Нація платить відкатом

Понеділок, 29 березня 2010, 09:56

Розплата за незасвоєний предмет "демократія" приходить швидко, грубо, ще й цинічно і з елементами насмішки.

Як найгірші неуки за невивчений урок отримують в школі незадовільні оцінки, так українці отримують гірку плату за незасвоєний предмет під назвою "демократія".

Лише плата за суспільне неуцтво є надто дорогою для всієї нації – бо платимо відкатом, і не грошовим, а часовим, культурним, політичним.

Тепер кожного нововладного дня розплачуємось за громадянську байдужість і суспільне невігластво, а саме за:


НЕвміння користуватись свободою слова

Ми перетворили "свободу слова" у свободу словоблудства блукаючих між політичними телешоу 15-ти відібраних "спікерів" 5-ти політугрупувань, а ще у свободу матів, наклепів, насмішок над всім національним, що прийде в п'яну "КВНну" чи "95-квартальну" голову – ще й отримуємо від всього цього "задоволення"? роззявивши рота і розвісивши вуха перед телевізором чи в концертному залі.

НЕцінування свободи вибору

У "щасливому" дурмані прийнятих наркотелевізійних доз не затрудняємо себе відповідально ставитись до вибору влади. Продаємо голос за харчові пайки, наприклад, при виборі мера столиці, або за 20 гривень, тобто пляшку горілки - за досвідом останніх місцевих виборів у країні, дострокових до Тернопільської обласної Ради.

А потім дивуємось – чого ж ця влада думає лише про себе і нічого не робить для людей? Або ще гірше – ігноруємо вибори взагалі і віддаємо долю країни в руки нерозбірливих пенсіонерів і алкоголіків...

НЕбажання думати

Після добре промитих голів і кишень ми навіть не спроможні задуматись над причинами і наслідками діянь тих, кого своїми ж руками (голосами) приводимо до влади. Отримуємо від них чергову промивку голів і кишень, і знову, і знову, вже 19 рік обираємо тих самих у мазохістському екстазі.

Ми не можемо навіть признатись собі у своїй ж безвідповідальності та легковажності – бо як можна пояснити те, що на останніх президентських виборах у другий тур виводимо двох найгірших прем'єр-міністрів за новітню історію України, які, зі своїми "політсилами" почистили наші кишені та бюджет, землю і майно держави до дзеркальної чистоти?

НЕздатність політиків домовлятись

Здається, генетичну хворобу українців, оспівану не раз із національних історичних трагедій, яка повторюється вже у новітній багаторухівській роздробленості і ще більшій "нашоукраїнській" багатогетьманщині, на яку вже булав не наробишся – якщо діяч, що називає себе "політиком" задля суспільних потреб не здатен поступитись власним его, то чи має він право на політичне життя?

НЕвміння громадян домовлятись

Заради захисту громадських інтересів чи за культурним, чи за територіальним, чи за професійним принципом не вміємо об'єднувати зусилля, ресурси і здібності для досягнення дієвих суспільних цілей - чи то самозахисту, чи то саморозвитку, вже не кажучи про об'єднання навколо досягнення національних політичних цілей.

Все ще живемо за принципом "моя хата з краю", хоча наша "українська хата", за яку зараз так соромно – в центрі Європи!

Кажучи об'єктивно, поки що, на 19-му році Незалежності можемо впевнено поставити собі одну громадянську оцінку – НЕУКИ.

І це не від невміння писати чи читати, а від невміння вибирати що читати, що писати, що дивитись і що слухати – правдиве чи замовне, фактологічне чи компроматне, аргументоване чи надумане.

Тому і розплачуємось сьогодні черговою національною історичною поразкою, яка відкидає наш суспільний розвиток назад навіть не у "домайданний" час, а у доконституційний час початку 90-х.

Це життя без Конституції, по "понятіям" - жахливий національний відкат, який платимо за громадянське неуцтво.

Залишається сподіватись і працювати з новим поколінням українців, які вміють читати різними мовами, яких не силували ленінським "вченням", які можуть писати на компі швидше, ніж їх батьки думати, які вільні від совкового мислення ущербності та малоросійського мислення меншовартості.

Бог дав нам вдосталь національного багатства, дай нам Боже хоч трохи національного розуму!

Андрій Новак, кандидат економічних наук, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування