Працевлаштування ветеранів: військові бояться, що не зможуть знайти роботу

Понеділок, 07 серпня 2023, 12:05

Навесні цього року ми завершили перше велике дослідження, яке стосувалося шляху пораненого. Говорили з військовими про те, з якими труднощами вони стикаються зараз, говорили про те, чого вони очікують від майбутнього – коли стануть ветеранами і повернуться до цивільного життя.

72% бояться, що держава про них забуде;
55% бояться, що не зможуть знайти роботу.

Чи може держава перекрити страхи ветеранів? 

Наше дослідження на глибинному етапі показали, що досить високий відсоток опитаних не хочуть повертатися до своєї колишньої роботи чи зайнятості. Частина з них розглядає як варіант – розвиток власної справи.

Зараз існують деякі корисні програми. Наприклад, уряд цього року запустив нові гранти для ветеранів на власний бізнес – можна отримати від 250 тисяч до мільйона гривень допомоги, додатково другий з подружжя зможе отримати 500 тис грн на розвиток сімейного бізнесу. Заява подається зручно через Дію.

В липні в Мінекономіки сказали, що 19 учасників бойових дій (УБД) та дружин військових взяли гранти на 6,8 млн грн. Тож подавайтеся, кого це стосується, – зможете використати кошти на обладнання, сировину, матеріали, оренду приміщення й транспорту, закупівлю ліцензійного програмного забезпечення, навіть на рекламу. 

Крім того, Український ветеранський фонд при Мінветі має теж свою програму, яка підтримує ветеранські ініціативи. За їхніми даними, за 2022 рік гранти отримали 53 таких бізнеси. Цього року в УВФ провели конкурс у проєкті  "Варто робити своє": в результаті 10 переможців отримали 500 000 – 1,5 млн грн на свої бізнеси.

Є багато освітніх проєктів. Зокрема, на Дії знайдете безкоштовний курс "Як знайти бажану роботу після військової служби". У Могилянці відкрили курси з підготовки ІТ фахівців для УБД, які через поранення мають першу чи другу групу інвалідності. Є також Програма реінтеграції ветеранів IREX для підтримки тих, хто шукає роботу. Більше про такі програми можна почитати тут. 

Ці ініціативи є безперечно потрібними, проте це все ще не про наявність цілісного бачення держави щодо ветеранів. 

Читайте також: Чому нам потрібно змінювати державну політику щодо ветеранів вже зараз?

Не всі захисники після повернення до цивільного життя стануть бізнесменами та айтішниками – це очевидно. Не всім їм знадобиться перекваліфікація тільки у вишах. І я вважаю, що це нормально.

Ще минулого року кількість людей, що стали на захист України, за словами президента, становила 700 тисяч людей. Зрозуміло, що число зростатиме. Зрозуміло, що у великої частини цих людей виникне потреба у працевлаштуванні. 

Гарним прикладом тут є Укрзалізниця, в якої можна повчитися і масштабувати ідею на національний рівень: там продумали програму повернення учасників бойових дій на роботу після служби. Нещодавно ми дізналися про історію провідника Андрія, який був мобілізований і через війну переніс ампутацію обог ніг. Крім грошової допомоги, йому забезпечили переведення на роботу до кол-центру.

Вже зараз треба зробити реальний комплексний план, в якому перелічені вище ініціативи стануть компонентами.

Працевлаштування ветеранів – це і про навчання/перекваліфікацію, і про власне можливості працевлаштування не лише у великих містах, а й у громадах, сільських місцевостях. Й, очевидно, це про доступність такого працевлаштування для тих ветеранів, які через поранення чи службу мають інвалідність.

Вкрай необхідно залучатися підтримкою держав-союзників для розвитку довгострокових грантових програм для післявоєнного відновлення, де питання працевлаштування ветеранів буде одним із пріоритетів. А ще нам вкрай важливо мати сильні інституції, які матимуть ресурс розробляти та впроваджувати ветеранські політики в життя й правильно управляти ресурсами зовні. 

Ще раз наголошу: 70% респондентів з нашого опитування бояться, що держава про них забуде. Ця цифра свідчить про те, що держава поки що не попіклувалася, аби військові почувалися впевненими у своєму цивільному майбутньому. Це треба виправляти вже: з точкових проєктів переходити до комплексних стратегічних. 

Масі Найєм, співзасновник ГО "Принцип", адвокат

Цей матеріал виданий завдяки підтримці програми "Український фонд швидкого реагування", що втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключною відповідальністю Громадської організації "Правозахисний центр "Принцип"" і не обов'язково відображає погляди IREX та Державного департаменту США.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

На Марсі немає кисню, в Харкові постійні обстріли. Як почувається Харків, і чому ніхто з нього не виїжджає

Чи насправді буде обмежена робота онлайн-казино після Указу Президента?

Наріман Джелял: історія спротиву

Як оренда держмайна допомагає бізнесу розвиватися та наповнює держбюджет

Похмура річниця: Запорізька АЕС не повинна стати другим Чорнобилем

Убивчий популізм: що не так з тарифною політикою у водопровідній галузі