Верховна Рада: узаконення беззаконня

1787 переглядів
Четвер, 13 липня 2017, 14:36
Віктор Мороз
політичний оглядач

Наприкінці останньої сесії народні обранці відверто здивували своїх виборців під час розгляду подання Генпрокуратури щодо дозволу на притягнення до відповідальності законодавців, запідозрених у корупції.

Мене особисто цікавить: чому одних нардепів віддали Феміді, а других категорично відстояли?

Гадаєте, аргументів було недостатньо?.. Сумніваюся. Якщо було рішення одразу кількох силових інституцій – НАБУ, СПУ, ГПУ – занести подання на них у ВР, то найшвидше там із мотивацією було все гаразд. Незважаючи на окрему думку Ігоря Луценка, котрий виявляє благородство до колег-законодавців, підозрюваних у кримінальних злочинах.

Але судячи з цілком обґрунтованих звинувачень на адресу всіх п'ятьох народних депутатів, долю яких вирішував цими днями парламент, нині про благородство в тих священних, здавалося б, стінах просто не йдеться.

Натомість виникають сильні підозри, що Розенблата й Полякова парламентарі здали по одній простій причині: вони ганебно демпінгували, адже просили за свої послуги всього по 5-6 тисяч зелених. А це є катастрофічною недооцінкою значення праці народного депутата! Парламент має очищатися від таких людей!

Тому за це – на думку народних обранців – треба нести не тільки політичну, а й кримінальну відповідальність...

Як це не трагікомічно звучить, але іншої аргументованої мотивації парламенту поки не простежується.

Ну, а Олесь Довгий давно вже напрошувався у багатьох на помсту. Бо далеко не всі прохання нинішніх колег по парламенту, коли він перебував правою рукою мера Києва Черновецького, виконав. А інколи й просто грубо відмовляв, тим часом вирішуючи свої справи. Зарвався! Не допомогли Лесику, онуку відомого українського поета, й дідові патріотично-героїчні вірші. Юрій Віталійович Луценко незабаром слухатиме їх від молодого політика у повному зібранні.

Інших своїх колег, які нікому поки персонально не нашкодили, але мають дуже схожі претензії з боку правоохоронних органів – Верховна Рада не здала.

Відверто проігнорувала рівність для всіх українських законів.

Узаконивши беззаконня.

Отож, це ще один привід нинішньому складу ВР піти на незаслужений примусовий відпочинок. Про те ж саме свідчить очевидна відсутність легітимності й народної довіри, що підтверджено соціологічними опитуваннями. Про те ж саме свідчить і відсутність морального авторитету в суспільстві. Тому найрозумніше було б піти за власною ініціативою, що давало б ще якийсь шанс на майбутнє.

Інша справа: чи є ким замінити цих не дуже розумних, зовсім некомпетентних і в багатьох випадках безчесних, але дуже енергійних людей? Безперечно. І розумні, й порядні, й компетентні. Немає механізму приведення їх до влади.

Президент Порошенко у своїй передвиборній програмі обіцяв негайно запровадити нову виборчу систему з відкритими партійними списками. Схоже, що він навіть не прагнув це виконати, отримавши президентські важелі. Як не прагнули це виконати переважна більшість парламенту, котра клялась перед виборцями все тими ж відкритими списками.

Українське громадянське суспільство здатне лише на організацію пошуку коштів на ліки й військове обладнання для АТО. Тобто на самозбереження себе і країни у фізичному сенсі. Об'єднатися ж у політичну структуру й висунути власну програму реальної модернізації країни воно не в змозі. Поки не в змозі.

Тому громадянського суспільства як впливового інституту в Україні немає. Ті пару сотень молодих людей, котрі минулого вівторка прийшли до ВР з вимогою покарати скомпрометованих депутатів, тому підтвердження. Як і десяток-другий велемудрих інтелектуалів, які здатні формулювати актуальні українські завдання переважно в соціальних мережах – але не здатні організувати їхнє виконання.

Який же вихід із парламентського глухого кута, який гальмує українські реформи й українську модернізацію?

Перевибори. Можна спробувати примусити парламент наприкінці прийняти новий закон з відкритими списками. Це, як свідчить міжнародна практика, одразу поліпшить якісний склад ВР. Звичайно, примусити цих законодавців піти на вбивчі для своєї політичної кар'єри дії можуть лише кілька десятків тисяч мітингувальників на Грушевського й палаючі шини перед входом до ВР.

І не треба блокувати будівлю парламенту. Досить заблокувати їхні машини з оголошеним дедлайном на прийняття закону. Може, й подіє.

Так, це грубо. Дуже грубо й не дуже цивілізовано.

Але політична еліта, яка зажирається й перестає бути адекватною, потребує радикальних жестів вулиці. І може, тоді парламент почне прислухатися до народу і його актуальних вимог.

Верховна Рада пішла на безпрецедентні дії, узаконивши беззаконня. Країна не має це терпіти й не може це пробачити.

Чи не так?

Віктор Мороз, спеціально для УП

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
powered by lun.ua
Вигнане покоління, або Про що вам не скажуть у День Гідності
Стільки слухань, стільки законів. А за 26 років державності молодіжна політика так і "розглядається" за залишковим принципом. Як наслідок – молоді українці змушені шукати кращого життя за кордоном.
Виборча реформа на порядку денному?
Текст проекту Виборчого кодексу потребує суттєвого доопрацювання між першим та другим читанням. 21 листопада – останній день для внесення правок до комітету.
Не така страшна пеня, як неякісні комунальні послуги
Новий закон про житлово-комунальні послуги вводить рівну відповідальність сторін договору: споживача – за своєчасну оплату, виконавця – за наявність послуги та її якість. (рос.)
Цивілізаційна роль України. До чергової річниці українських революцій
Три великих події в новітній українській історії відбулися восени. Проте в жодному з випадків українцям не вдалося конвертувати перемоги в утвердження успішної держави та прихід до влади державної патріотичної еліти.
Від виборчої реформи до нових політичних еліт
Проект Виборчого кодексу не є досконалим. І це не магічна пігулка, яка вилікує нас від усіх хвороб. Але якщо виборча реформа відбудеться – це буде величезний крок вперед.