Україна. Друга світова. Тільки цифри

3754 перегляди
375
Петро Процик, для УП
П'ятниця, 7 травня 2010, 13:34

Втрати СРСР у Другій світовій війні склали 26,6 мільйона людських життів. Загальні втрати Німеччини - трохи менше 6 мільйонів.

Під шовіністичне завивання та цинічні  прояви "піклування" про ветеранів та інвалідів, котрих ще сотні й сотні тисяч не отримали житла протягом майже 50-літнього повоєнного панування комуністичної влади, - наближаються дні Перемоги.

Перемоги, до якої, як тепер з'ясовується, український народ має, нібито, дотичне відношення.

Але все ж, у ці дні 65 років тому закінчились бойові дії Другої світової війни в Європі. Війни, розв'язаної двома агресорами, які, поділивши світ на мапі, взялися різати його по живому.

У тому числі й тіло України - у німецько-радянькому розділі Польщі й Галичини з Волинню, мадярському аншлюсі Карпатської України та "добровільному" поверненні Бесарабії.

Що ж навоювали "маршали перемоги", особливо головний із них, - за роки тієї, дійсно жахливої війни?

За ціною таки не постояли

Й донині демографи продовжують підрахунок втрат серед військових і мирного населення в роки Другої світової війни 1939-1945 років.

Але, якщо західні дослідники говорять про похибку в сотні, тисячу, ну десяток тисяч чоловік, то в комуністичній імперії, де "ніщо не забуте" - лік іде на мільйони...

То ж, навіть через 65 років, оцінка загальних втрат держави, яка зробила найбільший внесок у знищення нацизму, варіюється в різних джерелах від 26 до 43,3 мільйонів осіб.

І остання цифра напевне найбільш повна. Вона враховує загиблих і не народжених, убитих, розстріляних, спалених у крематоріях, закопаних і залитих цементом на новобудовах соціалізму, поранених, зраджених і покинутих напризволяще...

Свій внесок у цю справу вирішив внести й нинішній нащадок вождя перемоги.

Міністерство оборони Росії, у черговий раз звівши баланс, обрахувало загальні людські втрати СРСР у роки Великої Вітчизняної війни з урахуванням Далекосхідної кампанії.

Отже: втрати цивільного населення й війська згідно із цими, далеко не бездоганними підрахунками, склали 26,6 мільйона осіб. При цьому безповоротні втрати особового складу радянських збройних сил склали понад 8,6 мільйона осіб.

Саме ці цифри доповідатимуть президентові Росії для того, щоб їх озвучити 9 травня.

Для порівняння: загальні втрати Німеччини, що воювала з половиною світу - від 5,3 мільйонів до майже 6 мільйонів осіб. Із них, за різними даними, від 780 тисяч до двох мільйонів. мирних жителів.

Маємо констатувати, що й ці обрахунки дуже наближені. Бо, як видається, тут не враховували жертв ані польської, ані фінської воєн, ані загиблих у ті роки в німецьких та радянських концтаборах.

Цього висновку можна дійти, просто зрівнявши різні цифри, наведені самим же Міноборони Росії.

Так, на момент початку війни 1941 року в Червоній армії перебували трохи менше 4,9 мільйона військовослужбовців. За весь час війни було мобілізовано 29,5 мільйона осіб. Станом на 1 липня 1945 року в армії перебували майже 11,4 мільйона осіб.

Беремо калькулятор: 4,9 + 29,5 - 11,4

То ж на цьому кривавому млині саме на фронті перемололи вбитими й інвалідами 23 (!) мільйони.

То ж маємо підставу рахувати як більш правдиву цифру, що наводять різні джерела - 10,465 мільйонів військових втрат і 18 мільйонів серед мирного населення. Тут і 6,3 мільйони військовополонених, із котрих 4 мільйони померли в полоні та багато сотень тисяч вже після визволення - у радянському ГУЛАГу.

Останнім часом стараннями "ревнителів правильної історії" відбулася, і з кожним роком поглиблюється банальна приватизація Росією Великої Перемоги. Проте навіть сухі цифри свідчать - цю перемогу в нас вкрали, як і багато чого в нашій історії.

Україна заплатила за Перемогу найбільшу ціну

Загальні демографічні втрати України - включно з убитими, жертвами концтаборів, депортованими, евакуйованими й тими, що рушили у вигнання разом із відступаючими нацистами, - становлять не менше 14 млн. чоловік. Це втрати найбільші й не порівняні із втратами інших країн і народів у Другій світовій війні.

Фактично, втрати українського народу становлять від 40 до 44% від загальних людських втрат СРСР.

З 41,7 мільйона людей, які мешкали до війни в УРСР, на 1945 рік залишилося тільки 27,4 мільйони чоловік.

То ж втрати цивільного населення України: 5,5-6 мільйонів чоловік, понад 2,5 мільйони уродженців України загинуло на фронтах. Виходить, усього як мінімум 8 мільйонів осіб.

Депортації в Сибір, Казахстан і на Далекий Схід - це ще понад мільйон жителів УРСР, переважно із західних областей. Втеча частини населення з окупантами, страшна цифра - 2,4 мільйони остарбайтерів із 2,8 мільйона радянських людей, загалом вивезених у нацистське рабство!

На руїни перетворилися 720 українських міст і містечок, 28 тисяч сіл, з яких 250 спалено вщент, знищено 16,5 тисяч промислових підприємств, 18 тисяч лікувальних закладів, 33 тисячі шкіл, вузів, технікумів та НДІ; а також понад 33 тисячі колгоспів, радгоспів, МТС.

І все це зробили не тільки нацисти, а й радянські війська під час відступу.

Бо масштаб сталінських репресій у передвоєнні роки та в перші місяці війни в Галичині й на Волині, у період відступу, - був не менш вражаючим. Багато сотень тисяч репресованих, розстріляних, депортованих у Сибір і Казахстан - українців, поляків, євреїв.

Найяскравіші приклади виконання злочинної тактики "випаленої землі" - знищення центру Києва восени 1941 року та підрив Дніпрогесу, вигорілі ниви й села.

А ще - життя й покалічені "визволителями" долі людей у повоєнне десятиліття.

За 1944-1953 роки в Галичині, на Волині й Рівненщині було репресовано, лише за офіційними даними, 500 тисяч осіб, із них заарештовано 134 тисяч, убито понад 153 тисяч, виселено за межі України 203 тисячі.

То ж маємо вшановувати світлу пам'ять наших дідів, батьків, сестер і братів.

Але вшановувати не під фальшиво-цинічні звуки фанфар, не під прапорами гнобителів і катів нашої нації, а в щирій молитві за упокій їх душ та за долю України.

Петро Процик, генерал-лейтенант запасу, спеціально для УП

powered by lun.ua
Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 92.112.42.---Kislorod201.01.2013 05:45
Ще одне підтвердження, що кацапня це гівно.
IP: 193.238.96.---verbovij_oleg01.11.2011 15:08
УКРАЇНЦІ - НАРОД-ПЕРЕМОЖЕЦЬ. БЕНДЕРЛОГИ - ВІЧНІ ЛИЗОБЛЮДИ!
IP: 195.178.18.---Vicont_R23.05.2010 19:37
Я рахую, що пора підняти питання в усьому світі про осуду фашистської Росії за геноцид який вона зробила з іншими народами. А тих, хто був активним учасником по підтримці СССР та його методів, неважливо, що це зараз може бути старий дідуган – НКВДшнік, треба вішати та стріляти, як скажених псів! Я закликаю, усіх свідомих та не байдужих людей, розпочати піднімати це питання де це тільки можливо! Потрібен свій Нюрнбергский трибунал, та винищити, стерти з обличчя землі, тих хто ще залишився живими.
IP: 195.178.18.---Vicont_R23.05.2010 19:36
Довго шукав у Неті, але знайшов підходящий приклад. Рекомендую подивитися усім.

http://letitbit.net/download/7258.7a161c537f263c4ab856a65d4e354755/Moskaliv_rizut_yak_svenej.rar.html

Отак буде й на Україні з москалями, якщо вони не схаменуться. Ми своєї землі нікому не віддамо, ні на сході, ні на півдні, й бажано, щоб російський флот забрався з Севастополя якомога скоріше. Бо інакше не за горами те ж саме й у Україні – це вже гарантовано.
IP: 77.120.33.---bulba2013.05.2010 14:55
semenov_arcadi
судячи з кількості опублікованих постів на всіх форумах одного змісту про те, що хтось комусь не дав, і виходяти з того, що кожен пише про те, що його цікавить, можна зробити висновок, обо правильніше - поставити діагноз: гострий спермотоксикоз
Усі коментарі
Україна та світ. Сім спільних викликів
Як декларують майно держслужбовців у різних країнах світу. Чи є Україна особливою?
Борис Херсонський: Ми не кати, кати не ми. Ніхто не хоче взяти на себе відповідальність
Лєшєк Бальцерович: Це останній рік, коли ще є час на реформи
Усі публікації