У той час, як економіка України у кризі, а тисячі українців вже четвертий тиждень мітингують проти зупинки євроінтеграції на користь більш тісних зв'язків з Москвою, що ж може запропонувати Путін?
І щоб це не було, чи можна розраховувати на цю пропозицію? Короткий огляд обіцянок Москви країнам, на які вона прагне впливати, ставить це під питання.
Росія і Сербія
У відносинах з Сербією, Москва також використовувала "пряник допомоги та інвестицій" – щоб зберегти Белград залежним.
Одним із яскравих прикладів є угода між двома країнами в 2011 році – про пакет допомоги Белграду в розмірі близько 1 мільярда доларів. 200 мільйонів доларів мали піти на компенсацію бюджетного дефіциту, а завдяки 800 мільйонам доларів мали модернізувати державну залізницю.
Меншу з двох сум Белград отримав, але Москва постійно відкладає надання 800 мільйонів. Пояснення ж незмінне: Сербія поки не має достатньо надійного проекту, який виправдав би виділення такої суми.
Росія і Киргизстан
Москва погодилася надати Бішкеку кредит у 2 мільярди доларів у лютому 2009 року. Це був період загострення протиріч Кремля із Заходом, і Росія виступала проти використання Америкою авіабази Манас під Бішкеком.
Курманбек Бакієв, тодішній президент Киргизстану, заспокоїв Москву, заявивши, що база буде закрита, і після цього Росія оголосила про надання коштів Бішкеку.
Але новий грошовий потік з Росії "вичерпався" майже відразу ж. Бішкек отримав лише близько 450 мільйонів доларів у вигляді грантів, коли Москва заморозила співпрацю на тлі нового конфлікту. На цей раз, безпосередньо між Кремлем і Бакієвим. Киргизький лідер заявив, що він веде переговори з Вашингтоном, щоб дозволити американським військовим використовувати Манас як транзитний центр.
Росія відповіла – припинила надання обіцяної допомоги Бішкеку, звинувативши сім’ю Бакієва у привласненні частини цих грошей.
Росія та Ісландія
Напевно, найдивнішою пропозицією допомоги від Росії була ідея надання 5,4 мільярда доларів Ісландії, яка потерпала від краху банківського сектора в 2008 році.
Від початку здавалося, що в пропозиції було більше "показухи", ніж змісту. Адже з’явилася вона в той час, коли навіть традиційні західні банківські партнери Ісландії не пропонували Рейк'явіку допомогу.
Навіть посол Росії Ісландії публічно висловив скептицизм, припускаючи, що Москва сподівається отримати у відповідь не гроші, а "знаменитий ісландський оселедець, популярний в Росії з радянських часів".
Проте, як Москва неодноразово демонструвала , слова можуть бути настільки ж ефективним, як і дії. Обіцянка допомогти Ісландії заполонила світові новини і підкреслила безпорадність Заходу. Той факт, що Москва ніколи не наполягала на виконанні цієї унікальної обіцянки залишився непоміченим.
Матеріал підготували Charles Recknagel , Марічка Набока
Facebook
Twitter
Вконтакте
