Зіпсований телефон або Що не так з реформами в Україні?

Вівторок, 10 листопада 2020, 18:00

Із завершенням місцевих виборів має закінчитися довготривалий для України проєкт під назвою реформа місцевого самоврядування. Реформа неоднозначна, і впродовж шести років дискусії навколо цієї теми не вщухали. Але зараз не про це.

Тепер постає інше питання: а що далі? Як і куди новоствореним громадам рухатися?

Адже, як мінімум, якість та доступність публічних послуг, що надаються в об'єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об'єднання, про що написано в ст. 4.5, ЗУ "Про добровільне об'єднання територіальних громад".

Та навряд чи реформу можна назвати виправданою, якщо громади розвиватимуться за принципом: аби не гірше, ніж раніше. Щоб стрибнути вище, необхідно стежити за новаціями і втілювати їх у своїй ОТГ. 

Реформи по зіпсованому телефону

Здавалося б, тут усе зрозуміло: реформи затверджуються на найвищому рівні і передаються на місця. Але потрібно врахувати один нюанс: той, хто пише текст реформи, далеко не завжди є тим, хто буде її виконувати.

Що мається на увазі: суть того чи іншого нововведення не доноситься до "кінцевого бенефіціара", у цьому випадку — до адміністрацій ОТГ.

Зараз здебільшого функцію роз'яснення беруть на себе міжнародні донорські організації, робота яких спрямована на закріплення процесів становлення демократичної держави в Україні.

Працівник такої організації проводить зустріч для представників ОТГ, імплементує суть реформи й на цьому взаємодія завершується.

Подальші дії тієї чи іншої громади залишаються загадкою: чи зацікавила їх тема викладу, що у подальшому вони планують з цією інформацією робити, якщо бажають якось втілити почуте, то як саме (не говорячи про те, що в епоху онлайн-зустрічей існує великий ризик не бути почутим взагалі).

Що ж виходить потім? Якщо громада зацікавилася певним нововведенням, то починає втілювати його в життя й робити це так, як вона зрозуміла. Тут і виникає зіпсований телефон: зробити "як написано" не виходить, тому про нововведення або взагалі забувають, або ж виконують його так, як вважають за потрібне.

Вирішити проблему можливо за допомогою посередників між тими, хто створює реформи, і громадами.

Читайте також: Лібертаріанський погляд: Реформа місцевого самоврядування

Децентралізація: реформа vs міфи

Децентралізаційні зміни до Конституції: необхідність чи забаганка?

У тексті реформ не враховуються особливості кожного окремого регіону й тому на місцях потрібні люди, які знають область зсередини, розуміють її особливості й можуть правильно імплементувати нововведення з урахуванням усіх "але".

Це допоможе:

  1. Врахувати інтереси й особливості конкретної області і її районів.
  2. Знайти рішення, які працюють для визначеної громади.
  3. Забезпечити постійний супровід громад у питаннях реформування.

Реформи на місцях: приклад розв'язання проблеми

Наразі в Україні тільки впроваджується практика контролю виконання реформ на місцях.

Першою ж організацією, яку створили з цією метою, став Офіс Реформ Херсонської області.

Якщо дивитися на стратегічні цілі, які визначив уряд України у найближчій перспективі, то діяльність Офісу Реформ враховує такі з них:

  • економічний розвиток, який передбачає створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та залучення інвестицій, реформування енергетичного сектору, модернізацію промисловості й розбудову інфраструктури;
  • ефективність місцевого самоврядування та якості надання державних послуг завдяки залученню нових професійних кадрів та впровадженню сучасних управлінських практик у роботу державних органів;
  • розвиток людського капіталу через покращення якості медичних послуг та забезпечення рівного доступу громадян до них, адаптація системи освіти до сучасних вимог, підтримка української культури та спорту.

Відповідно до перерахованих цілей робота Офісу Реформ Херсонської області визначена в напрямках: економічний розвиток, адміністративні послуги, медицина й освіта.

Реклама:
Це базові сфери для будь-якого регіону. Першочергово потрібно врегулювати їх і потім додавати інші, специфічні для окремої області напрямки розвитку.

Чи є така форма взаємодії з ОТГ ефективною? Зарано робити ґрунтовний аналіз, адже Офіс Реформ працює менше року. Але за цей період вже можна зробити певні висновки і визначити переваги роботи організації:

  1. Офіс Реформ працює в межах Херсонської області напряму з представниками ОТГ, тому розуміє, хто чим живе у її громадах.
  2. Така взаємодія допомагає визначити переваги і болі громад в межах області, їхні перспективні напрямки розвитку і підібрати дієві інструменти та рішення для кожної окремої ОТГ.
  3. Організація допомагає громадам Херсонщини у написанні проєктних заявок, а також шукає для них партнерів та донорів.
  4. Організація є саме тим посередником, який роз'яснює суть реформ громадам області.

Запорукою безперебійного розвитку країни є її постійний розвиток, що починається зі змін на місцях. Укупі зміни всередині окремих громад, областей і регіонів створюють розгалужену систему реформування всієї держави.

Тому жодна реформа, якою б дієвою вона не здавалася на папері, не варта нічого, якщо її не можуть застосувати ті, для кого вона писалася.

Є багато причин, із яких процеси реформування втілюються повільно: починаючи з небажання окремих громад щось міняти і закінчуючи банальною неможливістю втілити нововведення через низку обмежуючих чинників.

І щоб зрозуміти всі ці причинно-наслідкові зв'язки необхідні організації, які стануть з'єднувальним містком між реформами і громадами.

Такі посередники візьмуть на себе відповідальність у донесенні інформації на місця та виключать з ланцюга взаємодії зіпсований телефон.

Аліна Дармосюк, для УП

Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Заблоковані порти та заміновані поля: як війна вплинула на економіку Миколаївщини

Що таке стигма та чому вона небезпечна для українського суспільства

Дискурс ненависті: як працює російська пропаганда

Розвиток туризму та економіки: чому варто будувати готелі в Україні

Грузинсьĸа "Революція на Граніті" 

Скрізь самі чужинці