Призрак Геббельса и продолжает бродить по Украине

179 просмотров
Понедельник, 30 июля 2012, 09:15
Тарас Марусик
для УП

Прізвища двох німецьких історичних осіб – барона фон Мюнхгаузена й Пауля Йозефа Ґеббельса – стали прозивними, узагальнивши певні риси тих чи інших людей. Мені здається, що серед активних членів Партії регіонів більшість складають барони мюнхгаузени, а агресивну меншість – ґеббельси.

У матеріалі "Справа Ґеббельса живе і перемагає?" на конкретних прикладах я показав, як один із співавторів законопроекту "Про засади державної мовної політики" фальсифікував схвалення і підтримку цього конфліктного документу низкою вищих навчальних закладів. Сам законопроект є "вдячним" для аналізу навмисного перекручування фактів, законодавчих положень, бо просякнутий ґеббельсівщиною. Про це написано чимало.

Але мало хто звернув увагу на розлогу пояснювальну записку до цих "засад".

Фальсифікації в пояснювальній записці

У першій її частині "Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту" фальсифікуються положення закону "Про мови в Українській РСР".

Авторський колектив законопроекту на чолі із двома депутатами – Ківаловим та Колесніченком – стверджує, що закон 1989 року "встановлює фактичну двомовність, при якій українська мова державна, російська – офіційна (мова міжнаціонального спілкування), а мови національних меншин можуть використовуватися як офіційні в регіонах компактного проживання".

Кожен, хто бажає, може переконатися, що в цьому законі немає поняття "офіційна мова".

Українська там визначена державною мовою, причому підкреслено, що обов'язком "державних, партійних, громадських органів та засобів масової інформації республіки" є виховання "у громадян, незалежно від їхньої національної належності, розуміння соціального призначення української мови як державної в Українській РСР".

Російська ж в одному місці – у преамбулі – названа мовою міжнаціонального спілкування народів Союзу РСР; а в іншому – 4-та стаття – мовою міжнаціонального спілкування в Українській РСР поряд з українською та іншими мовами.

У законі відсутнє також поняття "мови національних меншин".

Натомість є "мови інших національностей" та "національні мови", які можуть використовуватися в "роботі державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій, розташованих у місцях проживання більшості громадян інших національностей ... поряд з українською", – третя стаття.

Ще одна напівправда, а в підсумку брехня – про те, що підтримали прийняття мовного законопроекту "представники найбільших мовних спільнот України – румунської, угорської, російської та єврейської".

Серед тих, хто підтримав – члени авторського колективу цього законопроекту Аркадій Монастирський, генеральний директор Всеукраїнської благодійної організації "Єврейський фонд України", Всеукраїнська громадська організація "Єврейський форум України"; Михайло Товт, почесний голова Демократичної спілки угорців України, народний депутат України ІІ скликання; Ауріка Божеску, відповідальний секретар Міжрегіонального об'єднання "Румунська спільнота України".

Йосиф Зісельс, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України, вважає, що згадані особи не представляють повністю меншину, а радше самі себе: "Товт – якусь частину угорської меншини, Божеску – якусь частину румунської... Наприклад, єврейська община створила 600 організацій. Монастирський представляє одну з них, я – іншу. Ну то й що? Ні я, ні Конгрес національних громад України, куди входять 15 нацменшин, не підтримують законопроект".

При цьому Монастирський – член ради "Російськомовної України"; Товт – член створеної Януковичем Конституційної Асамблеї; Божеску – помічник-консультант народного депутата України та депутат Чернівецької обласної ради від ПР.

Неправдивою, м'яко кажучи, є й найменша частина пояснювальної записки – "Фінансово-економічне обґрунтування".

У ній, без тіні сорому, але з товстим нальотом цинізму на викоханих обличчях, нас переконують, що "введення в дію цього законопроекту не потребує додаткових бюджетних коштів".

Мабуть, Верховний комісар ОБСЄ в справах національних меншин Кнут Воллебек не повірив у таке, тож Колесніченко під час їхньої зустрічі 26 липня цього року дещо скоригував позицію. Виявляється, для реалізації цього закону потрібна невелика сума, посильна для держбюджету.

Між загибеллю батька й народженням сина пройшло 15 років?

Таке враження, що в пропагандистському шалі Колесніченко не зупиняється ні перед чим, залучаючи до своїх брехень власну родину.

У мене мало вуха не зів'яли, коли я почув його виступ на сесії 6 лютого 2009 року на "улюблену" тему недопущення "фашизації й героїзації ОУН-УПА".

Зокрема, обґрунтовуючи внесення законопроекту "Про заборону реабілітації і героїзації фашистських колабораціоністів 1933-1945 років", Колесніченко сказав таке, цитую мовою оригіналу: "Именно поэтому во исполнение принципов устава и резолюции Организации объединенных наций, приговора и устава Нюрнбергского трибунала во имя светлой памяти миллионов украинцев, отдавших свою жизнь борьбе с фашизмом и памяти моего отца, который сгорел в танке в Белоруссии, защищая советскую Родину от немецко-фашистских оккупантов..."

Не повіривши своїм вухам – чи не мав би в такому разі народний депутат давно насолоджуватися пенсією? – я вирішив перевірити сказане за стенограмою засідання № 6 четвертої сесії ВР шостого скликання, це лютий-липень 2009 року.

 

Як випливає з біографії Вадима Колесніченка, він народився приблизно через 15 років після тієї трагічної події, а його батько на момент перебування в танку повинен був мати 8-річний вік.

Колективний Ґеббельс

Депутати Харківської міської ради, де більшість складають "регіонали", у своєму зверненні 10 липня до президента та ВР підтримали законопроект Ківалова-Колесніченка, покликавшись на дані Головного управління статистики в Харківській області: "За результатами всеукраїнського перепису населення 2001 року на території Харкова 65,9% жителів визнали рідною мовою російську".

Насправді таких даних на сайті цього управління – немає.

Подібна інформація відсутня й на офіційному сайті Харківської міськради, міського голови й виконавчого комітету. Лише Вікіпедія подає відсоток найбільших національних громад Харкова: українці – 62,8%, і росіяни – 33,2%.

Якщо говорити про мовний склад населення за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року, то дані є по Харківській області: "Українську мову вважали рідною 53,8% населення області ... Російську мову визначили як рідну 44,3% населення".

Тарас Шевченко – "російськомовний діяч культури України"

Саме так сказано в "Програмі розвитку й використання російської мови в Харківській області на 2007-2012 роки".

Коментарі зайві.

 

"Найправдивіші люди у світі" – мюнхгаузени з Партії регіонів – розповідають то про вовка, запряженого в сани, то про їзду верхи на ядрі, то про відталі звуки, то про перебування в китовому череві, то про подорожі на місяць, то про покращення життя вже сьогодні.

А ґеббельси намагаються якнайшвидше і якнайповніше запрягти Україну "в руській мір".

Тарас Марусик, голова Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міськорганізації товариства "Меморіал" імені Василя Стуса, спеціально для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)