Медведчук цілив на президента?

Читайте першу частину

АРСО - офіційний представник уряду України в США. А не Медведчука?


Чому, власне, зв'язки АРСО можуть бути в Україні комусь цікаві? Хоч би тому, що ця компанія, починаючи з 1999 року (можливо і раніше, але підтвердження цьому знайти не вдалося), займається PR-ом в США не стільки України, скільки президента Кучми, а разом з тим і лідерів СДПУ(О).

Хто платить за імідж президента?

В Америці все реєструється і майже всі документи можна отримати легально – за запитом, або просто в Інтернеті. Так працює механізм реалізації прав громадян на отримання інформації.

Так ось на сайті Міністерства Юстиції США у реєстрі компаній, які працюють за зарубіжними замовленнями, у першій половині 1999 року вперше з'являється згадка про контракт АРСО з Nowanda Commercial Corporation . При реєстрації записано, що АРСО бере на себе зобов'язання "просувати незалежність України у США", включно з організацією контактів з представниками медіа і представниками уряду США. Про суму контракту не повідомляється.

У реєстрі за другу половину 99-го року дані уточнюються. Nowanda Commercial Corporation за перше півріччя заплатила АРСО $79,985.00
за "контакти з представниками різних ЗМІ у частині просування у США прогресу незалежної України".

"Реєстрант також забезпечує PR, організаційну допомогу і контакти зі ЗМІ у зв'язку із візитом президента України Леоніда Кучми у квітні 1999". Злочину у цьому немає. Хіба що, у бананових республіках так заведено, щоб PR президента країни замовляла нікому невідома кампанія.

Цікаво, що у 2000 році гроші за PR Кучми платить вже якийсь UKRINVEST INC. АРСО знову зобов'язується консультувати українську сторону у сфері PR, готувати доповіді та інші письмові матеріали, а також організувати зустрічі президента Кучми зі ЗМІ, членами Конгресу під час його візиту до Вашингтону у грудні 1999. Сума контракту $170,000.00 .

У другій половині 2000 року той же UKRINVEST INC заявлений в якості замовника послуг АРСО. Сума і зміст контракту не повідомляються. До речі, на цій же сторінці можна побачити і замовлення американської компанії BKSH & Associates від імені Агентства Гуманітарних технологій .

Хто такий Дженкінс?

Кемптон Дженкінс - старший радник APCO. У 1970-х був відповідальним за зв'язки з Конгресом в адміністраціях президентів-республіканців Ніксона і Форда. Зараз він очолює US-Ukraine Business Council.

В якості представника APCO Дженкінс входить до ради директорів американського центру International Law Institute. Крім того, його прізвище фігурує у списку ради директорів National Center for Policy Analysis.

Кемптон Дженкінс - випускник огайського Bowling Green State University 1972 року . Його портрет й досі висить на дошці пошани університету.

Кемптон Дженкінс - колишній кар'єрний дипломат. Удосталь подорожував світом в якості співробітника Держдепартаменту США. Він був політичним офіцером у Берліні, другим секретарем посольства у Москві і першим секретарем у Венесуелі. Він був заступником директора U.S. Information Agency - міжнародного органу пропаганди американського уряду. До сфери відповідальності Дженкінса входили стосунки США з СРСР і комуністичними державами в Європі.

Ще одна особа, яка відповідає за Україну в АРСО – це Барі Блюфер. Саме він вказаний як контактна особа на сайті Dynamic Ukraine, мова про який піде далі. Персона багатопрофільна. Кілька років тому працював у київському представництві Кока-Кола. А, наприклад, у документах семінару на тематику ПРО, який відбувся в українській столиці у квітні 2001, Блюфер позначений як "журналіст із США".

До чого тут Дженкінс?

Коли виникло непорозуміння із заявою Каратницького , УП звернулася до самого Кемптона Дженкінса, який підтвердив, що дійсно був присутнім на зустрічі з Ющенком, де його помітили неподалік від Мельниченка. Однак він стверджує, що ніколи до цього майора не бачив і не звернув на нього увагу.

Тоді він назвав заяву Каратницького про те, що він начебто лобіює інтереси Медведчука, "безвідповідальною і неохайною".

"Це неправда. Я ніколи не зустрічався з Медведчуком, хоч я захоплююся ним - він робить чудову роботу, зокрема, щодо проходження через парламент Земельного кодексу. Я знаю багатьох людей в Україні, але Медведчука не знаю," сказав Дженкінс.

До речі, Дженкінс офіційно є представником україно-американської бізнес-ради. І коли УП згадала про АРСО, співрозмовник відразу спробував відмежуватися від цієї організації - "АРСО і Бізнес-рада - це не одне і те ж".

Спробуємо заперечити. По-перше, обидві ці структури займають той самий офіс у Вашингтоні. По-друге, в обох цих компаній офіційно вказаний той самий номер факсу. Можете пересвідчитися у цьому самі.



Тим часом, Адріан Каратницький у своєму листі стверджує, що Дженкінс має відношення до сайту Dynamic Ukraine, на якому розміщувалася надто улеслива біографія Медведчука. Його, зокрема, описували як героїчного захисника дисидентів - захищав (!) Василя Стуса і Юрія Литвина.

Зараз цього сайту в Інтернеті за цим доменним ім'ям вже немає. Однак нам вдалося його відтворити. Ви все ще можете прочитати про Медведчука-захисника дисидентів , оцінити письменницькі здібності Григорія Суркіса , який пише про відкриття синагоги у Києві, а також статтю Дженкінса і його соратника Барі Блюфера про драматичні зміни в Україні, а також статтю самого Кучми , підготовлену до його візиту, який так і не відбувся.

Із 10 вміщених на сайті статей ім'я Медведчука – "прогресивного реформатора" - не згадується хіба що у статтях, написаних начебто Суркісом, начебто Кучмою і в одному есе на нейтральну тему. Кучмі у цьому плані пощастило менше.

До речі, з усіх українських політиків на сайті знайшлося місце для біографії тільки п'яти - президента, екс-президента, прем'єра (тоді - Ющенка), спікера і знову ж чомусь першого віце-спікера.

На сайті вміщена така собі статейка з Washington Times від 18 жовтня 2000 року . Нагадаємо, що у той час у країні головним реформатором вважався Віктор Ющенко. Але читач Washington Times про це не знає. Він знає, що єдиний гідний реформатор в Україні - Віктор Медведчук.

Відразу звертаємо увагу на дату - Медведчук зайнявся своїм іміджем саме перед тим, як світ дізнався про вбивство Гонгадзе, і під Кучмою захиталося крісло.

"Минулого січня реформатори, яких вів Віктор Медведчук, витіснили своїх нео-комуністичних лідерів. Медведчук став адвокатом ще за часів Союзу. Його батько був активістом боротьби за незалежність України і був висланий у 1940-му. Цей досвід допоміг Медведчуку зрозуміти, що "найважливішим було створити систему захисту прав особистості". Як адвоката в обов'язки Медведчука входило не найприємніше завдання представляти дисидентів", пише журналіст.

Зі статті зрозуміло, що Медведчук доклав руки до всього, що американці асоціюють з реформами - до Конституції, до створення законодавчої бази з розширення прав громадян України, до боротьби з лівою більшістю, затвердження програми приватизації.

"Реформи, які ми вже провели і плануємо завершити, дозволять американським компаніям прийти і працювати без великого ризику" говорить Медведчук.

"Поява таких реформаторських лідерів як Віктор Медведчук дає нову надію, що Україна еволюціонує, хоч і нестабільно, до того, щоб зайняти своє місце у міжнародному співтоваристві" - закінчується стаття.

Люди, які знаються на цьому, стверджують, що автор матеріалу - Doug Bandow, зустрічався перед написанням статті із Дженкінсом, який і розповів журналісту не стільки про прогрес в окремо взятій Україні, скільки про славетні діяння Медведчука. Напевно, Дженкінс просто не зміг стримати свого захоплення! І зробив це абсолютно безкорисно, тобто безкоштовно.

Doug Bandow не зміг відповісти на питання УП про те, чи давав Дженкінс перед його інтерв'ю з Медведчуком позитивні рекомендації Медведчуку. Йому було явно не зручно.

Кемптон Дженкінс, фото з дошки пошани університету

"Ми зустрічалися з Дженкінсом один раз і, як мені здається, говорили тільки про економічну ситуацію в Україні. Я не пам'ятаю, мені потрібно подивитися точно мої замітки, про що йшла мова", сказав УП Bandow. Однак, зміст матеріалу не залишає сумнівів у тому, про що саме йшла мова у розмові з представником АРСО. Кампанія виконувала поставлені перед нею задачі.

Потрібно тільки з'ясувати, кому саме АРСО робила послуги - Медведчуку чи все ж такі Україні, чи хоча б Кучмі? Поки слідом за Дженкінсом Медведчук стверджує, що не знає представника АРСО, а сама ця компанія не має жодного відношення до створення "світлого образу борця за права дисидентів".

Ще одна деталь. Наприкінці лютого 2001 року у The Washington Times вийшла ще одна стаття Дженкінса. Мабуть, у рамках реалізації контракту АРСО - в той час складно було знайти журналіста, який написав би про успіхи України на тлі касетного скандалу, що пролунав на весь світ.

Дженкінс засмучувався через те, що цей скандал і арешт Тимошенко затьмарюють прогрес України протягом останнього десятиріччя. Представник АРСО делікатно натякав, що скандал був вигідний екс-віце-прем'єру, яка тужить в СІЗО, Лазаренку і Морозу.

Так чиї ж інтереси представляє Кемптон Дженкінс? Можливо, за гроші Nowanda Commercial Corporation і UKRINVEST йому доручено було просувати Кучму, але більше подобався Медведчук? Значить, за гроші Кучми він рекламував Медведчука…

Чи все ж таки, замовлення надійшло від структур колишнього першого віце-спікера, який вирішив вислужитися перед гарантом, сплативши за його кампанію в США? А заодно і свою.

На ці та інші питання ми всі сподіваємося отримати відповіді. Але у заяви на кшталт "ми один одного не знаємо" більше не повіримо.