Відкритий перелом помаранчевої революції

Однак виявилося, що наведена нижче відзнака – справжня.

Один з найбільш одіозних політиків сучасної України Сергій Ківалов може вважати себе повністю реабілітованим. Хоча три роки тому, в розпал помаранчевої революції, вважалося, що тодішній глава Центрвиборчкому стане або політичним біженцем в Росії, або арештантом Лук'янівського СІЗО.

Однак все в житті Ківалова налагодилося. Спочатку, в 2005 році Віктор Ющенко підписав йому фотографію з дарчим напуттям. Потім Ківалов сам собі встановив пам’ятник на території Одеської юридичної академії.

А зараз Ківалов отримав грамоту... за свою діяльність безпосередньо на посаді глави Центрвиборчкому.

Відзнаку Ківалову вручено "за вагомий особистий внесок у забезпечення реалізації конституційних виборчих прав громадян України та з нагоди 10-ої річниці утворення Центральної виборчої комісії".

Як глава ЦВК, Ківалов "забезпечував" права тільки протягом однієї загальнонаціональної кампанії – на виборах президента 2004 року. Більше не встиг.

Звільнили ж його з посади рішенням парламенту у розпал Майдану і під тиском обвинувачень у фальсифікації виборів.

Можливо, у ЦВК просто вирішили нагородити грамотами всіх колишніх керівників цього органу у зв’язку з ювілеєм Центрвиборчкому. Однак такий жест напевно буде сприйматися як плювок в обличчя половині України зразка 2004 року.

15 листопада у Центрвиборчкомі. Фото Дмитра Амідова

Грамоту Ківалову підписав чинний глава Центрвиборчкому Володимир Шаповал – член нинішньої команди Віктора Ющенка.

Хоча колись Шаповал був суддею Конституційного суду, і йому вистачило сили волі проголосувати проти дозволу Леоніду Кучмі балотуватися на третій термін.

Прес-служба Ківалова назвала прес-реліз "ЦИК расставил все точки над «і» в деле Сергея Кивалова", де, крім іншого, повідомила: окрім грамоти на засіданні комісії йому також вручили і ювілейну медаль.

Сам Ківалов у своєму коментарі охарактеризував це "логічним завершенням процесів, що почалися в 2004 році".

"Як пам'ятають усі, тоді проти мене було розв'язане повномасштабне цькування. Насправді ж, мене намагалися звинуватити в тому, що я чесно і сумлінно виконував обов'язки голови ЦВК", - заявив Ківалов.

Ківалов також заявив, що йому "страшно уявити", що б могло статися, якби він не підписав рішення ЦВК про перемогу на виборах президента Віктора Януковича.

"Якби я 24 листопада не вийшов на роботу, якби я відмовився проводити засідання ЦВК, якби я шукав привід для затягування – держава виявилася б ввергнутою у безодню громадянського конфлікту".

"І саме протокол цього засідання ЦВК за моїм підписом ліг в основу юридичної суперечки, розв'язаної у Верховному Суді України. Не будь того засідання, не будь того протоколу – не було би цивілізованої судової суперечки і рішення Верховного Суду", - додав він.

Логіка Сергія Ківалова вражаюча.

У принципі, якби не він, то могло б і не бути помаранчевої революції. Тому до її третьої річниці Ківалову варто вручити орден у формі апельсину, яким балували себе польові командири в ейфорії після Майдану.

"Тоді жодна людина не подякувала мені за це", - додав Ківалов у своєму коментарі. Тепер нагорода знайшла свого героя.