того, прокурор надав дані розмов Микитася, з яких випливає, що ексдепутат роздумував над вбивством одного зі свідків у справі. Пізніше Апеляційна палата ВАКС повністю скасувала рішення Мойсака і призначила Микитасю варту і 80 млн грн застави.

Мойсак кілька разів ухвалював рішення на користь іншого фігуранта топкорупції — "короля контрабанди" Альперіна. Коли прокурор САП надав у суді інформацію про наявність в Альперіна паспорта громадянина Ізраїлю, який той зобов'язаний був здати, Мойсак відмовився стягувати з "короля" заставу (70 млн грн), хоча той порушив умови запобіжного заходу. Тоді ситуацію виправила та ж апеляція Антикорсуду, яка стягнула з Альперіна 35 млн.

Цей же суддя незаконно скасував Альперіну всі зобов'язання. Тобто електронний браслет, заборону виїжджати з міста проживання, з'являтися до слідчого та прокурора за першим викликом, а також спілкуватися з іншими підозрюваними та свідками. Це загрожувало тим, що Альперін міг тиснути на судових експертів, свідків і навіть втекти. 

Таке рішення суддя ухвалив, фактично повіривши на слова адвокату підозрюваного про те, що нібито обов'язки не діяли вже давно, а існували формально. Згодом, але вже після розголосу, суддя Мойсак повернув частину зобов'язань, а Апеляційна палата ВАКС опублікувала на прохання прокурора пояснення, яким підтвердила, що обов'язки було знято безпідставно. 

Інша суддя, Лариса Задорожня, також йшла на поступки перед фігурантами топсправ і робила неоднозначні заяви. 

Коли ВАКС визнав винним ексдепутата Черненка в отриманні незаконної компенсації за житло (про цю справу йдеться вище), Задорожня опублікувала окрему думку. Вона заявила, що немає "підстав для визнання винуватості" Черненка, а отримання ним компенсації назвала "спокусливою можливістю", якою той скористався через "відсутність моральних запобіжників".

Також колегія суддів за головування Задорожньої повністю виправдала екссуддю Олександра Баранніка, який не подав декларацію. Він пояснив це страхом створювати електронний підпис ЕЦП, адже через нього за суддею нібито можуть стежити спецслужби, зокрема ФСБ. 

Простіше кажучи, суддя дозволила Баранніку не виконувати закон. Проте в самому Антикорсуді вже є вироки у майже ідентичних справах — і вони обвинувальні. 

Атаки на Антикорупційний суд

Судді Антикорсуду і сама інституція піддаються атакам з різних боків, що свідчить про одне — ВАКС створює реальні проблеми українським "топам". Перш за все атакують, власне, адвокати фігурантів топкорупції. 

Найпоказовішою є, напевне, справа ексдепутата Миколи Мартиненка. Адвокати Мартиненка та його спільників і самі обвинувачені чи не на кожному засіданні поливали суд і суддів брудом, давали у ЗМІ маніпулятивні коментарі, влаштовували демарші, що закінчилося врешті відмовою від адвокатів за спільною згодою з обвинуваченими.

Неправдиві звинувачення лунають в бік суду і на офіційних зібраннях адвокатів. На засіданні Національної асоціації адвокатів один із захисників у справі Мартиненка Ігор Черезов заявив про те, що "ми йдемо до диктаторської держави" через суддів ВАКС. Він також натякає на те, що суддя у справі може "відчувати захист" з боку іноземної держави. 

Інші адвокати позицію Черезова підтримали. А Рада адвокатів України звинуватила суддів ВАКС у тиску на обвинувачених у тій же справі Мартиненка "з метою усунення їхніх захисників". 

Також у ЗМІ з'являлися неоднозначні матеріали напередодні вирішального засідання у справі бізнесмена Олега Бахматюка. Від суддів Апеляційної палати ВАКС залежало, чи продовжиться розслідування справи, а напередодні в одному з видань з'явився матеріал про нібито зв'язок цих суддів із директором НАБУ Артемом Ситником. Водночас доказів автори не надали.

Конституційність Антикорсуду намагаються оскаржити депутати. На розгляді Конституційного суду нині перебуває подання 49 депутатів, які просять визнати закон про створення ВАКС неконституційним. Підписали подання переважно депутати "ОПЗЖ", зокрема Василь Німченко, Юрій Бойко, Наталія Королевська, Вадими Рабінович. Також серед підписантів депутати від "За майбутнє" Антон Поляков, Анна Скороход та інші. 

***

Після року роботи Вищого антикорупційного суду варто констатувати кілька речей: це неабиякий прорив в українському правосудді, аналогів якому ще не було. Водночас, як і будь-яка новостворена інституція, Антикорсуд має проблеми.

Але найприємніше констатувати те, що ВАКС зі своїми проблемами бореться, а не заплющує на них очі. За рік судді почали набагато жорсткіше ставитися до порядку у судовому засіданні, коли сторони зловживають правами. Ще на початку року справи розглядалися дуже повільно, судді не ризикували боротися із затягуванням, проте зараз у багатьох провадженнях засідання призначаються чи не щодня. 

Розуміння своїх проблем і ентузіазм у боротьбі з ними і є тією рисою, яка відрізняє провальний проект від успішного. До справжнього успіху ще треба дійти, але поки що немає підстав сумніватися, що ВАКС впевнено крокує у цьому напрямку. 

Андрій Савін, Богдан Миколайчук, Центр протидії корупції