Свято солідарності трудівників

Юрій Буздуган, Олена Скоморощенко, для УП
Четвер, 30 квітня 2009, 15:20
"Пусті слова про "право бідних"
Держава дбає не про нас"

Сідає Сонце "прекрасних лицемірів". Їх доба згасає так само сумно, як згасала доба "добрих деспотів". Хоча і ті і інші залишили нам по подарунку.

Одні залишили по собі незалежність. Інші залишають по собі свободу. Але згадувати їх усіх ми будемо без добра. Страшну ціну взяли вони з нас. Ми заплатили несправедливістю.

Про Несправедливість говорити було заборонено. Непристижно. Неполітично. Негламурно. Немодерново. Але прийшов час назвати головну Несправедливість в Україні. І прийшов час за неї спитати.

Прийшов час спитати чому в "цитаделі світового капіталу" – США три чверті створених багатств ідуть на зарплати і пенсії трудівників, а в "соціальній державі" Україна – менше третини?

Чому за роки незалежності прибутки вдвічі зросли, а зарплати і пенсії вдвічі скоротилися? Чому три чверті прибутків в Україні отримує 151 особа? Чому рівень експлуатації зріс в 4 рази?

І головне навіть не "ЧОМУ". Головне – ЯК здолати Несправедливість?

"Чуєш: сурми заграли!
Час розплати настав."

Уже зрозуміло, що як було – уже не буде. Бо світ упав. Той звичний світ сучасної цивілізації "світовий порядок" з усталеним розподілом в ньому місця і ролі кожного - упав. Настала – Криза.

Все тільки починається і немає Кризі подібних аналогів в історії. Одне можна сказати напевне – глобальність існувати перестане. Світ розпадеться на локальні кластери і крах ще недавнього порядку заступить хаос – в якому цілі і пріоритети, фокуси і акценти змістяться до невпізнанності. І головне буде полягати уже не в тому, щоб бути успішним відносно інших, домінувати над іншими, чи розвиватися швидше за інших. А в тому, щоб зберегтися і вижити.

Світ стане атомізованим, де не буде ні світової валюти, ні встановлених гегемоном правил гри. Світова торгівля стане майже неможливою і все, що необхідно для життєзабезпечення родини і країни доведеться мати тільки своє – від картоплі до телевізорів і літаків.

Більше півріччя розповзається світом Криза. І відповіді на неє не дав ні Давос, ні G8, ні G20. Трильони, кинуті на її погашення, тільки ще більше її розпалюють. "Луччі люди" світу, неспроможні протистояти Кризі і тому роблять те що вміють - роблять на Кризі гроші.

"Не жди рятунку ні від кого,
Ні від богів, ні від царів,
Позбудеться ярма тяжкого
Сама сім’я пролетарів."

Настав той неповторний момент, коли "не було щастя, так нещастя помогло". Бо для України Криза – це унікальний шанс. Розвинуту економіку збережуть тільки ті, хто буде здатен продати її продукцію всередині себе.

Але не кожна країна здатна відтворити самодостатню економіку. Ні Литва, ні Ліхтенштейн при всьому бажанні не спроможні витягнути такий виклик. А Україна спроможна. Ми достатньо великі, щоб мати весь виробничий цикл, необхідний як для простого життєзабезпечення, так і для прогресивного відтворення.

А, головне, ми достатньо великі, щоб забезпечити збут створеного всередині України. За однієї умови. За умови справедливого розподілу створених багатств. За умови справедливих зарплат і пенсій. За умови Справедливості.

"Лиш ми робітники, ми діти
Святої армії труда
Землею будем володіти,
а паразитів жде біда!"

В Україні триває війна. Це не просто війна за 50 мільярдів щорічно недоплачених зарплат і пенсій. Це – війна за обличчя майбутнього. За Новий Світ.

Світ олігархів впав. Вони вже не можуть виплавляти сталь тут, а продавати її там, множачи Несправедливість. "Там" їхня сталь вже нікому не потрібна. Світ, поділений на "золотий мільярд" (Там) і "бананові республіки" (Тут) теж впав. І треба шукати нового світу.

І тому наступає час свята солідарності трудівників. Свято пришестя Світу Справедливості.

Коли неможливо продати сталь за кордон, щоб продати її в Україні треба, щоб було кому її купити. Отже треба відновити баланс споживання. Тобто заплатити людям справедливі зарплати і пенсії. Те – що вони заробили.

Але Старий Світ не хоче помирати. Він чіпляється за нас з вами. Він готовий видряпати очі і конкурентам і, головне, Новому Світу. Але дні його вже злічені.

Тому нам потрібна "Армія Труда". Найкраща в світі армія, яка нічого не буде руйнувати, але збудує Новий Світ. І ми вже чуємо луну від "мірного поступу робітничих батальйонів".

І складатися ця армія буде з найкращих в світі людей. З Творців. З трудівників. З тих, ким створені всі цінності світу довкола нас. З тих, хто створить всі цінності майбутнього. І саме майбутнє. Прекрасний новий Світ.

"Тоді, як грім під час негоди
Паде на голову катів,
Нам сонце правди і свободи
Засяє в тисячах огнів."

Цей світ буде стояти на трьох наріжних каменях.

Перший – трудівники не тільки створюють цінності, але і беруть участь в управлінні виробництвом. В управлінні своїм заводом, корпорацією, галуззю і всією економікою, в цілому. Віднині ми не тільки створюємо цінності, ми створюємо нову економіку. Ефективну економіку.

Другий – трудівники не тільки створюють багатства, але і беруть участь в розподілі створених ними цінностей. Віднині ми не тільки створюємо цінності, ми створюємо нову економіку. Справедливу економіку.

Третій – трудівники не тільки створюють багатства, але і створюють нове споживання – суспільне споживання. Ми будуємо житло для молоді і санаторії для трудівників. Ми створюємо суспільне споживання.

Поки ще панує Старий Світ, а Несправедливість умертвляє майбутнє. Але Армія Труда вже формується. Їй потрібні рядові і сержанти, лейтенанти і генерали. Їй потрібен ти. І твої товариші.

Зроби перший крок до Нового Світу – дізнайся правду про себе. Дізнайтеся яку частку створених вами багатств отримуєш ти з твоїми товаришами.

Коли кожний трудівник в Україні дізнається яку частку складає його зарплата в створених ним цінностях. І коли він її порівняє з часткою зарплат у собівартості такого ж заводу в США, Швеції, Кореї, Бразилії, Китаю, Туреччини та Польщі.

Коли він знатиме яка має бути насправді його зарплата – ми зробимо перший крок на шляху до Світу Справедливості.

Далі будуть другий крок – добитися справедливої зарплати для себе і своїх товаришів на своєму підприємстві.

І третій крок – створити Економіку Справедливості для всієї України.

І четвертий, і п’ятий, і шостий кроки. Але початок буде тут. Дізнатися правду про СВОЮ зарплату. Про те через яких посередників з вашого заводу виводяться гроші і хто привласнює вашу зарплату. Розказати цю правду своїм товаришам.

І обов’язково розказати її нам.

Відзначте свято солідарності трудівників, дізнавшись правду про вашу зарплату на вашому підприємстві!

Юрій Буздуган,

 

 

 

 

Олена Скоморощенко

powered by lun.ua
#УрядГройсмана: Хто і як керує Кабінетом міністрів
Французький письменник Олів'є Бурдо: Людина ніколи не живе так повно, як між двома драмами
Керченський іспит
Газ подорожчає, транш буде. Як уряд прийшов до ціни 8 550
Усі публікації