Батьки-засновники, або Три "поклони" Гройсмана Порошенку
Перефразовуючи класичний вислів Віталія Кличка, сьогодні увійти в історію можуть не всі. Але охочих зібралось вже багато.
Вранці 9 лютого з легкої руки прем'єра Володимира Гройсмана у переліку таких претендентів відбулося велике поповнення.
"Ніхто сам не зможе змінити ситуацію. Український парламент має бути об'єднаним, президент, уряд, голова парламенту. Ми всі маємо шанс увійти в історію не просто тими, хто реформував Україну, а тими, хто збудував нову, сильну, демократичну, економічно розвинуту державу... Я готовий служити цим цілям… Давайте разом на цій сесії змінимо Україну раз – і на багато віків", – заявив піднесений прем'єр, виступаючи в Раді перед потенційними "батьками-засновниками" нової України.
Але про які конкретні цілі так красномовно говорив Гройсман, що має раз і назавжди змінити країну? Загалом прем'єр озвучив їх три.
Перша – створення незалежного Антикорупційного суду:
"Нам потрібно ефективно побороти корупцію, і тому нам треба на цій сесії створити новий, прозорий Антикорупційний суд. І не просто створити, а зробити так, щоб цей суд виніс перші вироки".
Друга – розмежування повноважень всередині влади:
"Ми маємо закінчити реформу децентралізації. Для цього ми маємо завершити конституційні зміни, закріпити місцеве самоврядування на всіх рівнях: починаючи від громади, закінчуючи областями.
Нам треба врешті-решт прийняти рішення: ми, все-таки, парламентсько-президентська країна чи президентсько-парламентська?"
Третя – зміна виборчої системи:
"Діюча виборча система корумпує виборчий процес. Стало нормою в нашій країні, коли люди купують голоси… Ми маємо створити нормальну прозору систему, в якій кожен зможе реалізувати себе, коли ми будемо людей поважати і, приходячи на вибори, будемо обіцяти тільки те, що можемо зробити. А не купувати за гроші, зачасту крадені гроші, голоси українців".
Програма більш ніж достойна.
Правда, коли Гройсман виголошував свої тези, потенційні кандидати на місце в історії вітали їх дуже стримано. Тільки зрідка по сесійній залі парламенту проносилась хвиля ріденьких оплесків.
Можливо, мажоритарники і бізнесмени від влади просто не хотіли вірити у почуте. А може, вони не квапились плескати прем'єру, бо його виступ був адресований насправді зовсім не їм.
Істинний адресат послання сидить не у Раді, а в головному кабінеті на Банковій.
Саме президенту Порошенку ставив своє головне питання Гройсман. У перекладі з мови публічного виступу воно звучить так: "Петре Олексійовичу, ви пам'ятаєте, що у нас тут не президентська республіка? Якщо ні, то наберіть Ющенка і запитайте, яким безпорадним може бути президент за "правильного" прем’єра".
Інші дві тези виступу Гройсмана так само вкрай чутливі саме для Порошенка.
По-перше, зараз президент перебуває під жорстким двостороннім пресингом.
З одного боку, МВФ і західні партнери вимагають дати їм вирішальне право вето під час відбору антикорупційних суддів. З іншого боку – весь правлячий клас став диба, для нього "західний" варіант Антикорупційного суду означає квиток в один кінець. І гарантій безпеки нинішні еліти вимагають саме від Порошенка.
По-друге, зміна правил напередодні президентських виборів означає для президента кінець усієї стратегії переобрання.
Команда Порошенка вирішила зробити ставку на "VIP-агітаторів", якими мають стати саме мажоритарники. Планується, що кожен у своєму окрузі вони забезпечать Петру Олексійовичу перемогу, а за це отримають місце у наступній Раді.
Підтримати у такій ситуації новий виборчий кодекс з відкритими регіональними списками без мажоритарки, означає для президента ледь не повну втрату шансів на переобрання.
Гройсман усе це чудово розуміє, і вдарив саме у ці больові точки.
Логічне питання – для чого це зроблено і чому саме тепер?
Відповіді на нього можна шукати у все більшому азарті, з яким прем'єр веде свою "самостійницьку" гру. Він уже не вперше надсилає президенту публічні сигнали, як, скажімо, похід на з’їзд "Народного фронту".
В кулуарах української політики вже цілком серйозно обговорюють, за яких умов кандидатом від влади на президентських виборах міг би стати замість Порошенка Гройсман.
Але навряд обережну промову в парламенті варто вважати початком великого "розлучення" президента і прем'єра.
На неї швидше слід дивитись як на спробу дистанціюватись від незручних тем і передати "привіт" Порошенку перед його великою прес-конференцією.
За нашими даними, зараз в глибинах Адміністрації президента ведеться активна підготовка до великої розмови президента з пресою.
Відбутись вона має найближчими днями, і, можливо, під прикриттям "походу в історію" Гройсман просто використав свою квоту на запитання Порошенку.
Роман Романюк, УП
