Россия перешла дорогу Ринату Ахметову

Воскресенье, 30 мая 2010, 21:33

Одне з найбільших металургійних підприємств України "Запоріжсталь" стало черговим активом, який опиняється під контролем Росії.

За інформацією "Української правди", продаж "Запоріжсталі" завершено, при чому комбінація ознаменувалася жорстким конфліктом старих власників з Рінатом Ахметовим.

Мажоритарним акціонером "Запоріжсталі" була компанія Midland Resources Holding Ltd, зареєстрована в офшорній зоні на британському острові Гернсі.

Кінцевими власниками підприємства виступали уродженець Дніпропетровська Едуард Шифрін разом з громадянином Канади Алексом Шнайдером, а також їхні партнери. Їхнє бажання продати всю "Запоріжсталь" стало публічним у 2010 році.

Свій інтерес до "Запоріжсталі" не приховував Рінат Ахметов. Для придбання комбінату він пішов на консорціум з південнокорейською корпорацією Posco. Паралельно комбінатом начебто цікавилися російські олігархи Роман Абрамович і Алішер Усманов.

Інформовані джерела на умовах анонімності розповіли "Українській правді" драматичну історію продажу комбінату, яка завершилася в травні.

Отже, спочатку власники "Запоріжсталі" уклали протокол про наміри зі структурами, пов'язаними з російським державним "Внешэконобанком".

Однак запропоновані росіянами 1,2 мільярда доларів зміг перебити Рінат Ахметов.

За словами джерел, афільована з Ахметовим структура підписала не просто протокол про наміри, а договір купівлі-продажу "Запоріжсталі". Більше того, власники комбінату отримали 50 мільйонів доларів задатку.

Напрямі підтвердження цьому факту були в пресі. 12 травня запорізький губернатор Борис Петров підтвердив продаж "Запоріжсталі" холдингу Ахметова та південнокорейського Posco.

Однак далі за нез'ясованих обставин власники "Запоріжсталі" захотіли повернути назад 50 мільйонів доларів задатку та розірвати угоду. При цьому вони погодилися додатково сплатити 50 мільйонів доларів штрафу.

З'ясувалося, що російський покупець запропонував ціну, яка дозволяла акціонерам "Запоріжсталі" заробити ще більше - навіть з урахуванням санкцій, які треба було покрити перед Ахметовим.

Після чого було укладено ще один договір - знову зі структурами, спорідненими з російським державним "Внешэкономбанком". Джерела повідомляють, що остаточна ціна "Запоріжсталі" склала 1,7 мільярда доларів.

Такий фінал боротьби за "Запоріжсталь" вразив Ахметова. За інформацією джерел, його адвокатами було подано позов до Лондонського суду, який наклав арешт на акції комбінату до розгляду справи по суті. Зараз питання перебуває в апеляції.

Інформований співрозмовник у Партії регіонів повністю підтвердив "Українській правді" викладену послідовність подій.

"Українська правда" також звернулася по коментар до гендиректора представництва "Midland Resources Holding Ltd" Юрія Сукіясова. Однак він відмовився від спілкування, поклавши трубку, дізнавшись, що його турбує преса.

Не можна виключати, що на якомусь етапі власники "Запоріжсталі" узгоджували політичну складову своїх дій. Так, наприкінці квітня автор цих рядків на власні очі бачив Едуарда Шифріна біля входу в адміністрацію президента. Тоді він також не став розмовляти з журналістами.

Едуард Шифрін (по центру, в окулярах) біля адміністрації президента

Однак все не так просто.

Події навколо "Запоріжсталі" можуть бути складовою більш глобальної геополітичної гри.

Минулого року було оголошено про придбання контрольного пакету "Індустріального союзу Донбасу", який володіє в Україні Алчевським меткомбінатом і Дніпровським меткомбінатом імені Дзержинського. Кінцевий новий власник так і не був оголошений, однак, за інформацією джерел, ідеться про той же російський "Внешэкономбанк".

Ключовою деталлю в цій картині є той факт, що керівником наглядової ради "Внешэкономбанка" є глава уряду Росії - тобто Володимир Путін.

Паралельно з продажем "Запоріжсталі" розпочалися події на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча, де про свої права на це підприємство також заявила анонімна група "російських інвесторів".

Ситуація ускладнюється тим, що поки неможливо зрозуміти, хто стоїть за скупкою української металургії. Активи оформлюються на офшорні компанії, а наявність в кожному окремому випадку іншої фірми-покупця не дозволяє Ахметову ініціювати антимонопольні санкції.

Концентрація під однією парасолькою цих комбінатів підриває амбіції Ахметова бути №1 в українській металургії. (Така ситуація з ним не вперше. Подібне трапилося з телебізнесом. Свого часу Ахметов вів переговори про купівлю каналу "Інтер", однак не наважився. В подальшому він дуже шкодував про це, оскільки міг мати медіа-групу №1 в Україні.)

Якщо з'ясується, що "Індустріальний союз Донбасу", "Запоріжсталь" і ММК імені Ілліча мають одного і того ж кінцевого власника, пов'язаного з "Внешэкономбанком", це означатиме появу нового лідера в металургійній галузі України.

І саме ця група перебуватиме в прямих стосунках з російською владою. Цей зв'язок очевидний, враховуючи, як активно російські державні банки фінансують промислову експансію в Україну.

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное на Украинской правде