Мери Харкова, Маріуполя та Миколаєва: Битимемося до останнього

Російський окупант безжалісно наносить ракетні удари по низці міст україни та атакує цивільних. 

1 березня ворог завдав авіаударів по самому центру Харкова та влучив у будівлю ОДА. У цей же час Херсоном рухається російська військова техніка. 

"Українська правда" вирішила поговорити з кількома міськими головам міст, які в ці хвилини перебувають під загрозою. 

Про оперативну ситуацію у Харкові, Маріуполі, Миколаєві нам розповіли міські голови Ігор Терехов, Вадим Бойченко та Олександр Сєнкевич. 

Терехов: Нам зараз треба військові ресурси. А все інше якось перетерпимо

– Які зараз найбільші проблеми у місті? 

– Перше. Ви знаєте, що були колосальні бомбардування і ціленаправлено били по жилих будинках. Люди залишилися без помешкання, вони зараз в укриттях. 

Друга проблема – те, що ціленаправлено підривають підстанції. Що таке підстанція? Вибиває світло – немає електроенергії. Оскільки немає електроенергії, значить немає теплопостачання, починають лягати станції по воді. Ще один дуже важливий момент – це наші хлібозаводи. 

Наші хлібозаводи працюють зараз на генераторах. Потім, коли відбуваються постійні обстріли наші водії геройськи проїжджають з хлібом, продуктами, але не завжди можуть добратися до всіх районів. Тому робимо все можливе, щоб вони доїжджали. Це реальні проблеми. 

– Який у вас особисто зараз графік? 

– Що? (смієтся) 24/7. Який графік? Ви розумієте, що ми всі тут працюємо без графіку. 

– Як координуєтеся з центральною владою? 

– Повна координація. З усіма координація. Буквально по першому дзвінку. От що-що, але з цим взагалі немає проблем. 

– Які потрібно ресурси, щоб втримати місто? 

– Зрозуміло, що в першу чергу військові ресурси. Це найголовніше. Все інше – то таке, без якоїсь їжі перетерпимо, люди нас підтримують. Нам зараз головне – зберегти життя і відстояти місто. 

Я дякую всім волонтерам, всім підприємцям, зараз ніхто ні про що не думає, ні про які гроші ніхто не думає – всі віддають все, що є. Тому ми разом зараз єдиною родиною. 

– Скільки протримаєтеся?

– До перемоги. 

– Чи готові ви особисто брати зброю і вбивати ворога? 

– Слухайте, ми всі готові абсолютно до всього. До будь-якого розвитку подій. Лише, щоб відстояти Харків. 

Бойченко: Так фашисти вчиняли під час Другої світової війни! Нічим не відрізняються 

– Яка зараз ситуація у Маріуполі та які найбільші проблеми?  

– Cкладна ситуація. Нас два підряд утюжать з важкої зброї і прямо зараз це продовжується. Працюють "гради", працює артилерія, працюють авіанальоти. Місто має проблеми з еклектрозабезпеченням в результаті чого відключені основні теплоцентралі, тобто місто ще й перебуває без тепла. Є перебої з мобільним зв’язком і є відповідно проблема з тим, що називається блокадою Маріуполя. 

Вони заходять з усіх сторін і хочуть заблокувати все, щоб не підходили гуманітарні конвої, продукти, медикаменти і відповідно не дають вивезти людей. Так фашисти вчиняли під час Другої світової війни. Нічим не відрізняються ці покидьки від фашистів, які знищували в тому числі Україну 41-43 року. 

– Який ваш особистий графік у ці дні? 

– Та який графік? 24/7. 

– Як ви координуєтеся з центральною владою? 

– Є голова військово-цивільної адміністрації, виконуємо його накази. 

– Які потрібно ресурси, щоб втримати Маріуполь?

– Сьогодні губернатору ставимо запитання, що треба підтримати наших військових, Нацгвардію, полк "Азов", нашу морську піхоту, які сьогодні ведуть героїчну боротьбу. Вони наші герої, я їх глибоко люблю, поважаю і пишаюся кожним – і солдатами, і офіцерами. 

Стоять насмерть, захищаючи Маріуполь і нашу країну Україну. Їх треба підтримати. Підтримка епізодично приходить і вони молодці добре працюють. Треба підтримки і втримати місто. З командуванням ООС ми постійно так само на зв’язку. 

[UPCLUB]

– Яка ситуація з продуктами харчування? 

– От свіжа інформація. "Метро" віддало нам продукти ми оперативно їх перевезли, як нам здавалося, у інше безпечне місце, де могли укрити і поповнити запаси для військових, людей яких ми переселяли. Хтось навів і цей продуктовий склад щойно з "градів" був розстріляний. 

– Скільки ви протримаєтеся?  

– Скільки буде сил. Будемо битися до останнього патрону. А якщо патрони закінчаться, будемо зубами гризти цю орду, цих рашистів-фашистів. Як вони кажуть "Визволителів російськомовного населення". Нас ніхто не захоплював, не треба нас визволяти. 

– Чи готові ви особисто вбивати окупантів? 

– Звісно. Безумовно. 

Сєнкевич: Після того, як вони почали вбивати миколаївців – я готовий до всього

– Які зараз найбільші проблеми у місті? 

– Головна проблема – це паливо для заправки військової техніки і будівництва блокпостів. Ще одна проблема пов’язана з харчуванням. Справа в тому, що у нас розведені й заміновані мости через це у нас з Одеського і Київського напрямку погано налаштовано доступ до продуктів харчування. В іншому – у нас все працює, все налагоджено, все в нормі. 

– Який зараз графік мера? 

– (Сміється) Він дуже щільний. 

Сплю по чотири години, весь час на роботі. Сьогодні ми годуємо тисячі бійців, працюємо над забезпеченням госпіталів, будівницво блокпостів, спорядження територіальної оборони, робота з волонтерським рухом, організовуємо постачання бригад. 

Іноді навіть виходимо на військові завдання. 

– Як ви комунікуєте з центральною владою? Хто з вами на зв’язку? 

– Ми постійно на зв’язку з головою ОДА і керівником військової адміністрації, тобто вертикаль у нас налаштована таким чином. Всі на контакті, два-три рази на день маємо наради. 

А вони вже напряму з Києвом розмовляють, роздають задачі, ми свої задачі роздаємо, даємо зворотній зв’язок – так і працюємо. 

– Який потрібен ресурс, щоб втримати місто? 

– Війська, важка техніка і, мабуть, авіація. У нас зараз  зі сторони Баштанки, зі сторони Снігорівки і з Херсонського напрямку рухаються колони важкої техніки до 300 одиниць. Це зафіксовані дані. 

– Скільки ви протримаєтеся? 

– У нас є зброя і будемо триматися до останнього патрону. Миколаївці сприйняли загрозу війни не як якийсь жарт, а дуже серйозно. 

У нас дуже велика кількість бажаючих вступати до лав тероборони, до лав ЗСУ, стоять черги на входах у військкомати. 

– Чи готові ви cвоїми руками вбивати ворога? 

– Не готовий був вбивати людей, чесно скажу. Але після того, як вони почали вбивати миколаївців – я готовий до всього. 

Роман Кравець, УП