Силовой фактор

Понедельник, 7 мая 2012, 09:20
для УП

У Віктора Януковича і Партії регіонів сьогодні практично не залишилося шансів втримати владу цивілізованим шляхом.

Немає результатів роботи, і, разом з тим, відсутня хоч якась загальна ідея, віра в яку змусила б людей терпіти.

Та головне – неможливо і уявити собі представників правлячої верхівки, які б переймалися обґрунтуванням в очах громадян свого перебування на чолі країни. Вони прийшли, щоб вже не уходити, і нікому ні в чому не поступатись. Тому і діють з позиції сили.

Навіть інертних українців брутальна і безцеремонна політика режиму рано чи пізно підштовхне вийти на вулиці. І для того, щоб заспокоїти соціальні або політичні протести, Янукович спиратиметься на розвинений репресивний апарат, який пожене "бидло" назад в стійло.

За прикладами далеко ходити не треба. Поруч Росія Путіна, але в ній спецслужби та МВС цементують еліту, що за походженням і світоглядом є для них рідною.

А ось Лукашенку треба було формувати каральні органи під себе, наповнюючи їхній керівний склад людьми, кровно не пов’язаними з Білоруссю, а саме вихідцями з тієї ж Російської Федерації.

Зараз це робить і Янукович, призначаючи на ключові посади в силових органах, мова йде зокрема про Міністерство оборони та СБУ, колишніх росіян.

Інша справа, яку небезпеку вони гіпотетично несуть для нього самого. Та принаймні зараз він може бути впевненим, – в разі необхідності, ці чиновники віддадуть наказ. Питання – хто його буде виконувати.

Лукашенко провів штучну селекцію правоохоронців, виховавши відморозків, зобов’язаних йому своїм нинішнім соціальним статусом, оскільки це переважно уродженці глибинки, та високою зарплатою. А отже готових ненавидіти будь-яких незгодних.

В Україні теж можуть з’явитись свої яничари. І тоді обігравання цього слова у прив’язці до прізвища "гаранта" втратить сенс – "яничари" просто стануть реальністю.

Вже зараз бачимо як силовики виконують політичні вказівки. Часом ці кремезні чоловіки виглядають абсолютно безглуздо, навіть комічно, як в історії з антипрезидентськими футболками, коли цілий підрозділ "Беркуту" охороняв картонну коробку. Разом з цим, на пам’яті і загибель чорнобильця в Донецьку.

Проте, поки що не доходило ні до чого більш масштабного.

Чи виконають українські міліціонери, спецслужби, армія наказ застосувати силу, а можливо й зброю проти своїх співгромадян, які вийдуть захищати власні права і вимагати навести лад в країні, де влада є головним порушником законів і не несе в собі навіть натяку на мораль? Кого і чому вони будуть захищати при цьому?

Великою мірою відповідь на це питання залежить від рішення, яке приймуть для себе представники середньої ланки правоохоронних органів. Професіонали, які і формують систему, в позитивному її значенні.

Чи візьмуть вони до уваги те, що сьогоднішня верхівка представляє собою лише невелику групу осіб, що не має нічого спільного з самим поняттям держави? Без ідеї про яку, і в цих словах немає патетики, неможливо уявити їхню роботу.

Так, в сучасній Україні всі посади купуються і продаються, але якою ціною?

Євген Булавка, для УП