Пора покончить с кнопкодавством

Среда, 3 июня 2015, 18:10
РПР (Антикоррупционная группа), для УП

Два тижні тому черговий народний депутат – Тетяна Чорновол – порушила пряму вимогу Конституції (стаття 84) про виключно особисте голосування. Враховуючи її минуле журналіста-розслідувача та громадського активіста, від неї такої поведінки очікували в останню чергу.

Замість того, щоб вибачитися, пані Чорновол пояснила порушення Конституції боротьбою за державний інтерес.

Не так давно аналогічно виправдовував кнопкодавство ще один "борець за державні інтереси". Його звали Михайло Чечетов.

Цей приклад наочно ілюструє прислів'я про пряму залежність точки зору від місця сидіння – неприховане втілення подвійного стандарту як дореволюційної, так і постреволюційної влади. При владі Януковича та Партії регіонів тодішня опозиція блокувала трибуну з вимогою припинити неособисте голосування. Нині ті самі люди це явище не просто адвокатують, а й практикують.

Протягом останніх років в роботі Верховної Ради набула поширення стійка практика голосування народними депутатами України за інших відсутніх у сесійній залі депутатів.

Можливо, у порівнянні з проблемами війни та економічної кризи голосування "за сусіда" виглядає другорядним, однак в такому нібито дрібному порушенні криється цілком відчутна небезпека.

Окрім політичної корупції, кнопкодави ставлять під сумнів легітимність всього законодавчого поля, про що Україні цілком прозоро натякнув Європейський суд з прав людини. Він поновив на роботі суддю, звільненого Верховною Радою шляхом фальсифікації результатів голосування. Аналогічна доля у будь-який момент може спіткати закони, кодекси і навіть зміни до Конституції. Тож до проблеми кнопкодавства не слід ставитися легковажно.

До того ж, як владі країни, яка прагне членства в Євросоюзі, популяризувати повагу до закону серед своїх громадян, коли зневага до правил демонструється по всій країні кожного пленарного тижня?

Експертне середовище та громадські рухи вже не перший рік борються з кнопкодавством, фіксуючи кожен випадок неособистого голосування, оприлюднюючи відеозаписи та тавруючи порушників в ЗМІ.

Але навіть суспільний осуд не зупиняє кнопкодавів – з грудня минулого року зафіксовано близько 30 випадків. І це лише тих, кого спіймали "на гарячому"!

Так само кнопкодавів – в основному, через пасивність Генеральної прокуратури – зовсім не бентежить, що неособисте голосування може призвести (і призводить) до випадків, коли закони приймаються 150 голосами замість мінімально необхідних 226.

Тобто ситуацій, коли "додаткові голоси" стають вирішальними, що явно тягне на кримінальний злочин – щонайменше, статтю 366 Кримінального кодексу (службове підроблення).

Більше того, в цивілізованих державах неособисте голосування карається в кримінальному порядку (Ізраїль) або позбавленням порушника представницького мандата (Литва, Польща, Словаччина).

На жаль, на сьогодні обидва шляхи в українських реаліях не мають шансів на успіх – із прямою криміналізацією кнопкодавства не погоджується навіть частина депутатів, яка його не практикує, а для позбавлення порушників мандатів необхідно змінити Конституцію, на що потрібно ще більше голосів народних депутатів (300 і більше).

З цієї причини експерти громадських ініціатив Реанімаційний пакет реформ та ЧЕСНО розробили компромісний законопроект, спрямований на позбавлення кнопкодавів інших "ласощів" депутатства, окрім мандата та недоторканності. Цей законопроект зареєстрований під номером 1895 депутатами "демократичного крила" парламенту (Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук та інші).

За факт неособистого голосування порушника пропонується:

1) негайно видаляти із зали;

2) позбавляти права на участь в 10 пленарних засіданнях, а за кожне повторне порушення – 20 засіданнях;

3) не включати до керівництва парламентськими комітетами (або вирішувати питання про заміну вже включених);

4) вилучати із офіційних парламентських делегацій;

5) само собою, позбавляти заробітної плати.

Підсумовуючи, нагадуємо, що спікер парламенту Володимир Гройсман неодноразово заявляв, що хоче увійти в історію як голова Верховної Ради, який поклав край кнопкодавству.

Володимире Борисовичу, наступного пленарного тижня, коли в сесійній залі розглядатиметься законопроект № 1895, у Вас буде для цього чудова нагода! Законослухняність суспільства має розпочатися із законослухняності самих законотворців!

Михайло Серебряков, Реанімаційний пакет реформ (Антикорупційна група), для УП